Господарство Польши

                 МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

інституТ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО

І ТУРИСТИЧНОГО БІЗНЕСУ

 

КАФЕДРА МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

 

 

 

 

 

 

                                     СУЧАСНИЙ СТАН

 ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА

Полтавської області

 

 

 

 

                                              КУРСОВА РОБОТА З ДИСЦИПЛІНИ

                                                                     «РЕКРЕАЛОГІЯ»

                                                                     студентки ІІ курсу

                                                                     денної форми навчання

                                                                     групи МТ – 58К

                                                                     Я.В.Мартиневська

 

 

                                                                    Науковий керівник                          

                                                                    Вишневська Г.Г.

 

                                                                         

 

                                              Київ – 2010

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП______________________________________________________3 ст.

РОЗДІЛ  І.  ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКРЕАЦІЙГО ГОСПОДАРСТВА

1. Поняття рекреаційного господарства,туристичного рекреаційного ресурсу та рекреалогія як наука___________________________________5 ст.
2. Методи дослідження туристичного рекреаційного господарства_________6 ст.

РОЗДІЛ ІІ.  ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА

2.1.  Природні рекреаційні  ресурси______________________________________ 6ст.

2.2.  Історико-культурні  ресурси________________________________________9 ст.

2.3.  Інфраструктурні ресурси___________________________________________ 19 ст.

РОЗДІЛ ІІІ. РЕКРЕАЦІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО ОБЛАСТІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

3.1.  Рекреаційна діяльність  в області____________________________________ 20 ст.

3.2.  Проблеми і перспективи розвитку___________________________________ 22 ст.

ВИСНОВКИ_____________________________________________ 27 ст.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ_________________________ 29 ст.

ДОДАТКИ______________________________________________ 31ст.

 

 

                                                     

                                                           ВСТУП

 

Розвиток туристичної  та курортно-рекреаційної сфери Полтавської області впродовж останніх двох років характеризується позитивною динамікою: зростають обсяги в’їзного та внутрішнього туризму, підвищується ефективність господарської діяльності підприємств. І все це завдяки тому, що Полтавська область багата на туристичні ресурси і ці ресурси різноманітні (історичні, рекреаційні, археологічні, ландшафтні тощо). У  курсовій роботі досліджуються туристичні ресурси Полтавської області. Із попереднього дослідження, яке було зроблене перед написанням цієї курсової роботи, було виявлено, що область має величезну кількість туристичних ресурсів. Тому, для ресурсів, які будуть описані в даній роботі існуватимуть наступні критерії:

• національне визнання;
• багата історія та культурна спадщина;
• ексклюзивність та цікавість.

Взагалі то, всі  ресурси мають свою історію та значимість, але не можливе описання усіх їх у цьому дослідженні по причині обмежень по обсягу роботи.

Метою дослідження  курсової роботи є:

• опис історико-культурних та курортно-туристичних ресурсів Полтавської області;
• визначення інфраструктурних ресурсів області.

Для досягнення поставлених цілей були вирішені наступні завдання:

• збір та узагальнення інформації щодо стану історичних та курортно-туристичних ресурсів розвитку Полтавської області;
• збір інформації щодо відомих музеїв та театрів області;
• збір інформації щодо транспортної системи та засобів розміщення, які є невід’ємною частиною подорожі кожного туриста.

Об’єктом дослідження  є історико-культурна та курортно-туристична галузь Полтавська області.

Предметом дослідження  є основні характеристики, ресурси історико-культурної та курортно-туристичної галузі Полтавської області.

Методи дослідження: описовий, системний підхід, аналіз, статистичні методи та інші.

Робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, переліку посилань та 5 додатків.

Загальний обсяг  роботи 35 сторінок друкованого тексту, включаючи 5 малюнків. Перелік посилань містить 30 найменувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           

 

 1.1    Поняття рекреаційного господарства, рекреаційного ресурсу та рекреалогія як наука

Виокремлення  об'єкта рекреалогії є результатом  рекреаційного 

природокористування як форми взаємодії суспільства і природного середовища, яка реалізовується через систему заходів з освоєння, використання, перетворення та охорони природних комплексів.

Рекреаційні ресурси – це об'єкти і явища природного і антропогенного походження,що мають сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметри і виступають матеріальною основою для територіальної організації відпочинку, оздоровлення  та лікування людей, формування рекреаційних районів (центрів).

     Важливою  теоретико – методологічною проблемою  рекреалогії  є достовірність оцінки рекреаційних ресурсів. Традиційно у структурі рекреаційних ресурсів виділяють дві складові:

• природні рекреаційні ресурси - природні та природно – технічні геосистеми, тіла, явища природи, що мають комфортні властивості для організації рекреаційної діяльності протягом певного часу або на постійній основі. Вони поділяються на кліматичні, бальнеологічні, біотичні, ландшафтні, природоохоронних територій, водні.
• історико – культурні рекреаційні ресурси - пам'ятки історії, архітектури, археології, етнографічні особливості території, а також місця, пов'язані з життям і діяльністю видатних людей, які є важливими засобами задоволення духовних потреб та психофізіологічного відновлення людини. Це історичні та археологічні пам'ятки, архітектурні пам'ятки, культові споруди, музеї та картинні галереї, етнографічні особливості території, місця,пов'язані з життям і діяльністю видатних людей і інші.

Рекреаційні ресурси  є історично змінюваним поняттям, що обумовлюється їх обсягом і  можливостями використання.

Рекреалогія – це наука про організацію відпочинку з користю для людського організму і ощадливим ставленням до природи.

 

     1.2   Методи дослідження туристичного рекреаційного господарства

         Стратегічна методи туризму, що є одним із пріоритетних напрямів розвитку господарства країни, полягає у створенні конкурентоспроможного туристичного продукту, здатного задовольнити потреби туристів і забезпечити комплексний пропорційний розвиток територій при ощадливій експлуатації природної  та історико – культурної спадщини. Успішність проекту визначається не лише повнотою врахування всіх можливих впливів на рекреаційно – туристичне господарство, а й соціально – економічною ситуацією.Важливою проблемою розвиткурекреацыйного господарства є стихійне освоєння рекреаційних територійта неузгоджена політика роєбудови ТРС різних рівнів.

 

      2.1  Природні рекреаційні ресурси

          - кліматичні рекреаційні ресурси

Територія Полтавської  області знаходиться в зоні помірно континентального клімату. Середня температура липня +25 °C, січня –6,5 °C. Опади бувають переважно влітку у вигляді дощів. В різні пори року по області переміщуються різні типи повітряних мас. Восени і взимку це, як правило зволожені, відносно теплі морські помірні і тропічні маси. Навесні і влітку часто проникає сухе повітря . Гадяч– кліматичний курорт лісової зони, розташований на березі р.Псел; Ліщинівка– лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р. Ворскла. Успішність лікування різних захворювань забезпечується поєднанням сприятливих кліматичних умов з іншими рекреаційними ресурсами , зокрема бальнеологічними, що характерно для курортів області. До нього  відноситься курорт Миргород (див. додаток 1),  лікувальний вплив якого обумовлюється використанням специфічних особливостей мікроклімату соляних копалень, сприятливих при захворюванні органів травлення.

   Для Полтавської  області характерні і деякі  негативні гідрометеорологічні  явища : туман, завірюха, ожеледь,  град, злива з громом. Однак їх  повторюваність незначна.

• бальнеологічні рекреаційні ресурси

Важливою складовою  бальнеологічних ресурсів є лікувальгі грязі (пелоїди), що використовуються у вигляді ванн та аплікацій.До лікувальних грязуй відносять мули, сапропелі, торфи, тощо. Також поширені торфові лікувальні грязі, до яких відносять торф із високим вмістом і мірою розкладу органічнтх речовин. Найціннішими вважаються гіпсові і купоросні торфи з мінералізованим грязьовим розчином. В Полтавській області це родовища – Малосорочинське, Семіреньки.

 

       На  основі використання мінеральних вод, лікувальних грязей та озокериту в області сформувався бальнеологічний, бальнеогрязьовий, грязьовий курорт, що має світове значення, це курорт Миргород (див. додаток 1).

Основою курортних ресурсів області є джерела мінеральних  вод у Миргородському, Великобагачанському, Новосанжарському, Кременчуцькому, Хорольському районах. 
 
Курорт Миргород функціонує з 1914 р. Перше мінеральне джерело було відкрите тут у 1912 р. місцевим лікарем І.А. Зубковським, який і заснував першу водолікарню. В 1916-1919 pp. створено курортний комплекс, який включав водолікарню, їдальню-клуб, грязелікарню. Всі ці приміщення були розібрані в 1970-80- і роки. 
 
З 1976 р. функціонує перше в Україні спеціалізоване відділення для лікування хворих на цукровий діабет. На сьогодні "Миргородкурорт" об'єднує санаторії "Хорол", "Миргород", "Березовий гай", "Полтава", які можуть одночасно прийняти 3,5 тис. хворих.

   

• водні рекреаційні ресурси

     Абполютна  більшість санаторіїв , пансіонатів,  будинків відпочинку, туристичних баз та інших рекреаційно – оздоровчих закладів знаходиться на берегах водойм або в безпосередній близкості до водних об'єктів, наявність яких значно підвищує рекреаційний потенціал місцевості. Надзвичайно широкий спектр рекреаційного використання річок.  При тому, що переважна їх більшість не має безпосередньо рекреаційного значення.Найбільше абсолюьне рекревційне навантаження припадає на Дніпро  та його притоки, серед яких річка Сула (Полтав.обл). По території області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км. Річки області належать басейну Дніпра: ліві притоки —Сула,  Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.

• рекреаційні ресурси природно – заповідного фонду

На Полтавщині налічується 169 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в т. ч. дендропарк у с. Устимівка (створений у 1893 р.), Хомутецький парк у садибі Муравйових-Апостолів (початок XIX ст.), полтавський міський сад (парк "Перемога"; заснований у 1803 р. з ініціативи генерал-губернатора князя О.Б. Куракіна). В 1820-1841 pp. на території саду діяла Полтавська школа садівництва, яка пізніше разом із прилеглою частиною саду була передана Полтавському інституту шляхетних дівчат, що містився в колишній садибі СМ. Кочубея. На території міського саду в 1852 р. споруджено будинок Полтавського міського театру. 

Об'єкти природно-заповідного  фонду:

• 46 заказників, у тому числі 11 державного значення,
• 92 пам'ятки природи, серед яких - 1 державного значення,
• Устимівський дендропарк,
• 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 державного значення,
• 10 заповідних урочищ.

 

 

 

2.  Історико – культурні ресурси

Пам'ятник  полтавській галушці. (див. додаток 2)

У «День сміху», 1 квітня 2006 року, в Полтаві на мальовничій Івановій горі,біля музею Котряревського прославляючи українську національну кухню в поемі "Енеїда" було відкрито жартівливий монумент. Пам'ятник представляє собою тарілку з галушками на українському рушникові, а поряд лежить велика ложка. Галушка вважається традиційною українською стравою борошняним, одним із символів Полтави і візитною карткою міста. Він являє собою велику глибоку миску з ложкою і 12-ма галушками, які, хоч і зроблені з каменю, збуджують апетит, як справжні