Ресурсно – рекреаційний паспорт Кіровоградської області

Урочище знаходиться в долині річки Буки (права притока Плетеного Ташлика) на південний захід від села Злинка Маловисківського району, за 10 км від залізничної станції Капустине.

Каскади є одним з небагатьох місць поширення природних  водоспадів  на  Придніпровській височині та рівнинній частині України в цілому. Урочище є прикладом типових рівнинних лісостепових  східноєвропейських  ландшафтів  річкових долин лісостепової смуги, збережених в у своєму природному місці розташування.

Урочище цікаве з багатьох точок зору. Тут  знаходиться місце виходу на поверхню  масивної глиби нижньопротерозойських  гранітів і мігматитів - елементів  найдавнішої тектонічної структури  України, - Українського щита. 

Рослинний світ урочища дуже різноманітний. Тут збереглися рослинні угрупування петрофітних, чагарниковою і лучних степів. 9 видів рослин, урочища, що зустрічаються на території, занесено до Європейського Червоного списку і Червоної книги України. Є регіонально рідкісні види і формації. 

Не менш цікавий і унікальний тваринний  світ. Тут мешкає безліч рідкісних  і зникаючих видів. 58 представників  тваринного царства урочища охороняються Бернською конвенцією, 14 занесені до Червоної книги України.

5)Унікальне урочище "Монастирище "

На крайньому півдні Кіровоградської області, біля с. Завтурове Устинівського району знаходиться ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Монастирище" площею 15,3 га.

Територія заказника займає стрімкі схили  каньйону р. Інгул і прилеглі плакорні ділянки. Це одна з найбільш мальовничих ділянок Кіровоградщини - надовго лишаються в пам'яті глибокий каньйон, гранітна скеля біля річки, хаотичне нагромадження великих кам'яних брил.

На стрімких схилах річки на щебенистих ґрунтах  виявлені петрофітні степові ценози. Привертають увагу жовті зірочки очитку їдкого, жовті голівки цмину піскового і рожеві суцвіття чебрецю двовидного. В розщілинах каміння зустрічається авринія скельна і очиток Борисової. Ранньою весною великі куртини утворює рідкісний червонокнижний вид - сон чорніючий. Тут можна побачити деякі рідкісні для області види: навесні - гіацинтик блідий з блакитними квіточками, зібраними у витягнуте суцвіття; влітку - куртини гоніолімону Бессера, а також рідкісний реліктовий вид - ефедру дво - колоскову. Слід відмітити на гранітних схилах великі популяції тюльпану південно-бузького. Це - єдине місце на Кіровоградщині, де знайдені рябчик руський та причорноморський ендемік голонасінник одеський, які занесені до Червоної книги України.

На стрімких схилах з виходами гранітів (в основному на правому березі р. Інгул) зустрічаються густі зарості чагарників і невисоких дерев, в яких переважає клен татарський. Тут можна побачити різноманітні види чагарників - свидину, калину-гордовину, а також малопоширепі види - кизильник чорноплідний, мигдаль степовий та вишню степову.

Степові ценози на прилеглих плакорних ділянках представлені в основному типчаково-ковиловими степами. Крім ковили волосистої, тут  зростають ковили Лессінга та пірчаста (всі 3 види занесені до Червоної книги України). Серед різнотрав'я виділяється своїми темно-синіми квітами шавлія степова, поруч ростуть льон австрійський з бузково-голубими квітами, молочай Сегієрів, волошка рейнська. Слід відмітити такі характерні степові рослини, як кринетарія волохата, горлянка хіоська, чабрець Маршалів.

В заказнику  зростає ряд видів, властивих  південному варіанту степів, які в  області трапляються рідко. Це такі види, як цінна лікарська ефедра двоколоскова, громовик великощетинистий, гвоздика Андржійовського, це мешканці південних степів на північній межі ареалу.

По днищу  ріки переважають ценози осоки гострої, зустрічаються куртини очеретянки звичайної і комишу лісового. По берегах р. Інгул слід відмітити  високі зарості очерету звичайного з окремими куртинами схеноплекту  озерного. Поруч із типовими лучно-болотними видами тут виявлені і мало - поширені в даному регіоні такі види, як валеріана висока і комишівник звичайний.

Привертає увагу різноманітний тваринний  світ заказника. На ділянках цілинного  степу мешкають різні птахи - жайворонки чубатий, малий та степовий, щеврик польовий, боривітер звичайний, ворона сіра, чекан луговий, а серед безхребетних домінують прямокрилі, дикі бджолині і трав'яні клопи.

На кам'янистих  схилах із заростями чагарників відмічені: з птахів - сорокопуди жулан та чорнолобий, мухоловка сіра, горобець польовий, камінка лиса, зозуля звичайна, соловейко східний, з плазунів зустрічаються два види ящірок (прудка та зелена), а також вуж звичайний та гадюка степова - вид, що занесений до Червоної книги України. В заплаві можна зустріти лелеку білого, різні види жаб, вужа водяного, черепаху болотяну; в заростях прибережно-водної рослинності мешкають бабки.

Заказник "Монастирище" - це один із найцінніших своєрідних природних  комплексів Кіровоградщини, унікальна  ділянка її природи.

Крім  вищеперелічених природних об’єктів є ще дуже багато інших, а саме:ландшафтний заказник "Інгульські крутосхили",який знаходиться в Устинівському районі в околицях с. Олександрівки. Територія площею 15 га являє собою лівий стрімкий берег р. Інгул. Своєрідності ділянці надають різноманітні кам'яні відслонення, місцями у вигляді гранітних скель. У рослинному покриві заказника переважає степова рослинність. На верхніх прилеглих до стрімкого схилу ділянках із щебенистими ґрунтами збереглися угруповання різнотравно-тиичакових степів,також затока в гирлі Омельника-місцевість, де створений загальнозоологічний заказник місцевого значення "Деріївський" площею 100 га, є затокою Дніпродзержинського водосховища, що утворилася в гирловій частині р. Омельник. По різні боки затоки, яка вклинюється в правий берег Дніпра на 2,5 км, неподалік від її узбережжя розкинулись мальовничі села Успенка та Деріївка, а в межах берегової смуги побудовані бази відпочинку, в тому числі і мисливська база, і багато інших схожих природних об’єктів.

8.Архітектурно-історичні ресурси,найвизначніші  об’єкти

Слід  зазначити те,що в області народилося чимало людей, які стали героями Радянського Союзу,а також башато просто відомих людей є уродженцями Кіровоградської області: І.Карпенко-Карий(якого ми згадували раніше) відомий письменник,уродженець Кіровоградщини;Маринич Олександр Мефодійович-  географ-геоморфолог, член-кореспондент НАН України;Авдієвський Анатолій Тимофійович (1933) — хоровий диригент, композитор, народний артист СРСР (1983);Пестушко Костянтин Юрійович (псевдонім Кость Степовий-Блакитний; 1898 — 1921)  — військовий діяч, отаман Степової дивізії, Головний отаман Холодного Яру.

Найважливішими  об'єктами туризму є: усипальниця  російського військового діяча, героя Вітчизняної війни 1812 р. М.М. Раєвського,Хрестовоздвиженська церква в Розумівці- православний храм в селі Розумівка Олександрівського району на Кіровоградщині, пам'ятка архітектури та  містобудування загальнодержавного значення, родова усипальня родини Раєвських. Церква-усипальня підпорядкована Народному музею історії села Розумівка;пам'ятка архітектури Іллінська церква 1786 р. у м. Новомиргород- православний храм в місті Новомиргороді на Кіровоградщині, пам'ятка архітектури XVIII століття. Вважається найстарішою пам'яткою архітектури області.Іллінська церква збудована на кошти купця Миколи Годжія з цегли у перехідному стилі від бароко до класицизму. Церква цегляна, центрична, в плані має вигляд хреста (тетраконхова), з високим восьмигранним трибуном та куполом, увінченим главкою. Гладкі поверхні стін церкви з двома рядами вікон розділені пласкими пілястрами з невеликими розкрепівками, по карнизу їх оточує фриз з ліпними розетками. В силуеті церкви підкреслена ступінчаста композиція мас. Дзвіниці біля неї немає; Фортеця Святої Єлисавети (Єлисаветинська фортеця; зустрічається також написання Фортеця Святої Єлисавети, Єлисаветинська фортеця) — фортеця, адміністративний центр Новосербського поселення (Нової Сербії та. Новослобідського козацького полку). Названо на честь святої Єлисавети, яку імператриця Єлизавета Петрівна вважала своєю покровительницею. Мала форму правильного шестикутникапериметром (разом із зовнішніми укріпленнями) до 6 верст. Єлисаветинська фортеця була головним поселенням (штаб-квартирою) Новослобідського козацького (згодом Єлисаветградського пікінерного) полку. Фортеця була одним з оплотів російського впливу у регіоні: протягом 1753-64 вона була місцем перебування вищого російського командування на півдні України; у ній діяла слідча комісія у гайдамацьких справах (з 1756). Під час російсько-турецької війни 1768-74, коли у межі Єлисаветградської провінції вдерлися татари, гарнізон укріплення не тільки вдало витримав облогу, а й відбив турецько-татарське військо від навколишніх селищ. З 1775 фортеця Святої Єлисавети остаточно втрачає своє оборонне значення; у 1784 з неї було вивезено до Херсона всю артилерію. З 1785 вона перетворюється на місто Єлисаветград (тепер — місто Кіровоград, адміністративний центр Кіровоградської області)Фортеця Св. Єлисавети є унікальною фортифікаційною пам'яткою XVIII ст. Сучасне використання фортечного комплексу не відповідає його історико-культурному значенню. Фортецю внесено до переліку пам'яток культурної спадщини України.Контури фортеці лежать в основі герба Кіровограду; Комплекс юнкерського кавалерійського училища:із 1829 року Єлисаветград став центром військових поселень на півдні України. У місті розмістили штаб-квартиру резервного кавалерійського корпуса. Постійно проводилися збори, огляди й інші військові заходи за участю вищих царських сановників і самого царя.Протягом 1830-х років створюється комплекс юнкерського кавалерійського училища, що і понині займає величезну площу у самому центрі міста. До революції училище було самим більшим навчальним закладом міста.На плані міста 1854 року визначено місце і планувальну композицію майбутнього комплексу кавалерійського юнкерського училища. Ядром цієї композиції став плац (нині Ковалівський парк).Присутній на маневрах 1847 року Микола І власноручно зробив закладення палацевого і штабних корпусів адміністративного центру військових поселень.Однак будівництво було розпочато лише весною наступного 1848 року. Автором проекту був архітектор з Одеси Верлон, а керував проектно-кошторисними роботами одеський технік-будівельник Шумилін. У комплекс увійшли: 3-поверховий палацевий корпус, 3-поверхові штабний і навчальний корпуси, манеж, будинок офіцерського зібрання, стайні;

Комплекс  юнкерського кавалерійського училища  являє значну цінність, як зразок архітектури  пізнього класицизму і як об'єкт історії;Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор):розташований у центральній частині міста, де були поселення греків, які і побудували у 1812 році "тщанием священнослужителей церковного старосты и парафиян" церкву.Дзвіниця споруджена 1828 року.Побудована по типовому проекту у стилі класицизму; Колишня жіноча гімназія:побудована у 1901–1902 роках за проектом архітектора Олександра Лишневського у стилі еклектики з впливом давньоруського стилю.Являє собою архітектурну цінність через використання у цегельному муруванні елементів дерев'яного російського зодчества;Колишній приватний будинок Марущака: Побудований у 1880–1890 роках на кошти колишнього земельного гласного Івана Марущака у стилі еклектики з впливом форм бароко.Автор проекту невідомий.Початкове функціональне використання: перший поверх – торгові приміщення; другий – житлові приміщення.Своїм декоративним оздобленням складає художню цінність і є одним з архітектурних зразків міського помешкання кінця ХІХ століття.;Комплекс лікарні Св.Анни Червоного Хреста:Розпочато будівництво у червні 1902 року, завершено – у травні 1904 року. Будувалася на кошти купчихи Ганни Дмитрян.Проект генплану розроблений архітектором Олександром Лишневським. У процесі будівництва коректувався архітектором Яковом Паученко, інженерне оснащення і його монтаж виконаний інженером Таммом при консультації земського лікаря Юцевича.Побудовано в стилі еклектики з впливом давньоруського стилю, надавши цегельному муруванню мотиви дерев'яного зодчества.;Синагога:знаходиться в центральній частині міста, побудована на місці старої синагоги 1853 року, що була зруйнована в 1895 р. через аварійність конструкцій.У 1895–1897 рр. збудовано існуючу "головну синагогу" по проекту архітектора Олександра Лишневського на кошти єврейської громади.Оригінальне спорудження будинку виконано у характерному еклектичному стилі кінця ХIХ століття з романтичним напрямком мавританського стилю.Належить до видатної спадщини архітектурної школи еклектики в Україні.

9.Види туризму, актуальні для  даної території

Пріоритетними для Кіроовоградської області є пізнавальний туризм, сімейний відпочинок.М'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ створюють  природні рекреаційні ресурси області. 
Рекреаційні можливості Кіровоградщини забезпечують санаторно-курортні та оздоровчі заклади різних форм власності. 

Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині — оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок і водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки і пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.

10.Екологічний стан території

Екологічна  ситуація в області у 2001 р. в цілому залишалася стабільною. Разом з тим, досягти помітного поліпшення в  стані довкілля не вдалося. Це зумовлено  тим, що продовжують мати місце низькотехнологічні та ресурсоємкі виробництва, не здійснюються відповідні вклади на охорону навколишнього природного середовища, збільшується знос та морально старіють очисне облад-нання і технології. В останні роки через відсутність коштів нові установки і обладнання практично не впроваджуються, погіршується якість використову-ваного палива.

Одним з  факторів, що впливає на якість довкілля є контроль за кількістю відходів, що утворюються і розміщуються в  області, ступінню їх небезпечністі  та рухом. Ця робота знаходиться під постіним контролем і будується на основі Закону України “ Про відходи “ інших законодавчіх та нормативних актів.

Враховуючі  відсутність в області спеціалізованого полігону для зберіган-ня токсичних  відходів, значна кількість підприємств області накопичують частину відходів виробництва на своїй території у місцях, обладнаних у відповідності з вимогами екологічних та санітарних норм і правил.

Динаміка  утворення та накопичення токсичних  відходів І-ІІ класів небезпеки, які  утворювались на підприємствах області за останні 5 років дозволяє зробити висновок, що їх кількісний та якісний склад майже не змінюється, кількість утворюваних відходів стабільна тому потужностей установки демеркурізації ртутьвміщуючіх ламп і приладів, а також лінії по омонолічуванню відходів гальванічних виробництв в шлаколужні бетони, які діють на НВФ “ Екоцентр “ дозволять вирішити питання утилізації цих видів відходів та будуть сприяти підтриманню безпечного балансу накопичення і знешкодження значної частки відходів І-ІІ класів небезпеки на території області.

Аналіз  документів, що надані на даний час  в держуправління екології та природних  ресурсів на погодження лімітів на утворення і розміщення відходів на 2003 рік показує, що збільшення кількості  утворюваних відходів та зміни їх якісного складу не передбачається.

Найбільш  складним залишається в області  питання поводження з твердими побутовими відходами. Всі існуючі сміттєзвалища  організовані понад 20 років, а у м. Кіровограді понад 50 років тому. В зв”язку з чим вирішення питання їх реконструкції або закриття і будівництва нових є нагальною проблемою для області.

Основними проблемами радіоекології в області  є:

- есхаляція  радону з поверхні хвостосховищ  та відвалів уранодобувних шахт;

- перенесення  з частками пилу радіонуклідів на значні відстані (до 650 м) від основного джерела забруднення;