Автор работы: Пользователь скрыл имя, 05 Марта 2014 в 13:59, курсовая работа
Взагалі Чорнобильській катастрофі притаманні суттєві інформаційні викривлення. Як зазначають, зокрема, А.М. Сердюк і І.П. Лось (2006), перший етап інформаційної проблеми Чорнобилю був пов'язаний із пропагандистсько-політичними аспектами нашого життя тих часів і результувався неадекватною оцінкою ступеню небезпеки негативних чинників аварії. Секретність інформації про реальний стан речей у початковому періоді аварії лише підсилила відчуття тривоги та поглибила наслідки аварійного опромінення населення (першочергово Ї щитоподібної залози) із-за відсутності рекомендацій щодо розумних і досить простих дій (обмеження перебування на повітрі тощо). Це вже, так би мовити, другий етап інформаційної проблеми, де закриття інформації породжує слухи і домисли.
Розділ I.Теоритичні аспекти аналізу соціальної роботи з потерпілими від наслідків на ЧАЕС.
1.1.Визначення поняття соціальної роботи з потерпілими від наслідків на ЧАЕС.
1.2.Нормативно - правові акти, які регулюють соціальну роботу з потерпілими від наслідків на ЧАЕС.
1.3.Типологія потерпілих від наслідків на ЧАЕС.
Висновок по першому розділу
Розділ II.Специфіка соціальної роботи з потерпілими від наслідків на ЧАЕС.
2.1Основні соціально-психологічні проблеми потерпілих від наслідків на ЧАЕС.
2.2.Основні напрямки соціальної роботи потерпілими від наслідків на ЧАЕС.
2.3.Шляхи вдосконалення соціальної роботи з потерпілими від наслідків на ЧАЕС.
Висновок по другому розділу
Висновки
Список використаної літератури
Серед важливих медико-соціальних заходів збереження та відновлення здоров'я постраждалого населення є санаторно-курортне оздоровлення. Відповідно до законодавства право на безоплатне оздоровлення у 1999 р. мали понад 1660 тис. осіб, серед яких віднесені до 1-ої та 2-ої категорій постраждалих, та 1258 тис. дітей і підлітків. Проте фактично оздоровлено 457,6 тис. осіб, серед них 427 092 дітей, на що витрачено 175 105,1 тис. грн. з Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення. За рахунок додатково залучених коштів з інших джерел оздоровлено 33 573 дітей на суму понад 17 млн. грн.
Необхідно наголосити на тому факті, що з року в рік фінансування програм оздоровлення чорнобильців погіршується, що призводить до порушення їх прав. Порушуються права цієї категорії громадян і на пільги, передбачені чинним законодавством. Так, Уповноваженим було відкрито провадження щодо виконання п.6 ст.21 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у справі про порушення прав учасників ліквідації аварії на ЧАЕС на забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами за зверненнями О.Кралевича з М.Києва та В. Єсіна з Луганської області. Як показали перевірки, компенсації за продукти харчування цій категорії чорнобильців своєчасно не виплачувалися. Виникла заборгованість, що є порушенням прав цих громадян. Після втручання Уповноваженого вжито відповідних заходів щодо поновлення їх прав.
Уповноваженим з прав людини приділялася увага забезпеченню прав працюючих на Чорнобильській АЕС. У 1998–1999 рр. з цього питання надійшли звернення від громадян України, а також посадових осіб, зокрема С. Порошина, на той час директора цієї станції. Після розгляду їх звернень Уповноважений направила подання до посадових осіб держави про необхідність вжиття заходів щодо створення безпечних для життя і здоров'я людей умов праці.
Не можна не зупинитися і на такій проблемі. Останніми роками всупереч ст.22 Конституції України та чинному законодавству стало правилом при затвердженні чергового бюджету держави за ініціативою Уряду України приймати рішення про тимчасове призупинення дії чималої частки пільг чорнобильцям, що є ущемленням їх прав. Так, у 1999р. згідно зі ст.24 Закону України "Про Державний бюджет України на 1999 рік " було зупинено дію окремих положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".
Це стосується п.2 ст.21 у частині виплати громадянам, віднесеним до категорії 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні; ряду положень ст.22–24 закону щодо безоплатного надання або забезпечення пільговою санаторно-курортною путівкою чи путівкою на відпочинок громадян, віднесених відповідно до категорії 3 і 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або виплати за їх бажанням грошової компенсації; а також щодо одержання безпроцентної позики на індивідуальне житлове будівництво з погашенням 50% позики за рахунок державного бюджету та безпроцентної позики для будівництва садових будинків та благоустрою садових ділянок, будівництва індивідуальних гаражів громадянами, віднесеними до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також надання безпроцентної позики для організації підприємницької діяльності, селянського (фермерського) господарства громадянам, віднесеним до категорії 1 і 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та ряду інших пільг.
Практика вирішення бюджетних питань за рахунок громадян, по-страждалих від Чорнобильської катастрофи, та інших незахищених категорій громадян і пенсіонерів є свідченням неспроможності органів державної влади забезпечити надходження до бюджету за рахунок відродження виробництва, економічного впливу на господарську діяльність. Згідно зі ст.31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік " було призупинено дію зазначених положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " і на рік 2000.
Соціальний захист осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Нормативними документами,
які регулюють питання соціального захисту
громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської
катастрофи є:
1. Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи”;
2. Постанова Кабінету Міністрів України
від 20 .09. 2005 р. №936 „Про Порядок використання
коштів державного бюджету для виконання
програм, пов'язаних із соціальним захистом
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи” (зі змінами внесеними постановами
Кабінету Міністрів України від 14.02.07 р.
№ 211 та від 05.03.08 р. №165 ).
3. Постанова Кабінету Міністрів України
від 12.07.2005 р. № 562 „”Про щорічну допомогу
на оздоровлення громадянам, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
4. Постанова Кабінету Міністрів України
від 08.02.1997 р. № 155 ”Про порядок та розміри
компенсаційних виплат дітям, які потерпіли
внаслідок Чорнобильської катастрофи
„(зі змінами внесеними постановою Кабінету
Міністрів України від 14.02.07 р№ 211).
6. Постанова Кабінету Міністрів України
„Про встановлення розмірів виплат деяким
категоріям громадян, що постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи” від 20.04.2007
р.№ 649
7. Підпункт е) пункту 1 постанови Кабінету
Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року
„Про компенсаційні виплати особам, які
постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи”.
8. Постанова Кабінету Міністрів України
від 16.05.2000 р. № 800 „Про затвердження Положення
про організацію оздоровлення громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи”.
9. Постанова Кабінету Міністрів України
від 01.10.2008 р. № 885 „Про розмір та порядок
виплати компенсації вартості санаторно-курортного
лікування особам, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи, за 2005-2007 роки”.
10. Розпорядження голови обласної державної
адміністрації від 30.12.2008 р. № 449 „Про визначення
розпорядників бюджетних коштів”
Станом на 01.01.2009 року в області зареєстровано 25926 громадян
постраждалих внаслідок Чорнобильської
катастрофи , з них 12854 учасників ліквідації
аварії, у т.ч. 2295 інвалідів, переселенців
з зони радіоактивного забруднення –
6663 особи, потерпілих дітей - 6409, в т.ч. 47
дітей – інвалідів Чорнобиля.
Вдів померлих чорнобильців 639 осіб.
Статтею 65 Закону України „Про
статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи” передбачено, що посвідчення
„Учасник ліквідації наслідків аварії
на Чорнобильській АЕС” та „Потерпілий від Чорнобильської
катастрофи” є документами, що підтверджують
статус громадян, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи” та надають
право на користування пільгами передбаченими
Законом.
Видача посвідчень здійснюється у відповідності
до „Порядку видачі посвідчень особам,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи”, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 20.01.1997
р. №51 (зі змінами затвердженими постановою
КМУ від 21.08.2001 р. № 1105 „Про внесення змін
до постанови Кабінету Міністрів України
від 20.01.1997р. № 51”) управліннями праці
та соціального захисту населення за місцем
реєстрації постраждалих громадян. Рішення
про видачу або відмову у видачі посвідчення
приймається у місячний термін з дня подачі
документів до уповноваженого органу.
Призначення громадянам компенсацій,
допомоги певних видів та надання пільг
здійснюється за єдиною заявою з дати
звернення, але не раніше видачі посвідчення
встановленого зразка, чи інших документів
, що визначають статус постраждалих.
У разі зміни місця реєстрації або місця
роботи громадянин для отримання виплати
за новим місцем реєстрації або місцем
роботи подає протягом трьох місяців заяву
та довідку про отримані виплати.
Законом України „Про свободу пересування
та вільний вибір місця проживання в Україні”,
визначений термін „реєстрація” це -
внесення відомостей до паспортного документа
про місце проживання (адміністративно
- територіальна одиниця, на території
якої особа проживає строком понад шести
місяців на рік) із зазначенням адреси
житла особи та внесення цих даних до реєстраційного
обліку відповідного органу спеціально
уповноваженого центрального органу виконавчої
влади з питань реєстрації.
Наказом Міністерства праці та соціальної
політики України від 02.02.2009 р № 35 „Про
встановлення розмірів грошової компенсації
вартості продуктів харчування громадянам,
які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи на 2009 рік” визначені відповідні
розміри, які по Полтавській області у
2009 році становлять для 1 категорії постраждалих
– 278,0 грн., для 2 категорії постраждалих
– 139,0 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України
„Про встановлення розмірів виплат деяким
категоріям громадян, що постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи” від 20.04.2007
р.№ 649 підвищені розміри виплат одноразової
компенсації сім’ям які втратили годувальника
із числа осіб віднесених до учасників
ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС та смерть яких пов’язана з наслідками
Чорнобильської катастрофи .
Зазначену компенсацію призначають міські
та районні управління праці та соціального
захисту населення за місцем реєстрації
громадян, що звернулися за призначенням
виплати.
Право на отримання одноразової компенсації
у зв’язку з втратою годувальника має
сім’я, в якій є непрацездатні члени, що
були на утриманні померлого годувальника.
Непрацездатних членів сім’ї визначено
статтею 36 Закону України „Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування ”. До них
належать чоловік (дружина) батько, мати,
якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного
віку чоловіки – 60 років, жінки – 55 років;
діти (у тому числі діти, які народилися
до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника)
померлого годувальника, які не досягли
18 років, або старші цього віку, якщо вони
стали інвалідами до досягнення 18 років;
діти, які навчаються за денною формою
навчання у вищих навчальних закладах
І-ІV рівнів акредитації та професійно-технічних
навчальних закладах, - до закінчення такими
дітьми навчальних закладів, але не довше
ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти
- до досягнення ними 23 років незалежно
від того, навчаються вони чи ні; чоловік
(дружина) , а в разі їх відсутності - один
з батьків або брат чи сестра, дідусь чи
бабуся померлого годувальника незалежно
від віку і працездатності, якщо він (вона)
не працюють і зайняті доглядом за дитиною
(дітьми) померлого годувальника до досягнення
нею (ними) 8 років.
Постановою Кабінету Міністрів України
№ 649 від 20.04.07 р. „Про встановлення розмірів
виплат деяким категоріям громадян, що
постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи” затверджені нові розміри
виплат, а саме: батькам померлого – 3792
грн., сім’ям які втратили годувальника
– 7586 грн. Зазначені розміри виплат набрали
чинності з 25 квітня 2007 року, тобто з дня
опублікування постанови в офіційних
ділових виданнях. Таким чином виплати
здійснюються у розмірах які діяли на
дату смерті годувальника .
Призначення щомісячної грошової допомоги
батькам на постраждалих дітей, які перебувають
в обліковому складі дошкільних навчальних
закладів до вступу їх до школи (не старше
8-ми річного віку ), передбачена пунктом
1 статті 30 Закону України „Про статус
і соціальний захист громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи”
і виплачується в розмірах визначених
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2007 року №649 „Про встановлення
розмірів виплат деяким категоріям громадян,
що постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи ”, а саме : на дітей, які відвідують
дошкільні заклади освіти, віком до 3 років
- 13 грн.50 коп., від 3 до вступу до школи -
26 грн.50 коп. На дітей, які не відвідують
дошкільні заклади освіти, віком до 3 років
– 49 грн., віком від 3 до вступу їх до школи
- 72 грн. 50 коп.
Оздоровлення громадян постраждалих внаслідок
Чорнобильської катастрофи здійснюється
територіальними управліннями праці та
соціального захисту населення за місцем
реєстрації постраждалих громадян відповідно
до Положення про організацію оздоровлення
громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 16.05.2000
р. № 800.
Для постановки на чергу на отримання
санаторно-курортної путівки постраждала
особа подає до органу, що організовує
оздоровлення заяву та медичну довідку
форми (0-70 у), в якій зазначається діагноз,
доцільність санаторно-курортного лікування
чи відпочинку, сезон, профіль санаторно-курортного
закладу.
Дані про кількість громадян, постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи,
які подали заяви щодо виділення путівок
для санаторно-курортного лікування чи
відпочинку в наступному році або виплати
грошової компенсації подаються міськими
та районними управліннями праці та соціального
захисту населення до органів, що організовують
оздоровлення до 15 жовтня поточного року
(для подальшого планування коштів у державному
бюджеті на наступний рік).
Типологія потерпілих від наслідків на ЧАЕС
Типологія потерпілих :
На місці ліквідації наслідків на на ЧАЕС присутні постраждалі, яких можна умовно розділити на кілька груп:
1. жертви, тобто потерпілі, ізольовані у осередку ЧАЕС (наприклад, люди, що перебувають у завалі під плитами при землетрусі, затиснуті в машині при автомобільній катастрофі або перебувають на даху затопленого будинку, дереві при повені);
2. постраждалі безпосередньо фізично, матеріально (зруйнований будинок), люди, які втратили своїх рідних і близьких або не мають інформації щодо їхньої долі;
3. очевидці (свідки) - це люди, які, незважаючи на те, що вони залишилися непошкодженими фізично, не постраждали їхні родичі й близькі, залишилося цілим їхнє матеріальне майно, проте, також одержують психологічну травму, тому що трагедія пройшла десь дуже близько до них, зовсім поруч, тому вони приміряють на себе, на своїх близьких, ставлять себе на місце потерпілих: «на його місці міг бути я» (наприклад, це можуть бути люди з будинку, який є сусіднім зруйнованого, або це може бути людина, що спізнилася на літак, який потім розбився й т.п.);
4. спостерігачі (так звані «зіваки») - люди, які безпосередньо не були учасником надзвичайної ситуації, але довідавшись від знайомих або із засобів масової інформації про подію, прибули на місце цієї НС.
5. фахівці, що беруть участь в аварійно - рятувальних заходах.
Опишемо докладніше кожну із груп потерпілих:
Перша група потерпілих - жертви, тобто потерпілі, ізольовані у осередку НС на ЧАЕС.
Завдання, які розв'язує психолог (або інший фахівець, що надає психологічну допомогу):
- Інформаційна підтримка (інформування про те, що допомога йде; повідомлення про те, як необхідно поводитися в цій ситуації, щоб вижити).
На першому етапі ця форма соціально-психологічної допомоги є необхідною й оптимальною. Її ціль - психологічна підтримка життєздатності тих, хто живий, але перебуває в повній ізоляції від навколишнього світу Технічні складності ведення рятувальних робіт у зонах катастроф, стихійних лих можуть приводити до того, що потерпілі протягом досить тривалого часу виявляться в умовах повної ізоляції від зовнішнього миру. У цьому випадку рекомендується психотерапевтична допомога у вигляді екстреної «інформаційної терапії», метою якої є психологічна підтримка життєздатності тих, хто живий, але перебуває в повній ізоляції від навколишнього світу (землетрусу, руйнування жител у результаті аварій, вибухів і т.д.).
«Інформаційна терапія» реалізується через систему звукопідсилювачів і складається із трансляції наступних рекомендацій, які повинні почути потерпілі:
1) інформація про те, що навколишній світ іде до них на допомогу й робиться все, щоб допомога прийшла до них якнайшвидше;
2) люди, які перебувають в ізоляції, повинні зберігати повний спокій, тому що це одне з головних умов до їхнього порятунку;
3) необхідно робити собі самодопомогу;
4) у випадку завалів потерпілі
не повинні приймати яких-
5) варто максимально заощаджувати свої сили;
6) перебувати із закритими очами, що дозволить наблизити себе до стану легкої дрімоти й більшої економії фізичних сил;
7) дихати повільно, неглибоко й через ніс, що дозволить заощаджувати вологу й кисень в організмі й кисень у навколишнім повітрі; 8) подумки повторювати фразу: «Я зовсім спокійний» 5-6 разів, чергуючи ці самонавіяння з періодами рахунку до 15-20, що дозволить зняти внутрішнє напруження й домогтися нормалізації пульсу й артеріального тиску, а також самодисципліни;
9) вивільнення з «полону» може за
Метою «інформаційної терапії» є також зменшення почуття страху в потерпілих, тому що відомо, що в кризових ситуаціях від страху гине більше людей, чим від впливу реального руйнівного фактора. Після звільнення потерпілих з-під уламків будов необхідно продовжити психотерапію (і насамперед - амнезирующую терапію) у стаціонарних умовах.
- Індивідуальна робота з потерпілим у момент проведення рятувальних робіт (психологічна підтримка, використання елементів сугестії, тобто вселяння: «усе буде добре, у тебе все вийде...»).
Розглянемо докладно проблеми, що виникають у людей другої групи. Безумовно, ця група потерпілих більше всіх має потребу в психологічній і, можливо, медичної допомоги. Із цією групою психологи працюють найбільше.
Завдання соціальних робітників на даному етапі:
1.Відсікання явної психіатрії й доставка потерпілих до місця, де можливе надання психологічної й психіатричної допомоги.
2.Зняття гострих афективних реакцій, виведення зі стану шоку.
3.Допомога в подоланні
4.Створення мережі соціальної підтримки: пошук родичів, знайомих (хто ще був з постраждалої (важливо, у чому та людина була одягнена, як виглядав)) і передоручення їм потерпілого.
Информация о работе Специфіка соціальної роботи з потерпілими від наслідків на ЧАЕС