Розробка дільниці з ТО і Р для механізмів ходової частини автомобіля Москвич 2140

  

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

28

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

29

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

2.6 Вибір обладнання

 Таблиця 2.3 – Відомість технічного обладнання і оснащення дільниці

№ з/п	Найменування обладнання	Модель	Кількість од.	Розмір	Площа
1	Заточний верстат	Нестандартне обладнання	1	400х200	0,08
2	Верстат слюсарний з лещатами	Нестандартне обладнання	1	1250х800	0,7
3	Настільно свердлильний верстат	Нестандартне обладнання	1	600х500	0,3
4	Ванна для мийки деталей	Нестандартне обладнання	1	500х500	0,25
5	Шафа інструментальна	Нестандартне обладнання	2	570х420	0,48
6	Стіл інструментальний	Нестандартне обладнання	1	560х400	0,24
7	Настільно-токарний верстат	Нестандартне обладнання	1	1200х700	0,4
8	Установка для розбирання деталей	Нестандартне обладнання	1	1300х950	0,84
9	Ящик для відходів	Нестандартне обладнання	1	500х500	0,25
10	Вмивальник	Нестандартне обладнанн	1	600х500	0,3
11	Стелаж для зберігання обладнання	Нестандартне обладнання	1	1400х600	0,84
12	Підйомник двухстоєчний, гідравлічний, 3,5 т., де ще роблять розвал та сходження.	Нестандартне обладнання	1	3000х1500	4,5
13	Підвісна кран-балка	Нестандартне обладнання	1	5400х200	1,08

 

 

  

  2.7 Розрахунок площі зон і відділень

 

Розрахунок площ проводиться по зоні, відділенню (дільниці) з виділенням відповідного підрозділу.

Розрахунок фактичної лінії  проводиться за формулою:

 

L_ф = L_а · Х_п + а · (Х_п – 1) + 2 · (L_а + 2 · а)   (27)

 

де  L_а – довжина автомобіля, м;

     Х_п – число робочих постів ;

    а – відстань між автомобілями, м.

L_а = 6,4 м;

Х_п = 3;

а = 1,5.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

30

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

L_ф = 4,3 · 3 + 1,5 · (3 – 1) + 2 · (4,3 + 2 · 1,5) = 30,5 м

L_то-1 = 4,3· 3 + 1,5 · (3 – 1) + 2 · (4,3+ 2 · 1,5) = 30,5 м

L_то-2 = 4,3· 3 + 1,5 · (3 – 1) + 2 · (4,3 + 2 · 1,5) = 30,5 м

 

Фактична ширина лінії ЩО, ТО-1, ТО-2 розраховується за формулою:

 

Н = В + 2 · в     (28)

де В – ширина автомобіля, м;

     в – нормативна  величина  відстані від автомобіля, м.

В = 2,4 м;

в = 1,5 м;

 

Н_що = 1,6 + 2 · 1,5 = 4,6 м.

Н_то-1 = 1,6 + 2 · 1,5 = 4,6 м.

Н_то-2 = 1,6 + 2 · 1,5 = 4,6м.

 

Методи розрахунку приймаються  в залежності від особливості комплектування зони і відділень. Площа ліній ШО, ТО-1, і ТО-2 розраховуються за формулою:

 

F = L_ф · Н      (29)

 

де L_ф – фактична довжина лінії, м²;

    Н – фактична ширина лінії.

 

F_що = 30,5 · 4,6 = 140,3 м²

F_то-1 = 30,5 · 4,6 = 140,3м²

F_то-2 = 30,5 · 4,6 = 140,3 м²

 

Розрахунок площі зони або дільниці, що проектується.

Площа зони або дільниці що проектується визначається за формулою:

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

31

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

F_з = F_об · К_п      (30)

 

де F_об – площа що займається обладнанням, м²;

    К_п – коефіцієнт цільності розподілення обладнання.

F_об = 15,36 м²;

Кп = 3,5;

 

F_з = 15,36 · 3,5 = 53,76 м²

 

Розрахунок площі зони ПР.

Розрахунок площі зони ПР проводиться  за формулою:

 

F_пр = f_а · Х_з · К_п      (31)

де f_а – площа зайнята автомобілем, м2;

    Х_з – сумарне число постоїв в зоні робітників і оцинкування;

    К_п – коефіцієнт цільності розподілення обладнання.

f_а = 15,36 м2;

Х_з = 4;

К_п = 4.

F_пр = 15,36 · 4 · 4 = 245,76 м²

 

Розрахунок орієнтовної площі  відділень.

Для розрахунку орієнтованої площі  відділень використовуємо формулу:

F_у = F₁ + F₂ · (Р_п – 1)      (32)

 

де F₁ – площа на одного першо-працюючого орієнтовного робітника, м²;

   F₂ – площа на кожного подальшого працюючого, м²;

     Р_п – число необхідних працюючих робітників в найбільш завантажену зміну, чол.

F_у = 18 + 15 · (3 – 1) = 48 м²

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

32

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

 

3 Технічне обслуговування та ремонт

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

33

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

 

ЩТО. Перед кожним виїздом перевіряти оглядом стан шин і тиск повітря в них, а через кожні 500 км пробігу автомобіля перевіряти тиск шинним манометром і доводити його до нормального .

ТО. Через 10 тис. км пробігу автомобіля переставляти колеса для рівномірного спрацьовування шин. Одночасне переставляння всіх коліс доцільне за умови однакового нормального спрацьовування шин. У практиці слід керуватися також технічною необхідністю. Наприклад, якщо відбувається спрацьовування одного з коліс порівняно з рештою, то достатньо замінити тільки спрацьоване колесо або переставити колеса, користуючись таким правилом: у кращому стані мають бути колеса на передньому мосту автомобіля. Періодично підтягувати кріплення деталей і вузлів передньої підвіски: корпусів шарових пальців до важелів підвіски; стяжних болтів поворотних стояків; різьбових втулок верхніх важелів; амортизаторів; стабілізатора поперечної стійкості; верхніх і нижніх поздовжніх та поперечної штанг задньої підвіски; дисків коліс.Через 10 тис. км пробігу автомобіля перевірити кути встановлення передніх коліс і, якщо треба, відрегулювати їх. Через 20 тис. км пробігу автомобіля замінити консистентне мастило в маточинах передніх коліс для чого зняти маточину, промити підшипники та внутрішню порожнину маточини гасом або бензином, протерти ганчіркою, покласти мастило „Литол-24” (замінники: мастило 1-13 жирове або ЯНЗ-2) на зовнішні кільця підшипників і, не заповнюючи внутрішню порожнину маточини, змастити сильно підшипники, скласти маточину й відрегулювати затягування підшипників. Через 30 тис. км пробігу автомобіля перевірити справність амортизаторів за ступенем гасіння ними коливань кузова. Якщо амортизатори справні, кузов не піддається сильному розгойдуванню, а за один подвійний хід амортизаторів повністю заспокоюється. Для більш ретельної перевірки треба звільнити з одного боку кріплення амортизаторів від деталей підвіски (в задніх амортизаторах – зверху, а в передніх - знизу). Після цього за звільнений бік переміщати шток або резервуар амортизатора вгору та вниз. Рух униз має відбуватися з більшим зусиллям ніж угору.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

34

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

Таблиця 3.1 Основні несправності передньої  підвіски автомобіля Москвич 2140 методи їх усунення.

Причина несправності		Метод усунення
1		2
Шум і стукоти в підвісці при  русі автомобіля
1. Несправні стійкі підвіски		1. Замініть або відремонтуйте стійки
2. Ослабнули болти кріплення кронштейнів  розтяжек або болти, що кріплять штангу стабілізатора поперечної стійкості до кузова		2. Підтягніть болти, замініть зношені  подушки
3. Ослабнуло кріплення верхньої  опори стійки підвіски до кузова		3. Підтягніть гайки кріплення верхньої  опори
4. Осадка, розриви, відшарування гуми  від корпуса опори стійки		4. Замініть опору стійки
5. Знос резинометалічних шарнірів важелів підвіски, розтяжек або стійок штанги стабілізатора		5. Замініть шарніри
6. Знос шарового шарніра важеля  підвіски		6. Замініть шаровий шарнір
7. Осідання або поломка пружини  підвіски		7. Замініть пружину
8. Руйнування буфера ходу стиску		8. Замініть буфер
9. Великий дисбаланс коліс		9. Відбалансуйте колеса
Підтікання рідини зі стійки (амортизатора задньої підвіски)
1. Знос або руйнування сальника  штока		1. Замініть сальник
2. Забоїни, задири на штоку, ушкодження хромого покриття		2. Замініть зношений або ушкоджений  шток і сальник
3. Усадка або ушкодження ущільнювального  кільця корпуса стійки (резервуара  амортизатора задньої  Змн. Арк. № докум. Підпис Дата Арк. 35 5.05070205.КП.02.14.ПЗ   підвіски)		3. Замініть кільце
Недостатній опір стійки підвіски (амортизатора задньої підвіски) при ході віддачі
1. Негерметичність клапана віддачі  чи пропускного клапана		1. Замініть ушкоджені деталі клапанів  або усуньте їхні несправності
2. Недостатня кількість рідини  внаслідок витоку		2. Замініть ушкоджені деталі і  залийте рідину
1		2
3. Задири на циліндрі і поршневому кільці		3. Замініть ушкоджені деталі і  рідину
4. Знос або ушкодження фторопластового  шару направляючої втулки		4. Замініть направляючу втулку
5. Осадка пружини клапана віддачі		5. Замініть пружину
6. Наявність у рідині сторонніх  сумішей		6. Профільтруйте рідину або замініть  її
Недостатній опір стійки підвіски (амортизатора задньої підвіски) при ході віддачі
1. Негерметичність клапана стиску		1. Замініть ушкоджені деталі або  усунете їхні несправності
2. Недостатня кількість рідини  через витік		2. Замініть ушкоджені деталі і  залийте рідину
3. Знос штока або ушкодження  фторопластового шару направляючої  втулки		3. Замініть зношені деталі
4. Наявність у рідині сторонніх  сумішей		4. Профільтруйте або замініть рідину
5. Знос, деформація або руйнування  дисків клапанів стиску		5. Замініть зношені або ушкоджені  диски
Часті пробої підвіски
1. Осаду пружини підвіски		1. Замініть пружину
2. Не працює стійка (амортизатор  задньої підвіски)		2. Замініть або відремонтуйте стійку (амортизатор задньої підвіски)
Недостатній опір стійки підвіски (амортизатора задньої підвіски) при ході віддачі
Знос тертьових поверхонь деталей  шарового шарніра в результаті забруднення, викликаного негерметичністю або  ушкодженням чохла		Замініть шаровий шарнір
Відведення автомобіля від прямолінійного руху
1. Різний тиск повітря в шинах	1. Встановіть нормальний тиск
2. Порушення кутів установки коліс	2. Відрегулюйте кути установки  коліс
3. Руйнування однієї з верхніх  опор стійок підвіски	3. Замініть опору
4. Неоднакова пружність пружин  підвіски	4. Замініть пружину, що втратила  пружність
5. Значна різниця в зносі шин	5. Замініть зношені шини
6. Підвищений дисбаланс передніх  коліс	6. Відбалансуйте колеса
Підвищений знос протектора шин
1. Занадто різкі розгони з пробуксовкою коліс	1. Уникайте різких розгонів
2. Часте користування гальмами  з блокуванням коліс	2. При гальмуванні не доводіть  колеса до блокування
3. Порушено кути установки коліс	3. Відрегулюйте кути установки  коліс
4. Перевантаження автомобіля	4. Не перевищуйте припустимих навантажень,  зазначених у посібнику з експлуатації
Нерівномірний знос протектора шин
1. Підвищена швидкість на повороті		1. Знижуйте швидкість
2. Великий знос шарових шарнірів  важелів підвіски і резинометаллических шарнірів		2. Відремонтуйте підвіску
4. Дисбаланс коліс		4. Відбалансуйте колеса

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

36

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

37

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

4 Обґрунтування планувального рішення зони або дільниці

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

 

За значенням  виробничі приміщення ВАТ (ЗАТ) АТП  поділяються на основні і допоміжні. Основні виробничі приміщення призначенні  для розміщення постів ТО, ремонту  і зберігання автомобільної техніки, допоміжні – для різних підготовчих, профілактичних і ремонтних робіт, а також для зберігання технічного майна (складські приміщення).

Розрізняють два способи взаємного розташування виробничих зон: паралельно і довільно-зональне.

Взаємне розташування виробничих приміщень  у плані виробничого корпусу  залежить від призначення виробничих зв’язків технологічної однорідності виконуваних у них робіт і  спільності техніки, будівельних, економічних,  санітарно-гігієнічних і протипожежних  вимог. Виробничі зв’язки та значення їх для основних приміщень визначається функціональною схемою і графіком виробничого  процесу ВАТ (ЗАТ) АТП, СТОА, а для поміжних – технологічним тяжінням їх до основних приміщень (рисунок-4. 1)

 Рисунок 4.1 – Зв’язок виЗмн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

робничих дільниць із основними  зонами АТП, СТОА

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

38

5.05070205.КП.02.14.ПЗ

Виконання зазначених вимог в основному  зводиться до такого:

1. Зони ТО-1 і ТО-2 з організацією роботи на потоці розміщають у крайніх частинах будівлі, уздовж або поперек її осі. Якщо в цих зонах передбачено обслуговування на окремо розташованих постах одиничним методом, то кращим варіантом є розміщення зон у середній частині будівлі, поблизу допоміжних відділень.
2. Розташування зони ЩО залежить від кліматичних умов місцевості в якій створюється ВАТ (ЗАТ) АТП, СТОА. У південних і центральних районах її створюють в окремому павільйоні. Це сприяє зниженню вологості повітря в основному виробничому корпусі.
3. Зону поточного ремонту розміщують у середині будівлі або уздовж одного з її боків, поблизу відділень, які забезпечують ритмічність роботи постів технічного ремонту.
4. Відділення ремонту й обслуговування агрегатів (механізмів) звичайно розміщують по периметру виробничого корпусу, навколо зони ТО-2 і поточного ремонту з окремо розташованими постами, універсального або спеціалізованого типу.
5. Гарячі відділення (ковальське, зварювальне, мідницьке, шиноремонтне) влаштовують в одному блоці (суміжно) і відокремлюють вогнестійкими перегородками від решти приміщень.
6. Групи кузовних відділень (столярне, оббивальне, бляхарське, малярне) с технологічних міркувань розташовують поряд.
7. Механічне, агрегатне, моторне й заготівельне відділення розташовують поблизу зони поточного ремонту і складу агрегатів та запасних частин. Тут же, неподалік від цих відділень міститься інструментальна комора.
8. Вибираючи місце для постів зон ТО-2 і поточного ремонту по відношенню до вікон перевагу віддають першим, оскільки на них виконується більше таких операцій, при яких потрібне природне освітлення.
9. Виробничі відділення, що мають технологічний зв’язок із зоною ТО-2 (карбюраторне, акумуляторне, електротехнічне та ін.) розміщують біля цієї зони.
10. Якщо в зоні ТО-2 застосовується потокова лінія с поперечним розташуванням постів, то паралельно цій лінії (проти кожного поста) розміщують пости поточного ремонту. У разі виявлення в процесі профілактики великих несправностей при такому плануванні легко перемістити автомобіль із лінії обслуговування в зону поточного ремонту.
11. При агрегатно-дільничній формі організації виробництва з метою полегшення управління виробничими дільницями відділення і пости цієї дільниці розміщують нерозрізнено.
12. Маслогосподарство з метою скорочення довжини трубопроводів    розташовують поблизу постів мащення. Якщо ТО-1 виконується на потоці  то маслогосподарство розміщують біля останнього поста лінії.
13. Компресорну станцію розташовують поблизу тих відділень і зон у яких стиснуте повітря використовується у найбільших кількостях.
14. Виконуючи планування, не слід приймати таких рішень, при яких потрапити в те чи інше відділення можна тільки через інше. Це порушую зручність роботи і відвертає виконавців. Треба також передбачити можливість транспортування агрегатів з одного приміщення в інше.
15. Усі робочі пости розташовують усередині закритих, опалювальних будівель (за винятком постів щоденного обслуговування в районах із теплою зимою).
16. Перед робочими постами залишають простір достатній для маневрування автомобілів, підвезення спорядження та устаткування, дрібних допоміжних робіт і т.д.