Комп'ютерний сленг

- архаїзми (алтин“накопичувач на гнучких магнітних дисках 3,25’; чапатар, штампик “принтер”), [6, 18];

- історизми (циган “кольоровий графічний адаптер CGA”; скло “захисний екран монітора”), [6, 18];

 -  неологізми, [6, 18];

     Залежно від структурно-семантичних особливостей, неологізми бувають лексичні, тобто такі, в яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка, і семантичні, в яких стара оболонка слова наповнюється новим змістом. Семантичними неологізмами можна вважати запозичені з загальнонародної мови слова типу алкоголік, хробак, глист, рама, пацюк тощо, які, увійшовши до лексичного фонду комп’ютерного сленгу, набули нових значень:  алкоголік “програміст мовою ALGOL” і алкоголік “програма Alcohol***%” (де *** –версія програми, відповідно 80%, 100%, 120%, 140% і т. ін.)”; хробак, глист“комп’ютерний вірус”; рама “оперативна пам’ять комп’ютера (RAM – random-access memory)”; пацюк “маніпулятор типу миша вітчизняного виробництва, який вирізняється значно більшим розміром порівняно з закордонними відповідниками”.

2.2.3. Лексико-семантичні відношення між одиницями комп’ютерного сленгу

     У семантичному плані лексика комп’ютерного сленгу вирізняється доволі високою стійкістю, проте можна говорити й про семантичне зміщення та розширення обсягу значення лексем у процесі функціонування. Одиниці комп’ютерного сленгу вступають у різноманітні лексико-семантичні відношення. Серед синонімів більшість становлять абсолютні. Сленгізми об’єднуються в незамкнені синонімічні ряди, кожен член якого має певні семантичні та стилістичні відтінки (експішка – експіха – хренова –хрюша “Windows XP”). В антонімічні відношення вступає незначна кількість одиниць комп’ютерного сленгу; виділяються спільнокореневі (апгрейд “модернізація апаратного забезпечення” – даунгрейд “заміна апаратного забезпечення на попереднє за версією”) та різнокореневі (заінсталити “встановити на комп’ютер програмне забезпечення” – вбити, грохнути “видалити програмне забезпечення з комп’ютера”) антонімічні пари. У складі комп’ютерного сленгу виділено нечисельні групи полісемічних (босяк “1) мова програмування Basic; 2) програміст мовою Basic”) та омонімічних лексем; щодо омонімії, то можна говорити про внутрішньосистемну (обидва слова входять до комп’ютерного сленгу) (висіти “(про програму або операційну систему) не реагувати на зовнішні подразники (натискання клавіш чи кнопок миші), що, як правило, супроводжується припиненням роботи програми” і висіти “перебувати в Інтернет у пошуках інформації або спілкуючись у чатах і на форумах”) і міжсистемну (омонімізуються одиниці різних сленгових систем) (комп. пентюх “комп’ютер модифікації Pentium” – молод. “підліток”).

2.2.4. Стійкі словосполучення в комп’ютерному сленгу

     Для стійких словосполучень характерні різний ступінь зв’язаності і різне походження слів, які входять до складу словосполучення. За співвіднесеністю з частинами мови в українськомовному комп’ютерному сленгу виділяються лише іменні (гарячі ґудзики “комбінація клавіш Ctrl+Alt+Delete”) та дієслівні (закрити кватирки “завершити роботу ОС Windows”) стійкі словосполучення, для яких також властиві синонімічні та антонімічні відношення і варіативність. Фразеологізми з семантичного погляду поділяються на фразеологічні зрощення (вбити два цвяхи “двічі клацнути мишею”), фразеологічні єдності (послати на три літери “повідомити адресу веб-сайту: http://www.”) та фразеологічні сполучення (фіксити баґи “знаходити і виправляти помилки в програмному коді”).[2]

2.2.5. Семантичні переосмислення в процесі утворення одиниць комп’ютерного сленгу

     Лексичні одиниці комп’ютерного сленгу виникають унаслідок семантичного переосмислення вже існуючих в українській мові слів, шляхом запозичення з інших мов (англійської, російської) та соціальних діалектів (сленг молоді, кримінальне арго тощо), а також морфологічним способом.

     Семантичні переосмислення становлять близько третини усієї лексики комп’ютерного сленгу. Основними способами утворення нових значень є метафора (карлсон “охолоджуючий вентилятор”; стіна “апаратно-програмні засоби міжмережевого захисту”), метонімія (металолом “апаратне забезпечення”; залізо “апаратна частина комп’ютера”) та синекдоха (кнопки “клавіатура”). Серед метафор у комп’ютерному сленгу виділяються номінативні (буквар  “порадник користувача”), асоціативні (мізки “центральний процесор ”), метафори на основі функціональної подібності (айболіт “антивірусна програма”), а також когнітивні (підірвати “зруйнувати систему захисту ”). Дослідивши склад сленгізмів, утворених шляхом метафоричного переосмислення, можна зробити висновок, що таке утворення нових одиниць характерне для основних частин мови, представлених у комп’ютерному сленгу іменниками (поштовик “програма, призначена для відсилання та отримування електронної пошти ”; око “екран”); прикметниками (кровний “(про програмне забезпечення) який постачається разом із апаратним забезпеченням ”); дієсловами (ломанути, грохнути, проломити “зламати програмний код ”).

     Семантичними способами словотвору також є субстантивація (хвостата “маніпулятор типу миша на дроті ”), фонетична мімікрія, в основі якої лежить звукова подібність загальновживаного слова до англійського або українського терміна (професор “процесор”;  крякалка “програма зламування чужого програмного забезпечення ”) та антономастичне використання імен людей, тобто використання власного імені як загального (цезар “процесор Celeron”). Саме метафоричне перенесення і мовна гра є одними з найпродуктивніших способів утворення одиниць комп’ютерного сленгу.

2.2.6. Словотвірна система комп’ютерного сленгу

     Словотвірна система комп’ютерного сленгу цілком підпорядковується законам сучасної української мови. Найпродуктивнішим способом словотвору одиниць усіх частин мови є афіксальний.

     У складі комп’ютерного сленгу іменники становлять майже дві третини [17]. Це зумовлено тим, що основна функція лексики комп’ютерного сленгу –номінативна, тобто називання реалій, пов’язаних зі світом комп’ютерів.

     Переважна більшість іменників комп’ютерного сленгу утворена суфіксальним способом. Похідні творяться від різних частин мови, зокрема, виділяються відсубстантивні, від’адєктивні, віддієслівні та відчислівникові деривати¹.

     Продуктивними є такі власне українські суфікси: -ник (віндузятник “користувач ОС Windows”;  лінуксник “користувач ОС LINUX”); -к- (болванка “чиста CD- або DVD-матриця”; викачка “копіювання інформації з мережі”);  -лк-а (вжикалка “матричний принтер”; стріляла  “комп’ютерна гра-бойовик”);  -ання  (юзання  “користування”; перепрошивання “поновлення програмного забезпечення материнської плати”) та запозичені  -ер  (геймер “гравець у комп’ютерні ігри”;  крекер  “людина або програма, які зламують фірмовий захист від копіювання”);        -інг  (броузінг “перегляд інформації в Інтернет”;  хакінг “проникнення в захищені комп’ютерні системи або мережі з метою отримання інформації, крадіжки грошей або з хуліганськими намірами ”).[2, 18]

     Префіксальним та префіксально-суфіксальним способами іменники утворюються рідко. Однак продуктивною є універбація: суфіксальна (водянка“водяне охолодження комп’ютера”; друкарка “текстовий редактор (наприклад, Word)”); еліптична (мама “головна (системна) плата системного блока, що забезпечує зв’язок та функціонування всіх пристроїв комп’ютера”; виділена“виділена лінія доступу до Інтернет”); композиція (блохолов, клоподав“налагоджувальна програма”); абревіація (сисадмін “системний адміністратор”). Продуктивним способом творення іменників є також усічення (вінт (від вінчестер) “накопичувач на жорстких магнітних дисках”; комп“комп’ютер”; пень “процесор Pentium”).[2, 18]

     Прикметники формують нечисельну групу в складі комп’ютерного сленгу (68). Вони за семантикою об’єднуються в три групи: якісні (кривий “який погано працює”), відносні (шароварна (програма) “яка розповсюджується безкоштовно”) та присвійно-відносні (юзерський “користувацький”), кожна з яких має свої особливості словотворення. У деривації беруть участь як

________________________

дериват¹ - термін словотвору

українські, так  і запозичені лексеми, продуктивним способом творення яких є суфіксальний. Особливості словотвору прикметників виявляються залежно від того, до якої семантичної групи вони належать. Продуктивними є власне прикметникові суфікси:  -н-  (рульний “гарний”;  анлімний (Інтернет)  “із необмеженим доступом”);  -ов- (бедовий  “який містить пошкоджені сектори”; гіговий “який має розмір 1 Гб”);  -ськ-  (мастдаївський  “розрахований під ОС Windows”;  паскальовський  “написаний мовою Pascal”;   геймерський “1) належний гравцю; 2) який характеризує гру ”).

     Дієслова становлять четверту частину від загальної кількості українськомовного комп’ютерного сленгу [2, 18]. Для дієслів твірними виступають іменники та дієслова. Похідні дієслова утворюються суфіксальним, префіксальним, суфіксально-префіксальним та постфіксальним способами. Продуктивними є суфіксальний, префіксальний та постфіксальний способи творення.

     Дієслова з суфіксами  -и- (апгрейдити “модернізувати апаратне забезпечення”; милити  “відправляти електронну пошту”;  бутити  “завантажуватикомп’ютер”);  -ну-  (грохнути, кільнути “видалити інформацію”);  -ува-/-юва- (відстрілювати (трабли),  вилизувати  “виправляти помилки в програмному коді”) становлять продуктивні типи в українськомовному комп’ютерному сленгу.

     Продуктивними префіксами є питомі українські  ви- (вирубити “вимкнути”;видрати “скопіювати інформацію з мережі в комп’ютер або з файлу в файл”;вийняти “розархівувати”); за- (заапгрейдити “зробити модернізацію комп’ютера”;  заештемеелити  “створити файл із розширенням .html”;  забанити“заборонити”);  пере- (перекомпілити  “переробити наново програму”; переконекчувати  “з’єднувати по-новому комп’ютери за допомогою дротів”) та запозичені ре- (ребутнути “перезавантажити комп’ютер”; реінсталити“встановлювати повторно програмне забезпечення”).[2, 18]

     Префіксально-суфіксальним способом дієслова комп’ютерного сленгу утворюються за допомогою різних префіксів та суфікса -ува- (викладувати“розміщувати інформацію в мережі”;  підглючувати  “некоректно працювати”; приторможувати  “дуже повільно працювати (про комп’ютер)”).[ 2, 18]

     Постфіксальний спосіб словотвору також є продуктивним. У комп’ютерному сленгу похідні дієслова творяться власне постфіксальним (в’язатися, конектитися “встановлювати з’єднання з віддаленим мережевим ресурсом”), суфіксально-постфіксальним (бровзатися “переглядати веб-сторінки”;діалитися “з’єднуватися з Інтернет за допомогою модема”), префіксально-постфіксальним (вирубатися “аварійно завершувати роботу”; ребутатися“перезавантажуватися”), префіксально-суфіксально-постфіксальним (відлогінитися “від’єднатися”; розлочитися “повернутися до заводської частоти роботи апаратного забезпечення”) способами.[ 2, 18, 19]

     Дієприкметники комп’ютерного сленгу представлені лише пасивними формами. Для творення дієприкметників характерне використання суфіксів -н-(зграбаний “конвертований програмою Audio Grabber”; юзаний “яким користувалися”); -ен- (зарарений “стиснутий архіватором rar”;  скомпілений “створений, спрограмований”) і -т- (вийнятий  “розархівований”;  кракнутийзламаний (про програмний продукт)”). Окрему групу становлять предикативні форми на –но  (проапгрейджено  “модернізовано”;  зафіксено “виправлено”).[2, 18]

     Дієприслівники становлять нечисельну групу одиниць недоконаного виду, утворених від 3-ї особи однини теперішнього часу за допомогою суфікса -чи(квакаючи “граючись у комп’ютерну гру Quake”; шпиляючи “граючи”).

Невелику групу  прислівників КС (за походженням співвідносну з іменниками та дієсловами) утворили похідні з суфіксом -о (мануально “вручну”; перфектно“гарно”) та застиглі форми запозичених дієслів у 3-й особі однини (сакс“погано”; рулез “гарно”).

     Близько 600 спільнокореневих сленгізмів об’єднано в 155 кореневих гнізд. До складу кореневих гнізд входять як переосмислені українські лексеми, так і деривати на основі англійських запозичень, оформлені українськими словотвірними формантами, та складноскорочені слова. З розвитком словотвірної активності запозичень, які є членами кореневих гнізд, у межах кореневого гнізда можуть об’єднуватися словотвірні підгнізда, для базових слів яких властива спільність кореневої морфеми. За кількістю одиниць, що входять до гнізд, останні поділяються на гнізда з високим (понад 10 похідних), середнім (4–10 дериватів) та низьким словотвірним потенціалом (1–3 деривати). Найвищий словотвірний потенціал мають гнізда, мотивовані запозиченнями: качати (27 похідних), гнати і юзати (по 11 похідних). Середній словотвірний потенціал гнізда – 4 деривати. Найбільшу кількість дериватів для всіх гнізд містить перший дериваційний такт (дещо меншу – другий) за рахунок творення похідних складних іменників і прикметників. Максимальна кількість словотвірних тактів  чотири. Більшість словотвірних гнізд є відіменниковими. Середня кількість словотвірних тактів – два (вірус – вір – вір-мейкер). Чимало слів має нульову словотвірну реалізацію (вагон “стандарт VGA (Video Graphics Array)”; дрова“драйвер”).[2, 6, 18]

3. Способи перекладу англомовного комп’ютерного сленгу

     Найчастіше іншомовні запозичення репрезентуються (графічно та семантично) наступними засобами [7]:

1) Графічне  відтворення  запозичення  без  будь-яких  змін  оригінального  написання. Це,  насамперед,  стосується власних імен – назв корпорацій, пошукових серверів, операційних систем та програмної продукції (часто у  вигляді  абревіатур  та  акронімів). Наприклад: Microsoft, Windows,  Apple, AOL,  CD-ROM, MS-DOS, Yahoo, Rambler, Google, Yandex, Corel Draw, 3D Max, Total Commander, Internet Explorer  [3;4;5].