География паломнического туризма

 

 

 

 

 

 Рис.3.2. Кількість релігійних організацій в Україні

(регіональний огляд станом  на 01.01.2013 р.) 

 

Як видно з рис.3.2. найбільше релігійних отганізацій  в Західному – 14584 та Південно-центральному – 13838 ,регіонах нашої країни.

 

1. Західна Україна

 

• західному регіоні України до популярних об'єктів українського паломництва належать собор Святого Юри, Успенська церква, Польська катедра у Львові, Крехівський монастир (біля Львова), Гошівський монастир (Івано-Франківська область), Зарваниця, що на Тернопільщині, та ін. Об'єктами паломницького туризму в цьому регіоні є:
• Зимненський Святогірський монастир, який височіє на Святій Горі над заплавою р. Луги біля с. Зимне Волинської області;(рис.21)
• Межиріцький Свято-Троїцький монастир XV-XVII ст. у с. Межиріч на Рівненщині (за 4 км від м. Острога); (рис.22)
• Корецький Свято-Троїцький монастир XV-XVII ст. на Рівненщині;

Дерманський Свято-Троїцький монастир-фортеця XV-XVII ст. (с. Дермань, Рівненська область);

• Святоуспенська Унівська лавра отців студитів, розташована серед пралісів горбогір'я Гологорів Перемишлянського району (на Львівщині);
• Лаврський монастир св. Онуфрія (Старосамбірський район Львівської області); (рис.23)
• Манявський скит - монастир-фортеця (XVII ст.), який став екскурсійно-туристичною візитівкою Івано-Франківщини;
• Підкамінецький монастир отців студитів (Бродів-ський район Львівської області),
• Підземний монастир ус. Страдч Яворівського району Львівської

області.

Серед новітніх місць масового паломництва відомий Візенберг - невелике поселення біля містечка Куликів Жов-ківського району Львівської області, а також с. Грушів, де у 1987 р. з'явилася Матір Божа (Дрогобицький район Львівської області).У с. Заглина, неподалік м. Рава Руська, тече святе джерело під назвою "Маруся". Подібне джерело нуртує в урочищі Вишновець між селами Сілець і Єзупіль на Івано-Франківщині, яке називають "Духова Криниця".

• З-поміж чудотворних ікон, які приваблюють паломників, найвідоміші

Кристинопольська (Червоноград) чудотворна ікона XVII ст. й ікона Матері Божої Тартаківської в с. Тартаків Сокальського району Львівської області;

• Симбірська чудотворна ікона;
• Ікона Матері Божої - покровительки Закарпаття у Мукачівському монастирі; 
• Боронявська чудотворна ікона Божої матері в с. Борожева Хустського району Закарпатської області.
• Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні.

 

 

3.2. Львівщина

 

 

Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні.Найбільш значимими та туристично привабливими є наступні храми:

1) Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині XIII ст. у селі Лаврові. Він є важливою архітектурною та мистецькою пам’яткою. Церква була однією з перших триконхових церков України,орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці "золотого перетину". В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики, ренесансу, бароко, класицизму. На початку XX ст. при монастирі був створений церковний музей, який з роками придбав чималу колекцію ікон ХV-ХVIII століть (у тому числі Білинську чудотворну ікону).

2) Архикатедральний собор Святого Юра у Львові. (рис.24).З 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: барокового собору (1745—1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними портиками митрополичої палати (1761—1762), будинків капітули, тераси з двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий сад (1772).

3) Успенська (Волоська) церква у Львові. У церкві збереглися пам'ятки мистецтва XVII–XVIII ст. Найцінніші з них — ікони страсного циклу, які залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630—1638, виконаного львівськими митцями Федором Сеньковичем, 1630 (згорів) та Миколою Петрахновичем, 1638 (тепер у церкві с. Великі Грибовичі біля Львова), який у  19 ст. замінено іконостасом М. Яблонського.

4. Храм Святого великомученика Пантелеймона (Св. Параскевії) у Сколе. Це старовинна бойківська дерев'яна церква.
5. Церква Архістратига Михаїла у селі Підберізці, Пустомитівський район. Збудована у 1891—1910 роках у так званому «неовізантійському» стилі відомим архітектором Іваном Левинським. З нею пов'язані ряд яскравих імен видатних діячів української Церкви, культури, мистецтва і героїв визвольних змагань за українську державність. Храм освячено 1892 року Митрополитом Сильвестром Сембратовичем.
6. Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. (рис.25).Релiквiєю церкви є мощi Святого Валентина, автентичнiсть яких підтверджує документ Папи Римського з 1759 року.

 

 

 

 

3.3 Центрально-Північний  туристичний макрорайон

 

 

 

У регіоні знаходяться головні релігійні святині держави (Києво-Печерська лавра, Софійський собор) та об’єкти паломництва (мощі святих отців Києво-Печерських, мощі святої великомучениці Варвари і священно-мученика митрополита Київського Макарія, якого у 1497 р. вбили татари під час здійснення ним літургії, усипальниця святої великої княгині Ольги, могила цадика рабі Нахмана в Умані Вона належать до християнських святинь, пріоритетних для українських паломників.

Популярні серед віруючих:

• Михайлівський, Володимирівський собори в Києві (рис.26)
• Красногорську Свято-Покровську обитель, Мотронянський та Мгарський монастирі Полтавської області,(рис.27);
• Спасо-Преображенський собор м. Чернігова, (рис.28)
• Успенська Києво-Печерська лавра — одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври.З часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році Києво-Печерська лавра була постійним центром православ'я на Русі. Разом із Софіївським собором вона занесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. Монастирське життя зосереджене на території Нижньої лаври. Обидві частини Лаври відкриті для відвідувачів. Києво-Печерську лавру занесено до Семи Чудес України у 2007 році за результатами голосування експертів та користувачів Інтернету.
• Софійський Собор — християнський собор в центрі Києва. Одна з найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр Київської митрополії.(рис.29)

Останніми роками зростає паломництво хасидів (містичний напрямок в юдизмі - поєднання з Богом через індивідуальну молитву), засновником якого був Баал Шем Тов із Поділля (с. Меджибіж), а продовжувачем його став правнук цадік (праведник) Рабі Нахман, який помер в Умані 1810 р. і донині вважається учителем хасидів. Основні місця паломництва хасидів - у Черкаській, Житомирській, Київській, Вінницькій областях. Тут не лише діють паломницькі маршрути, а й створюється відповідна туристична інфраструктура.

 

 

 

 

 

 

3.3.1. Східний туристичний макрорайон(зокрема Харківська область)

 

 

 

Важливим релігійним об'єктом вважають - Святогірський монастир у Донецькій області. В лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна затворника Святогірского. (рис.30)

 У Харкові представлена більшість світових релігій.

Відомими паломницькими центрами є: (рис.3.2.)

• Свято-Покровський монастир - найдавніший монастир міста Харкова, і з ним пов'язується підставу самого міста. Зазвичай селища облаштовувалися біля храму. C перебігом часу вийшло, що монастир знаходиться в самому центрі міста Харкова. Самий старовинний храм -храм Покрова Божої Матері, побудований в XVII столітті . У XIX столітті стараннями архієпископа Амвросія (Ключарева) був побудований і освячений Свято-Озерянський храм, де зараз проводиться більшість богослужінь.
• Благовіщенський кафедральний собор (рис.31)– є кафедральним у Харківській єпархії Української православної церкви Московського патріархату.
• Озерянська церква на Холодній горі - церква була побудована в 1847 р. на краю міста (нині ріг 118-го будинку). У 1874 році каплицю перебудували і встановили в ній престол. Проте постійну службу по неділях і святах стали проводити лише з кінця 1880 року.
• Успенський собор - будівля найдавнішого православного храму Харкова, пам'ятка архітектури національного значення. Знаходиться у центрі міста(рис.3.3).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.3. Обє’кти паломницького туризму в Харківській області

 

(за даними енциклопедії релігійних установ Харківщини)

 

 

 

 

3.4.Релігійні ресурси Південного туристичного макрорайону

 

 

Південний регіон — Одеська, Херсонська і Миколаївська області та Автономна Республіка Крим. У ньому переважає УПЦ-МП, проте тут зосереджена найбільша кількість мусульманських та іудаїстських громад. Він також є одним із головних центрів старообрядництва, Німецької та Шведської євангелічно-лютеранських церков. Найбільший релігійний осередок — Одеса,де об’єктом поклоніння є “стопа” апостола Андрія Первозваного у Свято-Успенській Одеській патріаршій обителі. В Одесі розташовані також лютеранські кірхи, синагоги, центр старообрядницької єпархії(додаток А.5).

У Криму існує безліч об'єктів природи - джерел, скель, печер, дерев, які визнані у тієї чи іншої етнічної групи "священними" і шанованими(додаток А.6).

До основних об'єктів відвідування релігійного туризму Криму відносяться:

Свято-Успенський монастир, Свято-Нікополькая церква, печерний монастир Качи-Кальон(рис.33), Свято-Климентівський монастир, Свято-Георгіївський монастир, храм Світлого Христового Воскресіння (споруджений на честь чудесного порятунку імператора Олександра III), Косьмо-Даміанівський монастир, Свято-Троїцький собор, давня церква Дванадцяти Апостолів.

З об'єктів паломництва, що відносяться до релігії іслам виділяють: мечеті Кебір-Джамі в Сімферополі (рис.34), Джума-Джамі в Євпаторії, Тохтали-Джамі, Хан-Джамі в Бахчисараї(рис.35), Аджи-бей в Судаку, Муфтій-Джамі в Феодосії, мечеті Бейбарса і Узбека в старому Криму(рис.36).

           У Криму чимало пам'ятників, пов'язаних з іншими конфесіями. У печерному городище Чуфут-Кале збереглися молитовні будинки караїмів -кенаси. Неподалік, у Іософатовой долині знаходяться старовинне кладовище і дубовий гай Балта-Тіймез, що є святим місцем для караїмів.

 

 

Висновки до розділу 3.

 

Туризм в Україні розвивається швидкими темпами та відповідає соціальному запиту населення.

Регіонами міжнародного паломницького туризму можуть і повинні стати Прикарпаття та Закарпаття, пов'язані з культурою, пам'ятними місцями народів,споріднених з католицизмом, іудаїзмом, вірменською церквою. Київ, Чернігів,Одеса, Полтава - ці та інші міста є носіями не лише християнської монокультури, а й поліконфесійної культури як у минулому, так і в наші дні.

Тут  збереглися  пам'ятки  давньої  християнської  і  навіть  дохристиянської  -

язичницької цивілізації. Низка українських міст обласного і навіть районного підпорядкування (згадаємо тут наше Поділля - Хмельниччину - Вінниччину) -

якщо не діючі, то потенційні туристичні маршрути не лише для громадян України, а й для іноземців.

Для розвитку міжнародного прочанського туризму в Україні надзвичайно важливо досягти встановлення та збереження мирного співжиття, спокою,

злагоди між усіма етносами і культурами, конфесіями та віруваннями багатонаціональної України. Міжнаціональний і міжконфесійний мир -

підґрунтя та запорука успішного розвитку міжнародного туризму в Україні. А

це вимагає від українських туристських організацій, спеціалістів туристської індустрії та туристської культури поряд з іншими філософськими та гуманістичними засадами туризмології засвоїти, сповідувати та пропагувати й релігієзнавчі засади, а саме:

- На теренах України зустрівся та зімкнувся не лише православний Схід і католицький Захід, а й Схід і Захід у масштабному, геополітичному вимірі.