Формування та функционуивання терминив у професийному мовленни филологив

А

Авторський переклад - Це найнадійніший вид перекладу, оскільки ніхто ліпше від самого автора оригінал не знає.

Адекватність перекладу - Відтворення єдності форми і змісту оригіналу засобами іншої мови.

Аналіз - У процесі перекладу послідовний поділ тексту (висловлювання) на прості самостійні змістові цільнооформлені частини для виявлення логічних зв'язків між ними.

Аналіз тексту - стилістичний розбір і тлумачення текстів на заняттях з іноземної мови як методичний прийом.

Анотаційний переклад - вид перекладу, який полягає в складанні анотації оригіналу іншою мовою.

Анотація - Коротка характеристика первинного документа, яка викладає в максимально узагальненому вигляді його зміст і дає іноді його оцінку.

Аспект мови - одна зі складових частин мови. Сьогодні виділяють такі аспекти мови: фонетику, лексику, граматику, лінгвокультурологію.

Аудіювання - сприйняття на слух і розуміння усного мовлення.

Б

Білінгв - Людина, яка досконало володіє двома мовами.

Білінгвізм - однакове володіння двома мовами. Розрізняють природний і штучний білінгвізм.

Буквалізм - Перекладацька помилка, яка є результатом відповідності формальних чи семантичних компонентів двох мов.

В

Валентність - здатність мовної одиниці вступати в синтаксичні зв'язки з іншими мовними одиницями.

Варіант  - Формальна видозміна мовної одиниці як один із припустимих способів її вираження.

Види перекладу - художній та спеціальний.

Види мовленнєвої діяльності - писання, читання, говоріння, слухання, переклад.

Види еквівалентності - Розрізняють такі п'ять видів еквівалентності: денотативну, конотативну, текстуально-нормативну, прагматичну, формальну.

Відтворення - У процесі перекладу кінець дії мовлення або писання іншою мовою.

Висловлювання - Лінійний рядок знаків, особливим способом відібраних, об'єднаних за визначеними правилами та розташованих у певному порядку.

Відправник - учасник комунікативного акту, від якого виходить повідомлення, відповідно до письмового перекладу.

Відправник - це автор  вихідного тексту.

Г

Генералізація - Заміна перекладного слова, яке має вузьке, конкретне значення, іншомовним еквівалентом, який має ширше, узагальнююче значення.

Генералізація поняття - прийом перекладу, який містить перехід від видового поняття до родового.

Глосарій - тлумачний словник застарілих і маловживаних слів і виразів, які трапляються в якому-небудь стародавньому творі.

Граматика - Граматичний склад мови. Опис граматичного складу мови.

Д

Двомовність (білінгвізм) - однакове володіння двома мовами.

Декодування (декодувати) - перекласти будь-яку інформацію з кодової системи ініціального джерела в кодову систему дублера джерела та/або адресата.

Декомпресія - Введення в переклад додаткових слів і навіть речень.

Денотат - Позначений даним повідомленням відрізок дійсності. Те саме, що й референт.

Детермінанти перекладу - це система мови, норма мови, літературна традиція, національний колорит, дистанція часу.

Діяльність - Діяльність людини, пов'язану з використанням мови, називають мовленнєвою діяльністю.

Диктант-переклад - один із видів тренувальних вправ на заняттях з вивчення іноземної мови.

Дискурс - Довільний фрагмент тексту, що складається більш ніж з одного речення чи незалежної частини речення.

Диференціація - звуження значення при перекладі.

Додавання - Додавання необхідні, коли той чи інший смисловий зміст у тексті оригіналу передасться іншими засобами, які неможливо використати в мові оригіналу.

Джерела інформації перекладача - поділяються на загальні, з якими працюють усі перекладачі, та спеціальні, якими користуються переважно технічні перекладачі.

Е

Еквівалентність перекладу - максимальна ідентичність усіх рівнів змісту текстів оригіналу й перекладу.

Еквівалентні відповідності - Варіант перекладу, коли значення слів повністю однакове у двох мовах.

Еквівалентний переклад - переклад, який здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту.

Етапи дії перекладача -  процедура обробки інформації оригіналу.

І

Ідіолект - Сукупність особистих особливостей, що характеризують мову даного індивіда.

Ідіома - стійке словосполучення, значення якого не мотивується його складовими словами.

Інваріант у перекладі - Інваріантом називають те, що повинно залишатися незмінним у результаті процесу перекладу.

Інваріант у синхронному  перекладі - найбільш інформативна у семантико-смисловому плані частина змістової структури повідомлення.

Інваріант перекладу - Сукупність функціональних характеристик тексту чи комунікативне завдання.

Інваріант повідомлення - незмінна змістова сутність повідомлення за його змінною.

Інтерпретація -- Переклад, який передбачає залучення лінгвістичних даних.

Історія перекладу -- розділ, який досліджує місце, роль та еволюцію перекладу в умовах розвитку людського спілкування.

Історія перекладацької діяльності - розділ науки про переклад, який досліджує умови формування вимог до перекладу та перекладача в різні історичні епохи.

К

Калька - Запозичення шляхом буквального перекладу слова чи словосполучення.

Калькування - Переклад за частинами з послідовним їх складанням в одне ціле.

Категорія тексту - певні сторони системної організації тексту.

Код - Розмежовують вихідний суб'єктивний та код перекладного тексту.

Код вихідного тексту - мова перекладу.

Код перекладного тексту - мова перекладу.

Кодувати - Перекласти інформацію з однієї кодової системи в іншу.

Конвергенція - зближення, схожість, подібність. 
Конкретизація - Перекладацький прийом, зміст якого полягає в тому, що перекладна одиниця за своїм значенням більш конкретна, ніж вихідна.

Консультант - перекладач - спеціаліст-мовознавець, який допомагає своїми знаннями різним спеціалістам.

Континуальність синхронного  перекладу -- безперервність і глибока внутрішня зв'язність діяльності синхронного перекладача.

Критика перекладу -- окрему галузь літературно-критичного підходу до аналізу тексту перекладу.

Л

Лексика -- сукупність слів мови, її словниковий склад.    

Лексикографія - розділ мовознавства, в центрі якого - теорія і практика складання словників.

Лексикографія перекладу - нова галузь знань у науці, яка розвивається.  
Лексикологія - розділ мовознавства, що вивчає лексику мови.

Лексикон - Тлумачний словник переважно маловживаних слів з певної галузі знань.

Лінгвістика тексту - розділ мовознавства, який вивчає закономірності побудови та структури тексту.

Логіко-семантична ознака - логічне вираження семантичного значення.

М

Макро переклад - перекладацькі зсуви, тобто перехід з одного мовного рівня на інший і з однієї категорії в іншу.

Метамова перекладу - являє собою комплекс структурно-лінгвістичних характеристик, які дозволяють досить повно описати процес перекладу.

Метод вибору рельєфного слова - один з методів змістового аналізу (використовується у системі записів при послідовному перекладі).

Метод запису - метод послідовного перекладу, який передбачає використання записів як допоміжного засобу пам'яті.

Метод перекладу - метод перекладу не є об'єктивно існуючою закономірністю, а цілеспрямованою системою взаємопов'язаних прийомів, які враховують вид і спосіб перекладу.

Метод сегментації тексту - один з методів письмового перекладу, який полягає в поділі вихідного тексту на сегменти, що створює опорні змістові пункти для оформлення перекладу.

Метод трансформації - використовується в системі записів при послідовному перекладі, при якому кілька слів трансформуються в більш зручне позначення.

Метод трансформацій - лексичні, синтаксичні та семантичні перетворення. 
Методика перекладу - Сукупність методів, прийомів практичної діяльності перекладача, отриманих у результаті навчання цієї діяльності.

Мета теорії перекладу - виявлення сутності перекладу, його механізмів, способів його реалізації, які впливають на нього і регулюють його норми.

Мета художнього перекладу -- ознайомити з іншомовним твором читача, який не володіє іноземними мовами.

Мікро переклад - передача лексичних одиниць і граматичних форм.

Мова оригіналу - мова, якою написаний текст, що підлягає перекладу.

Мотивація  -  Потреба у тому чи іншому вчинку, в тій чи іншій діяльності.

Н

Навчальний переклад - використовується майже завжди з навчально-методичною.

Наука про переклад - досліджує особливий вид мовленнєвої діяльності - переклад.

Неологізми - Переклад неологізмів нерідко пов'язаний зі створенням мовних відповідностей, мовних термінів мовою перекладу.

Неперекладність - Перекладається завдяки вмінню перекладача користуватися різними методами перекладу.

Невідповідність - Уривки вихідного чи перекладного тексту, які містять непередану або доповнену інформацію.

Носій інформації - представник будь-якої мовної спільноти.

О

Образ ситуації - продукт пізнання, осмислення, опису та перетворення ситуації у комунікативному акті.

Одномовний словник - Словник, у якому вся інформація передається засобами однієї і тієї ж мови.

Опущення - Скорочення та компресії тексту шляхом опущення семантично надлишкових елементів вихідного тексту.

Оригінал - Вихідний текст у перекладі. Текст, з якого здійснюється переклад. 
Орієнтування перекладача у вихідному тексті - процес здобуття інформації, необхідної для прийняття рішення щодо смислового змісту.

Особливості перекладу  військових матеріалів - У військовому перекладі дуже важливе значення має точність перекладу.

Оформлення перекладу - впорядкування перекладного тексту.

Оформлення перекладу  може бути письмовим та усним.

Одиниці перекладу  - Одиниця мови, яка потребує самостійного перекладацького рішення.

П

Порівняльне мовознавство - галузь мовознавства, метою якого є порівняльне вивчення двох мов для виявлення їх схожості й відмінностей на всіх рівнях мовленнєвої структури.

Порівняльний аналіз текстів у перекладі - заснований на порівнянні відповідних явищ у межах різних мов.

Р

Рівні еквівалентності  перекладу - виділяються п'ять так званих рівнів еквівалентності, з яких два перших (рівень слів, словосполучень і рівень речення) співвідносяться з прямими міжмовними трансформаціями, а решта припускають достатньо вільну інтерпретацію змісту перекладацького тексту на основі ширшого контексту.

С

Семантично адекватний переклад - переклад, який передає денотативне значення вихідного вислову та відповідає нормам ПМ. 
Семантичний буквалізм - помилка перекладача в результаті передачі семантичних компонентів слова, словосполучення без урахування інших факторів.

Стислість перекладу - показник якості перекладу, який характеризує лаконічність форми передачі перекладного тексту, відсутність багатослів'я. 
Синтаксична заміна - передача частини речень перекладного тексту іншою синтаксичною конструкцією.

Синхронне читання заздалегідь  перекладеного тексту - Перекладач зачитує заздалегідь заготовлений письмовий текст перекладу, пристосовуючись до промови оратора.

Синхронний переклад - Усний переклад повідомлення з однієї мови іншою, який здійснюється перекладачем паралельно тексту, що перекладається.

Синхронний переклад на слух - зазвичай називається власне синхронним перекладом.

Синхронний переклад з аркуша - Перекладач виконує переклад, опираючись на отриманий письмовий текст виступу, пристосовуючись до промови оратора, та вносить необхідні корективи.

Ситуативна теорія перекладу - ситуативна теорія перекладу трохи виходить за межі міжмовних перетворень і пропонує звертання до дійсності.

Словник - збірка слів, розташованих в алфавітному порядку, з поясненнями, тлумаченням або перекладом іншою мовою.

Складнощі перекладу - переклад, як інтелектуальна діяльність складний не лише сам по собі, його складність посилюється.