Фемінізм як чинник гендерної рівноваги та гендерної демократії в Україні та світі

  У принципі, для зламу існуючих стереотипів і прориву до нового сприйняття гендерних стосунків усі способи активізації жіночого руху та підвищення залученості жінок до прийняття рішень є хороші: і квоти, і жіночі партії, і спроби діяти через загальні партії, і організація сильного громадського руху жінок, здатного чинити політичний тиск.  Однак треба думати про їх відповідність умовам того чи іншого етапу — в розвитку держави, суспільства, та й самого жіночого руху[38,71].

Висновок до 3 розділу

В цьому розділі я розглянула фемінізм крізь призму громадської думки в Україні та світі,а також проблеми жіночого руху України та основні механізми їх вирішення.     

В Україні жінки-активістки та їх діяльність сприймаються суперечливо. Частина людей (як чоловіків, так і жінок) переконана, що українська жінка уже досягла рівноправності і саме від цього страждає. Вони згодні визнати соціально-економічні проблеми, що постали перед жінками та їхніми родинами (а жінку традиційно трактують виключно як берегиню роду), але не розуміють психологічних проблем, а тим більше прагнення до участі в політиці. Згідно опитування, проведеного організацією “Жіноча справа” (голова — І. Бєлоусова) та центром “Соціс-Геллап”, головними проблемами, що турбують нині жінок в Україні названо:

фінансове становище родини — 75%,

дорожнеча продуктів — 45%,

власне здоров’я та здоров’я родини — 42%,

безробіття — 39%.

Політична нестабільність, процес реформ цікавить усього до 6 % опитаних.

Жінки, як зазначається в  коментарі до публікації цих даних  готові перебирати на себе все більше відповідальності за благополуччя сім’ї. Джерелами їхніх власних доходів  є: бізнес — 12%, зарплата у держсекторі  — 27%, пенсії та інша допомога від держави  також — 27%. Жінки жертвують заради добробуту сім’ї іншими сферами діяльності і своїм вільним часом. Тільки 27% жінок зустрічаються з рідними, 35% — з друзями; 74% жінок не відвідували кіно чи театри протягом 1997-98 рр.

Значна частина українських  жінок справді дивиться на себе і  на своє становище очима чоловіків, приймаючи традиційний розподіл суспільних ролей і забувши про  своє лідерство, сфери зацікавлень, здібності, які робили їхнє життя  духовно багатим до заміжжя, беруть на себе увесь тягар сімейних обов’язків.

Проблеми жіночого руху України:

Однією з найсерйозніших проблем  жіночого руху взагалі є подолання  заангажованості українського суспільства  на звичні стереотипи, традиційні забобони, за якими ігнорується особистісне  життя жінки-людини, а соціальна  роль її зводиться тільки до обслуговування чоловічої частини населення  та родини. Другою важливою проблемою жіночого руху є також небажання в суспільстві сприйняти жіночий рух як важливий і вагомий чинник розвитку суспільства.Третя проблема – є недостатня поінформованість суспільства про жіночий рух в Україні.І щоб вирішити ці проблеми  потрібно вирішити наступні завдання.Які ж це завдання? На мій погляд, їх варто поділити на дві групи.

1. До першої відносяться завдання, розраховані на перспективу. Вони є тими самими, що й у жіночих рухів будь-якої країни:

• у галузі політики — це досягнення паритетної демократії як засобу створення соціального середовища, однаково сприятливого для життя та самореалізації як жінок, так і чоловіків;

• у галузі культури — це радикальна зміни парадигми відносин між статями в сім’ї та усіх інших сферах суспільного життя.

2. Друга група завдань стосується теперішнього етапу розвитку жіночого руху в Україні. На ньому потрібно:

•  визначитись, який шлях приведе до утвердження паритетної демократії та подолання стереотипів патріархальності у суспільній  свідомості;

• узгодити його з діями, які уже сьогодні мають виправляти ситуацію з нерівністю прав та можливостей жінок. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

У висновку хотілося б відзначити, що на сьогоднішній день роль жінки в суспільстві багатократно зросла, як в економічному, соціальному, так і в політичній сфері суспільного життя. Але все це результат довгої і завзятої боротьби, яку вели жінки протягом кількох століть, жертвуючи всем6 сім'єю, благополуччям,інод івласним життям.  
А так, як політика стає все більш поширеною професією і важливим видом діяльності, які залучають все більшу кількість людей до свого кола. Природно, що сьогодні жінки політичну діяльність, оскільки мають відповідною освітою, знаннями, амбіціями, бажанням реалізувати свої можливості на складному політичному поприщі.  
Час від часу жінка сама приходить у владу і править країною, і так було у всі часи. З 1930 р. "жіноче питання" вважається вирішеним. Так, законодавчо закріплено право на рівну участь осіб обох статей у прийнятті рішень на всіх рівнях законодавчої, виконавчої та судової влади і місцевого самоврядування. Нерідко жінка виявляється мудрішим багатьох чоловіків і таким чином надовго утримується при владі, прикладом служить правління Єлизавети Англійської і Катерини II.  
Як ми вже з'ясували виникнення феміністкою ідеї належить французьким мислителям. Найбільш повно розробив "жіноче питання" у своїх працях Ш. Фур'є. Він же і сконструював і сам термін "фемінізм".  
Таким чином, становлення жіночого руху в період Великої Французької Революції стало найбільш яскравим в історії фемінізму. Багато в чому це було пов'язано з становищем жінки в соціальному, політичному і економічному планах. Незадоволеності і вимога жінок були вперше представлені документально Олімпією де Гут, яка склала "Декларацію прав жінки і громадянки". Створення різноманітних жіночих організацій зумовило виділення наступних видів і напрямків фемінізму: ліберальний, радикальний, марксистський, психоаналітичний і т.д.  
Особливе значення до кінця XIX ст. Придбав суфражизм як рух за виборчі права жінки, найбільш поширеним отримало у Великобританії. Керівниками суфражизм стали сім'я Панкхерст. У силу того, що жінка було складно звернути на себе увагу мирними засобами, суфражистки змушені були вдатися до радикальних методів (хуліганство, екстремізм і т.п.).  
У XX столітті феміністичні ідеї не тільки не були забуті, але спалахнули з новою силою, заполонивши уми не тільки жінок, але і прогресивних чоловіків (учених, політичних діячів).  
Саме у XX ст. Жінки отримали нарешті виборче право спочатку пасивне, а потім і активне. Також жінки набувають економічні та соціальні права. Отримують доступ до освіти, праця жінки починає гідно оплачуватися.  
Отже, повертаючись в сучасну дійсність, хотілося б відзначити наступні показники:  
В даний час демократичними обраними главами держав стали жінки. До теперішнього часу першою жінкою очолила уряд стала Сірімаво Бандаранайке (1960 р., Шрі-Ланка), першою жінкою, що зайняла президентський пост стала Вігідіс Фіннобогадоттір (1980 р., Ісландія). У США, а також, наприклад, ще в 2002 р. У Палаті Представників Конгресу жінки займали близько 13%, а до 2007 р. Ця цифра збільшилася до 17%. Нині дуже інтимна вплив відчувається і на нижчих щаблях адміністративної драбини. Потужна жіноча функція існує і в адміністрації США, Буш, прийшовши до влади призначив міністрами 3 жінок, а також у перші в історії пост радника президента з національної безпеки зайняла жінка, причому чорношкіра, Кандаліза Райс, що говорить про прогрес, і не тільки в американському суспільстві.  
ВУкраїні "жіноче питання також носить гостро актуальних характер. Але український фемінізм носить свій специфічний характер. Він полягає в наступному: становище жінки в суспільстві протягом століть змінювалося в самих різних протилежних напрямках. У період матріархату - значення було домінуючим. В епоху лицарства вона була предметом поклоніння, але вже не грала в політичному житті суспільства істотного значення. Поступово чоловіки все більше відтісняли жінок на другий план, обмеживши сферу її інтересів впливу виховання дітей і веденням домашнього господарства. Це викликало обурення багатьох освічених жінок. Вони почали боротьбу за свої права . Причому, найбільших "успіхів" добилися жінки України. Тут чоловіки особливо легко поступилися жінкам саму важку фізичну роботу, завжди вважалася чоловічою.  
У результаті з'ясувалося, що російським жінкам дійсно будь-яка робота по плечу!  
У русі рух за емансипацію охопило кілька століть. І в даний час фемінізм вважається життєвим і помітним соціальним рухом, досягли найбільших успіхів у галузі культури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авілова Ж.Н. Регулювання зайнятості жінок в умовах регіонального ринку праці: автореф. дис. . канд. соц. наук: 22.00.08 / Ж.М. Авілова; Білгород, держ. Ун-т. Білгород, 2005. – С 20 -28.
2. Айвазова С.Г. Витоки фемінізму / С.Г. Айвазова / / Мистецтво кіно. М., 1991. - № 6. - С.21-24
3. Айзенштайн 3. Експортний фемінізм Півночі і Заходу / 3. Айзенштайн / / гендерні дослідження. Вип.1. X.: ХЦГІ, 1998. - С. 9-34.
4. Ажгихина Н.І. Хто захищає жінок: Збірник матеріалів та публікацій / Н.І. Ажгихина-М. Еслан, 1996. С. 40-60.
5. Альошина Ю.Е., Волович А.С. Проблеми засвоєння ролей чоловіка та жінки / Ю.Є. Альошина, А.С. Волович / / Питання психології, 1991, № 4. -С. 40-48.
6. Арутюнян М. Образ влади у хлопчиків і дівчаток / М. Артюрян / / Жінка плюс. 2000. - № 3. -С. 6-7.
7. Бабаян С. Гендер «крик жінок всіх часів» / С. Бабаян / / «ВИ і МИ». Діалог російських і американських жінок. The Women's Dialogue. -Альманах, 1999. - № 7 (23). - С. 35-37.
8. Барсукова С.Ю. Моделі успіху жінок радянського та пострадянського періодів: ідеологічне міфотворчість / С.Ю. Барсукова / / СОЦИС. -2001. - № 2.-С. 75-82.
9. Bern S.L., Bern D.J. Case Study of Non-conscious Ideology: Training the Women to Know Their Place // Beliefs, Attitudes and Human Affairs / Ed. D.J. Bern. Belmont, 2005.-540 p.
10. Брайсон Валері. Феміністська політична теорія: Введення / В. Брайенсон / Пер. з англ. О. Липовська, Т. Липовська. / Ред. Т. Гурко. - М.: «Дмитро Буланін». 2000. - 320 с.
11. Бранч Ш. Фемінізм в 80-і роки: Мислити глобально діяти локально / Ш. Бранч / / Фемінізм і гендерні дослідження. Хрестоматія / За заг. ред. В.І. Успенської. - Твер, - 1999. - С. 133-142.
12. Вебер М. Вибране. Образ суспільства / М. Вебер М.: Политиздат, 1991. - 470 с.
13. Водоп'янова Є.В. Європейський фемінізм: ідеї і рух / / Сучасна Європа. 2000. - № 4. - С.60-69.
14. Вороніна О.А. Фемінізм і нові соціальні рухи / / Молодь і нові соціальні рухи / О.А. Вороніна М.: Ін-т філософії АН СРСР, 1988.-С. 112-136.
15. Гайденко В. Емпіричний підхід феміністської епістемології / В. Гайденко / / Інший погляд. Міжнародний альманах гендерних досліджень. Травень 2000. Мінськ, 2000. - С. 11-12.
16. Гідденс Е. Соціологія / Пер. з англ.; наук. ред. В. А. Ядов; заг. ред. Л. С. Гур'єв, Л. Н. Посілевіча. - М.: Едіторіал УРСС, 1999. - 703 с.

17.Еліот П., Менделл Н. Теорії фемінізму / П. Еліот, Н. Мендел / / Гендерні дослідження. Феміністська методологія в соціальних науках. Матеріали Міжнародної Літньої української Школи за Гендерним Досліджень (Форос-1998).-Харків, 1998.-С. 15-51.

18. Жеребкіна І.А. Передумови та історія виникнення філософської методології фемінізму / І.А. Жеребкіна / / Теорія та історія фемінізму: Ф-Пресс.-Харків, 2001. - С. 14-23.

19. Журженко Т. Аналіз становища жінок у перехідній економіці: в пошуках феміністської епістемології / Т. Журженко / / Жінка. Гендер. Культура. / Під. заг. ред. З.А. Хоткіной, H.JI. Пушкарьової, Є.І. Трофімовой.-М.: МЦГІ, 1999.-С. 160-171.

20. Зуйкова Е.М., Ерусланова Р.І. Фемінологія: Навчальний посібник / О.М. Зуйкова, Р.І. Ерусланова М.: Видавничо-книготорговий центр «Маркетинг», 2001.-С. 55-67.

21. Калабіхіна І.Є. Методологія гендерного аналізу / І.Є. Калабіхина / / Фемінізм і гендерні дослідження. Хрестоматія. / За заг. ред. В.І.Успенской.-Тверь, 1999. С. 23-31.

22.Костикова А. Постмодерністський результат фемінізму / А. Костикова / / Жінка. Гендер. Культура. / Під. заг. ред. З.А. Хоткіной, H.JT. Гармата-ревою, Є.І. Трофімової М., 1999. - С. 111 -118.

23. Ловібон С. Фемінізм і постмодернізм / С. Ловібон / / Фемінізм: перспективи соціального знання. І.: РАН, - 1999. - С. 84-95.

24. Маркс. К., Енгельс Ф. Німецька ідеологія / К. Маркс, Ф. Енгельс / / Маркс К, Енегельс Ф. Твори, вид. 2. 1955. -ТЗ. - С. 30-124.

25.Міжнародні конвенції і декларації про права жінок і дітей. Збірник універсальних і регіональних міжнародних документів / сост. Л.В. Корбут, С.А. Поленіна. М., 1998. - 340 с.

26. Мілль Д.С. Про підпорядкування жінок / Д.С. Мілль 2-е изд. - М.: МІР. 1998 .-215 с.

27.Платон. Собрание сочинений в 3-х тт. Т.3/Платон/ [Перевод Е. Городецкий].- М.: Мысль, 1971. – 710 c.

28. Пер Монсон Сучасна західна соціологія / переклад зі шв. - СПб вид. «Нотабене», 1992 .- 445 с.

29. Рітцер, Дж. Сучасні соціологічні теорії. / 5-е вид. - СПб.: Пітер, 2002. - 688 с. : Іл. - (Серія «Майстри психології»).

30.Сагайдак А.Г. Фемінізм як суспільне явище: за і проти / А.Г. Сагайдак / / Філософія освіти. 2004. - № 3. - С. 154.-159 .

31.Силласте Г.Г. Зміна соціальної мобільності та економічної поведінки жінок / Г.Г. Сіласте / / СОЦИС. 2000. - С. 25-34.

32. Силласте Г.Г. Гендерна соціологія в пізнанні суспільно-економічного життя / Г.Г. Сісласте / / СОЦИС. 2001. - № 7. - С. 143.

33.Сімона де Бовуар. Друга стать. Т. 1. – К., 1994. С.62.

34. Тьомкіна А.А. Жіночий рух як громадський рух: історія і теорія / А.А. Тьомкіна / / Гендерні зошити. Спб.: Ін-т соціології РАН, 1997. - Вип.1. - С. 45-93.

35. Терещенко О. Вверх по сходах, що ведуть вниз? Парадокси емансипації по-радянськи / О.Терещенко / / Інший погляд. Міжнародний альманах гендерних досліджень. Мінськ, 2000. - С. 4-6.

36.Українське суспільство: моніторинг - 2001 р. Інформаційно-аналітичні матеріали/За ред.. В.М. Ворони, А.О. Ручки. - К.: І-т соціології НАН України, 2000. - с.21-23.

37.Усманова А.Р. Гендерна проблематика в парадигмі культурних досліджень / А.Р. Усманова / / Введення в гендерні дослідження. Навчальний посібник. Частина 1. / Під ред. І.Жеребкіной. СПб.: Алетейя, 2001. - С. 427-465.

38. Успенська В. Стереотипи на шляху жінокдо лідерства / / Феміністська теорія і практика Схід-Захід. СПб., 2002. С. 71.

39.Фемінологія: Словник термінів / Під загальною редакцією О.Н.Піщуліной.   X.: Вид-во ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2002. - 291 с.

40. Feminism and Political Theory. London: Apport, 2008. - 230 p.

41. Feminism and Methodology. Bloomington. Boston, 2010. - 400 p.

42.Фрейд Зигмунд. Собр. соч. том 8 С-пб.2001.- С. 123- 145.

43. Фрідан Б. Загадка жіночності / Б. Фрідан М., 1999. - С. 5-111.

44. Хамітов Н. Філософія людини: пошук меж. Межі чоловічого та жіночого: введення в метаантропології. Курс лекцій для вищих навчальних закладів. / Н. Хамітов-К., 2001. 175 с.

45. Хольберг К., Ліндхольд М. Феміністська теорія / К. Хольберг, М. Лінд-Хольда / / Сучасна західна соціологія / під ред. Монсон П. СПБ.: Нотабене. 1992.-380 с.

46.Хорні К. Жіноча психологія / К. Хорні СПб.: Східно-європейський інститут психології, 2000. - 340 с.

47.Хрестоматія феміністських текстів. Переклади. / Под ред. Е. Здравомислов-вої, А.Темкіной. Спб. Изд-во «Дмитро Буланін», 2007. - 303 с.

48.Чордов Н. Воспроизводство материнства: психоанализ и социология пола / Н. Чордов // Антология тендерной теории / сост. Е.Гапова, А.Усманова. -Минск: Пропилеи, 2008. С. 29-77.

49. Шведова Н.А. Широка участь жінок в політиці - шлях до зрілої демократії / / США-Канада. 2003. № 3-4. С. 30-43.    

50. Шинельових Л.Т. Про концепцію ролі жінки в сучасному суспільстві / Л.Т. Шинельових / / Жінка і соціалізм: теорія і практика / під ред. Шинельових Л.Т.-М., 1999.-С. 160-167.