Усвідомлене батьківства к умова повноцінного розвитку дитини

Арт-терапевтична сесія  містить наступні етапи: 1). настрой (розминка, включення у роботу, межа, яка оформлює її початок); 2) актуалізація візуальних, аудиальних, кінестетичних  відчуттів; формування запиту або теми роботи; 3) індивідуальна образотворча або творча діяльність;  
4) вербалізація (комунікація); 5) доопрацювання малюнку, продовження роботи для мультимодальних технік або колективна робота (в парах, малих групах); 6) рефлексивний аналіз, висновки [16].

Ще одним методом, який використовується в технології соціальної терапії є терапія самовиховання.

Самовиховання – це активний процес формування людиною себе як особистості у відповідності  до поставленої мети на основі соціально обумовлених уявлень про ідеал особистого „Я” [21].

За допомогою терапії самовиховання, в рамках формування усвідомленого батьківства молоді, у молодих людей можна виробити стійке позитивне ставлення до батьківства як до життєвої цінності, формувати ідеальний образ „Я-батьків” з метою допомогти молоді побачити перспективу власного батьківства, розвивати здібності самим визначати життєві цілі, удосконалювати свою чоловічу/жіночу індивідуальність у батьківстві.

У формуванні усвідомленого  батьківства молоді метод самовиховання  найбільш ефективний, якщо використовується на базі аутогенного тренування. У технологічному аспекті цей метод містить наступні прийоми:  
1) самовивчення, самооцінка майбутніх батьків; 2) оцінка молоддю своєї особистості як шлюбних партнерів та батьків; 3) самоаналіз, виявлення індивідуальних „психологічних бар’єрів” до створення сім'ї та батьківства;  
4) створення бажаного образу „Я-батька”; 5) формування індивідуальних формул намірів; 6) формування прийомів самопереконання, самозаохочення, самонавіювання; 7) сюжетна сенсорна репродукція поведінки „Я-образу” у різноманітних ситуаціях майбутнього батьківства; 8) „накладання” стереотипів „Я-образу” на реальну поведінку у процесі повсякденного життя та діяльності.

Отже технологія соціальної терапії є однією з найбільш ефективних технологій формування усвідомленого батьківства та для більшої ефективності повинна використовуватися соціальними працівниками у комплексі з іншими технологіями.

2.3. Технологія соціального консультування у формуванні усвідомленого батьківства

Консультування – це технологія соціально-педагогічної роботи, яка полягає в дослідженні проблеми клієнта, находженні разом з ним позитивних шляхів її вирішення, наданні порад і рекомендацій щодо наявності для цього соціальних ресурсів [25, с. 141].

Особливість консультування з питань усвідомленого батьківства молоді полягає у тому, що акцент робиться на ресурси молодої людини, яку орієнтують на знаходження необхідної інформації щодо вироблення когнітивної, емоційної та поведінкової складових батьківства.

Метою консультування молоді щодо усвідомленого батьківства є ліквідація дефіциту інформації про сутність поняття „батьківство”, „усвідомлене батьківство”, формування ґрунтовних соціально-медичних, психолого-педагогічних та морально-правових знань з цього питання; озброєння молодих людей новими підходами, інноваційною інформацією щодо вироблення навичок усвідомленого батьківства.

Результатами консультування з питань усвідомленого батьківства  молоді можуть бути: отримання необхідної інформації щодо усвідомленого батьківства; покращання розуміння (себе в ролі батьків, свого шлюбного партнера, своєї дитини); зміна емоційного стану, своєї мотивації на батьківство; здатність до прийняття рішення народження та виховання дитини у сім’ї; здатність до здійснення даного рішення; підтвердження своїх думок, почуттів, рішень; отримання підтримки з боку спеціалістів та громади; пристосування до ситуації реального батьківства; пошук і вивчення умов для гармонійного розвитку дитини; отримання практичної допомоги у виконанні батьківських функцій через прямі дії (консультанта й інших представників територіальної громади, яких залучив консультант); розвиток наявних умінь і навичок з усвідомленого батьківства, набуття нових; реагування на безвідповідальні батьківські дії інших людей та ситуацію у територіальній громаді.

Проведення будь-якої консультації, у тому числі й консультації з питань усвідомленого батьківства, вимагає дотримання наступних принципів [21]:

Доцільність та цілеспрямованість – консультація повинна мати конкретну мету, вирішувати строго визначені завдання, проблему. В рамках формування усвідомленого батьківства – це вироблення конкретних знань та поведінкових навичок усвідомленого батьківства.

Добровільність  та ненав’язливість – молоді батьки мають право в будь-який час відмовитися від допомоги консультанта. Ефективність консультації визначається цінністю ідей усвідомленого батьківства, а не статусом консультанта.

Методична грамотність та компетентність – ядром технології консультування є встановлення довірливих стосунків консультанта та того, хто консультується. Консультант повинен мати широку ерудицію та бути компетентним у питаннях формування усвідомленого батьківства молоді, вміти методично правильно, переконливо вести консультацію, що вимагає спеціальної підготовки та навчання.

Консультування  як технологічний процес також має свій алгоритм, який має декілька етапів, кожен з яких спрямований на вирішення конкретного завдання та досягнення визначеної мети з формування усвідомленого батьківства [25]: вияв причин, що спонукали клієнта звернутися за консультацією; аналіз, оцінка і діагностика проблеми, ситуації клієнта; формулювання проблеми і визначення цілей консультації; встановлення стратегії і плану дій; здійснення відповідних дій; оцінка результатів консультації і висновки.

У практиці соціальної роботи зустрічається і широко використовується декілька типів консультування, які можуть входити до технологічного комплексу з формування усвідомленого батьківства молоді в діяльності територіальної громади: загальне консультування молоді з питань усвідомленого батьківства спеціалістами соціальної роботи; спеціальне консультування молоді з питань усвідомленого батьківства за направленням соціальних педагогів, працівників спеціалістами медичних, психологічних, педагогічних, юридичних та ін. служб чи закладів; навчальне консультування з питань технології формування усвідомленого батьківства молоді спеціалістів служб і організацій соціального спрямування територіальної громади. Воно включає роботу з персоналом, роз'яснення змісту законів, соціальної політики, програм, технологій, процедур, спрямованих на формування усвідомленого батьківства молоді в територіальній громаді; договірне консультування спеціалістами соціальних організацій з різних організаційних, професійних і інших питань.

Таким чином, технологія соціального консультування також  є однією з ефективних та найбільш використовуваних технологій формування усвідомленого батьківства, але  як нами зазначалося раніше, для  більшої ефективності процесу формування усвідомленого батьківства молоді необхідно використовувати комплексну програму, до якої будуть входити такі технології соціальної роботи, як: соціально-просвітницький тренінг, технологія соціальної терапії та соціальне консультування.

2.4. Висновки  за розділом 2

Вивчення технології соціальної роботи з формування усвідомленого батьківства дає нам можливість зробити висновки узагальнюючого характеру.

По-перше, найбільш оптимальним видом технології формування усвідомленого батьківства, у загальному вигляді алгоритм технології соціально-просвітницького тренінгу передбачає три основні частини, які містять у собі декілька етапів : вступну, основну та заключну

По-друге, оскільки соціально-просвітницький тренінг є різновидом навчального процесу, то важливим інструментом підвищення ефективності навчання у ньому є використання активних методів навчання: методу моделювання, рольових ігор, драматизації, метода конкретної ситуації, метод „мозкового штурму” та ін. Активні методи, які використовуються у соціально-просвітницькому тренінгу, на нашу думку забезпечують найвищу результативність занять щодо формування усвідомленого батьківства.

По-третє, технологія соціальної терапії також є однією з ефективних технологій формування усвідомленого батьківства, психотерапевтичні методи, які можна викоритосвувати в соціальній роботі з формування усвідомленого батьківства – це психодрама, арт-терапія та терапія самовиховання.

По-четверте, консультування також є технологією формування усвідомленого батьківства, особливість якого полягає у тому, що акцент робиться на ресурси молодої людини, яку орієнтують на знаходження необхідної інформації щодо вироблення когнітивної, емоційної та поведінкової складових батьківства.

По-п’яте, для більшої ефективності процесу формування усвідомленого батьківства молоді необхідно використовувати комплексну програму, до якої будуть входити такі технології соціальної роботи, як: соціально-просвітницький тренінг, технологія соціальної терапії та соціальне консультування.

ВИСНОВКИ

Проведене нами дослідження  дозволяє сформулювати основні висновки:

1. Усвідомлене батьківство  – це сукупність батьківських  якостей, почуттів, знань та навичок,  що стосуються виховання, розвитку  дитини з метою забезпечення  процесу формування здорової  та зрілої особистості. По-перше, феномен батьківства має складну структуру основними компонентами якого є: ціннісні орієнтації подружньої пари (сімейні цінності), батьківські установки та сподівання, батьківське ставлення, батьківські почуття, батьківські позиції, батьківську відповідальність, стиль сімейного виховання; по-друге, всі компоненти батьківства пов’язані між собою в єдину структуру за допомогою когнітивного, емоційного та поведінкового елементів; сукупним образом всіх компонентів та найбільш доступним для спостереження є стиль сімейного виховання; по-третє, кожен компонент містить певну формовану частину – педагогічний компонент, впливаючи на який можливо здійснювати формування усвідомленого батьківства; по-четверте, фактори, які впливають на формування батьківства, організовані ієрархічно та представлені декількома рівнями.: макро-, мезо-, мікрорівнем, а також індивідуальним рівнем конкретної особистості.

2. Розкриваючи структуру  організації феномену батьківства,  ми дійшли висновку, що, перш за  все, це план індивідуально-особистісних властивостей жінки або чоловіка, які впливають на батьківство; наступний план охоплює батьківство по відношенню до сімейної системи; третій план фіксує батьківство у взаємозв'язку з батьківськими сім'ями, і, нарешті, четвертий план розкриває батьківство по відношенню до системи суспільства.

3. Найбільш оптимальними видами технологій формування усвідомленого батьківства, на нашу думку, є соціально-просвітницький тренінг, важливим інструментом підвищення ефективності навчання у ньому є використання активних методів навчання: методу моделювання, рольових ігор, драматизації, метода конкретної ситуації, метод „мозкового штурму” та ін. Активні методи, які використовуються у соціально-просвітницькому тренінгу, на нашу думку забезпечують найвищу результативність занять щодо формування усвідомленого батьківства.

4. Технологія соціальної терапії також є однією з ефективних технологій формування усвідомленого батьківства, психотерапевтичні методи, які можна викоритосвувати в соціальній роботі з формування усвідомленого батьківства – це психодрама, арт-терапія та терапія самовиховання.

5. Консультування також є технологією формування усвідомленого батьківства, особливість якого полягає у тому, що акцент робиться на ресурси молодої людини, яку орієнтують на знаходження необхідної інформації щодо вироблення когнітивної, емоційної та поведінкової складових батьківства.

6. Для більшої  ефективності процесу формування  усвідомленого батьківства молоді  необхідно використовувати комплексну  програму, до якої будуть входити  такі технології соціальної роботи, як: соціально-просвітницький тренінг, технологія соціальної терапії та соціальне консультування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева Т. В. Психология современной семьи : [монография] / Т. В. Андреева. – СПб. : Речь, 2005. – 436 с.
2. Винникот Д. В. Разговор с родителями / Д. В. Винникот [пер. с англ.]. – М. : Независимая фирма “Класс”, 2007. – 96 с.
3. Кравець В. П. Психофізіологічні та психолого-педагогічні аспекти формування усвідомленого батьківства. – К. : Видавн. Центр „Академія”, 2001. – 244 с.
4. Кравець В. Психолого-педагогічні основи підготовки школярів до сімейного життя / В. Кравець. – Тернопіль : „Богдан”, 1997. – 180 с.
5. Кравченко Т. В. Допомога батькам у вихованні дітей : [методичні рекомендації для соціальних працівників] / Т. В. Кравченко, І. М. Трубавіна. – К. : Дежсоцслужба, 2005. – 100 с.
6. Ли Д. Практика группового тренинга / Девид Ли. – СПб., 2001. –  
   224 с.
7. Мезеря И. В. Культура отношений полов и воспитание личности семьянина / И. В. Мезеря. – Луганск: Альма-матер, 2003. – 304 с.
8. Молодая семья : проблемы и перспективы социальной поддержки : [монография] / Краснояр. Гос. ун-т, Юрид. Ин-т, соц.-правовой факультет ; [под общей редакцией Е. В. Жижко и С. Д. Чигановой]. – Красноярск : РУМЦ ЮО, 2005. – 300 с.
9. Муздыбаев К. Психология ответственности / К. Муздыбаев : [под ред. В. Е. Семенова]. – Ленинград : Наука, 1983. – 240 с.
10. Овчарова Р. В. Психологическое сопровождение родительства /  
    Р. В. Овчарова. – М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2003. – 319 с.
11. Овчарова Р. В. Психология родительства : [учебн. пособие для студ. высш. учебн. заведений] / Р. В. Овчарова. – М. : Издательский центр „Академия”, 2000. – 368 с.
12. Овчарова Р. В. Родительство как психологический феномен: [учебное пособие] / Р. В. Овчарова. – М.: Московский психолого-социальный институт, 2006. – 496 с.
13. Островська Н. О. Основні складові соціально-педагогічної діяльності щодо формування усвідомленого батьківства молоді /  
    Н. О. Островська // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка [педагогічні науки] / гол. ред. В. С. Курило. – Луганськ, Вид-во «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. – №16 (251). – С. 115–122.
14. Підготовка молоді до сімейного життя : [зб. теорет. та метод. матеріалів для працівників соц. служб для молоді / заг. ред. З.Г. Зайцева]. – К. : УДЦССМ, 1999. – (Цикл "Молода сім’я"; Вип. 4). – 56 с.
15. Робочі матеріали семінару „Покращення якості соціальних послуг дітям і сім’ям у громаді”/ Упор. Авельцева Т.П., Зимовець Н.В.. – Дніпропетровськ, 2005.
16. Сотниченко Е. В. Обучающая программа „Техники арт-терапии” / Е. В. Сотниченко. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.contact-club.irnd.ru/page56.html
17. Соціальна педагогіка : теорія і технології : [підручник / ред.  
    І. Д. Звєрєва]. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 316 с.
18. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб. / І. Д. Зверева, О. В. Безпалько, С. Я. Харченко та ін.; За заг. ред.: І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.
19. Соціальна робота в Україні : теорія та практика : [посібник для підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для молоді – Ч. 3] / За заг. ред. А. Я. Ходорчук. – К. : ДЦССМ, 2002. – 172 с.
20. Спиваковская А. С. Психотерапия: игра, детство, семья. Том 2 /  
    А. С. Спиваковская. М., 2000. – С. 398-437.
21. Технология социальной работы : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / под ред. И. Г. Зайнышева]. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с.
22. Трубавіна І. М. Зміст та форми просвітницької роботи з батьками : [науково-методичні матеріали для працівників соціальних служб, учителів, соціальних педагогів, студентів педагогічних вузів] / І. М. Трубавіна. – Київ : УДЦССМ, 2000. – 88 с.
23. Усвідомлене батьківство як умова повноцінного розвитку дитини та підвищення виховного потенціалу громади: Методичні матеріали до тренінгу / Упоряд.: І. В. Братусь та ін.; за заг. ред. Г. М. Лактіонової. - К.: Наук, світ, 2004. - 86 с.
24. Цюман Т. П. Формування культури життєвого самовизначення старшокласників засобами освітнього тренінгу: дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 / Цюман Тетяна Петрівна. – К., 2008. – 221 с.
25. Шахрай В. М. Технології соціальної роботи : [навчальний посібник] / В. М. Шахрай. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.
26. Henzell J. Research in the Particulaz : Epistemology in Art and Psychotherapy / J. Henzell, A. Gilroy, С. Lee // Art and Music Therapy and Research. – London : Routledge, 1995.