Переклад ідіоматичних виразів

Автори також зазначають, що нові ідеї можуть бути вираженими не тільки окремими лексемами-неологізмами, але  також і комбінацією двох-трьох  слів, наприклад: відомі слова “wage” і “to freeze”, але ідея a wage-freeze прийшла в мову лише на початку вісімдесятих років минулого століття. To freeze wages – інший вираз, що прийшов з британської політики та економіки та означає «зупинити зростання заробітної плати». Подібну ідею передають усталені вирази to freeze prices та a price-freezer [9, с. 38-40].

Отже, ідіоматичні одиниці, або  фразеологічні зрощення складають  ядро фразеологічного фонду будь-якої мови. Вони не тільки містять у собі історико-культурну інформацію, а й відображують динаміку розвитку мови.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Прагматичні ідіоми в сучасній  англійській мові

 

Вербальній  поведінці людини властивий не тільки ситуативний, але й повторювальний характер, що знаходить відображення, зокрема, в наявності у мові різного  роду стандартизованих виразів, «готових» фраз, речень формулоподібного характеру. Сучасна англійська мова надзвичайно багата на такі утворення варіативного ступеня усталеності. Такі одиниці можна називати прагматичними ідіомами. Присутні у мовній свідомості носіїв англійської мови, вони використовуються ними у відповідних мовленнєвих ситуаціях автоматично.

Специфіка використання прагматичних ідіом у  мовленні значною мірою відображає культуру спілкування в англомовному, як, очевидно, і в усякому іншому товаристві. Потрібно розкрити не тільки теоретичні, але і практичні питання використання та функціонування прагматичних ідіом в сучасній англійській мові.

Характерною особливістю прагматичних ідіом  є їх «закріпленість» за певними  ситуаціями спілкування. Тому важливим є осмислення не стільки самого значення таких одиниць, скільки закономірностей їх використання у відповідних реальних комунікативних ситуаціях конкретними їх учасниками, їх вживання в дискурсі, в усній і письмовій мові. [29, c. 112]

До складу прагматичних ідіом входять одиниці, у яких співвідношення форми і прагматичного значення не обов'язково є довільним, тобто вирази, окремі компоненти яких зберігають своє лексичне значення, наприклад: see you (later etc), Could you…?, How/What about…?, тощо.

Прагматичні ідіоми включають також одиниці, які виступають як моделетворні члени  речення. Іншими прикладами можуть бути: Down with…! та Up with…!, Hurrah for…!, які виражають несхвалення і схвалення, підтримку мовця відповідно. Сюди ж належать: Would you…?, Could you…?, Why don’t you…?, які виступають маркерами директивних мовленнєвих актів. Прикладами прагматичних ідіом — так званих спеціальних граматичних конструкцій, граматичних ідіоматизмів, можуть бути інфінітивні і дієприкметникові звороти, які використовуються як «огороджувачі», наприклад: so to say, to tell (you) the truth, to cut a long story short, strictly speaking, frankly speaking тощо. [31, с. 35]

Різні фразеологічні словники виділяють  особливі типи ідіом, які використовуються для зв’язку речень або окремих реплік мовців, стійкі мовленнєві фрази, значення яких, попри усю їхню «прозорість», навряд чи можна розглядати як суму значень компонентів, які їх утворюють, і які внаслідок цього можуть являти труднощі для розуміння. Такі одиниці відповідно називаються функціональними ідіомами і типовими розмовними фразами або мовленнєвими ідіомами.

Результатом орієнтації на буквальне  значення прагматичних ідіом може бути так звана прагматична невдача (pragmatic failure), прагматичний провал у спілкуванні. Прикладом труднощів засвоєння особливостей мовленнєвої поведінки природних носіїв англійської мови, пов’язаних з орієнтацією на буквальне значення одиниці, може бути прагматична ідіома: (Please,) help yourself, – яка буквально означає: «(Будь ласка,) допоможи собі(сам)», – але яка конвенційно використовується як ввічливе запрошення пригощатися. [31, c. 76-85]

Отже, особливий статус прагматичних ідіом у мові пояснюється не стільки  їхнім ідіоматичним характером у суто граматичному розумінні, скільки їхньою «прив’язаністю» до ситуацій спілкування, їх використанням у конкретних ситуаціях.

Природа ідіоматичності прагматичних ідіом — одиниць, які безпосередньо  включені у сферу мовленнєвої  комунікації, дещо відрізняється від ідіоматичності семантично і синтаксично пов’язаних ланцюжків слів, які функціонують як окрема, єдина номінативна одиниця. Ідіоматичність таких прагматично суттєвих одиниць є прагматичною за своєю природою, вона зумовлена їхнью спеціалізацією на виконанні певного комунікативного призначення.

Специфіка комунікативної семантики  прагматичних ідіом, присутніх у  вербальній пам’яті комунікантів як одне ціле, які у багатьох випадках використовуються у відповідних  мовленнєвих ситуаціях автоматично, вказує на те, що мовна і комунікативна компетенція тих, хто користується природною мовою, не розділені жорсткими межами, а, навпаки, пов’язані багатошаровими відношеннями перетину і взаємозумовлення, що має враховуватись при вивченні англійської мови. [31, c. 144]

Навряд чи можна висловлювати сумнів з приводу такого особливого шару ідіоматики, яку становлять собою прагматичні ідіоми. Без усвідомлення особливостей їхнього використання в ситуаціях мовленнєвого (усного і письмового) спілкування наврядчи можливо оволодіти особливостями функціонування мови як інструмента комунікації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Переклад ідіоматичних виразів

 

Проблема перекладу ідіом завжди була актуальною, оскільки існує певна  асиметричність у співвідношенні значень складників ідіоми та значення самого вислову, і тому важко зберегти специфіку кожної ідіоми з етномаркованим компонентом при перекладі її на іншу мову. Спроби перекласти фразеологізми робилися багатьма видатними перекладознавцями, в т.ч. германістами, і вже досягнуто чималих успіхів у цій галузі. Зокрема, сформульовано головні способи передачі значення ідіом різних видів такими вітчизняними вченими, як Р.П. Зорівчак [12, с. 174]. Однак переклад ідіом, що містять антропонім як етномаркований елемент, має свою специфіку і труднощі, позаяк ім’я вже саме по собі несе певне культурне знання, необхідне для правильного декодування змісту ідіоми. Необхідність докладного дослідження способів передачі значення ідіом такого типу очевидна – інтенсивність міжкультурної комунікації зростає постійно, причому як на побутовому (між окремими представниками різних культур), так і на міжнародному рівні (політичні перемовини, інформаційні випуски мас-медіа, переклад літературних творів). Усе частіше антропоніми (та й інші власні назви) стають частиною ідіоматичних виразів або самостійними ідіомами. Але поки що не існує єдиної думки щодо способів їх перекладу.

Як уже було згадано, власна назва  – особливий компонент ідіоми, оскільки вже сама вона називає індивідуалізований предмет/особу і водночас співвідносить їх з певним загальним поняттям. Наприклад, Петро – це ім’я особи чоловічої статі, а слово Нью-Йорк співвідноситься в свідомості мовця з поняттям мегаполіса. Тобто, це викликає в свідомості певний «квант знань», або концепт, що являє собою результат нагромадження відомостей про об’єкти та їх властивості та поєднання цих відомостей з особистими припущеннями, судженнями, уявленнями мовця про об’єкти світу. Тут доречно згадати визначення терміну «концепт», запропоноване О. О. Селівановою : концепт – це своєрідний «згусток культури в свідомості людини, те, у вигляді чого культура входить у ментальний світ людини… це той «пучок» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, як супроводжують слово. На відміну від понять, концепти не лише мисляться – вони відчуваються, переживаються. Вони – предмет емоцій, симпатій і антипатій, а іноді й зіткнень» [26, с. 302]. Іншими словами, концепт є культурно-ментально-мовним явищем. І величезний пласт культури представлений у нашій свідомості саме антропонімами. Це імена відомих митців, державних діячів, учених, релігійних провідників, котрі не просто є «ярликом» для ідентифікації особи, а кодом для великої порції культурного знання. Тобто співвідношення концепту й слова у випадку з власними назвами є багатогранним, неоднозначним. Концепт, експлікований в ідіомі антропонімом, певним чином взаємодіє з базовим концептом ідіоми, роблячи значення виразу повнішим і зрозумілішим (за умови відповідного рівня фонового знання мовця). Головним завданням перекладача є відтворення когнітивного досвіду носія мови.

Метою перекладача є зберегти унікальність ідіоми, якою вона завдячує імені в  своєму складі, і водночас зробити  вираз максимально доступним для розуміння представника іншої культури.

Щораз більшої популярності в перекладі  ідіоматичних виразів набуває   еквівалентний переклад. Цей спосіб використовується і для досліджуваного у статті виду ідіом. Проте досить складно знайти в мові перекладу ідіому-еквівалент з відповідним антропонімом. Для цього перекладачеві необхідно добре розуміти суть ідіоми  в цілому, а також роль антропоніма в ній. Іншими словами, слід визначити ступінь взаємодії концептів  вибрати (чи винайти) таку ідіому, в якій зберігалося б таке ж співвідношення. У цьому випадку не слід забувати про емоції й відчуття, які мала б породжувати ідіома-еквівалент у ментальності україномовного реципієнта.

Розглянувши специфічну синтаксичну  структуру фразеологічних одиниць розглянемо способи перекладу фразеологічних одиниць: переклад абсолютним еквівалентом, відносним еквівалентом, фразеологічним аналогом та за допомогою описового перекладу.

Образні фразеологічні одиниці  або фразеологічні зрощення, відомі під назвою ідіоми. Ідіома – це стале  словосполучення (мовленнєвий зворот), загальний зміст якого не є  сумою значень складових його компонентів.

При перекладі англійських ідіоматичних виразів використовуються їх відповідники в українській мові. Вони можуть бути перекладені:

1. Абсолютними еквівалентами у  тих випадках, коли ці вирази  є інтернаціональними:

а wolf in sheep’s clothing – вовк у овечій шкірі; all roads lead to Rome – всі дороги ведуть до Риму; all’s well that ends well – все добре, що добре закінчується; armed to the teeth – озброєний до зубів; as innocent as a babe – невинний наче дитина; be a man – будь чоловіком; be yourself – будь самим собою; best defence is attack – напад – кращий спосіб захисту; better die standing than live kneeling – краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах; better late than never – краще пізно, ніж ніколи; blood bath – кривава лазня; cause and effect – причина і наслідок; common sense – здоровий глузд; dark horse – темна конячка; dead drunk – мертвецьки п ’яний; dead silence – мертва тиша; divide and rule – розділяй і володарюй;do miracles – творити чудеса; do more harm than good – приносити більше шкоди, ніж користі; don’t play with fire – не грай з вогнем; every medal has two sides – у кожної медалі дві сторони; every schoolboy knows – кожний школяр знає; face to face – обличчям до обличчя; fair game – чесна гра; false modesty – хибна скромність; first among equals – перший серед рівних; first and last – перший і останній; flesh and blood – плоть і кров; free as a bird – свободний як птах; from head to foot – з голови до ніг; have a place in the sun – мати місце під сонцем; have a roof over your head – мати дах над головою; heads or tails – орел чи решка; hit the bull’s eye – влучити в яблучко;

2. Відносними еквівалентами у  тих випадках, коли при збереженні  значення англійського виразу  в українському варіанті є  деякі відмінності:

а storm in a tea – cup – бура у склянці; a thick head – дубова голова; a tidy sum – кругленька сума; advantages and disadvantages – плюси та мінуси; all cats are grey in the dark – вночі всі кішки сірі; all is not gold that glitters – не все те золото, що блищить; all the king’s men – вся королівська рать; an unwritten law – неписане правило; and so on and so forth – і так далі, і тому подібне; appearances are deceptive – зовнішність оманна; ask me another – спитай щось легше; back and forth – назад – вперед; be as busy as a bee – трудитися як бджола; beginner’s luck – новачкам щастить; behind the scenes – за кулісами; by chance – ненавмисно/несподівано;

3. Зовсім іншими лексичними засобами, які називаються фразеологічними  аналогами:

а) при перекладі прислів’їв

all good things come to an end – доброго потроху; all in good time – усьому свій час; as the tree so the fruit – яблуко від яблуні недалеко падає; bad news travels fast – погані вісті не лежать на місці; be alive and kicking – живий курилка; better an egg today than a hen tomorrow – краще синиця в руках, ніж журавель в небі; better be born lucky than rich – не народись красивою, а народись щасливою; bread never falls but on its buttered side – бутерброд завжди падає маслом додолу; business before pleasure – закінчив діло – гуляй сміло; constant dripping wears away the stone – краплина камінь точить; cross your bridges when you come to them – вирішуй проблеми по мірі їх надходження; curiosity killed the cat – зацікавленій варварі на базарі ніс відірвали; cut your coat according to your cloth – по одежинці протягуй ніжки; danger foreseen is half avoided – попереджений – значить озброєний; death is the great leveler – перед смертю всі рівні; delays are dangerous – зволікання смерті подібне; do in Rome as the Romans do – у чужий монастир зі своїм уставом не ходять; don’t just stand there – не стій як істукан/ бовдур;

б) при перекладі образних виразів

a guinea pig – піддослідний кролик;  jack of all trades – майстер на всі руки; a lot of water has run under the bridge since then – з тих пір стільки води витекло; a stumbling block – камінь спотикання; a wicked tongue – не язик, а жало; act the fool – валяти дурня; airs and graces – наносна мішура .

4. За допомогою описового перекладу,  коли в рідній мові немає  відповідних еквівалентів чи аналогів: to show the white feather – проявити боягузтво, малодушність.

Отже, головною специфікою перекладу ідіоматичних одиниць є врахування еквівалентності ідіоми або фразеологічної одиниці при передачі її іншою мовою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В роботі розглядався сучасний стан наукових досліджень в галузі ідіоматики. Зрозуміло, що у вітчизняній лінгвістиці мовознавці є здебільшого послідовниками так званого «вузького» розуміння ідіоматичних одиниць, згідно з традиціями, започаткованими радянським вченим В.Виноградовим, в той час, як їхні британські та американські колеги віддають перевагу «широкому» підходу, вносячи до складу ідіом такі одиниці, як приказки, прислів’я, крилаті вирази, які за вітчизняними науковими традиціями прийнято вважати предметом вивчення фольклористики, або пареміології.