Комп'ютерний сленг

 

1.3. Особливості походження одиниць сленгу

     Сленг є досить неоднорідним явищем, що охоплює лексичні одиниці, утворені на ґрунті загальнонародної мови, і  які становлять лексичну та граматичну основу сленгу; сленгові слова і звороти, які дублюють офіційно прийняті в спеціальній комп’ютерній мові терміни і називають те, що не має офіційно прийнятого термінологічного позначення. Співвідношення цих двох компонентів неоднакове: оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент.

1.3.1. Основні джерела сленгу

     Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутвори (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям».[17]

     Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо.

     Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій:  шари, моргала, баньки (очі);  лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити);  поїхати (збожеволіти);  бичок, чинарик (недопалок);  кабак (ресторан);  хахаль (кавалер, наречений);  кішка (жінка легкої поведінки);  миша (кишеньковий злодій);  криса (той, хто краде у своїх);  малахольний (ненормальний);  чорнило (червоний портвейн);  біоміцин  (вино «Біле міцне»);  шнобель, нюхало  (ніс);  замокрушити  (вбити),  зося і дося  (відповідні марки вин «Золота осінь» та «Дари осені»).

     Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять); подібна ситуація в словах парохід(той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття) що складаються з двох основ  пара та  ходити  (в першому випадку ) і  гуляти (в другому);  гуртак (гуртожиток) та інші. Цікавим є походження слова  кентавр – підлабузник. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це «модно», «класно» і «хіпово». Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість.

1.3.2. Вплив іноземних мов на молодіжний сленг

     Англійська мова все більше й більше входить у наше життя і просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте, слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем. Як зазначає Д.С. Ліхачов у своїй праці «Арготичні слова професійного мовлення» [22], аналогічно у колишніх німецьких, англійських, російських жаргонах домінантний вплив мали циганська мова та інші. Тому не дивно, що російський та український сучасний сленг певною мірою англізований.

     Лексеми, що утворились від англійських слів, є результатом їх невдалої інтерпретації. Наприклад,  гирла (дівчина), що пішло від перекрученого англійського  girl (дівчина, дівчинка); у стосунку до слова  хаза (у значенні дім, будинок) можна розглянути два варіанти виникнення, а саме: англомовне походження – з’явилось на основі англійського house (будинок), де буква [u] випала, а літера [а] утворилась на місці [о] для більшої схожості з українським «хата», інший варіант – український, який полягає у трактуванні походження цього слова у результаті заміни [т] на [з], що надає слову іронічного забарвлення. Слово крейзі (божевільний), яке досить часто трапляється у мовленні сучасної молоді, є прямим запозиченням із англійської crazy зі збереженням значення. Подібно утворились слова:  спікати (англ. speak) – говорити,  беґ (англ.bag) – сумка,  паті (раrty) – вечірка,  фазер (father) – батько,  мазер (mother) – мати,  мані (money) – гроші,  піпли (people) – люди,  месаг (messаge) – повідомлення та ін.

     Можна виявити не лише англійські запозичення, але і німецькі: авсвайс – посвідчення, ахтунґ – увага, варум – чому, вассер – вода; арабізми: кайф – задоволення, кайфувати – насолоджуватись.

     Але все ж у молодіжній субмові є чимала кількість власне українських сленгізмів: дискогопалка – дискотека, лягти в краватку – покінчити життя самогубством, скинься в тюбик – там вогко і прохолодно – поводься тихіше, дріт – телефон, «мавпа», «жаба», «кракозябра» – комп’ютерний значок @, гальмо – людина, яка повільно реагує на все (поряд з цим словом вживається і суто російське «тормоз» з тим самим значенням), тусівка – компанія (аналогічно до російськомовного «тусовка»); останні два слова, як бачимо, є перекладом сленгових номінацій з російської на українську мову зі збереженням змісту.

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І

Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом  тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діялектизмів, сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається. Сленг постійно запозичує одиниці з жаргонів та інших підсистем мови, а також сам стає постачальником слів розмовного використання. Постійна зміна сленгу робить майже неможливим його фіксацію на паперовому носії, а також підрахування його кількісного складу.

 Сленг не є сталою одиницею. Зі зміною одного модного явища іншим, старі слова зникають, і їм на зміну з’являються інші. Цей процес проходить дуже стрімко.

     Погляди лінгвістів на питання “сленгу” можна узагальнити так:

1) це нелітературна  (інтердіалектна, напівдіалектна, неформальна,  субстандартна, професійна) лексика,  тобто та, яка є за межами літературної мови;

2) це явище  переважно усного розмовного  мовлення;

3) це фамільярний  стиль мови в певній галузі;

4) це розмовний  варіант професійного мовлення; жаргон;

5) це групова  говірка; 

6) це варіант  лексичних норм;

7) це нелітературна/субстандартна емоційно забарвлена лексика;

8) сленг характеризується  прозорістю своїх меж, здатністю  приймати і пропускати крізь  себе величезну кількість мовних  одиниць, збагачуючи тим самим  словниковий склад мови новими  експресивно забарвленими лексемами, незвичайними в плані семантики і комбінаторики.

     Поділяючи цей лексичний шар на дві групи – сленг загальний і сленг спеціальний (перший із них є загальновживаним і загальновідомим для носіїв мови, другий – вживається у вузькій сфері, пов’язаній із різними професійними і соціальними групами), варто констатувати: обидві групи лексики є потужним джерелом поповнення лексичного складу розмовної мови.

     Арго, жаргон, сленг, як правило, вживаються людьми поряд із їхньою рідною мовою, при цьому використовують граматику і фонетику національної мови, маючи в своєму розпорядженні лише особливий словник. Вони завжди залишаються “другою мовою” мовця, а отже, людина сприймає нову (“вторинну”) картину світу, в якій явища оточуючого світу отримують нові, “свої” найменування, що існують поряд із стандартними найменуваннями основної мови. Ця лексика відбиває спосіб мислення, менталітет і культуру мовців. Загалом, існування таких груп лексики – це свідчення постійного розвитку мови і прагнення задовольнити потреби суспільства в усіх сферах життя.

 

РОЗДІЛ ІІ. Аналіз комп’ютерного сленгу та його перекладу

2.1. Шляхи формування комп’ютерного сленгу

     Перші комп'ютери з'явилися на початку 50-х років й у міру того, як вони вдосконалювалися, люди, що працюють із ними, створювали величезний словниковий запас, що широко відомий нині. Але це був час до настання ери персонального комп'ютера, тобто до 1988 р., тому вона була надбанням окремих, а їхня мова була закритою для суспільства. З початку комп'ютерної революції кінця 80-х років цей словниковий запас і нові поповнення у ньому стали загальним надбанням. У цей час, в усьому світі розвитку мікропроцесорної техніки, обчислювальної техніки, комп'ютерних технологій приділяється величезна увага. У зв'язку із цим, першої по кількості нових слів, що з'являються, є саме область комп'ютерних технологій. У цей час відбувся своєрідний "обвал": англомовні терміни й абревіатури, найчастіше в англійському ж написанні заповнили сторінки журналів і засмітили мовлення фахівців. Нові терміни із закритого лексикона програмістів і розроблювачів комп'ютерної техніки стали переходити в розряд загальновживаних, тому що кількість людей, що мають відношення до комп'ютерів, постійно збільшується. І паралельно цьому явищу відбувається ще один закономірний, з погляду лінгвістики, процес це утворення специфічного комп'ютерного сленгу.

     Із розвитком обчислювальної техніки в Україні також почала складатися специфічна мова, якою спілкувалися комп'ютерники-професіонали. Розповсюдження персональних комп'ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі верстви населення, які сприйняли і збагатили комп'ютерну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп'ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних висловів, визначають моду на них серед користувачів.

     Оскільки діти кінця вісімдесятих сьогодні вже виросли, вони знають тільки цю і ніякої іншої мови. Ці люди однаково успішно використовують у розмові "пацан", "крутo", "браузер", "комп", "кенсел" та іншу комп'ютерні жаргонізми.

     У  розмовному мовленні будь-якого  професійного середовища завжди  є певна кількість емоційно  забарвлених слів: материнка (материнська  плата), комп (комп'ютер), висіти (не працювати), оверлок (розгін процесора на частотах, що перевищують його технічні характеристики, заявлені виробником), глюк (збій або помилка).[17]

     Простеживши шлях слова від самого народження в англійській мові до переходу в сленг, стає зрозумілим, що сленг в українській мові є своєрідною "віддушиною", що полегшує процес адаптації англомовного терміна. Сленг допомагає прискорити цей процес, у ситуації стрімкого розвитку комп'ютерів, коли мова намагається погнатися за новими технологіями. 
У цьому питанні українська мова, поза всякими сумнівами, перебуває під безпосереднім впливом англійської мови. І ми не зможемо зупинити цей процес, доти, поки самі не станемо створювати щось нове в області комп'ютерних технологій.

     Як ми бачимо, комп'ютерний сленг у більшості випадків являє собою англійські запозичення або фонетичні асоціації, випадки перекладу зустрічаються рідше, та й то завдяки бурхливій фантазії комп’ютерників. До залучення іноземних слів у мову завжди варто ставитися уважно, а тим більше, коли цей процес має таку швидкість.

     Існування комп'ютерного сленгу дозволяє фахівцям не тільки відчути себе членами якоїсь спільності, але й дозволяє їм розуміти один одного з півслова, служить елементарним засобом комунікації. Не будь сленгу, їм би довелося або розмовляти англійською, або вживати громіздкі професіоналізми.

2.2. Семантико-структурні та функціональні особливості комп’ютерного сленгу української мови

     Давайте проаналізуємо лексико-тематичні групи сленгізмів, їхній словотвірний потенціал, а також особливості функціонування таких одиниць у різних контекстах.

2.2.1.Тематична організація лексики комп’ютерного сленгу

     Виділено ряд тематичних груп, які охоплюють ті сфери професійної діяльності, які найактивніше обговорюються в середовищі комп’ютерників: 1) людина, яка має стосунок зі  світом комп’ютерів (декодер “програміст, який намагається розібратися в чужій програмі”; яблучник “користувач комп’ютерів Apple Macintosh”);[17, 19]

2) робота з  комп’ютером (взяти акорд “перезавантажити комп’ютер за допомогою клавіш Ctrl+Alt+Delete”; намилити “відіслати електронною поштою ”); [17, 19]

3) складові частини  комп’ютера (клава, клавір “клавіатура ”;  лептон  “паралельний порт LPT”); [17, 19]

4) назви програмних продуктів (у тому числі ігор), команд, файлів (пілюлькін “модуль антивірусної програми, який виліковує заражені файли ”;  смітник “спеціальна папка для видалених файлів ”); [17, 19]

5) назви фірм-виробників устаткування і програм (дрібний м’якуш  «Microsoft»;  бімер “компанія IBM”); [17, 19]

6) мережеві технології (хом’як  (англ. home page)  “стартова сторінка ”;  сердити “переглядати веб-сторінки”). [17, 19]

     Усередині кожної з цих груп виділяються окремі підгрупи. Елементи тематичних груп комп’ютерного сленгу вступають один із одним у системні відношення, утворюють словотвірні парадигми і навіть гнізда.

     У функціональному аспекті лексика комп’ютерного сленгу неоднорідна. Це одиниці, що заступають терміни (браузер (англ. browser) “засіб перегляду веб-сторінок”; скачати “скопіювати інформацію з мережі ”), експресивно забарвлені лексеми (слимак “корпус комп’ютера slim”; мізки “оперативна пам’ять комп’ютера”) та професіоналізми (фріварний (англ. freeware)  “що розповсюджується безкоштовно”;  конектитися  (англ. connect)  “встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом ”).[4, 17]

 

2.2.2. Слова та неологізми в складі комп’ютерного сленгу

    

     При розгляді лексики комп’ютерного сленгу в діахронії виявилося, що швидкість зміни її складу набагато випереджає не лише швидкість зміни загального складу лексики української мови, а й багатьох професійних і групових сленгів. Якщо в будь-якому іншому сленгу слово може існувати протягом десятиліть, то в комп’ютерному лише за минуле десятиліття бурхливого технічного прогресу з’явилося і зникло з ужитку чимало слів. Рухомість лексики зумовлена, в першу чергу, екстралінгвальними причинами: стрімке, з одного боку, застаріння, з другого боку, оновлення комп’ютерної техніки і програм спричинює зміни у складі слів сленгу. Зважаючи на особливості функціонування, увесь лексичний фонд українськомовного комп’ютерного сленгу можна поділити на активний та пасивний, в останньому, зокрема, виділяються: