Перспективні напрямки розвитку санаторно-курортної діяльності

· впровадження сучасних технологій очищення води та залучення додаткових джерел водопостачання;

· ремонт та реконструкція існуючих аварійних мереж водопостачання і водовідводу, створення системи автоматизації та диспетчеризації водопостачання курортних об'єктів незалежно від форми власності та підпорядкування;

· розвідування нових запасів підземних вод для питного водопостачання та раціональне використання існуючих місцевих джерел;

· створення замкнутих систем водозабезпечення як частини безвідходних технологій;

· реконструкція існуючих та будівництво нових каналізаційних споруд.

Для сталого функціонування курорту необхідне створення відповідної нормативної бази, яка складається із системи стандартів та інших нормативних документів, моніторингу ресурсного потенціалу та нормативно-правових актів. Що стосується санаторію «Синяк», то крім оздоровчої діяльності одним із напрямків розвитку функціонування закладу є розширення сфери його діяльності, а саме - зимовий відпочинок. Дослідження показують що гірськолижний відпочинок користується чималим успіхом на Україні та країнах ближнього та середнього зарубіжжя. Найближчі гірськолижні бази, які розташовані у Карпатах через відсутність снігу використовуються не повністю та не раціонально. Нестійкий сніговий настил не дозволяє любителям гірськолижного спорту займатися ним навіть у зимовий період. В той же час, на протязі 5-ти місяців у році в районі села Синяк Мукачівського району температура повітря не перевищує 0 С. Будівництво спортивно-туристичного комплексу з використанням системи штучного снігу дозволить вирішити дану проблему. Крім любителів гірськолижного відпочинку, комплекс зможе використовуватися для тренувань та проведення змагань спортивними клубами та збірними командами районів, областей України, а також міжнародного рівня. Все це забезпечить завантаження практично пустуючого на цей період ліжкового фонду санаторіїв, турбаз та готелів у більш повній мірі. Разом з тим запрацює вся інфраструктура регіону, відчутно збільшиться кількість робочих місць, набуде розвитку сільський та зелений туризм. Роботу гірськолижного комплексу пов'язана із роботою санаторіїв - крім активного відпочинку - проведення лікувально-оздоровчих процедур.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Наявність унікальних природних лікувальних ресурсів, відомостей щодо їх сучасного стану, розвинутої інфраструктури, санаторно-лікувальних закладів становлять той базовий потенціал, на основі якого має формуватись державне ставлення до раціонального використання рекреаційних можливостей курортних територій, що обумовить подальший розвиток курортної галузі України.

Для сучасної оцінки природного потенціалу курортів і забезпечення сталого розвитку курортів необхідно, перш за все, державне зведення даних про природні лікувальні ресурси й об'єкти курортної інфраструктури, що є головним завданням Державних кадастрів природних територій курортів і природних лікувальних ресурсів. Крім того, при оголошенні природної території курортною та застосуванні спеціальних економічних заходів мають бути враховані результати екологічно-економічної соціально-економічної оцінок природного потенціалу курортів та об'єктів їх інфраструктури.

Закарпатська область володіє надзвичайно благодатними умовами для розвитку практично всіх напрямків туризму та оздоровлення людей. В першу чергу, це географічне розташування і природньо-кліматичні фактори. Згідно шкали оцінки клімату рекреаційних регіонів Закарпаття займає високу позицію по сумарній тривалості благосприятливих періодів, які складають 10-11 місяців у році. Закарпатська область є однією з найбільш багатих зон бальнеологічного лікування не тільки в Україні але й у всій Східній Європі.

На сьогодні на Закарпатті вивчено понад 700 водопроявів мінеральних вод, 25 % із яких складають столові мінеральні води, а 75% - є лікувально-столовими водами і можуть бути використані з рекреаційною метою. Фактично в Українських Карпатах, у тому числі в Закарпатті, розташовано 2/3 курортів України. Закарпаття займає одне з перших місць серед інших областей України за кількістю вод, що розливаються. У регіоні проведене курортно-рекреаційне зонування території Закарпаття і виділення 10 курортно-рекреаційних зон дало можливість проаналізувати сучасний стан використання всіх родовищ мінеральних вод як при промисловій їх експлуатації для розливу мінеральних вод, так і в санаторно-курортному лікуванні.

Поглиблене вивчення можливостей найбільш раціонального використання гідромінеральних ресурсів виявило можливості створення на Закарпатті нової моделі санаторно-курортних закладів - багатопрофільних курортів. Можливості для створення подібних багатопрофільних курортів є і в Ужгородській курортній зоні та курортах Шаян, Карпати, Синяк. На базі багатьох природних лікувальних мінеральних вод, завдяки м'якому клімату, живописному ландшафту з багатою і різноманітною рослинністю в області сформувались бальнеологічні та кліматичні курорти із різними санаторно-оздоровчими закладами державного і місцевого значення. Рекреаційна територія санаторіїв складає 156 гектарів. У них функціонують лікувально-діагностичні кабінети, кабінети масажу і лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичні кабінети, водолікарні, інгаляторії, аеросолярії.

У рейтингу попиту санаторіїв Закарпаття найвищу сходинку займає санаторій «Синяк», де лікують захворювання опорно-рухового апарату та інші. Колись збиткова оздоровниця з унікальною водою сьогодні має басейн, тут організовано гірськолижне дозвілля.

При прийомі синяцьких сірководневих ванн посилюється кровообіг у шкірному покриві і глибоких тканинах, у судинах серця і кінцівках, поліпшується насосна функція серця, сповільнюються серцеві скорочення, знімаються спазми судин і знижується артеріальний тиск. Сірководень при надходженні в кров через шкіру і дихальні шляхи збільшує вміст сульфгідрильних і дисульфітних груп та активізує глютадіон, що активізує ферментні системи, підвищує енергетичний ресурс клітин і тканин, підсилює регенеративні процеси, нормалізує процеси збудження і гальмування у центральній нервовій системі.

Керівництво санаторію прагне поєднати два напрями стратегії розвитку оздоровниці: лікування та відпочинок. Відпочиваючих гостинно чекає простора бібліотека із читальною залою, де книголюбам запропонують понад 10000 книг на будь-які смаки, клуб-кінозал, де відпочиваючі мають змогу оцінити творчі доробки вокального ансамблю, художньої самодіяльності санаторію «Синяк», будинків культури Чинадієва, Сваляви, Поляни, а також професійних колективів Закарпатської обласної філармонії, Мукачівського драматичного театру та інших. До послуг відпочиваючих відеосалон, літній танцювальний майданчик і танцювальний зал. Тут постійно проводяться веселі розважально-танцювальні вечори, вогники та концерти. Є можливість переглядати через сателітне та кабельне телебачення європейські програми, російські та українські канали. А також є шаховий, тенісний, більярдний та тренажерні зали.

Отже, головною особливістю курортних ресурсів є універсальність сполучення різних природних лікувальних факторів, які формуються природним шляхом при мінімальній участі людини. Багато з цих факторів формуються тисячі і мільйони років і їх запаси зовсім не безмежні. Вплив господарської діяльності людини порушує складену рівновагу природних факторів і може привести до незворотної втрати цілого комплексу лікувальних ресурсів.

Збереження природних лікувальних ресурсів повинно бути засновано, насамперед, на охороні курортно-рекреацйних зон. Незважаючи на очевидну економічну і потребу в розвитку оздоровчо-рекреаційного комплексу, на сьогодні в Україні, за незначними винятками, не встановлені межі охоронних зон усіх видів, майже не визначені показники резервних територій для розвитку курортів навіть на найближчу перспективу. Тому особливої уваги потребує комплекс питань з санітарної охорони курортів та родовищ природних лікувальних ресурсів.

 

 

Список використаної літератури

1. Бабкин А.В. Специальные  виды туризма. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 252 с.

2. Бальнеологічні курорти  та мінеральні води країн Карпатського регіону. // Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 84 с.

3. Викова Л.М. Курорти Закарпаття. - К.: Здоров'я, 1985. - 80 с.

4. Дмитрук О.Ю. Екологічний  туризм: сучасні концепції менеджменту  і маркетингу. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2004. - 192 с.

5. Дорогунцов С.И., Куценко  В.И., Ольшевский В.И., Гаврилюк Л.Ф. Перспективы рационального использования  рекреационных ресурсов Украины  в целях массового оздоровления  населения. // Проблемы развития рекреационного  хозяйства в приморских районах: Материалы ІV международной научно-практического семинара «Экономико-экологические проблемы приморских регионов» (г. Южный, 19-21 октября 1994 г.). - Одесса, 1994. - С. 9-11.

6. Жук М.В., Круль Г.Я. Менеджмент  готельно-курортного і туристичного  сервісу. Конспект лекцій. Частина 1. - Чернівці: Рута, 2004. - 88 с.

7. Квартальнов В.А. Туризм. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 320 с.

8. Кифяк В.Ф. Організація  туристичної діяльності в Україні. - Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

9. Курортно-рекреаційні зони  Закарпаття. // Довідник 2000. - Ужгород, 2000. - 235 с.

10. Курортні ресурси України. / Під ред. проф. М.В. Лободи. - К.: Укрпрофоздоровниця, «Тамед», 1999. - 334 с.

11. Кравців B.C., Гринів Л.С., Копач М.В., Кузик С.П. Науково-методичні  засади реформування рекреаційної  сфери. Наукове видання. - Львів: НАН  України., 1999. - 78 с.

12. Любіцева О.О. Рекреаційна  географія і розвиток туризму : Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля // Міжнародна науково-практична конференція (4-6 червня 2004 р.). - К.: КНУКІМ, 2005. - С. 54-62.

13. Любіцева О.О. Ринок  туристичних послуг (геопросторовий  аспект). - К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.

14. Молнар О.С., Марченко  О.І. Оцінка наявного туристисно-рекреаційного  потенціалу рекреаційних зон  Закарпаття // Екологічний вісник. - 2008. - № 7. - С. 24-29.

15. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний  комплекс України. - Львів, 1997. - 259 c.

16. Мінеральні води Закарпаття. Питне лікувальне використання. - Ужгород, 1997. - 174 с.

17. Москаленко В.Ф., Омецинський  Б.Ф., Омельянець С.М., Бабаєв К.Д. Курортна  галузь та перспективи її розвитку. // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - №4. - С. 5-14.

18. Омецинский Б.Ф. Курортная  отрасль Украины и перспективы  её развития. // Український бальнеологічний  журнал. - 2002. - №4. - С. 7-11.

 

Додатки

Типологія курортів

За лікувальними факторами:	кліматичні, бальнеологічні, грязьові, змішані
За функціональним використанням:	лікування, відпочинок, туризм
За відомчим підпорядкуванням:	міністерств та відомств, профспілок, підприємств, приватні, іноземні
За значенням:	міжнародні, державні, місцеві
За географічним місцезнаходженням:	рівнинні, приморські, гірські
За тривалістю експлуатації:	цілорічні, сезонні, змішані
За віковим складом:	дитячі, для дорослих, змішані
За потужністю:	до 1000 місць, 1000-3000, 3000-5000, 5000-10000, 10000-20000, понад 20000
За медичним профілем:	спеціалізовані, загального призначення, протитуберкульозні
За відношенням до систем розселення:	агломеровані, руралістичні, міжселебельні
За рекреаційним режимом:	реабілітаційні, лікувальні, оздоровчі, змішані
За характером оздоровчого впливу:	рекреаційно-профілактичні, реабілітаційні, лікувальні

 

Додаток 2

Оздоровлені у санаторно-курортних та оздоровчих закладах по Західному регіону у 2009 р.

Динаміку кількості санаторно-курортних та оздоровчих закладів