География паломнического туризма

Починаючи з середини XVI ст., від часів Реформації, Україна стає батьківщиною різних протестантських течій - лютеранства, кальвінізму,

социніанства, згодом - баптизму, адвентизму, п'ятидесятництва, свідків Єгови,

а сьогодні - різних харизматичних течій, неорелігій. Ще раніше на українській землі прижилися іудаїзм та іслам. Отже, нині маємо досить різнобарвну конфесійну карту України . Тут пускають коріння, знаходять прихильників і послідовників нові християнські та нехристиянські течії, відгалуження, групи,

іноді досить екзотичні, далекі від національної традиції та культури.

У правовій державі, демократичному суспільстві гарантується вільний світоглядний, віросповідний вибір, якщо він не виходить за межі загальнолюдської етики, не перешкоджає утвердженню сутнісних сил людини,

інтелектуальному, моральному розвитку особи, цивілізованому співжиттю громадян.

Національні культури, конфесійні відмінності, світоглядний плюралізм не повинні (і не можуть) в Україні бути підґрунтям для релігійного екстремізму і етнорелігійної ворожнечі. Бо ж християнська культура, що Грунтується на Євангелії, має спільні корені з культурою іудейською, що грунтується на Торі,та ісламською, яка в Корані увібрала багато сакральних сюжетів Старого та Нового Заповітів Біблії. Всі вони доповнюють одна одну і в багатьох аспектах -не лише провіденціальному й есхатологічному, а й культурологічному й етичному - можуть гармоніювати між собою. Отже, Україна - перспективна,безпечна та приваблива країна для розвитку міжнародного паломницького туризму.

 

 

ВИСНОВКИ

 

В результаті виконання курсової роботи, було проведено аналіз та встановлено,що:

Паломництво ― це ходіння або подорож до святих місць з чітко визначеними культовими цілями. Зародження паломництва пов'язані з формуванням в світі основних релігійних течій.

Паломництво в тій чи іншій формі прийнято практично у всіх релігіях і язичницьких культах. В даний час паломники широко користуються послугами туристичної індустрії. Паломницькі тури на відміну від релігійно–пізнавальних турів або культурно–історичних, несуть певним віруванням сенс здійснення обряду, а не лише пізнавальні цілі.

        Релігійний туризм (паломництво) є одним із самих старих видів туризму.

Паломництво, як і туризм взагалі, буває внутрішнім (у межах окремої країни).Вплив релігійного туризму на економіку деяких країн і регіонів світу, в першу чергу на самі релігійні центри, дуже велике. Це пов'язано з тим, що паломники залишають в стані перебування істотну частку взятих у дорогу грошей. Крім того, паломництво дає заробіток багатьом тисячам місцевих жителів. Центрами релігійного туризму є: Мекка, Медина, Єрусалим.

        У нашій країні релігійний туризм в даний час недостатньо розвинений.

Збережені до наших днів культові споруди можуть служити важливими об'єктами релігійного туризму і паломництва в сучасній Україні. Серед них є пам'ятники різних епох, починаючи з XII – XIII ст. і закінчуючи XIX ст.,іщо відображають всю історію українськлшл культового зодчества, нерозривно пов'язану з історією та культурою Києвськой Русі.

Доцільно виділити з них найбільш значущі об'єкти відвідування релігійного туризму і основні місця паломництва. У більшій своїй частині вони збігаються, і їх можна включати у маршрути, як релігійного туризму, так і паломництва (або суміщених груп). Незбіжні об'єкти характеризуються тим, що не відповідають цілі поїздки туристів чи паломників.

Центральними устремліннями при здійсненні паломництва можна назвати:

• вчинення релігійного обряду або участь в такому;
• поклоніння святому місцю, храму, мощам;
• отримання благодаті,
• зцілення духовного і фізичного, досягнення політичних.

Основними споживачами цього туристичного продукту є віруючі люди, а

також туристи, які цікавляться історією православ'я. У турфірмах відзначають,що останнім часом релігійним туризмом зацікавилася молодь. Все більший попит на короткострокові програми у школярів, студентів ліцеїв і коледжів, не кажучи вже про учнів православних гімназій.

Існують різні варіанти паломницьких поїздок. Найбільшим попитом користуються одно – і дводенні автобусні тури тривалістю від 8 до 36 годин.

Такі програми недорогі і дають можливість відвідати кілька що знаходяться недалеко один від одного монастирів, взяти участь у богослужінні, а також оглянути визначні пам'ятки відвідуваних місць.

Багатоденні тури незначно відрізняються від звичайних туристських поїздок. Однією з головних специфічних характеристик цього турпродукту є участь туристів у богослужінні. Причому поряд з участю у загальних святкових службах спеціально для групи може бути замовлений молебень в тому чи іншому святому місці. Крім того, при проведенні поїздки враховується рівень духовних знань і особливості інтересів членів групи. Відповідно, звичайний текст екскурсії доповнюється більш докладними відомостями про місцеві святині, святі чи святому, пам'ять якого вшановується цього дня. Нарешті, при обслуговуванні велике значення має організація харчування, так як необхідно враховувати обмеження, що накладаються церковним календарем.

Домовляючись з монастирем про прийом групи, турфірми обумовлюють можливості організації харчування. Нарешті, відмітною рисою багатоденного туру є проживання туристів у монастирах.

При організації маршрутів релігійного туризму необхідно дотримуватися наступних правил. Недоцільно включати до маршрутів релігійного туризму

 

об'єкти відвідування, які не становлять історико-культурного інтересу і мають мале число об'єктів показу. У маршрути паломницьких груп не можна включати недіючі монастирі і церкви (навіть якщо вони включені до списків ЮНЕСКО), які не мають святинь (джерела благодаті).

Об'єкти відвідування є також неоднорідними за своєю історико-культурної цінності та культової значущості. При складанні маршрутів релігійного туризму необхідно враховувати мету поїздки туристів чи паломників і, по можливості, формувати однорідні групи. Акцент у підготовці екскурсовода і текстів екскурсії також визначається метою поїздки. Супроводжуючому паломницькі групи екскурсоводу бажано мати додаткову підготовку, знати тексти молитов, житія святих, дати церковних свят і літургіку.

Паломницький туризм – це поїздки представників різних конфесій з паломницькими завданнями.

Серед підстав для здійснення паломництва можна виділяти:

• Бажання зцілити себе від фізичних і душевних недуг
• Бажання помолитися за своїх близьких і рідних
• Бажання отримати благодать
• Бажання виконати богоугодну роботу
• Бажання позбутися гріхів
• Бажання виявити подяку за блага, спосланние понад
• Бажання довести вірність своїй вірі
• Прагнення до подвижництву в ім'я віри
• Бажання отримати сенс життя.

 Паломництво несе в собі певний зв'язок людини до дійсності. Ідея паломництва має на увазі дії людини в ситуаціях особливих труднощів, добровільно взятих на себе зобов'язань у певних умовах.

Це символізує готовність людини поступитися тимчасовими матеріальними цінностями в ім'я нетлінних і духовних. В індуїзмі, католицизмі і православ'ї отримало розвиток піше паломництво. Люди відправляються в паломництво,коли їм мало ритуальних діянь у місцях звичайної середовища проживання.

Зараз все ще на стадії поступового впровадження знаходиться «Державна програма розвитку туризму в Україні до 2020 року». Вона спрямована на вирішення таких існуючих в Україні проблем, як відсутність пропаганди рекреаційних можливостей країни на державному рівні та ефективної моделі інвестиційної політики в цій галузі, високі ціни на готельні послуги при їхнiй

низькій  якості,  надмірний  податковий  тиск  на  туристичні  підприємства,

складні, порівняно iз всесвітньо визнаною міжнародною практикою, візові та митні процедури і подібне. В'їзний туристичний потік в Україні має зрости вже до 9,2 млн. осіб, а кількість внутрішніх туристів — до 12 млн. За попередніми підрахунками, обсяги реалізації власних послуг принесуть до українського бюджету 10,5 мільярдів грн. при загальному фінансовому обігові в галузі в розмірі близько 75 млрд.грн.

І ще одне принципове питання. Всі плани, програми та проекти щодо розвитку туристичної індустрії повинні бути максимально зорієнтовані не тільки на створення належних умов для туристів, а й на забезпечення високого комфорту проживання корінних жителів регіону. Іншими словами, розвиток туристичної галузі треба розглядати як фактор стабілізації місцевих ринків праці та розширення зайнятості населення.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 

 

1. Філософський аспект паломницького туризму в Україні. - <http://tourlib.net/books_ukr/filotur111.htm>.

 

2. Електронний підручник «географія туризму». - <http://lib.rus.ec>.

 

3. Релігійно-паломницький туризм; Кузик С.П.( бібліотека українських підручників). - <http://pidruchniki.ws>.

 

4.Довідка про паломницькі  святині. - < http://emaus.com.ua/>.

 

5. Релігійна карта світу {Електронний ресурс}//.-< http://religions.unian.net/>.

 

6. Релігії Азії. - <http://www.asian.com.ua>.

 

7. «Русское географическое сообщество». - .< http://www.knt.org.ru>.

 

8. «Від паломництва до сучасного туризму» /// {Електронний ресурс}.-<http://www.nadstripoyu.com.ua>.

 

9.Православна Харківщина. - < http://pravoslavie.kharkov.ua/ >.

 

10. Географія паломницького туризму. - <http://uk.wikipedia.org/ >.

 

11. Паломнический отдел Харьковской епархии. - <http://palomnik.com.ua/ >.

 

12. Історія паломницького туризму. - < http://ua-referat.com/>.

 

13. Харківський паломник. – {Електронне періодичне видання};/// .-

 

<http://sloboda.orthodoxy.ru/ >.

 

14. Електронна енциклопедія пам’яток: релігія світу. - <http://encyclosights.com/.>.

 

15. Реферат: паломницький туризм. – {збірка рефератів та доповідей };-< http://xreferat.ru/ >.

 

 

Карти

 

1. Релігійна карта світу. – { наук.редактор. :Л.М. Веклич}; - «Картографія»,

 

2002-2011 рр., {1}c.

 

 

 

Підручники

 

48

 

1. Релігійний туризм. – ///{3 видання}; / (навчальний посібник).- Т.Т. Христов. –

 

К. : Знання, 2008.- 62 с.

 

2. Абрамович С.Д., Тілло  М., Чікарьова М. Релігієзнавство: Підручник. — К.:

 

Да Кар, 2004.

 

3. Калінін ЮЛ., Харьковщенко  Є.А. Релігієзнавство: Підручник. — 6-те вид. —

 

К.: Наук, думка, 2002.

 

4. Присухін СІ. Релігієзнавство: Навч. посіб. / Київ. нац. екон. ун-т. — К.:

 

КНЕУ, 2005.

 

5. Шевченко ВМ. Словник-довідник  з релігієзнавства. — К.: Наук, думка, 2004.

 

 

 

Журнальні статті

 

1. Журнал «Вояж» №6, червень 1999 р.

 

2. Журнал «Туризм: практика, проблеми, перспективи.», № 6, серпень 1999р.

 

Газетні статті

 

1. Туристична газета№4 –1997р.

 

Навчальні посібники

 

1. Релігійний туризм. – ///{3 видання}; / (навчальний посібник).- Т.Т. Христов. –

 

К. : Знання, 2008.- 62 с.