Формування базових професійних компетенцій засобами ІКТ на уроках виробничого навчання в ПТНЗ

7. Використання можливостей  ІКТ у навчально-виховному процесі  активізує  процеси розвитку  операційного, наочно-образного і   теоретичного типів мислення; сприяє  розвитку творчого, інтелектуального   потенціалу учнів.

8. Процес інформатизації  освіти і пов'язане з ним  використання ІКТ у навчанні  змінюють теорію навчання та  виховання, що спричиняє за  собою зміну педагогічної науки.  У зв'язку з цим стало доцільним  використовувати можливості ІКТ  не стільки для підтримки традиційних  форм і методів навчання, скільки  для реалізації ідей розвиваючого  навчання, інтенсифікації всіх рівнів  навчально-виховного процесу, підготовки  підростаючого покоління до умов  життя в інформаційному суспільстві. 

Організація навчального  процесу з використанням ІКТ полягає у створенні педагогічних умов взаємодії між учнем і викладачем, коли кожному з них надається максимальна можливість із урахуванням індивідуальних особливостей зрозуміти, вивчити й застосувати ці технології. Таким чином, навчальний процес за комплексного комп'ютерного навчання спроектований на досягнення кожним його учасником запланованих результатів, виявлення й розвиток особистісних якостей студентів, їх мислення, навичок самостійного надбання знань, готовності до майбутньої професійної діяльності [17, с. 6].

М. Ю. Кадемія [18, с. 174]:визначає наступні педагогічними умови використання ІКТ в ПТНЗ:

1. Облік індивідуальних особливостей учня ПТНЗ, що спрямований на врахування його здібностей, бажань, мотивів, інтересів і переваг індивідуальних особистісних якостей: темпераменту, особливостей мислення, особливостей сприйняття, пам'яті, уваги, мотивації, самооцінки;

2. Розвиток комунікативних  здібностей особистості, що передбачає вміння правильно спілкуватися, поважаючи оточуючих, відстоюючи власну точку зору, свою позицію;

3. Самооцінка індивіда, заснована на збереженні його індивідуальності, розкритті інтелектуальних творчих здібностей;

4. Визначення учня як  активного суб'єкта пізнання, його  власна діяльність, самостійний  вибір мети, траєкторії навчання;

5. Соціалізація учня, заснована на вимогах соціуму, пов'язана з психологічним дискомфортом особистості;

6. Саморозвиток, який означає,  що основним пріоритетом комплексного  комп'ютерного навчання є створення умов для самостійної навчальної діяльності майбутнього кваліфікованого робітника.

Психологічний аспект застосування ІКТ як засобу розвитку професіоналізму особистості, на думку Р. С. Гуревича [16, с. 205], визначає наступне:

1. Система «людина –  ІКТ» дозволяє робити самостійний вибір: сприймати або не сприймати поточну інформацію, що на відміну від конфліктних ситуацій у системі «людина - людина» дає можливість усвідомити цінність своєї індивідуальності.

2. Динамічні якості інформаційних технологій дають змогу перебувати людині в запропонованому системою розвиваючому процесі, а також бачити розбіжність між наявним досвідом та одержаною інформацією.

3. ІКТ дають можливість уникнути інформаційних перевантажень шляхом переключення на різні за змістом фрагменти інформації.

4. ІКТ дозволяють реалізувати індивідуальний підхід до розвитку й навчання учня, пропонуючи оптимальне для конкретного вікового й освітнього рівня викладення навчального матеріалу.

Інформаційна технологія розглядається як засіб гуманітарно-технологічного розвитку та визначається як система взаємозалежних індивідуально-професійних якостей з орієнтованими напрямами здійснюваної професійної діяльності й базових умінь, що забезпечують її виконання.

При підготовці майбутніх  кваліфікованих робітників з ремонту  та обслуговування лічильно-обчислювальних машин у ПТНЗ найбільш ефективними  є форми організації навчального процесу, коли застосовуються ІКТ як засіб спільної продуктивної взаємодії в процесі розв’язання навчально-пізнавальних, виховних, розвивальних завдань. Організаційний аспект реалізується шляхом інтеграції наступних форм навчання: комп'ютерні уроки-лекції, лабораторні й практичні заняття із застосуванням ІКТ, дистанційне навчання, робота в Інтернеті, телеконференції, семінари, спецкурси, гурткова робота, проведення олімпіад, робота комп'ютерного центру [17, с. 8].

Педагогічна модель організації  навчального процесу комплексного використання ІКТ в ПТНЗ будується на певних засадах [15, с. 103]:

-   Доцільність застосування. Комп'ютери в навчанні повинні використовуватися в ситуаціях, коли вони забезпечують одержання компетенцій, які неможливо або дуже складно одержати без комп’ютера.

-   Максимальне наближення до потреб та здібностей учнів. Це принцип, що випливає з гуманістичного підходу щодо особистісної орієнтації при використанні ІКТ.

-   Пріоритет гуманістичного підходу перед апаратно-технологічним. Забезпечення провідної ролі людини у всіх взаємодіях з комп'ютерними системами.

-   Мінімізація інформації – зосередження учня і викладача на засвоєнні навчального матеріалу на основі ІКТ.

-   Практична цінність знань та обов'язкове використання продуктів навчальної діяльності. Учні мають розуміти, як вони можуть використовувати одержані знання та вміння. Створені ними програми, малюнки, графіки мають включатися в зміст навчального матеріалу різних етапів уроку як чинник підвищення мотивації.

-   Інтегративність і варіативність, що проявляються в поєднанні навчальної діяльності з навчальною, методичною та організаційною діяльністю викладача, виховною та розвиваючою функціями навчального процесу та їх зв'язком з іншими навчальними дисциплінами ПТНЗ.

-   «Дружня» взаємодія із учнями. Правильне використання комп’ютера дозволяє уникнути стресових ситуацій і сприяє розвитку інтелекту, стимулює до рефлективного мислення.

-   Комп'ютерна безпека. Необхідно прийняти систему заходів, що дають можливість звести до мінімуму психофізіологічні негативні наслідки, пов'язані із застосуванням комп'ютера в навчанні; насамперед – це прогнозування впливу комп’ютера на особистість, психологічний контроль [4, с. 98].

Навчання з використанням ІКТ істотно збільшує роль викладача. За допомогою різних тестів, консультацій педагог має визначати, якими знаннями має оволодіти учень ПТНЗ, які навчальні матеріали й посібники варто йому використати. Загалом викладач планує, організовує та керує процесом навчання, тобто виконує наступні функції:

-         організовує навчальний процес, а також планування діяльності учнів;

-         розробляє, адаптує, модернізує програмні засоби навчального призначення;

-         працює з методичною документацією;

-         бере участь у розробці й створенні нових методик навчання із застосуванням ІКТ;

-         виконує аналітичні функції щодо виявлення різних помилок з метою коректування навчальних планів і програм;

- прогнозує та діагностує напрями особистісного розвитку учнів;

- корелює критерії оцінювання діяльності учнів, вибирає режим роботи з використанням ІКТ [2, с. 103].

Учні ПТНЗ мають навчитись  самостійно відтворювати здобуті знання, вміти самостійно вдосконалювати свої професійні вміння та навички, вдосконалювати свою особистість. Все це в комплексі  дає змогу сформувати особистість  кваліфікованого робітника, який буде здатним адаптувати свої знання та вміння до умов та вимог конкретного  виробництва чи сфер діяльності. Тобто  стає можливим якісне формування базових  професійних компетенцій майбутніх  кваліфікованих робітників з ремонту  та обслуговування лічильно-обчислювальних машин у процесі фахової підготовки.

Викладачі ПТНЗ мають створити умови для формування особистості  майбутнього кваліфікованого робітника  з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин, котрий буде мати якості, про  які говорилося вище. Це завдання не стільки змісту освіти, скільки технологій навчання, пріоритети яких визначаються з урахуванням поставлених цілей  освіти, а також інтересів розвитку особистості майбутнього фахівця.

Варто відзначати позитивні  тенденції забезпечення професійно-технічних  навчальних закладів сучасною комп’ютерною технікою. Але паралельно ці тенденції ставлять перед педагогічними працівниками нові проблеми [7]:

-   відсутність у ПТНЗ кваліфікованого персоналу з обслуговування сучасної комп’ютерної техніки (програмісти, лаборанти, техніки);

-   неефективне використання цих засобів через відсутність спеціалізованого програмного забезпечення для опанування тією чи іншою професією (АРМ, мультимедійні презентації, електронні посібники тощо);

-   учні, викладачі та майстри виробничого навчання ще не готові до широкого застосування ІКТ у ПТНЗ;

-   про ІКТ продовжують лише говорити, а не впроваджувати їх у життя (достатньо скористатись мережею Інтернет і подивитися, який відсоток ПТНЗ мають власні якісні web-сайти, такі, наприклад, як зовнішній офіційний веб-сайт Державного професійно-технічного навчального закладу  Вінницьке міжрегіональне професійно-технічне училище (ДПТНЗ ВМ ВПУ)http://vmvpu.vn.ua/ або сайт Козятинського міжрегіонального вищого професійного училища залізничного транспорту http://www.vpuzt.com.ua/);

-   залишаються не розробленими відповідні методики навчання, які б дозволили повною мірою скористатись  перевагами електронних навчальних посібників, мультимедійних проекторів, інтерактивних дощок.

Запорукою якісного навчання є пошук найбільш ефективної структури  уроку та його організації. У зв’язку  з цим значна увага приділяється інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу  виступають апаратні комплекси (ПК, проектор та сенсорна дошка) і ППЗ (програмно-педагогічні  засоби), які забезпечують можливість організації професійної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Проте, створення умов для їх розробки, апробації та впровадження досить непросте завдання, яке потребує розв’язання комплексу психолого-педагогічних, організаційних, навчально-методичних, адміністративних, фінансових, технічних та інших проблем.

Як зазначають науковці і  практики, такі, як В. Ю. Биков, Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Р. М. Собко, застосування інтерактивних методів навчання за умов класно-урочної організаційної форми практично неможливе, або надто складне для реалізації без нових засобів подання навчального матеріалу, системи моніторингу процесу навчання. Вигідно у цьому плані вирізняється система професійно-практичної підготовки фахівців у ПТНЗ яка реалізовується у ході виробничого навчання. Тут можна повноцінно застосовувати роботу у групах, тренінгові технології, проектні підходи тощо. Новітні апаратні комплекси, засоби телекомунікацій і ППЗ можуть стати невіддільними складовими професійної підготовки, забезпечити дійсно новий рівень подання навчального матеріалу, приходячи на заміну технічним засобам навчання. До основних пропедевтичних етапів застосування інтерактивних засобів і методів навчання слід віднести :

1. Моделювання типових виробничих процесів і ситуацій, з якими кваліфікований робітник буде мати справу в майбутній професійній діяльності. Це розв’язує проблему оновлення матеріально-технічної бази ПТНЗ (обладнання підприємств модернізується постійно), економію сировини і витратних матеріалів (відсутність бракованої продукції). Особливо моделювання виробничих процесів актуально при підготовці кваліфікованих робітників з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин, де моделювання дорогого електро-радіовимірювального обладнання, недоступного більшості ПТНЗ, допомагає сформувати необхідні компетенції майбутнього електромеханіка з ремонту та обслуговування лічильно-обчислювальних машин.

2. Підвищення авторитету педагогічного працівника (підвищення кваліфікації щодо роботи із сучасними засобами навчання, які дозволяють організувати ефективне планування навчального процесу).

3. Розробка й апробація мультимедійних засобів навчального матеріалу, які доповнюють традиційні або замінюють ті з них, які є неефективними у засвоєнні знань.

4. Адаптація учнів до роботи у середовищі  інтерактивних методик (підготовка до самостійної роботи, самоорганізації, рефлексії, творчості).

Використання засобів  навчання нового покоління при вивчені  предметів  професійно-практичнії підготовки не вимагає від викладача ПТНЗ чи майстра виробничого навчання значної позафахової підготовки, тобто вимоги до підготовки не перевищують  компетенцій, які достатньо мати в процесі використання звичайних  технічних засобів навчання. Ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, котра визначається їх інтерактивністю, мобільністю, багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційних  технічних засобів навчання.

Найголовніше, про що не слід забувати: позитивні властивості  засобів ІКТ навчання можуть виявлятися тільки тоді, коли вони органічно поєднуються  з традиційними засобами, органічно  вписуються наявні організаційні форми  навчання, доповнюючи систему засобів  навчання.

Одними з головних напрямків  використання ІКТ у ПТНЗ є, зокрема: 

- організація навчального  процесу, підготовка та ведення  документації, обліку, передачі інформації  для забезпечення управлінської  діяльності адміністрації навчального  закладу; 

- використання  засобів  ІКТ у організації теоретичної  частини занять, наочної демонстрації  навчального матеріалу з широким  набором функціональних можливостей .

Широкий спектр можливостей  використання ІКТ може включати роботу з інтерактивними дошками у поєднанні  із системним блоком комп'ютера чи ноутбуком, можливість оперативно демонструвати  і змінювати наочну та звукову  інформацію, необхідну для здійснення навчального процесу, організацію  презентацій тощо. Залучення слухових та зорових аналізаторів, як відомо, сприяє підвищенню рівня засвоєння  людиною інформації, підвищує рівень пізнавальної діяльності.