Лексична синонімія в творчості Г. Тютюнника

Дуже часто поняття  смерті не визначається прямо, натомість використовуються слова та словосполучення, які приховано, пом’якшено називають дане поняття (евфемізми), порів.: “Давно живу, забула вже й відколи. Аже! Трьох чоловіків любеньких пережила. Скоро-скоренько і я до них піду. Піду, походжу до них, всіх трьох провідаю”; “Наївся гарячого хліба з меленими качанами і вмер. Потім і тата не стало”; “А що, Калюжний, як на вашу думку, скоро ми дістанемося до передової і коли на моїх доблесних грудях затанцюють чорти – чи хто там головний на тому світі?”

5. пригодитися (знадобитися, про людей) - чоловік, що без нього не обернешся, нужна, полєзна (людини).

Напр.: “Якщо вже кликати  когось із чужих, то нужних людей, полєзних... Голову колгоспу чи ще когось, хто вам  пригодиться”; “То такий чоловік, що без нього не обернешся: дров треба – до Митра, сіна корові на зиму – до Митра”.

 

Роман „Вир” – книга  про народ, про звичайні буденні  і водночас героїчні людські долі напередодні та в роки війни, про  життєві колізії, в яких виросла  нова людина, і круті дороги до щастя. Духом народності пройнята мова роману, весь її лад і склад лексики [3, 213].

Мовна палітра Григорія Тютюнника відрізняється перш за все, використанням синонімів. Під  час написання твору письменник добирає тільки ті синоніми, які  на його думку виразніше й яскравіше відтворюють його задум. Автор використовує синонімічний ряд слів, яким притаманна однакова семантична скерованість, які в комплексі передають ментальність українського народу.

Синонімам властива певна  внутрішня організація, принципи якої безпосередньо залежать від характеру семантичних відношень між словами. Центром синонімічного ряду виступає семантично і функціонально провідна лексема-домінанта, після неї залежно від ступеня семантичної градації, виступають загальномовні синоніми, а після них – вживаються синоніми контекстуальні.

Одним із видів лексико-семантичних  зв‘язків є синонімічні зв‘язки  слів. На позначення мовного акту Г. Тютюнника використовує синонімічний ряд із домінантою говорити. Синоніми говорити, розмовляти, гомоніти, мекати, сказати, бурчати, базікати, белькотати, лепетати, зацитькати об‘єднані на основі спільного значення кожного з них – передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось.

Синонімічні одиниці, виявлені нами в творах Тютюнника, відтворюють  найрізноманітніші відтінки здійснення мовленнєвого акту, виражають оцінну характеристику його, ставлення мовця до повідомлюваного чи суб‘єкта говоріння.

Розглянемо мовний матеріал:

„... – Оце розмовляла з Уляною, – гомоніла Явдоха, розпинаючи хустку, – так жаліється, що розпарубкувався Тимко, що колоду до ноги прив‘язуй” [10, 129].

„Головний агроном  відізвався не скоро, потім, коли його нарешті викликали, довго мекав щось невиразне і під кінець сказав, що не дасть ні зернини” [10, 95].

„На фермі  Павла неприязно зустрів Кузько.

• Жди його, як пана, - бурчав він, рухаючи вилами...” [10, 129].

„Притула забелькотав безтямно. На ньому змінилося обличчя.

• Мироне! Пожалій!” [9, 276].

„На нього  з усіх сторін зацитькали:

• Даремно говориш...
• Попав пальцем в небо...” [9, 273].

Словник синонімів української мови до слова говорити пропонує такий синонімічний ряд: сказати (повідомити усно про щось), промовити, повідати, бовкнути, белькнути, ляпнути, процідити [7, 196].

Розглянути мовний матеріал свідчить про те, що синонімічний ряд  на позначення слова говорити відображає ментальність українців. Письменник враховує те, що ці синоніми є характерними для українського народу.

Для позначення нестандартного комунікативного акту, який передбачає дуже голосне говоріння, Григорій Тютюнник залучає такі синоніми: кричить, репетує, галасує, верещить, горланить. Ці синоніми об‘єднуються у синонімічний ряд, де домінантою виступає слово кричати, що означає „дуже голосно щось говорити” [12, 61].

Порівняймо:

„Коли його через  силу дратували, він розмахував руками і кричав” [9, 272].

Розмовний синонім репетувати означає, голосно кричати, перебуваючи у збудженому стані.

Наприклад:

„Одного разу прилітає моя Парася і репетує:

• Заорався Хома в нашу землю...” [9, 267].

Лексема галасувати має значення – сильно кричати, здіймати галас.

Розглянемо мовний матеріал:

„... – Куди, – галасую, – заліз? Хіба тобі очі пополудило, що межі не бачиш?” [9, 267].

Синонім верещить розмовний, який позначає пронизливий, різкий крик:

„– Ти мене культури пройшов вчити? – верещить сусідка та мене за поли і давай їх смикати, аж лопотять” [9, 268].

Дієслово горланити автор використовує для відображення дуже голосного, на все горло, говоріння, крику.

Розглянемо мовний матеріал:

„Як привели  на огляд коней, то найбільше метушився  Мирон. Забігав поперед лікаря, зазирав коняці в зуби, мацав за хрящі, за коліна, визначав породу, вік і горланив, як на ярмарку” [9, 271].

У словнику синонімів  української мови подано такий синонімічний ряд: кричати (видавити крик), репетувати, дертися, ґвалтувати, горланити, голосити, лементувати, гримати, здіймати галас, піднімати ґвалт, горло дерти [7, 102].

Цей синонімічний ряд  вносить у контекст підсилювальне  значення. Для цього письменник використовує функцію підсилення із уточнювально-підсилювальною метою, що виражає дію стану чи ознаки.

Отже, в синонімічному  ряду кричить, репетує, галасує, верещить, горланить домінантою виступає слово кричить, що відображає ментальність українського народу, яка проявляється у життєвих настроях людей.

Дієслівні синоніми, розташовується, гніздиться, мріють, маячить, притулилась, об‘єднуються в синонімічний ряд, де домінантою виступає слово розташовується.

Розглянемо мовний матеріал:

„Село Троянівка гніздиться в долині... мріють у степу хутори, маячать на далеких обріях, як зелені острови по синьому морю. Велика, вкрита соломою хата притулилася біля яру” [10, 3-4].

У контексті першим вживається синонім гніздиться, далі загальномовні синоніми,  
потім – контекстуальні.

Синонімічний ряд гніздиться, мріють, маячить, притулилась об‘єднуються синонімом-домінантою розташовується, яка вказує на просторові відношення.

Порівняймо: розташовуватися, влаштовуватися, вмощуватися, моститися, розкидатися, лежати [7, 189].

Синонімічні зв’язки  слів базуються на близькості лексичних  значень, хоча близькість синонімічного ряду вужча, ніж взагалі семантична близькість.

У мові творів Г.Тютюнника  наявне використання контекстуальних  синонімів. Це слова, які вступають  у синонімічні стосунки лише в  певному контексті. У творах спостерігаємо  дієслівні синоніми, які є найцікавішими з точки зору емоційності, виразності, самобутності.

Виникнення синонімів  перш за все безпосередньо пов’язується з процесом пізнання людиною навколишньої об‘єктивної дійсності, зокрема  з усе глибшим пізнанням нею  ознак, властивостей кожного предмета, явища тощо.

Контекстуальні дієслівні  синоніми виникають від впливом  смислових зміщень, коли одна структура  набирає функцій, характерних для  іншої.

Порівняймо:

стриже –  дивиться, бачить

печуся –  переживаю, турбуюся

пхається –  лізе, йде, поп‘явся, дибав, брьохався

облітати –  оббігати

тріскати –  їсти, сьорбати

зазоріла –  з‘явилася

пряде очима  – дивиться

випити –  подражнити губу заманеться

кишені реквізує – перевіряє

Розглянемо мовний матеріал:

„Так очима  на нього і стриже” [10, 4].

Автор використовує влучний дієслівний синонім стриже, який в контексті означає дивитися.

„Оксен сердито брьохався через калюжі. Дорош же йшов, відібравши по-жіночому шинелю, обережно ставив маленькі хромові чобітки, де сухіше, мабуть, боявся промочити ноги” [10, 98].

„Марко сидів за столом і сьорбав борщ” [10, 91].

„– О, махоткінці пішли. Кашу із смальцем тріскають” [10, 333].

У словнику синонімів  української мови до слова дивитися подано такий синонімічний ряд глядіти, зиркати, глипати, водити оком, лупати очима, пасти очима, отуплятися очима, глип [7, 72].

До слова іти – прямувати, простувати, ступати, крокувати, маршувати, чимчикувати, тарабанитися, шкандибати; переставляти ноги, дорогу міряти, ледве ноги волочити, топтати чоботи [7, 94].

До слова їсти – споживати, живитися, перекусити, лигати, наминати, перти; кидати на зуби, кидати на дробину, набивати пельку [7, 95].

Дібрані письменником дієслівні  синоніми виконують функцію підсилення, при якій вживання ряду зазначених лексем вражає мовним вираженням дії, стану чи ознаки та виражає високу інтенсивність.

Отже, контекстуальні синоніми Григорій Тютюнник використовує з уточнювально-підсилювальною метою, що дозволяє краще й яскравіше  відтворити його задум, розкрити ментальність українського народу.

У мовній палітрі творів письменника зустрічаємо авторські дієслівні синоніми, які надають словам більш яскравого значення:

навпринився – наїжився

одчумесував – відрізав

розкошую –  живу

рекордує –  ставить рекорди

вітійствує  – вчинки, що порушують звичні норми

поколошкати – злякати

батуритиму – битиму

ушкварить –  побіжить

гульбував –  гуляв

ширяти швайкою - голкою

Розглянемо мовний матеріал:

„Тут він  ні з того ні з сього на мене навпринився: і сяк і так, і на всі боки” [9, 266].

„Дивлюсь  – одчемесував брат земельки на цілу борозну” [9, 267].

„... а тепер  я – Овідій Петрович, який на свинофермі орудує та рекордує, той, що не мириться з жодними неполадками і найбільше всіх вітійствує” [9, 266].

„... поїхав на хутори розшукувати Василя Кира, що зап‘яничив десь у своїх далеких  родичів, на Княжу Слободу, де за всіма відомостями гульбував Василь” [10, 12].

Дієслівний синонім гульбував означає: „галасливе, веселе гуляння, що супроводиться випивкою” [8, 192]. У контексті виконує функцію уточнення. Герой вів розгульне життя, яке було йому до вподоби. І це не дивно, бо зважає на характерну рису поведінки пересічного українця.

Авторські дієслівні  синоніми вживані у тексті письменника  є необхідними, вони впливають на читача емоційно-експресивною насиченістю  й відбивають ментальність українського народу. Використовуючи саме ці синоніми, письменник досяг поставленої мети в передачі реальності дійства, яке відбувається.

Таким чином, у творах Григорія Тютюнника найширше й найрізноманітніше  представлені контекстуальні та авторські  дієслівні синоніми, які яскраво відображають ментальність українців. Синоніми, які близькі за своїм лексичним змістом, утворюють синонімічні ряди, що відрізняються експресивним забарвленням.

У результаті аналізу  дієслівної синоніміки як вираження  ментальності українців у творах Г.Тютюнника ми дійшли таких висновків:

1. найрізноманітніше в творах письменника представлені авторські та контекстуальні дієслівні синоніми:

навпринився – наїжився

одчумесував – відрізав

розкошую –  живу

рекордує –  ставить рекорди

батуритиму  – битиму

гульбував –  гуляв

поколошкати – злякати

стриже – дивиться

тріскати – їсти

кишені реквізує – перевіряє

2. систематизувавши й класифікувавши дієслівні синоніми за синонімічними рядами, з‘ясували, що вони складаються з таких лексем: говорити, розмовляти, гомоніти, мекати, бурчати, базікати, лепетати; кричить, репетує, галасує, верещить, горланить; гніздиться, мріють, маячить, притулилась;
3. дієслівні синоніми відіграють дуже важливу роль у тексті, виражають ментальність українського народу, дають оцінку характеризованому об‘єкту (суб’єкту), уточнюють висловлювану думку, сприяють стилістичній виразності твору. Розкриваючи характер персонажів, Григорій Тютюнник враховує світосприйняття героїв, їх цінності та принципи виховання.

У подальших дослідженнях з цієї проблеми варто зосередити увагу на лексичній синоніміці у творах Григора та Григорія Тютюнників, а також на розмежуванні іменникової та прикметникової синонімії тощо.