Проблема нескінченності у філософії Платона та Аристотеля

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Августа 2013 в 18:29, реферат

Описание работы

Математична нескінченність – загальна назва різних реалізацій ідеї нескінченності в математиці. Математичний аналіз поняття нескінченності варто відмежовувати від філософського аналізу. Математика прагне виділити в якості її експлікатів формально несуперечливі поняття, придатні для суворої дедуктивної побудови математичних і логіко-математичних теорій.
В античній філософії відповідно до загального, слабко диференційованого характера науки представлення про нескінченність спліталися в один складний вузол, із котрого важко виділити власне філософську нитку міркувань. В апейроне Анаксимандра нескінченність – основна характеристика першоматеріі – виступає як щось найвищою мірою невизначене і тому безмежне. Ця розпливчастість у розумінні нескінченності поступово переборювалась наукою; уже Платон і Аристотель здійснили логічне дослідження нескінченності.

Содержание работы

Вступ.............................................................................................................................3
1 Докласична антична філософія про проблеми нескінченності............................5
2 Проблема нескінченності у філософії Платона та Аристотеля..........................13
3 Вчення античних математиків про нескінченність.............................................22
Висновки....................................................................................................................26
Перелік посилань........................................................

Файлы: 1 файл

Реферат по фил. (укр.).doc

— 154.50 Кб (Скачать файл)

Трактуватися праці античних філософів  можуть по-різному. Однак непорушною істиною є те, що грецька думка увесь час намагається формулювати поняття нескінченності, яка висуває в ній то одні, то інші моменти.

Треба обов’язково підкреслити  велике значення аналізу поняття  нескінченності у творах античних мислителів, бо питання, поставлені ще декілька століть назад не втратили актуальності і зараз. Дуже багато філософів різних часів і, навіть, сучасності займалися подальшою розробкою цих проблем. Наприклад, апорії Зенона заклали основу континуум проблеми, вирішення якої ще й досі не знайдене. Ф. Енгельс писав [24, 50 – 51]: “... те, що в греків було геніальним здогадом, є в нас результатом суворого наукового дослідження, заснованого на досвіді, і тому має набагато більш визначену і ясну форму. Правда ... доказ цього ... ще не зовсім вільний від пробілів, але останні незначні в порівнянні з тим, що уже твердо встановлено; причому вони з кожним роком усе більш і більш заповнюються”.

Складність і різноманіття світу  незмірно, перевершує людська уява і, очевидно завжди буде перевершувати його. Пізнання нескінченності по своїй сутності ніколи не може бути завершено. Воно може здійснюватися, у вигляді нескінченного асимптотичного прогресу.

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

  1. Антология мировой философии: В 4-х т. Философия древности и средневековья. Т. 1. Ч. 1. – М.: Мысль, 1969. – 576 с.
  2. Аристотель. Метафизика. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 1. (Ред. В. Ф. Асмус). – М.: Мысль, 1976. – С. 5–367.
  3. Аристотель. О возникновении и уничтожении. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 3 (Перевод, вступит. статья и примеч. И. Д. Рожанский). – М.: Мысль, 1981. – С. 379–440.
  4. Аристотель. Физика. Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т. 3 (Перевод, вступит. статья и примеч. И. Д. Рожанский). – М.: Мысль, 1981. – С. 61–262.
  5. Бовин А. Бесконечность. Философская энциклопедия. Под. ред. Ф.В. Константинова. Т.1. – М.: Советская энциклопедия, 1960. – С. 154–158.
  6. Вильгельм Виндельбанд. Платон. – Киев: Зовнішторгвидав України, 1993. – 176 с.
  7. Гастев Ю. Математическая бесконечность. Философская энциклопедия. Под. ред. Ф.В. Константинова. Т.2. – М.: Советская энциклопедия, 1964. – С. 335–336.
  8. Зоря А. С., Кіро С. М. Про математику і математиків. – Київ: Радянська школа, 1981. – 254 с.
  9. Ільїн В.В. Философия: Підручник для вузів. – М.: Наука, 1999.–235 с.
  10. История философии в кратком изложении /Пер. с чеш. И.И. Богута. – М.: Мысль, 1994. – 590 с.
  11. Історія філософіі. Підручник для вищої школи /під керів. Кременя В.Г./. – Харків: Прапор, 2003. – 768 с.
  12. Конфорович А. Г., Андрієвська Г. М. Історія розвитку математики. – Київ: Вища школа, 1981. – 96 с.
  13. Конфорович А. Г. Нескінченність в математиці. – Київ: Радянська школа, 1978.
  14. Лосев А. Ф. История античной эстетики. Итоги тысячелетнего развития. – М.: Искусство, 1992. – 656 с.
  15. Маритен Ж. Философ у світі. – М.: Наука., 1994. – 150 с.
  16. Надточаев А.С. Философия и наука в эпоху античности. – М.: Изд–во МГУ, 1990. – 285 с.
  17. Платон. Парменид. Платон. Сочинения: В 3-х т. Т.2. Пер. с древнегреч. Под ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса. – М.: Мысль, 1970. – С. 401–477.
  18. Платон. Софист. Платон. Сочинения: В 3-х т. Т.2. Пер. с древнегреч. Под ред. А. Ф. Лосева, В. Ф. Асмуса. – М.: Мысль, 1970. – С. 319–399.
  19. Платон. Тимей. Платон. Сочинения. В 3-х т. Т. 3. Ч.1. (Ред. В. Ф. Асмуса. Предисл. А. Ф. Лосева) – М.: Мысль, 1971. – С. 455–541.
  20. Платон. Филеб. Платон. Сочинения. В 3-х т. Т. 3. Ч.1. (Ред. В. Ф. Асмуса. Предисл. А. Ф. Лосева) – М.: Мысль, 1971. – С. 9–87.
  21. Стройк Д.Я. Краткий очерк истории математики. – М.: Наука, 1978. – 336с.
  22. Фрагменты ранних греческих философов: (Пер. / АН СССР, Ин-т Философии); Изд. подгот. А. В. Лебедев; (Отв. ред. и авт. вступ. ст. И. Д. Рожанский). – Ч. 1: От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. – М.: Наука, 1989. – 575 с.
  23. Чанышев А.Н. Аристотель. – М.: Мысль, 1981. – 200 с.
  24. Энгельс Ф. Введение к «Диалектике природы». Маркс К., Энгельс Ф. Избранные произведения. В 3-х т. Т. 3. – М.: Политиздат, 1985. – С. 41–59.

Информация о работе Проблема нескінченності у філософії Платона та Аристотеля