Усвідомлене батьківства к умова повноцінного розвитку дитини

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

 

Кафедра соціальної роботи

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з технології соціальної роботи

 

на тему: Усвідомлене батьківства к умова повноцінного розвитку дитини

 

 

Студенки 4 курсу, групи  „А”

заочного відділення

напряму підготовки

6.130102 „Соціальна робота”

спеціальності „Соціальна робота” 

Єрьоменко Світлани

 

 

Керівник: к.п.н, доцент кафедри  соціальної роботи О. П. Песоцька

 

 

Національна шкала_____________

Кількість балів:________________

Оцінка: ECTS _________________

 

 

Члени комісії:

 

_______________ Л. Ц.Ваховський

 

_______________ І. П. Акіншева

 

_______________ Н. В. Маркова

 

 

 

 

 

м. Луганськ, 2013 рік

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………...	3
РОЗДІЛ 1. УСВІДОМЛЕНЕ БАТЬКІВСТВО ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
1.1. Сутність феномену усвідомленого батьківства……………..	6
1.2. Складові та компоненти усвідомленого батьківства………	10
1.3. Напрями соціальної роботи з формування усвідомленого батьківства……………………………………………………………..…..	14
1.4. Висновки за розділом 1……………………………………….	19
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ФОРМУВАННЯ УСВІДОМЛЕНОГО  БАТЬКІВСТВА
2.1. Соціально-просвітницький тренінг як технологія формування усвідомленого батьківства…………………………….......	20
2.2. Технологія соціальної терапії у профілактиці девіантного батьківства.………………………………………………………………...	23
2.3. Технологія соціального консультування у формуванні усвідомленого батьківства…………………………………..……………	27
2.4. Висновки за розділом 2………………………………….……	30
ВИСНОВКИ……………………………………………………….	31
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………....	33

 

 

ВСТУП

Характерна риса цільності  будь-якої системи – здатність  до самозбереження в процесі постійного руху, змін та розвитку. Все це в повній мірі можна віднести до батьківства як до комплексного утворення, яке являє собою систему. Батьківство є базовою життєвою місією, важливим станом та значною соціально-психологічною функцією кожної людини. Якість цих проявів, їх соціально-психологічні та педагогічні наслідки мають завжди актуальне значення. Можна стверджувати, що майбутнє суспільства завтра – це стан батьківства сьогодні, адже забезпечення сприятливих умов розвитку дитині раннього віку, на порозі життя, сприяє формуванню гармонійної особистості у майбутньому.

Сучасна ситуація в Україні  характеризується соціально-економічною  та політичною нестабільністю, значним  спадом виробництва, зниженням рівня  життя більшості населення, посиленням розшарування населення за рівнем доходів, девіацією моральних норм і цінностей у суспільстві, зростанням злочинності та насильства, всі ці чинники, поруч з іншими призвели до втрати сучасною молоддю орієнтирів на створення повноцінної сім'ї, народження дитини та на усвідомлене батьківство. Усвідомлене батьківство – одна з найбільш складних та мало розроблених областей сучасної науки.

Актуальність її вивчення обумовлена протиріччями між гостротою  демографічних проблем, які пов’язані з падінням народжуваності, великою кількістю сімей, які розпадаються, лавиноподібним збільшенням кількості дітей-сиріт при живих батьках, зі зростанням кількості випадків жорстокого ставлення до дитини та не розробленістю програм соціальної та психологічної допомоги молоді, яка є потенційними батьками.

Аналіз соціологічної, психологічної, демографічної, соціально-педагогічної літератури свідчить про наполегливі пошуки механізмів соціально-психологічної, та соціально-педагогічної роботи з майбутніми батьками, спрямованої на формування усвідомленого ставлення до народження і виховання майбутньої дитини.

Так, у демографічних  та соціологічних дослідженнях розглядаються  проблеми сім'ї, їх причини, закономірності розвитку; ціннісні орієнтації майбутніх  батьків (О. Баланірева, О. Яременко, В. Бойко, Ю. Якубова, В. Береговий та ін.).

У соціально-психологічній літературі достатньо глибоко розкриті проблеми пов’язані з психологічною готовністю чоловіка та жінки стати батьками, вплив психологічної атмосфери сім'ї на психологічний розвиток плоду, на формування позитивного ставлення матері до майбутньої дитини (А. Буттєва, А. Брусиловський, Р. Овчарова, Г. Філіпова та ін.).

Аналіз наукових робіт  показав, з одного боку – багатьох проблем (психологічних, медичних, фізіологічних, побутових) у сім'ї, у чоловіків і жінок, які вирішили стати батьками; з іншої – відсутність цілеспрямованої соціальної роботи з формування у підлітків і молоді необхідних якостей для сімейного життя, народження і виховання дітей, формування навичок усвідомленого батьківства (подружжя).

Актуальність даної  проблеми і зумовила вибір теми курсової роботи: „Усвідомлене батьківства к умова повноцінного розвитку дитини”.

Об'єкт дослідження – усвідомлене батьківство.

Предмет – технології соціальної роботи з формування усвідомленого батьківства.

Мета дослідження – теоретично проаналізувати проблему формування усвідомленого батьківства як умови повноцінного розвитку дитини та визначити основні технології його формування в соціальній роботі.

В процесі дослідження  були поставлені наступнізавдання:

1. Провести теоретичний аналіз літератури з проблеми дослідження.

2. Визначити сутністьта зміст феномену усвідомленого батьківства.

3. Проаналізувати складові та компоненти усвідомленого батьківства

4. Здійснити аналіз напрямів соціальної роботи з формування усвідомленого батьківства.

5. Визначити та проаналізувати основні технології формування усвідомленого батьківства, які використовуються в соціальній роботі, а саме: соціально-просвітницький тренінг, технологію соціальної терапії та технологію соціального консультування.

В процесі дослідження використовувалися теоретичні методи такі, як дослідження психолого-педагогічної, демографічної, соціологічної літератури з проблеми дослідження, синтез та узагальнення.

Теоретична  значущість курсової роботи полягає в тому, що теоретично здійснено аналіз феномену усвідомленого батьківства як актуальної проблеми соціальної роботи та охарактеризовано основні технології соціальної роботи з його формування, а саме: соціально-просвітницький тренінг, технологію соціальної терапії та технологію соціального консультування.

Практична значущість полягає в тому, що теоретичний аналіз технологій формування усвідомленого батьківства може бути використаний різними соціальними службами, соціальними працівниками, соціальними педагогами, вчителями, студентами і волонтерами в своїй діяльності і для розробки власних програм і технологій.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ 1.

УСВІДОМЛЕНЕ БАТЬКІВСТВО  ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

1.1. Сутність феномену усвідомленого батьківства

Батьківство – базове життєве призначення, важливий стан і значна соціально-психологічна функція кожної людини. Поява дитини в сім'ї єсерйозним випробуванням для батьків, але їм необхідно навчитися жити з урахуванням того, що вони відповідальні за життя і благополуччя маленької людини, яка на початку життя повністю від них залежить. Саме з цієї причини важливо, щоб подружжя, яке ухвалило рішення про народження дитини, було до цього готове. Але однієї тільки психологічної готовності замало. Повинна бути ще і педагогічна готовність, як сукупність знань, умінь, навичок і соціальна готовність. Все це припускає усвідомлений підхід до батьківства [5, с. 56].

Батьківство як психологічне явище, є складною структурою,  
Р. Овчарова розглядає феномен батьківства з погляду системного і феноменологічного підходів.

Використовуючи принципи системного підходу можна констатувати наступне:

1) феномен батьківства є відносно самостійною системою, одночасно є підсистемою по відношенню до системи сім'ї;

2) феномен батьківства багатогранний, його можна розглядати на двох рівнях: як складну комплексну структуру індивіда та як надіндивідуальне ціле. Обидва цих рівня одночасно є етапами формування батьківства;

3) феномен батьківства одночасно виявляєтьсяв декількох планах, різні сторони яких розкривають складну структуру його організації: план індивідуально-особистісних властивостей жінки або чоловіка, що впливають на батьківство; план, що охоплює подружжя в єдності їх ціннісних орієнтацій, батьківських позицій, почуттів, тобто аналізує батьківство по відношенню до сімейної системи; план, що фіксує батьківство у взаємозв'язку з батьківськими родинами; план, що розкриває батьківство по відношенню до системи суспільства

4) чинники, що впливають на формування батьківства, ієрархічно організовані і представлені на декількох рівнях: макрорівень – рівень суспільства; мезорівень – рівень батьківської родини; мікрорівень – рівень власної родини і рівень конкретної особистості.

Таким чином, батьківство як складний психологічний феномен має складну структуру. А сам феномен батьківства – явище динамічне, таке, що включає процес становлення і розвитку.

Усвідомлене батьківство – багатогранний феномен, який можна розглядати як на рівні особистості, так і на надіндивідуальному рівні, які одночасно є етапами його формування.

Те, що розглядається на першому рівні, тобто на рівні окремої особистості, ще материнство і батьківство. А саме батьківство це вже надіндивідуальне ціле, яке виходить за межі індивіда. Батьківство як надіндивідуальне поняття припускає перетин з поняттями „материнство” і „батьківство”, які єфеноменами, які стосуються індивіда [10].

Материнство як індивідуальний феномен, вивчено в літературі більш  ніж батьківство. Узагальнюючи основні напрями досліджень, Л. Шнейдер виділяє дві позиції розгляду материнства, як психосоціального феномену: материнство, як забезпечення умов для розвитку дитини, і материнство як особистісної сфери жінки [11].

На фоні повного вивчення материнства, батьківство залишається маловивченим. Достатньо часто в спеціальній літературі батькові відводиться другорядна роль, яка йде після ролі матері. А. Співаковська говорить про те, що формування виховної позиції батька, десь відстає від материнської позиції, оскільки найбільшу прихильність до дитини батько починає відчувати тоді, коли дитина вже доросла [20].

Таким чином, рівень індивіда – це первинний рівень формування батьківства. Він складається ще до початку сімейного життя. У його формуванні беруть участь чинники макрорівня, чинники мезорівня і чинники конкретної особистості. Під впливом всіх цих груп чинників на рівні особистості відбувається становлення і формування компонентів батьківства, які будуть розглянуті нами далі. На початку спільного життя чоловіка і жінки, батьківство починає складатися на надіндивідуальному рівні. Становлення надіндивідуального рівня характеризується нестійкістю компонентних структур подружжя. Саме на надіндивідуальному рівні формується батьківство як більш менш організована система, яка може змінитися з часом [12].

Впродовж обох етапів формування батьківства, відбувається усвідомлення батьківства, його ролі для себе, як для особистості, для дитини, для родини. Тобто як успішний результат процесу формування батьківства, повинне сформуватися усвідомлене батьківство, як сукупність батьківських якостей, почуттів, знань і навичок. Але з часом батьки можуть розвиватися як особистості і підвищувати свою компетентність в питаннях виховання дитини, тобто підвищувати рівень своєї батьківської компетентності і, відповідно усвідомленість свого батьківства [10].

З поняттям батьківства часто пов’язують готовність до цього кроку. У визначенні поняття готовності дослідники йдуть різними шляхами: одні акцентують увагу на його структурних складових, інші на його сутності. Але всі вони згодні з тим, що готовність є складним і інтегрованим за своїм змістом поняттям. У науковій літературі існують три підходи у визначенні структурних складових готовності: