Господарство Польши

 

3.  Інфраструктурні ресурси

 

В області є 44 готелі, один мотель і один готельно-офісний центр. У Полтаві є готель "Турист", мотель "Полтава". Комфортабельний готель "Галерея" . Серед туристських готелів області - "Україна" в Миргороді, "Кремінь" у Кременчуці. Функціонують також туристичні бази "Новосанжарська", "Сонячна", "Бузковий гай", "Кротенківська".  Готель  "Лубни" в місті Лубни.Також можна обрати пансіонат "Зелений гай" розташований у дубовому лісі ( праворуч від Харківської траси ). Готель " Жовтень " в Гадячі. В Кобеляках знаходить готель  "Ворскла " В Кременчуці  "Дніпрові зорі".

Одразу  за Хоролом  по трасі на Київ починається справжній "парад " мотелів, ресторанів, та готелів. Як не дивно, всі вони розташовані  в селі з дивною назвою Лобкова  Балка та в сусідніх Ковтунах.  «Дефіле» починає корчма  "Старий млин", продовжує мотель  "Замок" з рестораном  "У сестер", а закінчує монументальна споруда – справжнісінький замок із баштами "Мадридський двір". Все у вигляді невеличких укріплених дворів, з елементами, притаманними українській архітектурній традиції.

Також в Полтавській  області в Зінькові знаходиться  готель "Каштан".

        За кількістю населення Полтавщина займає 11 місце серед областей    України і на її території проживає близько 1700 тис. чоловік. Національний склад населення однорідний, українців близько 90%. Густота населення 60 чоловік на кв.км. Приблизно 1000 тис. чоловік населення області це жителі міст.

Вікова структура і  міського, і сільського населення  області характеризується постарінням. Жіноче населення переважає над чоловічим.

Основні залізничні вузли  – Полтава, Кременчук, Гребінка, Ромодан. Поширений автомобільний транспорт. Велике транспортне значення має Дніпро. Річка Сула судноплавна.

      3.1  Рекреаційна діяльність в області

Полтавщина була, є  і буде краєм туризму у всіх його проявах. Вона має давні і  гарні туристські традиції, знаних і кваліфікованих туристських лідерів, а головне – чудові історико-етнографічні та економіко-географічні передумови, перспективи розвитку цієї специфічної галузі економіки і невід’ємної складової частини життєдіяльності кожної нормальної людини. А для нормальної людини пізнання світу, передусім свого рідного краю, своєї малої Вітчизни, є життєвою потребою виховання у собі патріотизму, без чого людина у цьому житті не може і не здатна повноцінно відбутися. А найбільша цінність кожної держави – її люди. 
     Чарівна, багата природа, унікальні пам’ятки історії та культури, традиційна гостинність людей на тлі загальновизнаної національної та конфесійної толерантності кличуть у цей куточок України. Це дивний край, де історичні шедеври змагаються з неповторними творіннями природи. 
     Полтавська область розташована на перехресті важливих економічних, історично-обумовлених шляхів між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем, вона має м’які кліматичні умови, густу мережу річок (Псел, Ворскла, Сула), пов’язаних з головною суднохідною артерією України - Дніпром. Природне багатство доповнюють бальнеологічні і грязьові курорти м. Миргороду, м. Гадячу, Великої Багачки, Нових Санжар (в області діє 12 санаторіїв), пам’ятки садово-паркового мистецтва та регіональні ландшафтні парки. В Полтавській області налічується 337 територій та об'єктів природо-заповідного фонду; 151 заповідник (18 державного значення), 117 пам'яток природи (1 державного значення), Устимівський дендропарк, 18 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва (4 державного значення), 3 регіональних ландшафтних парки, 49 заповідних урочищ. 
     Вдале проходження магістралі Київ-Харків-Ростов-на-Дону через Полтавщину, зручне залізничне сполучення (втому числі, столичний експрес Київ-Харків), водне сполучення р. Дніпро сприяє розвитку туризму. 
     Майже всі райони області є перспективними для розвитку різних типів туризму: оздоровчий (санаторії, профілакторії, турбази), кваліфікований, з активним способом пересування (кінний, водний, велосипедний, гірськолижний), культурно-пізнавальний та культурно-етнографічний, релігійний паломницький. 
     Найбільш значними туристично-екскурсійними об'єктами області є пам'ятки архітектури Лубенський (Мгарський) Спасо-Преображенський, Полтавський Хрестовоздвиженський, Козельщинський Різдва-Богородиці монастирі ХУІІ-XIX ст., скіфське городище УІ-ІІІ ст.до н.е. у с.Більську Котелевського району, Троїцька та Миколаївська церкви, дзвіниця та Тріумфальна арка в смт Диканці, пам'ятки архітектури й музеї (в області 23 музеї державного значення) - краєзнавчий, художній, літературно-меморіальний Панаса Мирного та В.Г.Короленка, музей-садиба І.П.Котляревського у м.Полтаві, музей М.В.Гоголя у с.Великі Сорочинці та заповідник-музей М.В.Гоголя у с.Гоголево (Василівні) Шишацького району, історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви", музей-заповідник українського гончарства в смт Опішні, музей Г. Сковороди в Чорнухах, музей авіації та космонавтики з експозицією літаків в обласному центрі та інші. 
     На сьогодні визначено мережу туристичних підприємств області (турагентів та туроператорів), загальна кількість яких становить 110. За результатами державної статистичної звітності, за останні три роки спостерігається стале зростання деяких показників туристичної діяльності в області, зокрема з обслуговування іноземних туристів; вітчизняних туристів, які виїжджали за кордон; зріс обсяг екскурсійних послуг та платежів до бюджету, що вказує на зростання інтересу до нашого краю. Особливо інтерес іноземних туристів пов’язаний з відвідуванням пам’ятників Полтавської битви, великою є увага до Сорочинського ярмарку. 
     Перспективним є культурно-пізнавальний туризм, активно використовуються етнографічні маршрути (Опішне, Миргород, Пирятин – кераміка, Решетилівка – вишивка та ткацтво) з використанням народних промислів та ремесел, їх збереження та відновлення, організація майстер-класів. Разом з тим, ще недостатньо розроблено та використовується фестивальний турпродукт. Традиційно в кожному районі є свої свята (“Бузкового гаю” в с. Диканька, “Осіннє рандеву” в м. Миргороді, “Осіннє золото” в с. Березова Рудка, “Решетилівська весна” та багато інших), під час проведення яких можливо проводити презентації, виставки-продажі виробів народних майстрів для туристів, організовувати групи з числа відвідувачів Миргородських курортів.

 

   3.2.  Проблеми і перспективи розвитку

Проблеми розвитку рекреаційного господарства в області є: 
     - визначення існуючих та потенціальних територій та туристичних продуктів, які мають шанс розвитку (на основі багатопоказникового аналізу туристичної привабливості районів – комунікаційна доступність, транспорт, заклади розміщення, харчування; культурне багатство - історико-культурні заклади, етнографічні та митецькі заходи (виставки, фестивалі, свята), атракції та розваги національного та екстремального напрямку, природно-заповідний фонд, тощо). 
     - збільшення обсягів інвестицій в основний капітал підприємств туристично-рекреаційного призначення, у тому числі залучення іноземних інвестицій. Реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету та за кредитами, які надаються міжнародними фінансовими організаціями. Стимулювання будівництва та реконструкції об’єктів туристичної та курортно-рекреаційної інфраструктури, використання інвестиційного потенціалу для розвитку матеріально-технічної бази підприємств туристичної та курортної галузей. Вирішення питання щодо оформлення інвестиційних пропозицій для перебудови непрацюючих об’єктів соціально-культурного призначення в районах, перспективних для розвитку туризму. 
     - всебічне сприяння органам місцевої влади у реалізації їх прав та повноважень щодо виконання заходів державної політики в туристичній та курортно-рекреаційній галузях на районному рівні; стимулювання комплексного підходу, системності та послідовності розвитку індустрії туризму в районах. 
     - сприяння розвитку сільського зеленого туризму, розбудові “коридорів зеленого туризму”, інших напрямків туристичної діяльності (спортивний, активний, екстремальний, паломницький). Розбудова інфраструктури туризму, створення нових маршрутів та розширення спектру послуг, запровадження кластерної моделі розвитку галузі. Всі програми з реконструкції і благоустрою міст та населених пунктів повинні враховувати і сприяти стимулюванню пріоритетних напрямків розвитку туризму в області.  
     - сучасний маркетинг туристичних послуг. Створення багатопрофільного туристичного продукту та його просування на внутрішньому та міжнародному ринках. Сприяння розширенню міжнародного співробітництва галузі; підвищення рівня рекламно-інформаційної діяльності. Залучення громадських та благодійних організацій до участі у налагодженні рекламно-інформаційної діяльності для поширення інформації про туристичні можливості Полтавщини. Комплексного підходу до організації збору статистичної інформації суб’єктів туристичної діяльності для отримання достовірної інформації про кількість відвідувачів, надходження коштів до обласного та місцевих бюджетів, капіталовкладення, тощо. 

Гальмуючими факторами  також є невідповідність нормативно-правової бази міжнародному законодавству; обмеженість  наявного інвестиційного потенціалу туристичної та курортної галузей; недостатня за обсягами фінансування державна підтримка рекламування обласного туристичного продукту на внутрішньому і міжнародному ринках; недосконала система обліку суб’єктів господарювання, що надають послуги розміщення (готелів, мотелів, кемпінгів); невідповідність переважної кількості туристичних закладів міжнародним стандартам – високий ступінь морального та фізичного зносу матеріально-технічної бази підприємств, технологічна відсталість, низький рівень комфортності проживання та запропонованих послуг.

Перспективи:

Полтавська область  дивовижна за своїми туристичними можливостями. Один з наймальовничіших регіонів держави  водночас є унікальною скарбницею національної духовності і культури. Неповторна самобутність і краса Полтавського краю, його багата історична спадщина, шанобливо збережені давні традиції народних промислів, екологічно чисті зони та цілющі мінеральні води обумовлюють важливе значення Полтавщини як  центру туризму та відпочинку

Кількість туристичних  фірм в області зросла до 155. За даними Державної податкової адміністрації у Полтавській області до державного бюджету підприємствами області, що надають послуги з організації подорожувань за 2008 рік сплачено 645,9 тисяч гривень, до місцевого бюджету – 320,0 тисяч гривень (по податках, які контролюються податковими органами) це становить близько 0,5%  економіки області.

Протягом 2008 року видано 15 тисяч примірників рекламно-презентаційної продукції: буклетів, путівників, календарів. Проведено 5 інформаційних турів для представників ЗМІ області та України, 8 навчальних поїздок для представників туристичних фірм області, 10  нарад, семінарів спільно з обласними громадськими організаціями туристичного спрямування.

На цей час в області  в мережу закладів розміщення включено близько 70 об’єктів. З них сертифіковані та присвоєна категорійність 30 об’єктам.  Але робота з перевірки засобів розміщення проводяться систематично, ведеться робота щодо сертифікації готельних послуг.

В місті Полтаві  передбачено реконструкцію готелів «Алмаз», «Галерея», «Г.О.Л.Д.» «Україна», «Палаццо», ведеться будівництво готелів «Гоголь», «Полтавський гостинний двір», «Алея Гранд». У місті Миргороді здійснено реконструкцію туристичного готелю «Україна», розпочато будівництво 4 нових санаторіїв. Триває будівництво готельного комплексу в селі Світлогірське Кобеляцького району. Проведено поетапну реконструкцію готелю «Колос» у місті Карлівка. На початку 2009 року в Хорольському районі на трасі Київ – Харків введено в дію чотиризірковий готельно-ресторанний комплекс «Каспій». На даний час в області чотири чотиризіркових готелів - «Каспій», «Палаццо», «Галерея» м. Полтава, «Онтаріо» м. Кременчук.

В області створена мережа туристичних інформаційних  центрів,  основною функцією яких є  надання оперативної інформації про наявні туристичні, екскурсійні та курортно-рекреаційні послуги,інформації про заклади розміщення, харчування, поширення рекламно-інформаційної продукції. На даний час центри діють у Полтавському краєзнавчому музеї,  управлінні культури Полтавського міськвиконкому, Диканській, Миргородській, Великобагачанській райдержадміністраціях. З метою оптимізації надання туристичної інформації ведеться робота зі створення центрів туристичної інформації у місті Карлівці, на залізничних і автобусному вокзалах в місті Полтаві.

Проте туризм залишається  однією з найперспективніших галузей  для Полтавщини. Його розвиток можливий у кожному районі та місті області, адже полтавська земля багата історичною, культурною, етнічною спадщиною, природними, штучними об’єктами тощо.  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               

 

                                                      

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Проаналізувавши значний масив інформації, можна  зробити наступні висновки. Завдяки  своєму розташуванню Полтавська область має надзвичайно високий рекреаційно-туристичний потенціал, що надає області значні можливості для розвитку туризму. Цьому сприяють як і різноманітність природних факторів, так і наявність численних пам’яток історії та культури.

 Дуже важливо  врахувати той факт, що на території Полтавської області розташована велика кількість історико-культурних пам’яток, серед яких державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» та Комсомольський історико-краєзнавчий музей. .Цікавими історичними пам’ятниками на території області є: Земська управа 1912 р.; Запорізький 700-річний дуб; пам'ятник полтавській галушкі; давні кургани; Захаріївська фортеця 1770 р.; Лубенський краєзнавчий музей, музей народної творчості та етнографії, краєзнавчі музеї.

 Розвиток  рекреаційно-туристичної галузі  сприятиме підвищенню рівня зайнятості  населення, загальному розвиткові  сфери обслуговування, благоустрою  населених пунктів, невиснажливому використанню природних ресурсів і охороні довкілля. Відзначимо, що даному питанню в області останнім часом приділяють значну увагу. Існуюча база рекреаційних закладів усіх форм власності дає можливість нарощувати лікувально-оздоровчі, туристичні, спортивні послуги, в тому числі й для іноземних туристів. Для подальшого розвитку туризму та перетворення Полтавської області на значний туристичний регіон необхідно виконати ряд умов (завдань): - розвинути матеріальну базу через залучення бюджетних коштів передбачених державною і регіональною програмами розвитку туризму, розробка інвестиційних проектів з залученням українського та іноземного капіталу. Рівень сервісу одне з головних завдань у цьому напрямку. Треба забезпечити місця відпочинку надійним телефонним, електронним зв’язком, телебаченням, радіо та іншими засобами комунікації; - розвинути і покращити туристичну інфраструктуру; - розвивати і розширювати сільський, зелений, екотуризм спиратися на заохочення приватної власності; - широке висвітлення туристичних особливостей регіону через рекламно-інформаційну діяльність; - відродити туристичні дитячі табори та кемпінги, мотелі для сімейного відпочинку. Розробка індивідуальних туристичних заходів; - збереження та реставрація пам’яток історії; - розширення і покрашення дорожньої мережі, яка б забезпечила надійний зв’язок з санаторно-лікувальними, туристичними та оздоровчими закладами, об’єктами сфери обслуговування, розгалужена транспортна мережа сприятиме розширенню рекреаційно-туристичної сфери в регіоні. Виконання цих завдань, економічна стабільність у державі сприятимуть успішному розвитку туризму в Полтавській області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

1. Закон України  «Про туризм»: За станом на 20 січня 2003 р. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське видавництво 2003. – 20 с. 
2. Указ Президента України «Про Основні напрями розвитку туризму в Україні до 2010 року» // Сайт Президента України. 
3. Безпека життєдіяльності туристів екскурсантів відпочівальників та працівників туризму (аспекти): Поправка до статті 45 Конституції України. Правила організації туристських маршрутів та користування ними (проект). Зміни та доповнення до правил дорожнього руху (проект). Туристські маршрути. Розслідування нещасних випадків. «Малий туризм» для реабілітації хворих та інвалідів. Рятувальні служби для туристів / Н.Левун (наук. ред.) В.Ляшенко (уклад.) Д.Рибалко (уклад.). – Д.: Промінь 2002. – с. 116  
4. Биржаков М. Введение в туризм / Балтийский международный ин-т туризма (БМИТ) Санкт-Петербургский гос. ун-т культуры и искусств. – М. 1999. – 192 с. 
5. Вяткин Л. Сидорчук Е. Немытов Д. Туризм и спортивное ориентирование: Учеб. пособие для студ. пед. вузов. – М. : ACADEMIA 2001. – 208 с. 
6. Гоголівськими шляхами Полтавщини: Туристичний путівник / ТОВ «Сорочинський ярмарок» / В. Покотило (фото). – Полтава 2007. – 25 с. 
7. Організація та методика оздоровчої фізичної культури і рекреаційного туризму: Навч. посібник / О.Жданова А.Тучак В.Поляковський І.Котова. – Луцьк 2000. – 236 с. 
8. Полтава – Днепр // Водный туризм Украины – www.poezdnik.kiev.ua 
9. Полтавська область // Матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії – http://uk.wikipedia.org 
10. Природа памятники Полтавы // Сайт Полтава – http://www.poltava.bizland.com 
11. Туристичний та курортно-рекреаційний комплекс Полтавської області // Україна туристична 2007 – http://who-is-who.com.ua/book/ukrtour2007.html  
12. Шулик В.В. Методичні проблеми формування регіональних рекреаційних систем (на прикладі Полтавської області): Автореф. дис... канд. архітектури: 18.00.01 / Харк. держ. техн. ун-т буд-ва та архіт. – Х. 2001. – 20 с. 
13. Щур Юрій Володимирович ,Дмитрук Олександр Юрійович. Спортивно-оздоровчий туризм: Навч. посіб. / Київський національний ун-т культури і мистецтв. – К.: Альтерпрес 2003. – 232 с.

14. Атестація з географії (за ред. В.М. Бойка. – Т: Навч.кн. 2002 р.

15. Гілецький  Й.Р. Географія для випускників  та абітурієнтів. – Л.: ВНІЛ –  Класика. 2003 р.

16. . Ковалевський. Розміщення продуктивних сил  і регіональна економіка. –  К: 2003 р.

17. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соц. - економічна географія України з основами теорії. – К.: Артек. 1999.

18.Руденко Природно-ресурсний  потенціал України. Л: Світ 1998 р. 

19.Федорченко  В.К. Історія туризму в Україні.  – К: Вища школа 2002 р.