Комп'ютерний сленг

2) Транскрипція (від лат. transcriptio – переписування)  – передача звуків іншомовного  слова (зазвичай власного імені, географічної назви чи наукового терміну) за допомогою літер алфавіту мови перекладу. Наприклад: computer, printer, display, file, overlay, plotter, pixel, setup. [ 3;4;5]

3) Транслітерація (від лат. trans – крізь, через  та litera – літера) – передача літер іншомовного слова за допомогою літер алфавіту мови перекладу. При транслітерації також іноді спостерігається зсув наголос. Наприклад: processor, modem, monitor, emulator. [ 3;4;5]

4) Калькування  (від фр. calque – копія, наслідування) – слово або вираз, що являє собою переклад по частинах іншомовного слова з матеріалу рідної мови. Наприклад: external command – зовнішня команда; digital signature – дигітальна сигнатура; peripheral controller – периферійний контролер. [ 3;4;5]

     Цікавими є випадки кальок, в яких один з елементів транслітерується, а інший елемент мови перекладу, що сам  у  свій час  або  навіть донедавна був  запозиченням-неологізмом. Наприклад: proxy  server – проксі  сервер; swapping manager – своппінг менеджер, content provider – контент-провайдер. [3;4;5;8:26]

5) Дескриптивний  (роз’яснювальний) переклад –   спосіб передачі безеквівалентної  лексики, що передбачає розкриття  значення запозиченої одиниці  за допомогою розгорнутого опису  /в словосполученнях, фразах тощо/. Наприклад: Digitizer – кодуючий перетворювач, підсистема чи пристрій, який формує цифрові дані для вхідного аналогового сигналу; Transponder – телекомунікаційний пристрій, який приймає сигнал в одній формі та передає його в іншій формі. [3;4;5]

     Говорячи про переклад комп’ютерних термінів, слід  згадати про ті терміни, які стали або стають частиною комп’ютерного сленгу – лексики розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту: слова, що у стандартній мові не вживаються або мають особливий лексико-семантичний зміст [9].

     Сленг  є  характерною  особливістю  розмовної мови, що  виникає  в  специфічній  або  професійній  сфері, що спричинено міркуваннями зручності або бажанням відмежуватись від  інших соціальних чи професійних груп.

     Можна погодитися з думкою, що сленг "відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування."  [9:183]

     Аналіз багатьох джерел свідчить про те, що найуживанішим засобом перекладу запозичених комп’ютерних термінів  є так звана "народна етимологія". Під цим розуміють переробку та  переосмислення  незнайомого іншомовного слова за  зразком близького за  звучанням  слова рідної мови, встановлення між ними  семантичних зв’язків на основі суто зовнішнього, випадкового збігу, без урахування реальних фактів їх походження [10:191].

     Під  цим  найменуванням  поєднуються  різні  випадки  звукових  взаємодій  слів. Характерне  таке  перетворення звукової форми, при якому "мотивується" лише якась частина слова (звичайно, запозиченого), при чому "залишок" так  і залишається немотивованим з точки зору словотворчих моделей мови-реципієнта. Унаслідок спроб освідомити слово із неясним мотивуванням на основі неправильної асоціації з іншими словами, які в дійсності ніякого відношення до нього не мають, нерідко відбуваються викривлення звукового  і морфологічного складу слова. Розглянемо приклади такого "творчого" перекладу найуживаніших англомовних комп’ютерних термінів в українській мові, коли слова нібито з українською словотворчою будовою є нічим іншим як "пристосуванням" іншомовних слів до звичних рідних, що в семантичному плані не мають нічого спільного із запозиченими словами,  але вони полегшують  сприйняття  та  запам’ятовування останніх:    "міцуба" – японська фірма Mitsubishi;

"мультик"  – редактор Multi Edit;

"мило" –  електронна пошта  (від e-mail);

"шара" –  програмний продукт shareware;

"паста"  – команда PASTE;

"пентюх" –  комп’ютер IBM Pentium;

"борда"  – материнська плата (від mother-board);

"рарити" –  використовувати архіватор RAR;

"ромка"  – ПЗП – постійний запамятовуючий  пристрій (від ROM – read only memory);

"сенданути"  – відіслати файл (від to send) та інші [1;5;11;12;13].

     Слід  також  додати  декілька  слів  про  те,  без  чого  зараз  не  обходиться  жоден  форум,  чат,  ICQ  чи  SMS-повідомлення. Мова іде про так звані "емотікони" – іконки (позначки) емоцій (від англ. emoticons) та особливі комп’ютерні  абревіатури  і  акроніми,  які  стали  невід’ємною  частиною  комп’ютерного  спілкування  не  тільки серед англомовних, а також  і серед україномовних користувачів. Завдяки  їх органічній графічній формі та лаконічності (що є дуже важливим), вони майже не зазнають процесу асиміляції і запозичуються іншими мовами майже без змін. 

     Емотікони використовують не стільки за для краси, скільки для компенсації відсутності між співрозмовниками зорового і слухового контакту [14]. Найуживанішими серед цих "графічних емоцій" є наступні: ":-)" – посмішка; ":-))" – сміх; "8–0" – велике здивування; ":Е" – погроза; ":-\" – невпевненість; ":–Х" – мовчання та інші [14;15].

     Широке розповсюдження отримали й англійські абревіатури та акроніми. При цьому цифри й літери часто використовуються як фонетичний (звуковий) аналог складів і слів. Наприклад, 4 означає for (для) чи, як у слові В4, тобто before (до того, як); 2 –  to,too (до, також, дуже); 8 – [eit], як у словах gr8 – great (чудовий), h8 – hate (ненавидіти) чи w8 – wait (чекати). Те ж саме відбувається і з літерами – часто вони означають ті ж самі звукосполучення, які їм відповідають при прочитанні алфавіту. Наприклад, b у випадку з b4; чи r [ar], яка означає are (допоміжне дієслово), як у фразі how r u – how are you? (як справи?), u, відповідно – you (ти); с – see (бачити); і – еуе (око), отже, фраза "я бачу твої очі" буде "i c ur i’s ". А ось як буде виглядати фраза "побачимося пізніше" (англійською see you later): сul8r. Отже, економія часу безперечна. [14:18] 

 

 

2.4. Переклад та тлумачення найбільш розповсюджених сленгових виразів

     Комп'ю́терний сленг — діалект, жаргон, набір фраз та висловів, що мають вузьке (комп'ютерне) застосування та не є граматично правильними словами в мові. Більшість є словами та похідними від слів англійської мови.[19]

     Отже, серед найбільш розповсюджених  сленгових виразів є [19]:

Сленгова лексика	пояснення
адмі́н	системний адміністратор
ася, аська	ICQ
баг	помилка у коді програми
вінт, вінчестер	жорсткий диск
вікна	сімейство операційних  систем Windows
гектар	гігабайт
глюк	помилка, збій
ґеймер	гравець, знавець  віртуальних ігор
думати	грати в гру Doom
ЖЖ, Живий Журнал	блоґ-сервіс Live Journal
зависати	дія програмного  чи апартного забезпечення, що призводить до бездіяльності користувачів, часто  викликає паніку
залізо	апаратне забезпечення ПК (його конфігурація)
ІМХО, ІМГО	абревіатура англ. in my humble opinion — на мою скромну думку, на мій хлопський розум, по-моєму, я вважаю...
інет	Інтернет, Internet
квакер	шанувальник гри Quake
кікнути	вигнати з серверу
клава	клавіатура
коннект	зв'язок
ламер, ламо	недосвідчений користувач
логінитися	входити в систему, повідомляючи гасло та прізвиско  користувача (login)
мама, мамка	материнська плата
мастдай	1) хай помре! (від англ. mustdie!), надзвичайно високий ступінь несхвалення; 2) операційна система сімейства Windows
метр	мегабайт
мило	1) електронна  пошта (англ. e-mail);       2) електронний лист
мон	монітор
OMG, ОМГ	(від Oh My God) —  "О, Господи!", вираз крайнього  здивування
ось	операційна  система
ПЗ	програмне забезпечення
пінгвін	Linux
поюзаний	той, що був у  використанні
прога	програма
свисток	USB flash drive
софт	програмне забезпечення (англ. software)
тазік	персональний комп'ютер
флуд	багаторазове  повторення однакових або практично  однакових повідомлень
хакер	той, хто багато може та знає
хард	жорсткий диск, носій інформації (англ. hard disc drive)
цяцька	віртуальна  гра
юзати	користуватися, використовувати (англ. to use)
ящик	системний блок або комп'ютер загалом

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ

     Отже, розглянувши деякі особливості комп’ютерного сленгу, можна прийти до висновку, що на даний момент йде активне створення і використання комп’ютерної сленгової лексики. Має також місце проникнення комп’ютерних термінів у загальновживану лексику, причому останнім часом спостерігається посилення цього процесу.

     Характерним для сленгу (зокрема, комп’ютерного) є закон економії мови у гіпертрофованому вигляді: маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіяно; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра).[4,7]

     Українськомовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем, що охоплює лексичні одиниці, утворені на ґрунті загальнонародної мови, і  які становлять лексичну та граматичну основу сленгу; сленгові слова і звороти, які дублюють офіційно прийняті в спеціальній комп’ютерній мові терміни і називають те, що не має офіційно прийнятого термінологічного позначення. Співвідношення цих двох компонентів неоднакове: оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент.

     Комп’ютерний  сленг функціонує не лише в  мовленні комп’ютерників, де він виконує такі функції:

• ідентифікаційна;
• ізотерична;
• експресивна;
• емоційно-оцінна;
• функція економії мовних ресурсів;
• функція категоризації і систематизації;
• номінативна.   

      Кінець ХХ – початок ХХІ ст., що характеризується стрімким розвитком інформаційних технологій, уводить у науковий обіг ряд розвідок, спричинених вивченням особливостей мовлення комп’ютерників.

     Першою спробою лексикографічного опрацювання мовлення українських комп’ютерників є словник комп’ютерного сленгу Р. Синишина. Чималий пласт лексики з мови спілкування комп’ютерників представлено в “Короткому словнику жаргонної лексики української мови”, укладеному Л. Ставицькою. У мережі Інтернет “мандрують” декілька варіантів електронних словників українськомовного комп’ютерного сленгу: “Матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу” Д. Гавлюк; “Сучасний український словник компутерної грамотності”; “Словник розробника”. Проблемі існування українськомовного комп’ютерного сленгу присвячуються конференції на форумах в Інтернет, де також пропонуються матеріали до словника українського комп’ютерного сленгу.

          Але при перекладі, сленгізми на момент  їх появи в мові найчастіше підпадають під поняття "безеквівалентна лексика". Зрозуміло, що це поняття є відносним: мається на увазі лише той факт, що відповідному предмету чи явищу мови-джерела немає готового "імені" у формі слова або словосполучення, його потрібно створювати в процесі мовлення.

 

ВИСНОВКИ

     Сленг – специфічна підмова спілкування людей певних професій і вікових груп. Комп’ютерний сленг – набір стилістично маркованих слів і виразів, не властивих літературній мові, які спочатку використовувалися членами ізольованих груп комп’ютерників, але з часом почали вживатися широким колом людей, які користуються комп’ютерами як у професійній, так і побутовій сфері.

     Незважаючи на те, що початки теоретичних студій над лексикою та фразеологією субстандартних мов сягають ще ХІХ ст., проте вони були поодинокими і мали вигляд окремих, часто дуже коротких, заміток і розвідок, виконаних в історичному плані. Активне вивчення особливостей професійного та вікового мовлення розпочинається з другої половини ХХ ст. і набуває значного розвою наприкінці століття. Кінець ХХ – початок ХХІ ст. уводить у коло наукових студій проблему вивчення особливостей функціонування комп’ютерного сленгу української мови.

     Українськомовний комп’ютерний сленг є досить неоднорідним явищем. У ньому можна виділити принаймні дві групи лексичних засобів:

1) які збігаються  з одиницями загальнонародної  мови та становлять лексичну  й граматичну основу сленгу;

2) сленгові слова  та звороти, які дублюють офіційно прийняті в спеціальній комп’ютерній мові терміни і називають те, що не має офіційно прийнятого термінологічного позначення.

     Співвідношення цих двох компонентів неоднакове: оскільки наявна глибока спеціалізація в цій професійній галузі, то превалює другий компонент.

     Формування комп’ютерного сленгу української мови відбувається на основі семантичних перетворень лексем літературної мови з використанням складних тропів, шляхом запозичень, а також засобами деривації. Сленгізми, які виникли внаслідок семантичного перетворення лексем літературної мови, становлять майже третину одиниць комп’ютерного сленгу. Нові значення з’являються шляхом метафоричного, метонімічного, синекдохічного переосмислення слів.

     Продуктивним способом творення одиниць комп’ютерного сленгу української мови є запозичення з англійської та російської мов, а також із інших сленгових систем. Англійські та російські запозичення обов’язково проходять через стадію інтерференції. Відомі лише поодинокі приклади сленгізмів, які повністю зберегли свою англійську вимову. Чимало слів перекладено шляхом калькування англійських та російських слів та морфем. Щодо запозичення зі сленгів інших професійних груп, то в складі комп’ютерного сленгу засвідчено перехід лексем із жаргону автомобілістів, із молодіжного сленгу та кримінального арго.