Формування базових професійних компетенцій засобами ІКТ на уроках виробничого навчання в ПТНЗ

Є широкі можливості  застосування ІКТ на лабораторно-практичних заняттях як безпосередньо, так і в комплексі  з лабораторним приладдям.

Використання даних комплексів надає можливості викладачам та учням  проводити самостійно або під  керівництвом кваліфікованого фахівця  моделювати значну кількість різних  процесів дослідження, які передбачені  навчальними планами, що затверджуються Міністерством освіти і науки  України та місцевим органом державної  виконавчої влади у галузі професійної  освіти, проводити лабораторні досліди, яких раніше не було можливості продемонструвати з різних технічних причин, а також  оперативно виконувати практично будь-які  розрахунки.

Це означає, що така інтеграція ІКТ з дотриманням необхідних умов наукової організації педагогічної праці дозволяє розширити  можливості у досягненні  цілей, що  відповідає даному державному стандарту професії, за  якою готують майбутніх фахівців [6].

Перспективним, на нашу думку, є розвиток застосування ІКТ у  поєднанні з лабораторним обладнанням, що демонструє та моделює різні процеси, які не завжди можливо прослідкувати  у природних умовах, зокрема під час вивчення предметів професійно-теоретичного циклу, таких як «Спеціальна технологія ремонту», «Експлуатація персонального комп’ютера», «Електрорадіовимірювання», «Читання креслень», «Електротехніка», «Матеріалознавство», «Основи радіоелектроніки» та ін.

До процесів і технологій, які можна досліджувати, відносимо: електротехнічну зборку лічильно-обчислювальних машин, джерел електричного живлення персонального  комп’ютера та різноманітної офісної  техніки, силову електроніку, електричні приводи та машини, електричні та електронні ланцюги, комунікаційні технології, управління процесами, вимірювальну апаратуру, мікроконтролери, технології  автоматизації  та ін.

Слід відзначити такі перспективні, з нашої точки зору, тенденції  та напрями впровадження ІКТ у  ПТНЗ:

-         соціально-економічні зміни в Україні, збільшення інвестицій у розвиток виробництва і соціальну сферу створюють передумови  розширення професійно-технічного навчання і масштаби підготовки  робітників, що суттєво впливає на стан професійно-технічної освіти;

-         оволодіння виробничими професіям передбачає  значну частку практичних  занять поряд  з теоретичними;

-         практичні та лабораторні заняття з виробничих професій обумовлені застосуванням засобів навчання, відповідних до спеціальності, які опановують майбутні фахівці;

-         сучасні умови навчання професіям потребують постійного врахування змін, що відбуваються у технологіях виробництва, постійного удосконалення виробничого процесу, застосування новітніх засобів виробництва та одержання результату, який задовольняє потреби нинішнього споживача;

-         для задоволення сучасних вимог необхідне постійне вдосконалення як теоретичної, так і практичної складової навчання. Навчальний процес потребує високого рівня здатності до трансформації відповідно до вимог

-         виробництво, надання послуг чи обслуговування;

-         використання ІКТ у комплексі зі стендовим вимірювальним та  іншим відомим обладнанням відповідно до навчальних планів стандартів професій, зокрема переліки засобів навчання, які потенційно можуть бути використані у комплексі з ІКТ під час проведення лабораторно-практичних робіт та теоретичних занять;

-         теоретичну частину викладач або майстер виробничого навчання має можливість удосконалювати за допомогою нових підручників та посібників, поряд з цим великого значення набуває використання сучасних засобів ІКТ навчання, пошук у всесвітній мережі Інтернет нових матеріалів, актуально доповнюючи теоретичну та інтелектуальну складову навчального процесу;

-         лабораторно-практичні роботи є невід’ємною часткою навчання у підготовці кваліфікованих робітників для виробництва та обслуговування. Значною мірою успішність освоєння професії у процесі лабораторно-практичних занять залежить не тільки від майстерності викладача або майстра та набору засобів навчання, що мають сучасний технічний рівень та такі параметри, що надають перспективи розвитку обслуговування та виробництва.

Широке впровадження в  навчально-виховний процес ПТНЗ інформаційно-комунікаційних технологій, що базується на комп’ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, включає розробку та практичне  використання науково-методичного  забезпечення, ефективне застосування інструментальних засобів та систем комп’ютерного навчання  і контролю знань, поступове доповнення цими технологіями наявних традиційних форм і методів організації навчання. Це відкриває перспективи щодо розширення і поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам навчання практичної значущості;  інтеграції навчальних предметів та диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів;  збільшення ваги самостійної навчальної діяльності дослідницького характеру;  розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуванням їхніх позицій та вподобань, специфіки забезпечення  і перебігу навчального процесу.  

ІКТ - універсальний засіб пізнавально-дослідницької діяльності і друге за значимістю (після традиційної писемності) знаряддя обміну інформацією. Засоби ІКТ стають потужним інструментом педагогічного впливу та, внаслідок своїх унікальних властивостей, дозволяють:

-    підвищити ефективність навчального процесу;

-    розвинути особистісні якості учнів ПТНЗ (міжгалузеві знання, уміння, загальні здібності фахівця до адаптації та продуктивної діяльності в різних професійних співтовариствах, творчі здібності, вміння застосовувати отримані знання на практиці, пізнавальний інтерес, ставлення до праці тощо);

-    розвинути комунікативні та соціальні здібності молодої людини, особливо під час роботи в мережі Інтернет;

-    значно розширити можливості індивідуалізації і диференціації навчання за рахунок надання кожному учневі персонального педагога, роль якого виконує комп’ютер;

-    визначити учня ПТНЗ як активного суб’єкта пізнання, визнати його самоцінність;

-    врахувати суб’єктивний досвід учня, його індивідуальні особливості;

-    здійснити самостійну навчальну діяльність, у ході якої учень самонавчається і саморозвивається;

-    прищепити учню навички роботи з сучасними технологіями, що сприятиме його адаптації до швидкоплинних соціальних умов для успішної реалізації своїх професійних завдань;

-    забезпечити комплексне вивчення явищ дійсності, нерозривність взаємозв’язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками та мистецтвом;

-    сприяти постійному динамічному оновленню змісту, форм, методів, процесів навчання і виховання в ПТНЗ.

Варто пам’ятати, що центральною  фігурою процесу навчання, формування базових професійних компетенцій  майбутніх кваліфікованих робітників є і в майбутньому залишиться викладач чи майстер виробничого  навчання, а ІКТ відіграватимуть  важливу, але допоміжну роль. Головним завданням використання мультимедіа  та інших будь-яких нових технологій в освіті є надання викладачеві й учневі максимальної свободи вибору форм і методів роботи та полегшення формування комптетенцій, комп’ютер має доповнювати, а не замінювати традиційні навчальні посібники і підручники.

 

 

Розділ ІІ

ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЧОГО  НАВЧАННЯ У ПТНЗ 

 

2.1. Особливості  процесу виробничого навчання 

 

Метою виробничого навчання є формування в учнів професійної  компетентності та майстерності в області  визначеної професії або групи професій, закріплення отриманих учнями первинних  навичок та професійних умінь  самостійного виконання робіт, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування передовими формами  організації праці.

Метою виробничих практик  є вдосконалення отриманих знань  та практичних навичок, а також забезпечення адаптації у трудових колективах.

Основи професійної майстерності формуються поступово але, протягом усього періоду навчання в училищі. Це визначає необхідність розробки і  вирішення взаємозалежної системи  учбово-виробничих задач, визначеної педагогічної стратегії в підході до реалізації основної мети професійної підготовки учнів стосовно до різних періодів процесу виробничого навчання.

Основою виробничого навчання є виробнича праця учнів. Це висуває  особливі вимоги до підбора виробничих робіт учнів, до матеріально-технічного оснащення процесу виробничого  навчання. Участь учнів у продуктивній праці, необхідність самостійного прийняття  рішень у різноманітних виробничих ситуаціях об’єктивно визначають високий рівень пізнавальної і виробничої активності учнів. Усе це впливає на характер, методику й організацію процесу виробничого навчання.

Основним змістом процесу  виробничого навчання є формування компетенцій, характерних для професії. Це знаходить висвітлення у виборі і застосуванні форм, методичних прийомів навчання. У діяльності майстра, у  порівнянні з діяльністю викладача  значно знижується питома вага інформативної  функції й підсилюється керівна, напрямна, інструктивна, функції. Провідним  методом виробничого навчання є  вправи, особливого значення набуває  показ трудових прийомів, використання навчальної і виробничої документації.

Процес виробничого навчання відбувається на основі тісної взаємодії  теорії і практики. Практичні уміння і навички формуються на основі знань, що поглиблюються, вдосконалюються.

Це визначає необхідність, по-перше, координації вивчення спеціальних  предметів і виробничого навчання таким чином, щоб теорія випереджала  практику, по-друге, високого рівня  спеціальних знань майстрів виробничого  навчання, по-третє, наявність тісних міжпредметних зв’язків у діяльності майстрів і викладачів спеціальних  предметів (спеціальної технології).

Специфічною особливістю  процесу виробничого навчання є  поєднання навчання учнів у спеціально організованих, у тому числі змодельованих  умовах (навчальні майстерні, навчальні  лабораторії, полігони, навчальні господарства, тренажери, навчальні установки  і т.д.), і в умовах виробництва.

Основна мета процесу виробничого  навчання – формування в учнів  основ професійної майстерності, визначає специфіку систем здійснення цього процесу. На рівні з дидактичними засобами особливе значення має учбово-матеріальне  оснащення учбово-виробничого процесу: обладнання, робочі і контрольно-вимірювальні інструменти, прилади, технічна документація і т.д.

Всі ці специфічні особливості, що характеризують процес виробничого  навчання, необхідно враховувати  при визначенні конкретного змісту, форм, методів і засобів виробничого  навчання учнів, тобто системи.

2.2. Методика та  організація виробничого навчання  

 

По більшості масових  професій виробниче навчання в навчальних майстернях відповідно до навчальної програми проводиться по операційно - комплексній системі. Сутність цієї системи полягає в тім, що всі  трудові прийоми, операції і способи  виконання типових робіт розподілені  при їхньому вивченні на ряд комплексів. Кожен комплекс включає три –  чотири трудових операцій і комплексних  робіт, виконувані зі застосуванням  цих операцій. Кожні наступні комплексні роботи включають не тільки операції даного комплексу, але й усе раніше вивчені операції.

Таким чином, процес навчання включає вивчення прийомів, операцій і багаторазове їхнє закріплення, і  удосконалювання при виконанні  робіт комплексного характеру. Особливості  переваги такої побудови процесу  виробничого навчання зумовлені  тим, що тут особлива увага приділяється спеціальному вивченню і відпрацьовуванню основ професійних прийомів і  операцій, а це створює міцну базу для наступного формування професійної  майстерності учнів. При цьому процес виробничого навчання умовно можна  розділити на "операційний період" і" період виконання комплексних  робіт".

Методика й організація  виробничого навчання у вирішальному ступені залежить від мети цього  навчання на відповідному етапі.

Основна мета виробничого  навчання в "операційний період" – навчити учнів правильно  і якісно виконувати основні прийоми  і їхні сполучення, що складають  операцію, у всіх її різновидах. На базі вивчених операцій учні виконують послідовності  комплексні роботи, що ускладнюються, шляхом застосування цих операцій у  різній технологічній послідовності. Головними цілями при цьому є: навчити учнів сполучити вивчені  операції в конкретному технологічному процесі виконання учбово виробничих робіт: навчити учнів працювати  швидко і точно, тобто на цьому  етапі в учнів формуються швидкісні  і точні навички, а також навички  планування праці.

Процес виробничого навчання реалізується в різних формах: виробнича  екскурсія, практикум, консультація, заняття  в навчальному цеху училища; навчання в цехах підприємств, перед випускна виробнича практика на робочих місцях і деякі інші. При навчанні конкретної професії використовується, як правило, комплекс організаційних форм, у яких конкретні форми виконують свої задачі.