Автор работы: Пользователь скрыл имя, 20 Мая 2015 в 16:35, курсовая работа
Актуальність теми даної курсової роботи визначається тим, що Україна має великі рекреаційні ресурси, до яких належать географічні об'єкти, що використовуються чи можуть бути використані для відпочинку, туризму, лікування, оздоровлення населення. Але сучасний стан господарювання вітчизняних підприємств санаторно-курортного комплексу характеризується нестійкими тенденціями функціонування, що в основному обумовлюється сезонними коливаннями попиту, недостатнім рівнем якості обслуговування та організаційним консерватизмом процесу управління. Саме це обумовлює актуальність вивчення цього питання з метою розроблення рекомендацій для покращання санаторно-курортної справи в Україні.
Вступ…………………………………………………………………….
Розділ 1. Особливості санаторно-курортної галузі як складової туристичної індустрії………………………………………………………….
1.1 Поняття, зміст та розвиток санаторно-курортної справи……………….
1.2 Види та склад послуг санаторно-курортної закладів України…………..
1.3 Регіональні особливості розвитку санаторно-курортної закладів України………………………………………………………………………..
Розділ 2.Функціонування санаторно-курортної закладів Закарпатської області…………………………………………………………………………
2.1 Загальна характеристика санаторно-курортного потенціалу Закарпаття……………………………………………………………….
2.2 Особливості діяльності санаторно-курортного комплексу «Сонячне Закарпаття»……………………………………………………………………….
Розділ 3. Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності…………………………………………………………………..
3.1 Основні проблеми санаторно-курортної діяльності санаторію «Сонячне Закарпаття» та шляхи їх вирішення……………………………………………..
3.2 Перспективи розвитку санаторно-курортної діяльності…………………….
Висновки………………………………………………………….
Список використаної літератури…………………
- водних рекреаційних ресурсів басейнів Дністра та Південного Бугу;
- мальовничих ландшафтів
- спелеоресурсів (можливість їх
використання як туристичних
об’єктів і з лікувальною
- найсприятливіших екологічних умов.
Сьогодні в районі функціонують такі популярні курорти як Хмільник, Сатанів, 3аліщики, Немирів. Розвивається санаторно-курортна база в Гусятині, Печері, Микулинцях, Скалі-Подільській та ін.
Певну складність становить оцінка рекреаційного потенціалу Північно-Східного району - єдиного серед районів України, розташованого в межах трьох природних зон: мішаних лісів, лісостепу і степу. Це надзвичайно урізноманітнює його ресурси, серед яких:
- сприятливі кліматичні умови як для зимових (на півночі), так і літніх (на півдні) видів рекреаційних занять;
- мінеральні джерела. Загальнодержавного значення (води без специфічних компонентів, бром на, йодо-бромна, крем’яниста, радо нова тощо);
- мальовничі лісові пейзажі, річкові долини Хоролу, Ворскли, Сейму, Пселу, простори найпівнічніших в Україні степів;
Відносно стабільна екологічна ситуація в перспективі може сприяти розвитку, крім уже відомих курортів (Миргород, Березівські Мінеральні Води, Рай-Оленівка, Ліщинівка), інших рекреаційних центрів - Путивля, Нових Санжар, Пісочина, Високою та ін., які перебувають у стадії становлення.
Північно-Західний і Центральний райони мають різну структуру рекреаційних ресурсів, але відзначаються однаково: слабким розвитком, санаторно-курортної бази.
Північно-Західнийнайменший за площею, має такі основні ресурси:
- значні лісові масиви з
- сприятливі кліматичні умови;
- водні об’єкти (численні озера, річки, ставки);
- перспективні для
Сьогодні активно формуються Шацький, Степаньський, Грем’ячський, Острозький та інші рекреаційні вузли і центри.
Унікальність Центрального району в аспекті його рекреаційного використання полягає вже в тому, що з ним пов’язані імена видатних діячів української історії і культури: Б. Хмельницького, Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого, М. Старицького, С. Скляренка, В. Чорновола та ін. Серед інших рекреаційних ресурсів району:
- м’який, помірно континентальний клімат;
- мінеральні джерела - радонові і без специфічних компонентів і властивостей;
- мальовничі краєвиди, особливо уздовж берегів Дніпра, Росі, Тясмину, Інгульця і численних ставків;
Курортно-рекреаційне господарство району є слабко розвиненим, що пов’язано перш за все з поганою транспортною доступністю. Тут функціонують курорти і курортні місцевості Соснівка, Сокирна, Прохорівка, Світловодськ.
Основними рекреаційними
ресурсами області є мінеральні і термальні
води, різні за хімічним складом і лікувальними
властивостями. Із 207 родовищ, занесених
до Кадастру мінвод України, 18,8% становлять
закарпатські .
Проте, як показує досвід, однієї тільки
наявності бальнеологічних ресурсів недостатньо
для того, щоб успішно розвивати рекреаційну
діяльність. Необхідна сучасна розвинена
мережа санаторно-оздоровчих та курортних
закладів, яка б успішно функціонувала
на базі наявних природно-рекреаційних
(бальнеологічних) ресурсів. Це б дозволило
успішно розвивати як вітчизняний, так
й іноземний рекреаційний (оздоровчий)
туризм.
У мережу санаторно-курортних та оздоровчих
закладів на 1 жовтня 2014 р. увійшли: 20 санаторіїв,
7 санаторіїв-профілакторіїв, 28 баз відпочинку,
по одному пансіонату з лікуванням та
відпочинку, одна курортна поліклініка
та два дитячі оздоровчо-санаторні позаміські
заклади цілорічної дії. Шосту частину
перерахованих суб’єктів зосереджено
у Свалявському районі, 15,0% – у Мукачівському
та по 11,7% – Виноградівському та Хустському
районах.
До бальнеологічних ресурсів Закарпатської
області відносять: мінеральні води, озокерит,
соляні печери, природні комплекси зі
сприятливими кліматичними умовами. Найбільш
відомими бальнеологічними курортами
є: «Поляна», «Верховина», «Сонячне Закарпаття»,
«Квітка Полонини», «Синяк», «Гірська
Тиса», «Шаян», «Свалява», «Усть-Чорна»,
«Поляна Квасова» та ін.
Матеріальна база переважної більшості
санаторно-оздоровчих та курортних закладів
Закарпатської області є застарілою й
потребує реконструкції й оновлення.
Інформація про діяльність санаторно-оздоровчих
та курортних закладів Закарпатської
області аналізується на основі матеріалів
Головного управління статистики в Закарпатській
області .( Додаток 2)
Кількість оздоровлених у санаторно-курортних
та оздоровчих закладах по Західному регіону
(на 10 тис населення; осіб) у 2014 р. (Додаток
3).
Як видно з Додатку 3, кількість оздоровлених осіб, починаючи з 2002/2003 рр., поступово зростала (винятком стали тільки 2005/2006 рр.). Найбільша кількість оздоровлених була в 2007/2008 рр. (92,0 тис осіб), проте вже починаючи з наступного року кількість оздоровлених зменшилася до 76,4 тис. осіб. Основною причиною такої негативної тенденції стали кризові явища в економіці, що призвели до падіння доходів більшості громадян України.
Структуру кількості оздоровлених осіб по видах закладів у 20013/2014 рр. (у відсотках) подано у (Додаток 4).
Отже, як видно з рис. 4, із загальної
кількості 76352 особи найбільшу кількість
оздоровлено санаторними закладами (66,4%),
санаторіями профілакторіями (15,9), та базами
відпочинку (10,5).
За віковою структурою оздоровлено
70,3 тис. дорослих осіб, 5,0 тис. дітей та
1,1 тис. підлітків. Із загальної кількості
оздоровлених – 0,4 тис. – це особи, що постраждали
від аварії на ЧАЕС, з них 85,9% діти та підлітки.
Загалом, в оздоровчих закладах проведено
1098,3 тис. ліжко-днів або 14,4 ліжко-дні в
середньому однією особою.
Отже, аналізуючи показники діяльності
санаторно-оздоровчих та курортних закладів
Закарпатської області, можна виділити наступне: дана
область має багаті природно-рекреаційні,
бальнеологічні ресурси, що дозволяють
успішно розвивати курортну справу.
Проте основними перешкодами успішного
розвитку є:
- падіння доходів населення країни, що
відразу відбивається на показниках діяльності
закладів даної сфери;
- застаріла матеріально-технічна база
наявних закладів;
- низький рівень сервісу, слаба маркетингова
підтримка, відсутність науково-практичних
розробок з питань успішного розвитку
галузі.
Основні завдання, які необхідно вирішити,
полягають в наступному:
- реконструкція, оновлення,
модернізація матеріально-технічної бази
наявних санаторно-курортних й оздоровчих
закладів;
- закупівля сучасного медичного обладнання
й устаткування;
- підвищення якості надання послуг (забезпечення
комфортабельності перебування, високе
сервісне обслуговування, належна увага
до клієнтів з боку персоналу закладів);
- потужна рекламна кампанія наявних закладів
та їх можливостей як на внутрішньому,
так і на міжнародному галузевому ринку;
- забезпечення співпраці керівництва
закладів з місцевими науковцями з метою
вироблення рекомендацій щодо удосконалення
діяльності на ринку, маркетингових підходів,
застосування ефективних систем менеджменту,
розвиток внутрішнього маркетингу та
ін.
Запропоновані заходи дозволять
підвищити туристичний імідж Закарпатської
області в цілому та сприятимуть притоку
все нових туристів, що дозволить збільшити
надходження як в місцевий, так і в державний
бюджети.
Информация о работе Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності