Проблема формування творчих здібностей учнів на уроках української мови

Формування творчої людини на уроках української мови, під час вивчення розділу «Морфологія», за М.І.Пентилюк , насамперед передбачає:

• систематичне розв'язання на уроці різноманітних творчих завдань, наприклад «Складіть і запишіть речення зі словами» або «Складіть усний твір, використовуючи числівники на тему...»;
• урахування вікових особливостей учнів 6 кл.;
• залучення до роботи на уроці всіх учнів;
• відштовхування в постановці творчих проблем від текстів;
• використання різних засобів, підходів до учня;
• проблемний підхід до вивчення матеріалу у розділі «Морфологія» [6, c. 143].

Отже, розглядаючи творчість на уроках мови, можна виділити такі етапи її розвитку:

1) Підготовчий період. Створення  проблемної ситуації, постановка  проблеми, її аналіз;

2)  Процес вирішення проблеми;

3) Період творчого процесу - осяяння - результат активності підсвідомих сил.

 

У наш час люди все більше усвідомлюють, що саме творчість є найважливішою  складовою творчого успіху. І здатність  творити можна розвинути. Тому, на  уроках вчителі постійно підтримують творчість. Так, на уроках у 6 класі О.М.Біляєв пропонує використання таких прийомів та форм роботи, як : уроки - екскурсії, уроки - КВК; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів та ін.) [1, c. 43].

Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження.

Урок-мандрівку доцільно проводити в середніх класах, тому що присутня особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти матеріал: «Подорож у країну іменника», «Острів скарбів числівника» (6 кл.). Цікавим, дієвим та результативним буде й урок-подорож «Відмінювання іменників III та IV відміни», на якому діти об'єднуються в групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан», «екскурсовод», «дослідник», що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно зорієнтовані завдання. В 6 класі продовжують використання ігрових технологій, доповнивши навчання творчими завданнями проблемного характеру. (Додаток 1)

Отже, у кожній людині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити  здібності, розвинути їх якомога  повніше – таке завдання повинен  ставити перед собою кожний педагог. Адже, успішно розвиває творчі здібності  учнів той словесник, який сам  є творчою індивідуальністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Методика формування в учнів творчих здібностей засобами мови ( під час вивчення морфології)

2.1. Аналіз чинних шкільних програм та підручників

Творчий підхід до навчання рідної мови спонукає учених-методистів і вчителів-словесників до пошуку методичних інновацій. Однак зміст  шкільного курсу залишається  без особливих змін. Чинні державні програми використовуються, як правило, і в нових типах шкіл, зокрема  й недержавних. Пояснити це можна  тим, що структура мовної системи  не піддається лінгводидактичним впливам  і її засвоєння здійснюється за визначеними  дидактикою і психологією принципами й закономірностями [10, c. 35].

Чинні шкільні програми з української мови для основної школи, мають систему творчих завдань, що стосується розвитку зв'язного мовлення. У ній визначається мінімальна кількість різних видів: письмових і усних творчих робіт, які учні повинні виконати в кожному класі [12].

Розвиток зв'язного мовлення на уроках української мови - це робота, що проводиться вчителем спеціально і у зв'язку із вивченням шкільного  курсу для того, щоб учні оволоділи  мовними нормами, а також висловлювали свої думки в усній і писемній формі, користуючись потрібними мовними  засобами у відповідності до мети, змісту і умов спілкування. За умови  спеціально організованого систематичного навчання, школярі не тільки вчаться правильно розмовляти, але й самостійно розв'язувати і творити мовні завдання, правильно та логічно висловлювати свої думки [14, c. 168].

 Для аналізу ми взяли чинну програму 6 класу, основну школу.

У чинній програмі 6 класу розвиток творчих здібностей досягається шляхом читання, говоріння та письма. Після молодших класів розвиток творчих здібностей відбувається всебічно, як і в усному, так і в письмовому аспекті.

У різних типах і видах  письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється  особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою  слід вважати таку, яка є наслідком цілком самостійної діяльності в процесі осмислення певної теми, питання [15, c. 34].  

Творчі або підготовчі вправи є  допоміжними в процесі підготовки до написання власне творчих робіт  і допомагають зрозуміти різноманітність  існуючих засобів висловлення думок  і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовуються такі види творчих вправ: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою  з продовженням:

• складання діалогів до певної ситуації;
• складання інформації на лінгвістичну тему (наприклад, розділові знаки у реченні з однорідними членами, правопис і відмінювання числівників, іменників та ін..);
• творчі диктанти;
• складання кросвордів;
• лінгвістичні ігри (Хто швидше? Хто більше?) [13, c. 125].

 

 

     У загальній системі  творчих робіт переказ посідає  проміжне місце серед різних видів  творчих вправ і власне творчих  робіт. Творчий елемент у переказах  незначний, оскільки самостійність  у них обмежена. Проте поруч  з іншими видами самостійних робіт  переказ — необхідний етап, який учні повинні пройти, перш ніж приступити до написання твору, тому що навчання викладати думки починається  з наслідування. Крім того, переказ  художнього твору чи статті збуджує  певні думки, викликає відповідні настрої, розширює знання про навколишній світ [7, c. 173].

Аналізуючи програму для 6 класу, бачимо, що більшість роботи складається з творчих завадань, на кожному уроці вчитель має можливість запропонувати учню творчу роботу. Але підручники не містять багатьох допоміжних прийомів, що допомагають учням у виконанні завадання, наштовхують на вірну думку.

Наприклад, у темі діалогічне мовлення, творчим завданням є складання  діалогів різної тематики. Тема «Монологічне мовлення» пропонує  складання усних і письмових творів за простим планом відповідно до стилю мовлення, але не надає певних слів, що необхідно використати та нечітко прослідковується його тема.

Тема «Лексика і фразеологія» пропонує таке творче завдання, як редагування  текстів з лексичними помилками, що для учнів 6-го класу буде важким. Зразок редагування не подано, що ускладнює завдання.

Тема «Словотвір і орфографія»  має такі творчі завдання, як самостійне утворення слів вивченими способами, ланцюжку й словотвірного гнізда.

Теми, що стосуються вивчення частин мови (іменник, прикметник, числівник, займенник), передбачають такі завдання, як використання цих частин мови у самостворених текстах, складання діалогів, редагування текстів та знаходження помилок [12].

Щоб зрозуміти, як  у школі розвивають творчі здібності учнів, мало продивитись лише шкільні програми, треба поглибитись у шкільні підручники. Кожен вчитель  більше уваги приділяє вправам за підручником. Вправи з мови – це види навчальної діяльності, які ставлять учнів перед необхідністю багаторазового й варіативного застосування отриманих знань у різних умовах і зв’язках. Виконання вправ спонукає школярів до постійного пошуку, вимагає вирішення завдань, проблем  (іноді високої складності) [10, c. 55].

На уроках мови різноманітним  вправам відводиться приблизно 75-80% часу. Тому дуже важливо, щоб вони забезпечували  високу активність і самостійність  школярів. Необхідно, щоб кожна вправа формувала не тільки певні навички, але й розв’язувала конкретні завдання. Відомості з мови вивчаються для того, щоб можна було їх застосовувати з метою правильної побудови речень, свідомого вживання слів, правильного їх написання. Практична спрямованість навчання мови розуміється нами як мовленнєва спрямованість і не зводиться лише до орфографічної [6, c. 146].

Підручник з української  мови поступово змінюється, він стає цікавішим і ближчим до учня. Оновлюються  тексти — вони переважно забезпечують реалізацію українознавчої лінії, методичний апарат розширюється новими вдалими  формами роботи. Важливо простежити, які шляхи втілення теоретичної  інформації знаходять автори, як вони пропонують виробляти мовознавчу компетенцію  та комунікативні уміння, у чому реалізується принцип розвивального навчання [14, с. 170].

Окрему увагу приділимо  творчим завданням: підручники мають  пропонувати завдання, які розвивають креативне мислення, відточують уміння писати оригінальні тексти. Блок творчих завдань включає різнопланові види роботи і зазвичай передбачає підготовку-поради щодо виконання. Наприклад,завдання для 6-го класу: Уявіть, що ви працюєте на телебаченні й готуєте дитячу пізнавальну передачу. Складіть цікаву розповідь на тему «Січовий гопак». До нього дається ілюстрація і довідка, це не обмежує творчість і водночас є суттєвою допомогою для учня [2, c. 38].

Недоліками творчого модуля є однотипні завдання, найперше —  скласти твір, скласти твір-мініатюру  Вдалим прийомом є диференційовані  завдання творчого блоку, тоді вибір  зумовлюється особистісними рисами учня, але таких завдань дуже мало. Наприклад: Складіть вірш або підготуйте усне повідомлення про функції мови у суспільстві. Творче завдання найкраще спрацює, якщо воно так побудоване, щоб реалізувати його могли учні на різних рівнях, таким чином розвиваючи і реалізуючи здібності [5, c. 26].

Запропоновані також завдання доповнити тексти власними міркуваннями, що сприяє мислиннєвому процесу. У великій кількості у підручнику представлені завдання: підготуйте усний твір-роздум або підготуйте переказ, недоліком є те, що вони наведені у одному напрямку і просто повторюються.

Творчим процесам представлені також вправи на роботу зі словником.  Найцікавішими для учнів 6-го класу будуть завдання з малюнками :розкажіть про те, що зображене на карті,складіть твір за малюнком або розшифруйте ребус [2, c. 45].

Отже, підручники та шкільні  програми пропонують багато завдань  для розвитку творчих здібностей учнів, але не всі вони розвивають творчі здібності всебічно. Важливість творчих робіт з мови в тому, що вони не тільки закріплюють знання, але й удосконалюють здібності, прищеплюють любов до художнього слова, виховують високі моральні якості. У письмових творах поєднуються логічні операції (аналіз, синтез, порівняння, роздуми), спостережливість, життєвий досвід, словниково-стилістична та лексико-граматична робота. Подані програми та підручники цілком дозволяють нам розвинути творчі здібності різноманітними завданнями, але не приділяють достатню увагу методам і прийоми, які необхідно систематично використовувати на уроках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.Методи та  прийоми формування творчих здібностей учнів під час вивчення морфології

У різних типах і видах  письмових робіт є більш чи менш виражений елемент творчості, бо в них так чи інакше виявляється  особистість, обдарування, смаки, уподобання, рівень підготовки. Але творчою роботою  слід вважати таку, яка є наслідком  цілком самостійної діяльності в  процесі осмислення певної теми, питання.

Питання розвитку творчих  здібностей учнів на уроках української  мови під час вивчення морфології потребує виокремлення певних прийомів та методів, які потрібно використовувати та дотримуватись їх.

Творчі або підготовчі вправи є допоміжними прийомами в процесі підготовки до написання власне творчих робіт у розділі «Морфологія» і допомагають зрозуміти різноманітність існуючих засобів висловлення думок і почуттів, розвивають логічне мислення, тренують мозок. Тому широко використовуються такі види творчих вправ, як методичних прийомів: творче списування, творчі диктанти, твори-мініатюри за опорними словами, твори за поданим початком чи кінцівкою, окремі види ділових паперів тощо [6, c. 237].

У загальній системі творчих  робіт такий прийом, як переказ посідає проміжне місце серед різних видів творчих вправ і власне творчих робіт. Творчий елемент у переказах незначний, оскільки самостійність у них обмежена. Проте поруч з іншими видами самостійних робіт переказ — необхідний етап, який учні повинні пройти, перш ніж приступити до написання твору, тому що навчання викладати думки починається з наслідування. Крім того, переказ художнього твору чи статті збуджує певні думки, викликає відповідні настрої, розширює знання про навколишній світ, а також допомагає при вивченні матеріалу певного розділу. У морфології це частіше переказ про частини мови, про таблиці чи малюнки, які стосуються певних частин мови [10, c. 113].