Проблема готовності молоді до шлюбу

    Глибина й  сила почуттів у людей різні.  Деякі люди не здатні відрізнити справжні почуття від закоханості або захоплення. Такі почуття швидко змінюються. Глибокі й сильні почуття властиві людині з багатим внутрішнім світом, вони відрізняються стійкістю, визначеністю.

    У наш час  більшість людей має можливість  укладати шлюб за коханням, але  головна проблема полягає в  тому, як розпізнати любов, відрізнити від простого статевого потягу?

    Головна відмінність кохання від інших проявів статевого потягу –  це спрямованість на конкретну людину. Статевий потяг сам по собі є безпредметним і може бути спрямований на будь – яку особу протилежної статі, натомість у коханні важлива насамперед сама людина, здатна відповісти на духовну близькість.

    Дошлюбні сексуальні зв’язки – це фізична близькість без обов’язків. Часто саме ці зв’язки називають « помилкою молодості », а медики стверджують, що така близькість є руйнівною для майбутнього шлюбу.

    Сьогодні молодь відстоює такі погляди, як: тимчасові шлюби; зміна партнерів; фізична близькість до шлюбу є перевіркою їх готовності до створення сім’ї.

    Основними причинами дошлюбних зв’язків сьогодні вважають акселерацію                  ( швидке статеве дозрівання організму призводить до раннього початку статевого життя ). Також впливає швидкий темп життя, який спонукає багатьох поспішати жити, якомога раніше все спробувати, все встигнути, не відстати від інших, стати дорослим.

    Якщо поспішати,  то можна не розпізнати захопленість від кохання. А буває й так, що старші свідомо йдуть на обман, розігруючи пристрасні почуття. Часто буває, що дівчата вимушені вступити в дошлюбний зв'язок, щоб не втратити, як вони вважають, свого коханого і не вбачають в цьому нічого осудливого, тим паче небезпечного.

    Секс до  шлюбу – це так звана свобода,  але ця свобода ще ніколи  не була дійсною. 

    Наслідки такого зв’язку є глобальними. Медики стверджують, сексопатологи застерігають, що:

• хвороби, які передаються статевим шляхом, у тому числі й до СНІДу;
• ранні статеві зв’язки шкідливі для психіки,призводять до перенапруження нервової системи;
• рання ( не бажана ) вагітність, результатом якої може бути аборт або дитина безбатьківщина ;
• дошлюбний зв'язок руйнує повагу й довіру до іншої людини;
• передчасне статеве життя спустошливо впливає на здоров’я та емоційно – психічну сферу молоді, збіднює повноту сексуальних емоцій, особливо у дівчат, ставить під сумнів міцність майбутнього шлюбу, робить легкими подружні зради у майбутньому. Спустошення, позбавлення почуття справжнього кохання, невіра у щирість почуттів – це теж наслідки ранніх статевих стосунків.

     Отже, дошлюбні  стосунки – це стосунки, що  передують шлюбу. Найчастіше дошлюбними стосунками психологи, сексопатологи й інші називають статеву близькість.

    Мабуть, саме  тому проблема готовності молоді  до шлюбу й сьогодні попередження  ранньої статевої близькості, що  часто граничить з сексуальною  розпустою і є причиною розповсюдження  різних венеричних захворювань,  в тому числі і ВІЛ СНІДу, є актуальною й вимагає від суспільства важливих рішень.

II ПРОБЛЕМА ГОТОВНОСТІ МОЛОДІ ДО ШЛЮБУ

    За кількістю розлучень Україна залишається одним з європейських «лідерів» і посідає третє місце. Загальний коефіцієнт розлучень в країні в 2008 році (тобто кількість розлучень на 1 тис. населення) склав 3,6 %. Причини такої невеселої статистики сховані переважно в непідготовленості молоді до шлюбу.

II.1. СУТНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ГОТОВНОСТІ МОЛОДІ ДО ШЛЮБУ

   Молоді люди вірять в те, що життя стане кращим, цікавішим після того, як вони візьмуть шлюб. Зокрема, дані соціологічного дослідження, проведеного Державним інститутом проблем сім'ї та молоді показують, що на шкалі загальнолюдських цінностей для переважної більшості молодих людей на першому місці стоїть "хороша сім'я" (88% респондентів). Серед інших найбільш важливих цінностей для молоді є: здоров'я (85%), діти (82%), матеріальне забезпечення (78%), кохання (72%). Названі цінності безпосередньо пов'язані з родиною, її життєдіяльністю, оскільки реалізувати їх можна передусім у сім'ї. Міцність сім'ї багато в чому залежить від її соціально-економічної та правової захищеності. Водночас причини окремих сімейних проблем часто залежать від особливостей виховання та культури сімейного спілкування, від індивідуальних характеристиках членів сім'ї тощо. На жаль, мрії та уявлення про "хорошу сім'ю" не здійснюються у значної частини молодого подружжя вже в перші роки подружнього життя, про що свідчать офіційні статистичні дані.

    Проблема соціальної ( соціально – економічної ) готовності молоді до подружнього життя визначається усвідомленням важливості й відповідальності щодо цього кроку і необхідністю ґрунтовного обговорення питань майбутнього життя з партнером. Краще усвідомити актуальні проблеми і труднощі в сімейному житті, виробити перші спільні плани, глибше пізнати і зрозуміти молодим людям одне одного можна в процесі цілеспрямованого спілкування. Що ж обговорюють молоді люди до одруження і яких тем уникають? ( Див. Додаток А ).

    Результати свідчать, що досить значна частина майбутніх шлюбних пар (майже третина) взагалі не обговорювала питання сімейного життя. Чим ширше коло обговорюваних питань, чим частіше молоді люди вдаються до їх обговорення, тим більша ймовірність побудови ними в майбутньому гармонійних відносин у родині.

     Таким чином бачимо, що звичними у суспільстві  показниками соціальної готовності  до створення сім’ї молодь вважає: завершення освіти, здобуття професії, початок самостійної трудової діяльності. Із цим нерозривно пов’язана соціально – економічна готовність до шлюбу, сутність якої полягає в можливості молодих людей самостійно матеріально забезпечити себе і свою родину. Соціальна готовність до шлюбу включає усвідомлення молоддю того, що вони беруть на себе відповідальність одне за одного, за сім’ю, за дітей. 

    Проблемою про народження дітей переймалося менш ніж половина опитаних. Ці дані соціологічного дослідження свідчать про недостатній рівень готовності подружжя до виховної функції сім'ї [ 1.1 ].

    Опитування дають підстави говорити про недостатню готовність молоді до виконання подружніх і батьківських обов'язків, що в подальшому сімейному житті спричинює особливо численні сімейні конфлікти. Причиною багатьох конфліктів у сім’ї є невідповідальність реальності рольових очікувань партнерів. Різне розуміння ролей « хороших » дружини або чоловіка призводить до втрати порозуміння, без якого неможлива злагодженість дій у сім’ї. Психологи встановили, що міцність подружньої єдності залежить від кількості спільних рис чоловіка і дружини. Які ж моделі « хорошої дружини та чоловіка » у свідомості молоді? Чи збігаються уявлення юнаків і дівчат у цій сфері?

    Багато молодих людей вступають до шлюбу і не мають свідомих уявлень про те, як вони будуватимуть свою сім’ю, які є рольові очікування членів сім’ї.      Часто молодь, яка вступила до шлюбу, вважає, що у сфері стосунків іноді все вирішується само по собі. Саме свідчить про низьку моральну готовність молоді до шлюбу, адже « шлюб - за визначенням правознавців – це набуття 1000 нових обов’язків ». Як бачимо, існує моральна проблема готовності молоді до шлюбу.

    Чому не кожна молода людина бере законний шлюб ?

     У наш час багато  молодих людей живе у так  званому « громадянському »  шлюбу, про що було сказано вище ( стр. 7 даної роботи ).

    Такий шлюб став якоюсь даниною сучасній моді, це гріховне за своєю суттю явище широко розрекламоване і схвалюється багатьма громадськими й навіть політичними діячами. Кінозірки, співаки, актори, багато інших публічних людей без усякого сорому розповідають те, як вони живуть одне з одним в неофіційних, вільних стосунках, при цьому враховується вікова різниця ( йому – 27, їй – 50 років; йому – 60, їй – 18 ). Отже, існує ще й психологічна проблема готовності молоді до шлюбу.

    Впродовж останніх років в Україні слово «сім’я» поступово втрачає своє первісне значення в тому сенсі, що її створення фіксується відповідними державними актами. Сьогодні, за оцінками юристів, психологів, соціологів, чимало молодих людей, які хочуть будувати подальше життя спільно, вибирають так званий цивільний шлюб, як передостанню сходинку до ймовірного офіційного. Ситуація довкола цього питання доволі дискусійна. Одні вважають, що недоцільно реєструвати стосунки, не поживши бодай рік у спільному помешканні на правах класичної сім’ї. І розцінюють цивільний шлюб, як підготовку до подальшого спільного життя, як прояв особистої свободи й засіб зберегти свіжість і романтичність стосунків. Інші вважають, що цивільний шлюб породжує недовіру, нестабільність і невпевненість у завтрашньому дні, а цінності сім’ї ( виховання дітей, подружня вірність, матеріальним добробутом, власною незалежністю, комфортом…) втрачають свою значимість перед професійним успіхом.

     Постійно доводиться чути, що молоді люди, перед тим як піти в ЗАГС для подання заяви, намагаються пожити разом в громадянському шлюбі, який іноді називається "пробним".

    Чого молоді люди цим домагаються? Громадянський шлюб стає якоюсь формою можливості перевірити свої почуття одне відносно одного, на якийсь час побути чоловіком і дружиною, скуштувати всіх принад сімейного життя. І лише потім зареєструвати свої стосунки або навпаки, втекти від сімейних обов’язків. Це говорить про психічну не готовність молоді.

    Абсолютно зрозуміло,  що молоді люди, які починають  подумувати про шлюб, виросли з віку дитсадка і вже давно не бавляться ляльками. Невже бажання побавитися все ще теплиться в душі, а громадянський шлюб стає зручною нагодою вдовольнити цю потребу? Швидше за все, ні. То чому ж для того, щоб перевірити свої почуття, не можна просто продовжувати зустрічатися, спілкуватися, і цілком логічним шляхом підійти до весілля й повноцінного шлюбу? Чому бажання жити під одним дахом в якості "пробного" подружжя візьме верх над здоровим глуздом? Таких питань можна задавати безліч.

    Можна було б все  списати на розбещеність звичаїв  сучасної молоді. Але вражає позиція  батьків, з дозволу яких молодь  починає жити в "пробних  шлюбах". Ще більше дивує, коли в громадянський шлюб вступають люди літні, які вже мали досвід сімейного життя і, найчастіше, що пережили розлучення. Чим їх приваблює такий шлюб?

    Люди, що мають сумний  досвід розлучення, воліють не  обтяжувати себе штампом у  паспорті, щоб уникнути згодом  можливих проблем із другим  розлученням. То навіщо ж тоді  взагалі вступати в такий шлюб, коли заздалегідь думаєш про розлучення? Подібні думки, коли кожне з подружжя готове гримнути дверима при першому ж скандалі, не можуть позитивно впливати на атмосферу в родині.

    Взагалі важко  назвати родиною подібне співмешкання, коли кожен просто отримує від такого "шлюбу" те, що йому потрібно. Жінка дістає формальний статус "дружини", її вже важко звинуватити в блуді з першим зустрічним, такий « шлюб » оправдовує народження позашлюбних дітей ( бастардів, байстрюки… ). Чоловік отримує від такого "шлюбу" домробітницю, котра варить їсти, пере, прибирає, крім цього виконує "подружні обов’язки", але при цьому не є його законною дружиною, значить, нічим їй не зобов’язаний і в будь-який момент може просто піти, ні ким і ні в чому не звинувачений.

    Говорити про  любов тут не доводиться. Адже любов – це, крім почуттів й велика відповідальність одне за одного. Взаємна відповідальність зовсім відсутня в такому шлюбі (цікаво, що жінка, як правило, називає свого співмешканця чоловіком, а чоловік свою "цивільну дружину" - коханкою, співмешканкою, подругою. І лише деякі – дружиною ).Виходить, що для жінки подібний "шлюб" - це ілюзія сім’ї, а для чоловіка - ілюзія свободи.

    Всім відомо: жінка в громадянському шлюбі вважає себе заміжньою, а чоловік — неодруженим.

     Розкриваючи теоретичні  аспекти розвитку психологічної  готовності молоді до створення  сім’ї, слід звернути увагу  на важливість і необхідність  вирішення цієї проблеми. Адже  це багатоаспектна проблема, яку дослідники пов’язують зі зрілістю особистості, розвитком свідомості та самосвідомості індивіда. Зважаючи на те, що суспільство ставить завдання посилити сімейне виховання, потрібно навчити молодь створювати нормальні психолого-педагогічні й емоційно-моральні умови для майбутнього повноцінного сімейного життя, виховання дітей, розвитку їхніх пізнавальних інтересів, фізичного удосконалення, нормального спілкування з батьками й іншими членами сім’ї, у набутті молоді умінь, необхідних для вирішення складних проблем сімейного життя. Потрібно враховувати те, що вимога сучасного суспільства поліпшити якість сімейного виховання та підвищити відповідальність майбутніх батьків за виховання дітей часто стикається з проблемою матеріальної забезпеченості ( соціально – економічна проблема ) сім’ї, зосередженості молодого подружжя на пошуках коштів для того, щоб, насамперед, забезпечити себе нормальним харчуванням, одягом, тобто задовольнити фізичні потреби членів своєї сім’ї. Внаслідок цього духовний розвиток дитини часто залишається поза увагою батьків, на нього не вистачає вже ні сил, ні часу. Тому постає завдання про підготовку майбутнього подружжя до якісного виконання сімейних і батьківських обов’язків.

    Бачимо, що психологічна  проблема ( її часто визначають  як морально – емоційна ) має  глибоке коріння і залежить від рівня моральної і соціально – економічної готовності молоді до шлюбу, тому що для молоді головною функцією шлюбу є емоційна – задоволення потреби у сімейному щасті, коханні, а також психологічний захист, емоційна підтримка, до речі одна з причин « нерівних браків » ( Див. Додаток Б ). Тут слід звернути увагу на чинники впливу готовності молоді до шлюбу.

II.2. ЧИННИКИ ВПЛИВУ  НА РІВЕНЬ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ 

МОЛОДІ ДО ШЛЮБУ

    Розкриваючи  тему « Проблема готовності  молоді до шлюбу » слід звернути увагу на чинники, які впливають на розвиток готовності молоді до створення сім’ї та виявлення мотивів, що спонукають людину до вступу в шлюб. Зважаючи на думку дослідників, серед основних чинників, що впливають на рівень готовності молодої людини до сімейного життя мають бути:

–   підвищення відповідальності за шлюбне та сімейне життя;

–   розвиток психологічної компетентності у сімейно-шлюбній взаємодії;