Вивчення українських казок у початковій школі

Отже, у 4-5 класі на уроках ОБМ діти повинні малювати складні  за композицією малюнки, пейзажі  тощо. Казка дуже підходить для  цього. Насамперед треба організувати співпрацю вчителів образотворчого мистецтва і, наприклад, української літератури (світової літератури, або навіть англійської мови). Це дозволить вчителям плідно попрацювати над темою, а увага школярів не буде розвіюватись. Я хочу навести приклади роботи за казкою на уроці, доречі ці завдання можна використовувати і у домашній роботі.

По-перше, під час роботи над казкой вчитель звертає особливу увагу на частину казки, яка, на його погляд, є значимою. Вчитель малюнку  може запропонувати дітям намалювати іллюстрацію до уривку. Тим самим  діти покажуть як вони зрозуміли та як вони "побачили" цю частину  казки. Здібності до малювання в  усіх різні, але сутність казки вони повинні передати. Таким чином, учні отримують дві оцінки з предметів.

По-друге, вчитель літератури може попросити учнів самим вибрати  найбільш значушу частину казки  і на уроці ОБМ відтворити її у  малюнку. Потім школяр повинен пояснити чому саме він обрав саме цей уривок, і чому він так чи інакше зобразив його.

По-третє, можна провести творчий конкурс серед дітей "що було далі". Попросити дітей намалювати картину після прочитання казки  і зобразити в ній майбутнє головних героїв. Можна вигадати чимало цікавих завдань пов’язаних з  казкою для уроків образотворчого мистецтва. Головне – це прагнення вчителів дати дітям необхідні знання, розширити  та збагатити їх уяву, та готовність до співпраці заради цієї мети.

 

 

 

 

 

 

Висновки

Особливе місце в духовній сфері нашого народу належить казці. Казка незвичайним почуттям живе у кожному з нас від колиски до змужніння, адже це особлива форма мислення, форма творчості. Поряд з цим, вона – джерело знань, бо у ній зашифрований життєвий досвід багатьох попередніх поколінь, відображаються усі аспекти людського життя, а казкові сюжети розкривають ситуації та проблеми, які переживає в своєму житті кожна людина.

В усіх народах здавна цінували виховне значення казки, адже вона несе в собі культуру, світогляд, стиль  взаємин, цінності, моральні норми свого  народу. Через казки різних народів  дитина має можливість пізнати життя  і погляд на Світ в різних куточках Землі, бо ж у казках зазвичай передається  найпотаємніше і найхарактерніше  для нації. Такі казки - чудовий засіб  розуміння внутрішнього світу, образу думок і "правил гри" людей, що живуть інакше, ніж ми.

Упродовж багатьох віків  казка трансформувалася, дещо в ній  переосмислювалося, губилося й додавалося відповідно до зміни в світогляді людини. Але давні казки не відкидалися  зовсім, а пристосовувалися до нових  умов життя, збагачувалися набутим  досвідом і у такому довершеному  вигляді дійшли сьогодні до нас.

Казка – животворне джерело  дитячого мислення. Досвід переконує, що інтелектуальні, моральні та естетичні почуття, які народжуються в душі дитини під враженням казкових образів стимулюють потік думки, що пробуджує до активної діяльності мозок, зв’язує повнокровними нитками живі острівці мислення. Під впливом почуттів дитина мислить словами. В казкових образах перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем

 У початкових класах  народна казка справляє значний  вплив на особистість дитини. Казки доречно використовувати  у  початковій школі, тому що казковий епос має велике значення у формування особистості школяра і в його подальшому розвитку, а також служить джерелом його залучення до національно-культурних традицій українського народу.

Казка – найпопулярніший  в молодшому шкільному віці вид  літературної творчості, що розкриває  безмежний світ людської уяви, полонить серця дітей і дорослих. У казках відображений світогляд народу, його морально-етичні та естетичні принципи, педагогічний геній та досвід виховання  підростаючих поколінь. Саме тому вони потребують аналітичного підходу і  наукового обґрунтування як з  точки зору жанрово-фольклорних, так  і видових особливостей, а також  у плані вивчення їх педагогічної цінності та практичного використання казкового матеріалу для навчання і виховання учнів початкових класів.

 У ході роботи над  курсовою я з’ясувала, що питанням  виховання та навчання дітей  за допомогою казки займалися  безліч відомих педагогів, письменників  та навіть психологів. Вони довели, що казка допомагає розвивати  дітей, вчить їх бути добрими,  чуйними не силоміць, а через  висновки самої дитини. До того  ж, казки служать моделями правильної  поведінки для дітей, своєрідно  готують їх до можливих складнощів  життя. За допомогою казки психологи  допомагають дітям вирішити особисті  проблеми у спілкуванні з друзями,  родичами, знайти вихід із складних  ситуацій. І наприкінці хочеться  сказати що казка – джерело  повчальних розваг для дітей  і нескінченна тема для творчості,  на що треба обов’язково звернути  увагу вчителів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 ЛІТЕРАТУРА.

1. Богуш А.М. Методика розвитку рідної мови. – К.: Вища школа, 1995.
2. Бондаренко  Г.   П. Про   формування  творчої  особистості молодшого школяра засобами слова // Початкова школа, 1998. - №9. - с. 22
3. Буган Ю.В., Уруський В.І. Словник психолого-педагогічних термінів і понять. – Тернопіль: Астон, 2001.
4. В.О. Сухомлинський. Слово рідної мови. – Вибрані твори в 5 т. – Т.3, –
5. Дорошенко С.  І. Методика викладання української мови:  Навчальний посібник. - К.: Вища школа. 1992. - С. 296.
6. Едігей В.Б. Думку народжує інтерес. // Початкова школа. – 1995 – №9. – С. 46–48.
7. Єгорова Л.Б. Лінгвістичне коментування художнього тексту // Початкова. школа. – 1992. – №2 – С. 28–30.
8. Кальчук М. М. Українська мова в казках // Початкова школа, 1999. - №4. -с. 12.
9. Кіліченко Л. М. Українська дитяча література: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1988. - с. 44.
10. Костогриз С. Особливості інтеграції під час навчання грамоти // Початкова школа. – 1999. – №5. – С. 10–12.
11. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. – К.: Вища школа, 1984.
12. Культура української мови / За ред. В.М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990.
13. Лазаренко Н. Розвиток пізнавальної активності першокласників у період навчання грамоти // Початкова школа. – 1999. – №5. – С. 13–16.
14. Лещенко М. Шкільне життя, казковий світ і особистість учня // Шлях освіти. – 2002. – №2. – С. 17–21.
15. Лумсецька Л. Дидактичні вірші на уроках рідної мови в початкових класах. – Тернопіль: Астон, 2001.
16. Методика викладання української мови / За ред. С. І. Дорошенка. – К., 1989.
17. Пальченко I.Г. Про вдосконалення техніки читання // Початкова школа. – 1989. – №11. – С. 20–21.
18. Пальченко І.І. Система вправ для розвитку навичок читання // Початкова школа. – 1991. – №3. – С. 50–52.
19. Пархоменко Н. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. – 1997. – №6. – С. 25–27.
20. Пентилюк М.І. Основні аспекти навчання рідної мови. // Початкова школа. – 1997. – №4. – С. 20–21.
21. Перемот С. Інтегрований курс рідної мови й мовлення. // Початкова школа. – 1998. – №2. – С. 54–60.
22. Плисько К.М. Принципи, методи і форми навчання української мови. Теоретичний аспект: Навчальний посібник. – Харків: Основа. – 1995.
23. Програма з курсу «Методика викладання української мови в початковій школі» За ступеневою підготовкою вчителів початкових класів: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. – К.: Рута, 2002.
24. Програми для систем середньої загальноосвітньої школи 1–2 кл. – К.: Початкова школа, 2001.
25. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1–4 (1–3) класи. – К.: Початкова школа, 2002.
26. Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках читання // Початкова школа. – 1990. – №3. – С. 18–26.
27. Сальникова Т.П. Методика преподавания грамматики, правописания и развития речи. – М.: ТЦ «Сфера», 2000.
28. Скрипченко Н.Ф., Вашуленко М.С. Буквар. – К.: Освіта, 2002.
29. Соловейчик М.С., Жедек П.С., Светловская Н.Н. Русский язык в начальных классах: Теория и практика обучения. – М.: Академия, 2000.
30. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. В 5 т. Т. 3. - К.: Радянська школа,      1997.-с. 177.
31. Сухомлинський В.О. Вибрані твори. – Т. 2 – М.: Просвещение, 1979.
32. Сухомлинський В.О. Виховати людину / Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 тт. – К.: Радянська школа, 1976.
33. Ушинський К.Д. Вибрані пед. твори в 2 т. – К., 1988.
34. Франко І.Я. Коли ще звірі говорили / Вибрані твори у 50 ти т.т. – Т. 17. – К.: Наукова думка, 1993.
35. Хорошковська О.А. Розвиток українського мовлення молодших школярів. – // Початкова школа. – 1997. – №9. – С. 42–46.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1.

ТЕМА    УРОКУ: Читання  української народної казки “Дружні  звірі”

МЕТА    УРОКУ: вчити  учнів розуміти зміст казки,  засоби емоційної виразності,  оцінювати  поведінку героїв, передавати інтонаційну  виразність мови героїв казки: збагачувати словник дітей обрізними виразами;

 сприяти розвитку пам’яті  мислення у дітей; виховувати  бережливе ставлення ті о тварин, почуття взаємодопомоги.

ОБЛАДНАННЯ:    підручник,   ілюстрації  до казки.

ХІД      УРОКУ.

І.   ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І  ЗАВДАНЬ УРОКУ.

- Сьогодні на уроці  мм будемо читати казку "Дружні  звірі", вчитися її  переказувати  із читати в особах.

ІІ. РОБОТА    НАД  ЗМІСТОМ    КАЗКИ.

1.   Підготовка учнів  до сприймання твору.

-  Які казки про тварин  ми читали на уроках?

/"Кіт  і пес", "Лисиця  та їжак", "Вовк то козенята"/.

Казка  "Дружні  звірі" відноситься теж до казок про  тварин.

2.   Перше читання  твору.

-  Я читаю казку,  а ви всі уважно слухайте, щоб  вміли правильно відповісти на  мої запитання.

3. Бесіда після першого-читання.

- Назвіть дійових осіб  казки. /Віл, баран, свиня, гусак,  півень/.

- Як зустрілися й подружилися  віл, баран, свиня, гусак і  півень?

-  Розкажіть, як друзі   розправилися з ведмедем, вовком  і лисицею.

4.   Повторне читання  для поглибленого осмислення  тексту. Школярі мовчки читають  казку.

5.   Переказування прочитаного.

Учні переказують казку  по частинах.        

6. Читання казки в особах.

7. Вибіркове читання.

- Знайдіть в казці рядки,  як зустрілися від, баран, свиня,  гусак і півень.

- Прочитайте, що вони казали  при зустрічі.

- Прочитайте, що-сказав віл,  коли до хатини наближалися  ведмідь,   вовк   і   лисиця.

8.   Узагальнююча бесіда.

-  Чому віл пішов  геть від свого господаря?

-  Кого зустрічав віл  по дорозі?

-  Що запропонував віл,  коли почало вечоріти  і   розлютився мороз?

-  Чи погодились яз  це друзі?

-  Чи знайшов віл  хатку?

-  Хто прийшов до  нього проситися погрітися   і чи впустив їх   віл?

- Хто пробігав повз  їхню хатинку?

- Як друзі розправилися  з ведмедем, вовком і лисицею?

- Як ви гадаєте, що  схвалюється в цій казці?

- Пригадайте прислів’я,  які б підходили до цієї  казки? /Дружній череді вовк не  страшний. Берись дружно - не буде  сутужно. Гуртом можна й море  загатити./

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

- Яку казку ми читали  сьогодні на уроці?

- Як ви гадаєте, завдяки  чому вдалося звірятам перемогти  ворогів?

- Чому казка називається  "Дружні звірі”?

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Навчитись читати і переказувати казку. .

 

Додаток 2.

ТЕМА    УРОКУ: Урок узагальнення "У СВІТІ    КАЗКИ    ЧАРІВНОЇ".

МЕТА    УРОКУ: узагальнити  знання дітей по розділу "У світі  казки чарівної"; збагачувати  уміння дітей зв’язно висловлювати свої думки, робити узагальнення; сприяти  розвитку пам’яті, уваги і мислення у дітей; вдовувати любов до рідного  краю.

ОБЛАДНАННЯ:    підручник, книжка "З якої казки?".

ХІД     УРОКУ. І.  ОГОЛОШЕННЯ    ТЕМИ    І    ЗАВДАНЬ    УРОКУ.

-  Сьогодні на уроці  ми підведемо підсумки по роздівлу "У світі казки чарівної".

ІІ.  ПОВТОРЮВАЛЬНО-УЗАГАЛЬНЮЮЧА БЕСІДА.

-   Які казки ви  читали самостійно?

-   Приведіть приклад  казок, в яких головними героями  є звірі. /"Котик  ї  півник",  ''Пан Коцький",  "Рукавичка"/.

-  Хто пригадає казки,  в яких дійовими особами є  люди. /"Легкий хліб", "Івасик-Телесик", "Дідова дочка й бабина дочка"/.

-  Як переважно закінчуються  казки? /Добро перемагає над злом/.

Ш. ТИ    ПРОЧИТАВ    РОЗДІЛ...

- Як називається розділ, який ми закінчуємо вивчати?

- Чому саме так називається  цей розділ?

- Чи звернули ви увагу,  які казки розпочинаються словами  "Була собі... Було це... Кили  собі...и?

- Пригадайте, хто залишив  дідуся без коміра для бабусі  і без риби.

- Хто шукав легкого  хліба ? як називається ця казка?

- Казки яких народів  ви читали в даному розділі?

- Чи тільки народ пише  казки?

-  Казки-яких авторів  їли читали в цьому розділі? /Корнія Чуковського, Миколи Трублаїні,  О.Толстого/.

-  З якої казки взяті   ці слова: "Не  ті мене, лебедю, красене білокрилий”?

-  Про що розповідається  в казці  "Мийдодір"  і чого вчить нас ця казка?

-  Які казки з цього  розділу вам найбільше сподобались  f чому?

ІУ.  ВІКТОРИНА "З    ЯКОЇ    КАЗКИ?"

- Заразами проведено вікторину  "З якої казки?",  де будуть  зустрічатися казки, які ми  не читали на уроках, але вони  вам добре знайомі.

Запитання І. - Баран на гіллі  сидить та так дрижить!  - НЕ втримавсь, як упаде,  та на  вовка!  Цап -сміливий, не став роздумувати, як закричить:

-  Подай мені  його!

Вовки як схопилися, так аж пил по дорозі закурився.

А цап та-баран безпечно пішли .в поле, зробили собі курінь та й живуть там. /"Цап та баран"/.

Запитання 2.  - От уже лисичка  йде до - журавля в гості. А журавель наварив такої-то смачної страви: узяв  і м’яса,  й картопельки,  й бурячні в -усього-всього, покришив дрібненько, склав у глечичок з  вузькою шийкою та й каже:

-   Призволяйся, люба  приятелько, не соромся! От лисичка-до  глечика - голова не влазить! /"Лисичка   і журавель"/.

Запитання 3. - Побіг заєць.   Прибігає в кінець ниви, в  їжак підвівся на двох лапках та м гукає: . - Ого -го!  А я вже давно тут чекаю!

-  Ти дивися!   Ану  біжім ще раз!

Прибігає на другий край, а  їжак знову вже там, /А то ж була,  ви знаєте,   їжачиха!/ /"Заєць і   їжак"/.

Запитання 4. - Коли це з темного  бору біжить ведмідь; наскочив на бичка:

-  Хто ти такий? - питає» - Скажи мені! А бичок  і каже:

- Я бичок-третячок, з соломи  зроблений, смолою засмолений. Ведмідь  каже:

-  Коли ти солом’яний, смолою засмолений, то дай мені  смоли,  обідраній  бік залатати!

/ "Солом’яний бичок"/.

Запитання 5. - Ведмідь як побачив, що кіт лізе до нього, почав  вище лізти по дереву,  та до такого доліз, що й дерево не здержало. - так  він додолу впав - гуп!  - та просто на вовка, мало не роздавив сердешного.  Як схопляться вони, як дременуть, то тільки видко; а заєць і собі за ними - забіг не знать куди... А потім посходилися та й кажуть:

-  От,  який малий,  а тільки-тільки нас усіх не  поїв!

/"Пан Коцький"/.

У.  ПІДСУМОК    УРОКУ.

-  Які українські казки  зустрічалися в цьому розділі?

-  Хто написав казку  "Про дівчинку Наталочку   і сріблясту рибку"?

-  Чого вчить нас  казка "Легкий хліб"?