Митне регулювання ЗЕД підприємств

 Дозвіл на тимчасове  ввезення на митну територію  України (тимчасове вивезення  за межі митної території України)  під зобов'язання про зворотне  вивезення допускається:

 — щодо товарів,  призначених для демонстрації  або використання на виставках,  ярмарках, конференціях або інших  подібних заходах;

 — професійного обладнання, необхідного особам, які прибувають  в Україну (виїжджають з України), для підготовки репортажів, здійснення  записів або передач для засобів  масової інформації або зйомки  фільмів;

 — контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших  товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною  операцією, але ввезення яких  саме по собі

 не є комерційною  операцією;

 — зразків товарів  і предметів та рекламних фільмів  за умови, що вони залишаються  власністю особи, яка перебуває  або проживає за межами території  тимчасового ввезення, і їх використання  на території України не має  комерційного характеру;

 — товарів, що ввозяться  з освітніми, науковими чи культурними  цілями, тобто наукового та навчального  обладнання, обладнання для поліпшення дозвілля моряків, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться в рамках навчальної, наукової або культурної діяльності;

 — особистих речей  пасажирів та товарів, що ввозяться  для спортивних цілей;

 — матеріалів для  реклами та туризму;

 — транспортних засобів,  що використовуються виключно

 для перевезення пасажирів  і товарів через митний кордон  України.

 Рішення про допущення  товарів до переміщення через  митний кордон України в режимі  тимчасового ввезення (вивезення)  приймається митним органом у  порядку, визначеному Кабінетом  Міністрів України. Митні органи  не допускають товари до переміщення  в режимі тимчасового ввезення (вивезення), якщо немає можливості  встановити надійність їх ідентифікації,  а також у разі відсутності  гарантій їх повернення.

 Загальний строк тимчасового  ввезення (вивезення) товарів становить  один рік з дня ввезення  на митну територію України  (вивезення з митної території  України). З урахуванням мети ввезення (вивезення) товарів та інших  обставин строк, зазначений у  викладених вище положеннях, може  бути продовжений відповідним  митним органом. Звільнення від  сплати податків під час переміщення  товарів у режимі тимчасового  ввезення (вивезення) регулюється  виключно законами України.

 До закінчення строків  тимчасового ввезення (вивезення)  особа, яка надала зобов'язання  про зворотне вивезення (ввезення) товарів, що перебувають у режимі  тимчасового ввезення (вивезення), повинна:

 — вивезти (ввезти) ці товари згідно із зобов'язанням,  наданим митному органу;

 — або заявити про  зміну митного режиму, що допускається  щодо таких товарів з додержанням  вимог Митного кодексу та інших  законодавчих актів України.

 У разі тимчасового  ввезення (вивезення) окремих видів  товарів, які визначаються Кабінетом  Міністрів України, митне оформлення  товарів у режимі тимчасового  ввезення (вивезення) здійснюється  митними органами за умови  гарантування відповідно до закону  додержання режиму тимчасового  ввезення (вивезення).

 Митний склад — митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України.

 Режим митного складу  може застосовуватися щодо будь-яких  товарів, за винятком товарів,  заборонених до ввезення в  Україну, вивезення з України  та транзиту через територію  України, а також товарів, перелік  яких визначається Кабінетом  Міністрів України. Товари, що  можуть завдати шкоди іншим  товарам або потребують особливих  умов зберігання, мають зберігатися  у спеціально обладнаних приміщеннях.

 Строк зберігання товарів,  ввезених з-за меж митної території  України, в режимі митного складу  не може перевищувати трьох  років з дати поміщення цих  товарів у зазначений режим.  Строк зберігання в режимі  митного складу підакцизних товарів,  ввезених із-за меж митної території  України, не може перевищувати  трьох місяців з дати поміщення  їх у цей режим.

 Товари, ввезені з-за  меж митної території України,  що зберігаються у режимі митного  складу, до закінчення строків  зберігання мають бути задекларовані  власником або уповноваженою  ним особою для отримання іншого  митного режиму. Товари, що вивозяться  за межі митної території України,  можуть зберігатися в режимі  митного складу протягом трьох  місяців з дати поміщення їх  у цей режим. До закінчення  зазначеного строку такі товари  мають бути вивезені за межі  митної території України.

 З товарами, які перебувають  у режимі митного складу, можуть  проводитися такі операції:

 — операції, необхідні  для забезпечення збереження  цих товарів;

 — підготовка товарів  з дозволу митного органу до  продажу (відчуження) та транспортування:  подрібнення партій, формування  відправлень, сортування, пакування,  перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження та  інші подібні операції.

 Конкретний перелік  та порядок здійснення таких  операцій встановлюються Кабінетом  Міністрів України або уповноваженим  ним органом.

 Для зберігання товарів  у режимі митного складу використовуються  спеціально обладнані приміщення, резервуари, майданчики — митні  ліцензійні склади. Ліцензування  діяльності, пов'язаної з відкриттям  та експлуатацією митних ліцензійних  складів, здійснюється відповідно  до Закону України "Про ліцензування  певних видів господарської діяльності" та ліцензійних умов.

 Спеціальна  митна зона — це митний режим, відповідно до якого до товарів, які ввозяться на території відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон з-за меж митної території України, а також до товарів, які вивозяться з територій зазначених зон за межі митної території України, не застосовуються заходи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачено законом. Спеціальними митними зонами є частини території України, на яких запроваджено митний режим спеціальної митної зони. Для цілей оподаткування товари, ввезені на території спеціальних митних зон, розглядаються як такі, що знаходяться за межами митної території України.

 Спеціальні митні зони  створюються відповідно до законодавства  України про спеціальні (вільні) економічні зони шляхом прийняття  окремого закону для кожної  спеціальної митної зони з  визначенням її статусу, території,  строку, на який вона створюється,  та особливостей застосування  законодавства України на її  території. Законом встановлюються  вимоги щодо створення спеціальної  митної зони, види товарів, дозволених  до ввезення у таку зону, та  характер операцій, що здійснюються  з товарами у межах зони. У  законі також визначаються вимоги  щодо організації роботи спеціальної  митної зони та обов'язки органів  управління зоною з виконання  вимог митного законодавства  під час здійснення митного  контролю.

 Митний орган, у зоні  діяльності якого знаходиться  спеціальна митна зона, з метою  належної організації митного  контролю може вимагати від  органів управління цією зоною  вжиття таких заходів:

 — спорудження огорожі  по периметру зони;

 — встановлення обмежень  щодо порядку доступу в зону  у певні години роботи;

 — застосування інших  заходів, що не перешкоджають  нормальному функціонуванню зони  відповідно до закону про таку  зону.

 Забороняється будь-яке  будівництво в межах спеціальних  митних зон без попереднього  погодження з митним органом,  у зоні діяльності якого знаходиться  спеціальна митна зона.

 З метою забезпечення  належного митного контролю у  спеціальних митних зонах митні  органи мають право:

 — здійснювати постійний  контроль та нагляд за кордонами  спеціальних митних зон, а також  за доступом у них;

 — вимагати від осіб, які переміщують товари через  кордон спеціальної митної зони, ведення обліку руху таких  товарів з метою їх контролю;

 — проводити перевірку  товарів, що переміщуються через  кордон спеціальної митної зони, з метою забезпечення здійснення  передбачених Митним кодексом  операцій та недопущення переміщення  заборонених товарів;

 — здійснювати перевірки  товарів, що перебувають у спеціальних  митних зонах;

 — здійснювати інші  передбачені законом заходи, спрямовані  на забезпечення надійності митного  контролю.

 У спеціальних митних  зонах допускається здійснення  виробничих та інших комерційних  операцій з товарами за умови  додержання положень Митного  кодексу. Перелік видів товарів  та операцій, що з ними здійснюються, визначається у законі про  конкретну спеціальну митну зону. З метою забезпечення виконання  законів та з урахуванням характеру  товарів можуть запроваджуватися  окремі заборони та обмеження  щодо здійснення операцій з  товарами у спеціальних митних  зонах. Такі заборони та обмеження  стосовно спеціальних митних  зон встановлюються законами. Кабінет  Міністрів України може обмежувати  або забороняти ввезення окремих  товарів у спеціальні митні  зони. Товари можуть перебувати  у спеціальних митних зонах  протягом усього часу функціонування  таких зон.

 Особи, які здійснюють  операції з товарами у спеціальних  митних зонах, ведуть облік  товарів, що ввозяться, вивозяться, зберігаються, виробляються, переробляються, закуповуються та реалізуються, і подають митним органам звітність про такі операції у порядку, що встановлюється Державною митною службою України. Будь-які зміни, що відбуваються з товарами в межах спеціальних митних зон, мають відображатися в облікових документах.

 У разі ліквідації  спеціальної митної зони власники  товарів, що перебувають у цій  зоні, або уповноважені ними особи  зобов'язані розпорядитися зазначеними  товарами до моменту остаточного  вирішення усіх питань, пов'язаних  з ліквідацією спеціальної митної  зони. У разі якщо до моменту  остаточного вирішення усіх питань, пов'язаних з ліквідацією спеціальної  митної зони, власник товарів,  що перебувають у цій зоні, або уповноважена ним особа  не розпорядиться зазначеними  товарами, такі товари підлягають  декларуванню для отримання іншого  митного режиму.

 Магазин  безмитної торгівлі — митний режим, згідно з яким товари, а також супутні товарам роботи, не призначені для споживання на митній території України, перебувають та реалізуються під митним контролем у пунктах пропуску на митному кордоні України, відкритих для міжнародного сполучення, інших зонах митного контролю, визначених митними органами України, без справляння мита, податків, установлених на експорт та імпорт таких товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання.

 Товари, а також супутні  товарам роботи в режимі магазину  безмитної торгівлі реалізуються  лише у спеціальних торговельних  закладах (магазинах безмитної торгівлі). Розташування магазинів безмитної  торгівлі та умови реалізації  в них товарів мають виключати  можливість безпосереднього ввезення  цих товарів для споживання  на митній території України.  Приміщення магазину безмитної  торгівлі може включати в себе:

 — торговельний зал  (зали), у тому числі бари та  пункти громадського харчування;

 — допоміжні приміщення;

 — склад магазину.

 Строк перебування  товарів у режимі магазину  безмитної торгівлі не може  перевищувати трьох років з  дня їх поміщення у цей режим.  Після закінчення або впродовж  зазначеного строку товари можуть  бути заявлені митному органу:

 — для вільного обігу  на митній території України;

 — вільного обігу  за межами митної території  України;

 — поміщення в режим  митного складу;

 — знищення під митним  контролем.

 Власники магазинів  безмитної торгівлі можуть мати  митні склади для зберігання  та подальшого постачання в  магазини всіх видів товарів,  у тому числі підакцизних. Магазини  безмитної торгівлі здійснюють  торгівлю всіма видами продовольчих  і непродовольчих товарів вітчизняного (на умовах експорту) та іноземного  походження, крім товарів, заборонених  законодавчо до ввезення, вивезення  та транзиту через територію  України. Порядок відкриття (ліквідації) магазинів безмитної торгівлі, а  також правила продажу ними  товарів встановлюються Кабінетом  Міністрів України.