Оцінка ефективності ринку страхових послуг України

 

зміст

Список  використаної літератури …………………………………………30

 

ВСТУП

 

   Діяльність в умовах ринку супроводжується різного роду ризиками. Тому принципово міняються характер і функції страхування в Україні, зростає його значення як ефективного, раціонального, економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів суб'єктів, що господарюють, виробників товарів і послуг, а також громадян.

   Ринок страхових послуг є одним з необхідних елементів ринкової інфраструктури, тісно пов'язаним з ринком засобів виробництва, споживчих товарів, ринком капіталу і цінних паперів, праці і робочої сили. У країнах розвиненої економіки страхова справа має найширший розмах і забезпечує підприємцям надійну охорону їхніх інтересів від несприятливих наслідків різного роду техногенних аварій, фінансових ризиків, криміногенних факторів, стихійних і інших нещасть. В умовах панування державної форми власності й адміністративно-командної системи управління в нашій країні потенціал інституту страхування не міг бути розкритий повною мірою, сфера його застосування була дуже обмежена. Страхової справи в її справжньому значенні не було і не могло бути, оскільки не було основи - приватного підприємництва і самостійності суб'єктів, що господарюють.

  Види страхування, характерні для країн з розвиненою ринковою економікою, не мали можливості одержати розвиток в Україні. Громадяни були змушені задовольнятися страхуванням будівель, домашнього майна, транспортних засобів і деяких інших об'єктів, а також визначеним набором різновидів особистого страхування, проведеного на умовах, диктованих  страховиком-монополістом в особі  органів державного страхування.

  Умови господарської діяльності, що існували, не сприяли використанню страхового методу охорони майна підприємств і організацій, збиток відшкодовувався в основному за допомогою використання дотацій із загальнодержавних бюджетних резервів.

    Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної системи господарювання, заснованої на різноманітних формах власності, створюють об'єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного з гарантів забезпечення фінансової стійкості суб'єктів, що господарюють. Тепер вони самі повинні піклуватися про власне економічно стійке положення, схоронності матеріальних об'єктів, кредито- і платоспроможності. Збитки від стихійних лих, техногенних аварій та ін. повинні мати надійне і гарантоване фінансове джерело покриття.

  Актуальність теми полягає в тому, що з бурхливим розвитком підприємницької діяльності громадян приводить до появи у товаровиробників засобів і предметів виробництва, що також вимагає страхового захисту. Починаючи підприємницьку діяльність, громадяни включаються в такі взаємовідношення, при яких  фінансова чи господарська  неспроможність їхніх партнерів може призвести до зростання збитків.

   Відповідно   виникає   ще   одна   область, що  розширює  сферу застосування  страхування  (страхування комерційних, фінансових ризиків, втрати прибутку та ін.). Кризові явища в економіці та ріст безробіття,  підсилюють необхідність соціального захисту працівників. В період переходу до ринку, число соціальних груп нужденних у страхових послугах (працівники з низькою кваліфікацією, люди похилого віку та ін.) збільшується. У цю категорію попадають і працівники нерентабельних підприємств, нових створених товариств і т.д.

В умовах повної господарської самостійності  підприємств, розширення їхньої волі і  підвищення відповідальності за прийняті рішення підсилюється роль роботодавця. Тому йому необхідно вивчити й оцінити всі можливі ризики, яким він піддається, у тому числі ризик одержання недостовірної інформації про прийняття на роботу фахівця, ризик втрат через трудовий конфлікт на виробництві, ризик, пов'язаний з недостатньо оптимальним набором працівників як по кількості, так і за кваліфікацією.

Як свідчать фахівці, ризик відноситься  до факторів, що обмежують капіталовкладення і підприємницьку активність. Спроби піти від ризику, як правило, супроводжуються скороченням темпів виробництва, а також робочих місць. У нових економічних умовах серед частини керівників нерідко домінують сучасні інтереси, що приводить до скорочення розробок  довгострокових програм. Не стабільним стало положення працівників, які займаються створенням і освоєнням   нових технологій, продукції, товарів.

Страхування науково-технічних, впроваднецьких ризиків підприємців  при інвестуванні коштів у науково-технічний комплекс підсилює зацікавленість у збереженні зайнятості висококваліфікованих фахівців. Таким чином, страхування не тільки здатне забезпечити фінансовий захист роботодавцям і працівникам, але й дозволити реалізувати їхні спільні інтереси.

  Метою даної роботи є освітлення  стану і розвитку ринку страхових послуг  в  Україні, а також висвітлення аналізу динаміки та конкурентоспроможності сектору страхових послуг за останні  роки, переважно за 2003-2006 роки.

  Об’єктом дослідження роботи є економічні відносини, які виникають на страховому ринку між страховиком та страхувальником.

Предметом роботи є ринок страхових послуг, що виступає як економічний простір, де формуються і функціонують відносини купівлі – продажу фінансових інструментів.

Завданнями даної роботи є: аналіз динаміки розвитку ринку страхових послуг України, аналіз конкурентоспроможності сектору страхових послуг України, а також напрями вдосконалення розвитку ринку страхових послуг України та  проблеми і перспективи розвитку ринку страхових послуг України.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ I. Оцінка ефективності ринку страхових послуг України

1.1. Аналіз динаміки розвитку ринку страхових послуг України.

У сучасних економічних  умовах страхування – чи не єдина  галузь економіки України, яка протягом останніх років має стабільний значний  щорічний приріст обсягів наданих послуг. Водночас, незважаючи на номінальне зростання обсягів страхового ринку, ця галузь забезпечує сьогодні перерозподіл незначної частини внутрішнього валового продукту. Українські страхові компанії ще не акумулювали вагомий обсяг інвестиційних ресурсів, тому їх частина у вітчизняній економіці ще доволі мала.

Розвиток страхового ринку відбувається на фоні позитивних змін макроекономічної ситуації в державі  при зростанні добробуту населення  і посиленні державного регулювання  і нагляду за страховою діяльністю.

Джерелом аналізу страхового ринку України є розрахунки страхового рейтингу «Insurance ТОР» по даним Держфінпослуг  та Ліги страхових організацій..

Український страховий  ринок ще молодий і перебуває  у стадії формування. Але уже сьогодні появляються ознаки того, що страхування стає важливішим сегментом ринкових економічних відносин. Саме страхування в змозі забезпечити не тільки безпеку, стабільність, соціальні гарантії в суспільстві через механізм страхового захисту, але у перспективі може стати серйозним механізмом перерозподілу інвестиційних ресурсів і механізмом вирішення питання занятості населення.

Відповідно до очікувань  аналітиків, 2006 piк не приніс для українського страхового ринку особливих новин, продовжуючи тенденції, які були закладені у попередньому, 2005 році.

Українські страховики зменшували обсяги страхування фінансових ризиків, добровільного страхування відповідальності, об'єми внутрішнього перестрахування та перестрахування у нерезидентів; але зростали страхові виплати, обсяги премій 3i страхування життя та статутні фонди страховиків.

Іноземні інвестори продовжували досить активно вкладати кошти в  українських страховиків і ринок  поповнився ще декількома страховими компаніями з гучними іноземними іменами.

Слід зазначити, що кількість страхових компаній в Україні продовжує поступово збільшуватися, як у галузі страхування життя так галузі ризикових видів страхування. І хоча Держфінпослуг проводить політику стримання зростання кількості страхових компаній, на ринку припиняє свою діяльність менше страхових компанії ніж створюється за аналогічний період.

Наприклад, за даними Держфіпослуг України, у 2006 р. кількість зареєстрованих страхових компаній склала 407, в тому числі тих, які займались страхуванням життя — 67. На 1 січня 2004 р. в Україні було зареєстровано 387 страхових компаній (СК). У 2005 р. їх кількість, порівняно з 2003 р., зросла на 42 одиниці, а порівняно з 2004 роком — на 12. Водночас реально протягом року на ринку працювало не більше 200 компаній. Оскільки частка валових премій з усіх видів страхування, що належить першим трьом компаніям, складає 12,2% (у 2004 цей показник складав 22,3%), першим 50 страховим компаніям належить 73,7% зібраних премій (у 2004 — 83%), за даними Ліги страхових організацій кошти перших 100 контролюють 19% ринку.

На початок 2006 р. до державного реєстру  було внесено 68 страхових брокерів, серед яких 44 (65%) — українські юридичні особи; 11 (16%) — фізичні особи; 13 (19%) — компанії-нерезиденти. На кінець 2006 р. їх кількість склала не більше 66. Помітне уповільнення темпів зростання кількості брокерів: якщо у 2000 р. було зареєстровано ЗО нових брокерських структур, у 2001 р. — 31, то у 2002 р. — лише 11, натомість три брокери залишили ринок. За даними Держфінпослут України, у 2005 р. за участю страхових і перестрахових брокерів надійшло платежів на суму близько 58 млн. грн., що становить лише 0,6% загального річного обсягу страхових платежів, проти 70% на страхових ринках розвинених країн. Співвідношення страховиків і брокерів в Україні складає 5:1, тоді як, наприклад, у США— 1:10, тобто на кожну страхову компанію припадає принаймні 10 брокерських, що її обслуговують або працюють із нею. Не створено в Україні й достатньої кількості спеціальних агентських контор. Агентські послуги, як правило, надаються окремими юридичними особами, які в них зацікавлені, а також через філіальну систему страхових організацій.

Переходячи до безпосереднього  аналізу ринку страхових послуг за період 2006 року, слід зазначити, що загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками від страхування та перестрахування ризиків (від страхувальників та перестрахувальників) за 12 місяців 2006 року, становила 13 829,9 млн. грн., з них: 5 060,5 млн. грн. (36,6%) становило внутрішнє перестрахування, 21,5 млн. грн. (0,15%) премії, які надійшли від іноземних страховиків (перестрахувальників), решту 8 747,9 млн. грн. (63,25%) становили премії від страхувальників. Значно зросла активність фізичних осіб у страхуванні, зокрема, за 2006 рік ними сплачено 2 945,8 млн. грн. страхових премій, що майже у 2 рази більше (82,3%) ніж за 2005 рік.

На кінець 2006 року фактичні надходження страховиків, тобто чисті страхові премії (валові премії за вирахуванням премій належних перестраховикам-резидентам ) становили 8 769,4 млн. грн. та у порівнянні з 2005 роком, зросли на 1 286,6 млн. грн. (або на 17,2%). (Рис. 1.1.)

Рис 1.1. Динаміка обсягів надходження страхових премій у 2003-2006 роках

 

У порівнянні з 2005 роком  обсяги валових страхових премій збільшилися на 976,4 млн. грн. (7,6%). Скорочення різниці між обсягами валових і чистих страхових премій визначає скорочення обсягів внутрішнього перестрахування між страховиками.

Слід відмітити, що поступово  збільшується частка страхування життя, так у 2006 році вона склала вже 3,1% усіх страхових премій які були отримані на вітчизняному страховому ринку. І хоча темпи вже не такі високі як у попередні роки, це практично єдиний вид страхування який у 2006 році показав відносно суттєве зростання обсягу страхових премій у відсотковому значенні, тобто ринок страхування життя в Україні продовжує досить стрімко розвиватись , однак, темпи зростання поступово зменшуються, так якщо у 2004 році зростання складало 2,5 рази, у 2005 -1,7 рази, то у 2006 році зростання склало лише 25%. В абсолютному значенні зменшення темпів не так суттєве, у 2004 році премії зросли на 114 млн. грн., у 2005 р. - 134,4 млн. грн., у 2006 - 81,8 млн. грн. (Рис. 1.2.).

Рис. 1.2. Динаміка премій та страхових виплат зі страхування життя (млн. грн.)

 

Зі зростанням обсягу страхових премій поступово збільшуються і страхові виплати, однак завдяки  специфіці цього виду страхування  зростання страхових виплат в  найближчі роки не слід очікувати, єдина  ситуація яка може спричинити різке збільшення страхових виплат за цим видом страхування є масова втрата клієнтів, яка призведе до довгострокового припинення договорів страхування життя за ініціативою клієнтів.

Ринок страхування життя  в Україні є досить монополізованим, на перші три компанії припадає майже 59% страхових премій, а на перші десять компаній - 90%, це свідчить про те, що на ринку реально працює не більше 20 компаній із 55 зареєстрованих. Щодо рівня монополізації на ринку ризикового страхування то він нижчий ніж на ринку страхування життя, так на перші три компанії припадає лише 13,5% страхових премій, а на перші 50 - 75%, тобто рівень конкуренції досить висок. У той же час, слід зазначити що на ринку зареєстровано більш ніж 350 компаній враховуючи рівень монополізації можна сказати, що кількість реально працюючих з них не перевищує 150-170 компаній.

Аналізуючи рівень страхових  виплат за 2006 рік слід зазначити, що загальна (валова) сума страхових виплат за підсумками 12 місяців 2006 року за договорами страхування та перестрахування становила 2 599,6 млн. грн., з них страхувальникам-фізичним особам було виплачено 1 012,8 млн. грн. (38,9%) та перестрахувальникам-резидентам 273,4 млн. грн. (10,5%). У порівнянні з 2005 роком валові страхові виплати зросли на 705,4 млн. грн. (37,2%), а виплати страхувальникам-фізичним особам на 396,2 млн. грн. (64,2%). Обсяг чистих страхових виплат (валові виплати зменшені на суму виплат перестрахувальникам-резидентам ) становив 2 326,2 млн. грн. та, зріс на 50,4% (на 779,5 млн. грн.) порівняно з минулим роком.

На рис. 2.3. представлені рівні страхових виплат, розраховані як відношення страхових виплат до страхових премій. Рівень валових виплат (відношення валових виплат до валових премій) за результатами 12 місяців 2006 року досяг 18,8% є продовженням тенденції до збільшення рівня страхових виплат. Разом з тим, валові показники премій та виплат по своїй суті є комбінованими показниками, тобто мають у своєму складі подвійний рахунок, який утворюється за операціями з перестрахування на внутрішньому ринку.

Рівень чистих виплат (відношення обсягу валових виплат за вирахуванням виплат, здійснених перестрахувальникам-резидентам, до обсягу валових премій за вирахуванням премій, належних перестраховикам-резидентам ), що є вільним від подвійного обліку операцій внутрішнього перестрахування, за результатами 12 місяців 2006 року становив 26,5. Прискорення темпів зростання рівня чистих виплат порівняно із значеннями рівня валових виплат залежить від активності перестрахування між страховиками-резидентами.