Аспекти формування соціально-психологічного клімату в колективі

Вам буде легше  винести позитивний досвід із конфліктних  ситуацій, якщо ви запам’ятаєте такі поради:

Подумайте, чому вас може навчити конфлікт.

Спитайте у  свого внутрішнього голосу, яку користь  можа отримати із цього сумного досвіду.

Відведіть конфлікту  відповідне йому місце:

а) не дозволяйте негативному життєвому досвіду  збити себе зі шляху;

б) визначте власну позицію і виходьте з неї, не допускайте впливу на неї інших людей;

в) не давайте  конфлікту підірвати ваше здоров’я до самого себе і знизити самооцінку;

г) пам’ятайте, що конфлікти становлять тільки незначну частину вашого життя.

Позбудьтеся негативних емоцій, які залишилися після конфлікту, таким чином:

а) навчіться  прощати самого себе;

б) перечекайте  певний час, аби пов’язані з конфліктом почуття зникли;

в) усвідомте, що інші люди можуть менш критично оцінювати  вас і те, що сталося, ніж ви самі.

Не дозволяйте іншим людям ставати перешкодою:

а) уникайте поганих  людей, які осуджують вас, прагніть до спілкування із позитивними і  доброзичливими людьми;

б) не витрачайте надто багато сил на переконання  скептиків або на спілкування  з тими, хто не хоче вас слухати;

в) не дозволяйте іншим людям збуджувати у вас  почуття провини;

г) будьте готові до спілкування з тими, в кого, на вашу думку, після конфлікту залишились наприємні відчуття.

 

4.2.Профілактика та рекомендації щодо створення ефективного психологічного клімату

 

Для формування сприятливого психологічного клімату  в своїх організаціях, у виробничих колективах доцільно використовувати  рекомендації. 
Враховуючи, що чинники мікро середовища є більш «піддатливими» у плані позитивного впливу, порівняно з чинниками макросередовища, керівникам для своєї управлінської діяльності, для забезпечення ефективності, слід насамперед створити позитивні умови для  реалізації таких чинників (співвідношення чинників мікро середовища, які впливають на психологічний клімат, та умови, що забезпечують їх позитивний вплив.

Для створення  сприятливого психологічного клімату  керівники мають насамперед забезпечити  необхідні організаційно-управлінські, матеріально-технічні та санітарно-гігієнічні умови для ефективного управління та виконання продуктивної діяльності. У разі, коли оптимальне забезпечення таких умов є можливим, треба створити мінімальні умови, пояснивши працівникам причини такої ситуації, перспективи її поліпшення, а також обов’язково створити однакові стартові умови для всіх працівників.

Необхідною  умовою, яка дає можливість формувати  сприятливий психологічний клімат, є також реалізація відповідного добору кадрів, що ґрунтується на врахуванні індивідуально-психологічних особливостей працівників (інтелект, творчий потенціал, фахова підготовка, вікові, статеві характеристики, можливість їх сумісності з іншими працівниками колективу тощо). Реалізацію цього напрямку діяльності здійснювати спільно з психологічною службою.

Важливою умовою є також формування психологічної  культури керівників і працівників: оволодіння навичками ділового спілкування, запобігання та розв’язання конфліктів, формування у членів колективу емпатії (як уміння відчувати стан іншої людини і співпереживати з нею)  в повсякденному житті та у стресових ситуаціях.Це досягається за допомогою проведення спеціальних психологічних семінарів, курсів з використанням різноманітних активних форм навчання (ділових ігор, психологічних працівників, тренінгів тощо). У вирішенні цього завдання значна роль належить також психологічним службам будь яких організацій, оскільки реалізація цієї умови дає змогу перетворити процес становлення психологічного клімату у виробничих колективах на двосторонній, у якому, з одного боку, активну участь бере керівник колективу, а з іншого – всі члени колективу, формуючи у себе позитивне  ставлення до роботи, своїх колег, до керівника, навчаючись розв’язувати ділові питання насамперед на основі поваги до особистості кожного учасника  спільної діяльності, враховуючи його індивідуально-психологічні особливості, тобто реалізуючи гуманістичний підхід у процесі  управлінської та фахової діяльності.

Отже, врахування менеджерами організації ролі психологічного клімату, його видів, чинників та умов формування позитивно впливатиме на ефективність управління, також потрібно враховувати та застосовувати такі заходи: 
- науково-обґрунтований добір навчання, та атестація керівних кадрів 
-    комплектування первинних колективів із врахуванням чинника психологічної сумісності. 
- застосування соціально-психологічних методів, які сприяють створенню у членів колективу навичок позитивного взаєморозуміння і взаємодії.

Український психолог Н. Л. Коломінський розробив схему, де враховано  основні чинники, що зумовлюють задоволеність  людей ви-конуваною роботою, а  також взаємний вплив різних компонентів. Така схема цікава для керівника, бо допомагає запобігати конфлік-тності в колективі.

З метою формування та поліпшення соціально-психологічного клімату в колективі (фірмі) бажано проводити тренінги, з допомогою  яких психологи навчали б членів колективу і керівників високій культурі взаємодії та спілкування. Найбільш ефективними є такі форми тренінгів, як тренінг поведінковий, тренінг чутливості, тренінг рольовий, відеотренінг та ін.

Модель діяльності психолога в організації сфери щодо оптимізації соціально-психологічного клімату колективу

 

4.3. Прийоми  регуляції соціально-психологічного  клімату

 

         Основні завдання з оптимізації  псиїхолоігчного клімату

1. Формування однодумності і узгодженості у відношенні до норм, прийнятих в організації

2. Створення  таких умов у рамках організації,  які забезпечили б можливість  актуалізації ціннісних орієнтацій  особи в процесі роботи 

3. Зростання  почуття впевненості членів організації  у власних силах і здібностях, формування впевненості, що причетність до організації дають змогу краще контролювати як свою долю, так і загальне майбутнє членів усієї організації

4. Розвиток умінь  цілеспрямованого впливу на мотиваційну  сферу підлеглих, з тим щоб,  не притискуючи первинних спрямувань, сформувати альтернативні цілі, більш доступні та приємні

5. Проголошення принципу рівних можливостей, справедливого розподілу нагороджень, створення обстановки, що стимулює дискусію, обмін знаннями, досвідом

6. Гнучкість  у здійсненні контролю. Надання певної автономності в процесі рішення виробничих завдань. Намагання уникнути надто ретельного і безперервного контролю, що може негативно вплинути не тільки на ефективність діяльності, а й на моральному настрої

7. Використання  процесів наслідування, імітація, моделювання. Стиль взаємодії керівників верхньої ланки з керівниками середньої ланки відтворюється останніми у взаємовідносинах з підлеглими. Керівники середньої ланки, обмежені адміністрацією у здійсненні своїх повноважень, частіше вдаються до критики або осудження підлеглих

Основні умови  необхідні для формування успішного  трудового колективу

1. Організація  спілкування: колективні відвідування  місць відпочинку та культурно-масових  установ (у межах первинного  колективу), повноцінне використання обідньої перерви.

2. Організація  потоку інформації: про підсумки  виконання плану соціального розвитку колективу; про виробничі успіхи на своїй і сусідніх підрозділах колективу; про зміни в методах управління та структурні зміни в управлінні колективом; про всі інші зміни, що відбуваються в житті колективу.

3. Організація  системи самоуправління: передання  керівником деяких питань на  розгляд колективу; громадський  відділ кадрів: організація громадських  доручень з урахуванням віку, статі, інтересів і т. ін. Участь у самоуправлінні, а також проведення вищезгаданих заходів зближує людей, допомагає виявити спільні інтереси, поліпшує стосунки і має позитивний вплив на рівень їх громадської активності. Не дивлячись на велику кількість досліджень соціальної психології, присвячених урегулюванню та оптимізації соціально- психологічного клімату в організаціях, їх можна класифікувати на п'ять загальноприйнятих: 1) психологічні вправи для вивчення самоаналізу 2) гра спілкування 3) дискусія 4) невербальні контакти 5) зміна обстановки в приміщенні Ці види регуляції поведінки людини широко застосовуються на практиці в інших розвинутих країнах і прямо або частково впливають на соціально-психологічний клімат малих груп. Спілкування, гра та дискусія, безумовно, являють собою найбільший інтерес, оскільки з їх допомогою можна прямо впливати на соціально-психологічний клімат трудового колективу.

Прийомів регуляції соціально-психологічного клімату

1. Психологічні  вправи (часто називають грою). Насамперед  їх застосовують для розвитку здібностей усвідомлювати свої почуття, свою підсвідомість, своє сприйняття світу та реакції інших людей, аналізувати та розуміти їх. Така психологічна підготовка вважається важливою для актуалізації свого потенціалу, поліпшення контактів у групі, а отже й її соціально-психологічного клімату. Самоактуалізація передбачає «включеність» у внутрішній світ співбесідника, творчі прояви особи, що їх можна тренувати. Більшість людей страждають від того, що не можуть актуалізувати себе в житті повністю, використовуючи лише частину своєї потенційної здатності відчувати і сприймати. Соціально-психологічні вправи в групах трансформують не тільки самоконтроль і здатність сприймати індивіда, а й сприяє його самовираженню і творчості, розвитку здібностей працювати разом з іншими; змінює відносини до інших. В групах звичайно складається клімат довіри і щирості, відвертості й поваги до співбесідника. Психологічні вправи для вивчення самоаналізу включають тренування спостережливості, вміння концентрувати увагу на окремих моментах сприйняття, відчуттів, або образів, причому пропонується тренувати кожне з п'яти відчуттів (зір, слух, відчуття, нюх, смак) окремо. До вправ входять дихальна гімнастика, пози йогів, техніка релаксації. До методів розвитку потенціалу англійські, американські, французькі автори відносять і медитацію і вільні ланцюги асоціацій. Техніка саморозвитку йде поряд з тренуванням пристосування до навколишньої дійсності. Так, для адаптації в неприємній ситуації, в якій людина знаходиться в даний час, їй пропонують уявити себе у сприятливій ситуації. Усі подібні вправи, підвищуючи психологічну культуру особистості, не прямо, в комплексі з іншими засобами, сприяють більш адекватному сприйняттю і сприятливому клімату в колективі. Подолання конфліктів, краще самопочуття особи в суспільстві залежить, на думку соціальних психологів, від усвідомлення особою своєї ролі, свого підсвідомого «Я». Щоб зрозуміти свою маску-роль, психологи організацій пропонують, наприклад, таку гру-вправу, як «Марсіанський словник», коли учасники гри пишуть своє ім'я справа-наліво і уявляють собі, що це «нове» слово — із марсіанської мови, надають йому своє тлумачення. Так вводиться в свідомість сприйняття себе, неусвідомлюваний раніше образ «Я». Концепція особи як набору соціальних ролей знаходить своє відображення у вправі «Хто Я?» На 9 аркушах паперу кожний спочатку визначає 9 своїх життєвих ролей (це може бути стать, професія, вік, образ, будь- що), далі проставляють ролі за значенням її для себе: № 1 — найважливіша роль; № 9 — найменш важлива. Потім аркуші потрібно викласти лицем до низу і почергово піднімати їх, починаючи з № 9, обмірковуючи кожну роль і можливість життя без неї. До психологічних вправ для розвитку самоаналізу слід включити також техніку рисунку та колажу. Ці прийоми самовираження використовують і для самоаналізу свого сприйняття, і як метод збору інформації про реакції досліджуваних. При цьому доручається, наприклад, відобразити самопочуття серед своїх співробітників, уявити відділ або підприємство, де працюємо, тобто визначаються завдання, спрямовані на усвідомлення та аналіз взагалі прихованих емоцій і підсвідомих реакцій. Також, вважається, що це дозволяє «перенести приховані почуття на папір» і таким чином визволитися від них. Такі види самовираження, як малюнок, музика, танок, дія, не тільки дають можливість висловитися, а й потребують творчості і тому дозволяють яскравіше проявитися індивідуальності з її емоційним настроєм та здібностями, приносять особисту задоволеність. Настанова на імпровізацію будь-якого роду, без сумніву, добре впливає на клімат в колективі, так як імпровізація сама по собі передбачає внутрішню розкутість, волю індивіда, і вже одне тільки завдання такого роду забезпечує емоційно-сприятливий і творчий настрій особи, що разом зі щирістю висловлення думок і почуттів та увагою до думок і почуттів інших створює передумови сприятливого соціально-психологічного клімату спілкування. Інша вправа — моделювання слугує засобом відчужуваності особи від небажаної поведінки, роблячи її більш придатною для спілкування, і таким чином впливає на соціально- психологічний клімат колективу. Моделювання як один з варіантів своєрідної ролевої гри (в якій особистість грає себе, іншу особу або предмет), орієнтується на поліпшення клімату за рахунок здолання психологічних бар'єрів та полегшення самовираження. Психологічні вправи самоаналізу потребують активної участі одного індивідуума, але вони досить часто проводяться в групах, де спосіб їх виконання стає предметом обговорення в групі або в парі. Інші форми впливу на соціально-психологічний клімат — гра спілкування, різні дискусії і невербальні контакти — передбачають активну участь у них і спілкування між собою пари, декількох пар, або всієї групи.

2. Гра спілкування.  Використовується для аналізу взаємовідносин в організації, що являє собою щось схоже на самосо- ціометрію. Досліджувані особи малюють взаємовідношення в організації, в групі, позначаючи кожного її члена кружечком, при чому величина кружечка залежить від впливу цієї особи на групу (на думку автора рисунка), а відстань між окремими кружечками залежить від того, наскільки близькі повинні бути один до одного ці особи для швидшого досягнення поставленої мети. Кружи об'єднують червоними або синіми лініями, залежно від характеру відношень між цими людьми (дружні стосунки або напружені). Результатом такої самосоціометрії є фізичне відображення відносин у колективі. Членів гри просять стати ближче до тих осіб, кому вони віддали перевагу, і далі від тих, відношення до яких найбільш прохолодне. Або: стати ближче до керівника або далі від нього, залежно від впливу, який вони мають. Конкретна інструкція до дії залежить від ситуації, від проблем, які необхідно вирішити колективу. В результаті таких ігор виникає дискусія, що аналізує виявлені взаємовідносини і що сприяє змінам соціально-психологічного клімату в групі. Для розвитку довіри в групі американські психологи пропонують гру «розмова тарабарською мовою». Вимовляються нічого не значущі сполучення складів, при чому партнери намагаються інтонацією виразити різні емоційні реакції та вчаться розуміти емоційний підтекст спілкування. Одночасно підвищуючи психологічну культуру особи та розвиваючи емоційне сприйняття, оформлення спілкування як гри прискорює перехід відносин у неформальні та полегшує контакт.

3. Дискусія (метод  ролевих ігор) застосовують для  поліпшення взаємовідносин і соціально-психологічного клімату як спосіб уникнення психологічних бар'єрів, що стримують спілкування та самовираження. Для регуляції соціально-психологічного клімату на підприємстві розігруються «сцени з життя» при чому підлеглий грає роль свого керівника, а керівник — навпаки, а з двох конфліктуючих партнерів по роботі кожний спочатку виступає в образі себе, а потім — в образі свого опонента. Присутні при ролевій грі звичайно поділяються на «акторів» та «глядачів». Завдання глядачів: активно обговорюючи дії акторів або навіть розігруючи сцену, по-своєму допомогти вирішити конфлікт або проблему. Ролеві ігри, що застосовуються як метод соціально-психологічної регуляції соціально-психологічного клімату в первинних колективах, нерозривно пов'язані з дискусією. Дискусії, вербальні контакти або зустрічі-обговорення — основний метод роботи по регуляції соціально-психологічного клімату, а також рішення проблем менеджменту. Незмінно супроводжуючи будь-яку вправу, колективний аналіз-обговорення сприяє усвідомленню особистих прихованих реакцій та відчуттів, взаєморозумінні в спілкуванні. Обговорення виступає в багатьох випадках і як самостійний метод. По-різному організовані вербальні контакти рекомендуються для розв'язання виробничих проблем, до обговорення зводяться і обговорюванням закінчуються будь-які спроби регуляції та оптимізації соціально-психологічного клімату колективу. Основний метод регуляції соціально-психологічного клімату в сфері управління — це спеціально організовані збори-дискусії працівників підприємства або відділу з висвітленням їхніх думок з певної проблемі. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБОРІВ-ДИСКУСІЙ — на зустрічі присутній психолог-консультант — так звана «нейтральна третя особа» — обговорення проходить у демократичній атмосфері з обов'язковим зворотним зв'язком, коли вислуховують кожного і опитують усіх присутніх — думки та пропозиції, що надходять, необхідно робити доступними для всіх працівників — обговорення проходить за схемою: а) дискусія двох у присутності консультанта; б) обговорення в малій групі; в) велика група розподіляється на малі, кожна з яких розробляє свою спільну думку СПОСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБГОВОРЕНЬ, ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА ВИСЛУХОВУВАННЯ — Висловлюється тільки підтримка та ухвалення співбесіднику для полегшення подальшої комунікації та досягнення згоди — Висловлюється тільки негативне: вискажіть усе, за що ви ненавидите цю людину. Вважається, що такий спосіб сприяє вступу взаємовідносин у більш сприятливу фазу — Чергове висловлювання двома партнерами всього доброго та всього поганого, що кожен з них думає про свого опонента, а також своїх передбачень щодо думки свого партнера. Досягнувши взаєморозуміння обговоренням, вони планують зміну своїх взаємовідносин у майбутньому — Обговорення позитивного й негативного в групі. В групі з чотирьох осіб кожний розповідає, що він сам робить добре, що погано; які види роботи приносять йому більше задоволення, які найменше, тощо. Ці висловлювання обговорюються групою, потім кожний намічає собі мету та завдання, які необхідно вирішити для поліпшення свого життя (кар'єри) — Вислуховування партнера з повтором його висловлювань. Висловлювання необхідно повторити так, щоб опонент погодився з інтерпретацією своїх слів