Митне регулювання ЗЕД підприємств

 Декларантами можуть  бути підприємства або громадяни,  яким належать товари і транспортні  засоби, що переміщуються через  митний кордон України, або  уповноважені ними митні брокери  (посередники). Декларантами товарів  і транспортних засобів, що  належать громадянам, також можуть  бути громадяни, уповноважені  власниками зазначених товарів  і транспортних засобів на  здійснення декларування нотаріально  посвідченими дорученнями.

 Декларант виконує  всі обов'язки і несе у повному  обсязі відповідальність, передбачену  Митним кодексом, незалежно від  того, чи він є власником товарів  і транспортних засобів, які  переміщуються через митний кордон  України, митним брокером чи  іншою уповноваженою особою. Декларант  зобов'язаний:

 — здійснити декларування  товарів і транспортних засобів  відповідно до порядку, встановленого  Митним кодексом;

 — на вимогу митного  органу пред'явити товари і  транспортні засоби для митного  контролю і митного оформлення;

 — надати митному  органу передбачені законодавством  документи і відомості, необхідні  для виконання митних процедур;

 — сплатити податки  і збори.

 До ввезення товарів  на митну територію України  декларантом може подаватися  до відповідного митного органу  попередня митна декларація. Подання  попередньої митної декларації  при ввезенні на митну територію  України підакцизних товарів  є обов'язковим.

 З дозволу митного  органу відомості, зазначені у  митній декларації, можуть бути  змінені чи доповнені, а подана  митна декларація відкликана. Зміни,  доповнення чи відкликання можуть  бути здійснені лише до моменту  прийняття митним органом митної  декларації до митного оформлення. Зміни, доповнення та відкликання  митної декларації після її  прийняття митним органом до  митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації  змін чи доповнень, які мають  істотне значення для застосування  процедур митного контролю щодо  товарів і транспортних засобів  або впливають на умови оподаткування  товарів чи застосування до  них заходів нетарифного регулювання,  здійснюється шляхом подання  митному органу нової митної  декларації, якщо це дозволяється  за Митним кодексом. Посадові  особи митних органів не мають  права заповнювати митну декларацію, змінювати чи доповнювати відомості,  зазначені в митній декларації, за винятком внесення до неї  відомостей, що належать до компетенції  митних органів.

 Попередніми операціями  вважаються дії, що виконуються  до початку митного оформлення  товарів і транспортних засобів.  Попередні операції покликані  сприяти прискоренню митного  оформлення товарів і транспортних  засобів, а також здійсненню  передбачених Митним кодексом  митних процедур. Умови та порядок  застосування попередніх операцій, передбачених Митним кодексом, не  залежать від країни походження  товарів або країни їх відправлення.

 Якщо митне оформлення  товарів і транспортних засобів  у повному обсязі відповідно  до їх митного режиму здійснюється  не в місці перетинання митного  кордону, митному органу в пункті  пропуску на митному кордоні  України подаються транспортні,  комерційні та інші супровідні  документи, що містять відомості  про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення  про можливість їх пропуску  через митний кордон України.

 У разі ввезення  товарів на митну територію  України у випадках, передбачених  Митним кодексом, декларант заздалегідь  повідомляє відповідний митний  орган про намір ввезти ці  товари. У разі вивезення товарів  за межі митної території України  декларант попередньо повідомляє  відповідний митний орган про  намір вивезти ці товари. Митний  орган визначає час і місце  доставки зазначених товарів  для здійснення митного контролю  та митного оформлення.

 Після подання зазначеного  вище повідомлення декларант  зобов'язаний доставити товари  та документи на них без  будь-якої зміни їх стану у  визначене митним органом місце  і забезпечити перебування їх  у цьому місці до прибуття  посадових осіб митного органу. Доставка товарів та документів  на них має здійснюватись у  строк, визначений митним органом  у межах звичайних строків  доставки, з огляду на можливості  транспортного засобу, визначеного  маршруту та інших умов перевезення.

 Товари та транспортні  засоби, якими вони перевозяться, після прибуття у місце доставки  розміщуються у зонах митного  контролю. У місці доставки товари  і транспортні засоби пред'являються,  а документи на них передаються  митному органу. Заява про пред'явлення  товарів і транспортних засобів  для митного контролю та передання  документів на них мають бути  зроблені у мінімально можливий  строк після їх прибуття, а  у разі прибуття поза робочим  часом, встановленим для митного  органу, — у мінімально можливий  строк після початку роботи  цього органу.

 Зміна місця стоянки  транспортного засобу, вивантаження, перевантаження товарів, розпакування, пакування чи перепакування товарів,  зміна, вилучення чи пошкодження  засобів ідентифікації допускаються  лише з дозволу митного органу. Усі додаткові витрати, яких  зазнає декларант внаслідок дій  чи обставин, передбачених цією  статтею, митними органами не  відшкодовуються.

 Переміщення товарів  і транспортних засобів через  митний кордон України здійснюється  через пункти пропуску на митному  кордоні України, перелік яких  визначається Кабінетом Міністрів  України відповідно до міжнародних  договорів за участю України.  Переміщення окремих видів товарів  через митний кордон України  може здійснюватися через спеціально  визначені пункти пропуску на  митному кордоні України. Перелік  таких пунктів пропуску затверджується  Кабінетом Міністрів України.

 Ввезення в Україну,  вивезення з України та транзит  через її територію товарів  окремих видів можуть заборонятися  законами України. Не можуть  бути пропущені через митний  кордон України товари:

 — заборонені до  ввезення в Україну;

 — заборонені до  вивезення з України;

 — заборонені до  транзиту через митну територію  України;

 — щодо яких не  було здійснене митне оформлення;

 — які переміщуються  через митний кордон України  з порушенням вимог Митного  кодексу та інших законів України.

 Рішення митних органів  щодо заборони або дозволу  переміщення через митний кордон  України конкретних товарів може  бути оскаржене у суді.

 У випадках, передбачених'законом, щодо окремих товарів можуть запроваджуватися обмеження у разі їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України здійснюється на підставі дозволів уповноважених органів державної влади, що виконують відповідні контрольні функції.

 Перелік товарів, переміщення  яких через митний кордон України  здійснюється на підставі дозволів  органів державної влади, а  також порядок видачі таких  дозволів затверджуються Кабінетом  Міністрів України. Органи державної  влади, уповноважені видавати  такі дозволи, визначаються Кабінетом  Міністрів України. Порядок переміщення  через митний кордон України  валютних цінностей встановлюється  Національним банком України,  а товарів, щодо яких встановлено  обмеження, — Кабінетом Міністрів  України.

 Відповідно до наказу  Державної митної служби України  від 14.10.2002 № 561, митний контроль  і митне оформлення товарів  і транспортних засобів здійснюються  за такими етапами.

1. Прийняття вантажної  митної декларації (ВМД) до оформлення.

1.1. Контроль за відповідністю  даних електронної копії ВМД  даним, зазначеним у ВМД на  паперовому носії.

1.2. Контроль за виконанням  вимог товарної номенклатури  Митного тарифу України при  класифікації товарів та інших  предметів для цілей митного  оформлення.

1.3. Контроль за правильністю  визначення митної вартості.

1.4. Контроль за надходженням  коштів, перевірка правильності  нарахування податків і зборів, правильності визначення країни  походження товарів та інших  предметів.

1.5. Логічний контроль  і контроль за правильністю  застосування заходів нетарифного  регулювання зовнішньоекономічної  діяльності.

2. Митний огляд.

3. Нарахування й стягнення  збору за митне оформлення  товарів та інших предметів  у зонах митного контролю на  територіях і в приміщеннях  підприємств, що зберігають такі  товари та інші предмети, чи  поза робочим часом, установленим  для митного органу.

3.1. Завершення митного  оформлення.

3.2. Видача оформлених  документів декларанту.

3.3. Статистичний контроль.

3.5. Організація  діяльності митних брокерів і  ліцензійних митних складів

Митний  брокер (посередник) — це підприємство, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану Державною митною службою України. Митним брокером може бути тільки підприємство-резидент. Митний брокер здійснює брокерську діяльність відповідно до норм Митного кодексу та ліцензійних умов, що затверджуються спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та органом ліцензування. Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються договором доручення. Ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

 Митний брокер виконує  повноваження в обсязі, встановленому  за дорученням особи, яку він  представляє, здійснювати будь-які  операції, пов'язані з пред'явленням  митному органу товарів, транспортних  засобів та документів на них  до митного оформлення. Митний  брокер має право здійснювати  свої функції з декларування  товарів і транспортних засобів  у будь-якому митному органі  України.

 Спеціально уповноважений  центральний орган виконавчої  влади в галузі митної справи  веде реєстр митних брокерів  і забезпечує його періодичну  публікацію.

 Інформація, отримана  митним брокером та його працівниками  від особи, яку вони представляють  у процесі здійснення митних  процедур, може використовуватися  виключно для цілей цих процедур. За розголошення інформації, що  становить комерційну таємницю  або є конфіденційною, митний  брокер несе відповідальність  відповідно до закону.

 Митний склад — це митний режим, за якого ввезені з-за меж митної території товари зберігаються під митним контролем без справляння мита та інших податків та без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень в період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами України до фактичного вивезення за межі митної території України. Зберігання товарів у режимі митного складу забезпечується шляхом використання спеціально призначеного та обладнаного приміщення або іншого місця — митного ліцензійного складу.

 Власниками митних  ліцензійних складів є суб'єкти  підприємницької діяльності, які  отримали ліцензію на право  відкриття та експлуатації митного  ліцензійного складу. Основні завдання  митних ліцензійних складів це:

 — сприяння розвитку  зовнішньоекономічної діяльності

 України та її зближенню  з існуючою світовою практикою;

 — створення умов  для підготовки імпортних товарів  для їх використання на території  України;

 — зниження витрат, пов'язаних із переміщенням товарів  через митний кордон України.

 Територія митних складів  є зоною митного контролю і  становить невід'ємну складову  частину митної території України,  на якій діє законодавство  України, Митний кодекс України,  нормативні акти Державної митної  служби України, а також нормативні  акти інших відомств, що регулюють  вимоги до товарів, які ввозяться  в Україну або вивозяться з  України, відповідно до Митного  кодексу України.

 Митний ліцензійний  склад може бути відкритого  або закритого типу:

 — митний ліцензійний  склад відкритого типу — митний  ліцензійний склад, який може  використовувати для зберігання  товарів будь-яка особа;

 — митний ліцензійний  склад закритого типу — митний  ліцензійний склад, який використовується  для зберігання товарів, що  належать власнику складу.