Специфіка та принципи надання транспортних послуг за допогою автотранспорту

Що ж стосується невеликих виробників, то вони спеціалізуються  руются на великовузлового складання  автобусів переважно малого класу, тобто до 22 місць, на основі вантажних шасі і в перспективі на ринок туристичної техніки виходити не планують

 

3.3. Досягнення та проблеми сучасного етапу розвитку автотуризму в Україні

 

 Аналіз інформаційних  матеріалів з проблем розвитку  автотуризму в Україні, який, до речі, носить безсистемний і регіональний характер, дозволяє все ж зазначити, що в Україні протягом останніх п'яти років відчутними темпами ведеться дорожнє будівництво.

 За повідомленнями  Укравтодор, тільки в одній Київській  області протягом 2009-2011 р. реалізовано 6 автодорожніх проектів, реконструйовані транспортні вузли трас Київ-Одеса, Київ-Чоп. Велика увага приділяється будівництву об'їзних доріг, тунелів, мостів та вдосконалення міських трас. Такі роботи ведуться практично у всіх регіонах, однак, як зазначають аналітики, проблеми, які накопичувалися десятиліттями, неможливо вирішити в такий короткий термін.

 Сезонність  автотуризму в порівнянні з  іншими підгалузями масового  відпочинку не є настільки  гострою і нездоланною. Хороша  транспортна доступність створює перспективи для цілорічного масового туризму у вихідні та святкові дні.

 Добрими  темпами розвивається технічне  обслуговування та заправна мережу. Сьогодні ці питання вирішуються  в Україну без особливих проблем,  хоча залишає бажати кращого якість заправних матеріалів.

 В Україні  з'явилася і працює широка мережа  оренди та прокату автомобілів.  Наприклад, Всеукраїнська прокатна  компанія АВТО - Драйв, - на сьогоднішній  момент найбільша Автопрокатная  мережа в Україні надає можливість  скористатися автомобілями як від провідних фірм, так і вітчизняних - економ класу. Територіально компанія АВТО-Драйв покриває практично всю Україну і налічує 20 прокатних станцій. Мережа продовжує розширюватися, а це дозволяє зручно замовити автомобіль і в будь-якому пункті прокату мережі його здати. Орендувати автомобіль можна зарезервувавши його безпосередньо з сайту, фірми, а також відвідавши або зателефонувавши в одне з представництв.

 На транзитних  шляхах розташована велика кількість  кафе і ресторанів, багато хто з них розширюються, обладнуються номерами для відпочинку, саунами, масажними та іншими побутовими послугами.

 Харчування, торгівля, розміщення розвиваються  на основі приватної ініціативи, часто, без осмисленого державного  регулювання. Це часто призводить до того, що нові підприємства заважають роботі існуючих, призводять до їх занепаду. Кадри, в таких закладах, підбираються на основі сімейних зв'язків і часто не відповідають вимогам необхідної кваліфікації.

 Виробництво,  продаж, оренда обладнання для цілей автотуризму здійснюється на досить сучасному технічному рівні, проте з малоефективними методами розповсюдження. Можна сказати, що сьогодні в Україні працюють всі світові лідери у виробництві розбірних будиночків для туристів, наметів, тентів, автопричепів, проте демонстрація цієї продукції відбувається в основному на презентаціях і виставках, а дорожня інформація працює не в повній мірі на основі приватної ініціативи, а тому вимагає державного регулювання.

 Таким чином,  можна прийти до висновку, що автотуризм в Україні розвивається в основному, завдяки приватній ініціативі і, для свого потенційного розвитку вимагає загальнодержавної програми, яка враховувала б усі складові даної сфери туризму.

 

 

 

 

 

                               

                               

                                  

 

 

 

 

 

 

                                                ВИСНОВКИ

 

Автомобільний туризм - це система підприємств, що забезпечують туристів, які подорожують  на власному або орендованому автомобільному транспорті.Автопослуги,які використовуються в туристському обслуговуванні, включають три основних напрямки: організація автобусних подорожей; організація подорожей на особистому транспорті туристів; прокат автомобілів.  За характером організації та проведення туристські подорожі діляться на планові і самодіяльні. Плановими автомобільними подорожами можуть бути подорожі на орендованому автотранспорті (автобус або мікроавтобус), а також спортивні подорожі на особистому або орендованому транспорті.

В сфері автотуризму в Україні є ще невирішені проблеми. Перш за все, при аналізі розвитку автотуризму, явним стає те, що дана сфера розвивається "самопливом", на основі приватного підприємництва та за відсутності державного регулювання, тому не відповідає рівню державного стандарту. Подальшого вдосконалення вимагають автомобільні траси; пункти розміщення автотуристів; спрощення системи прокату автомобіля; вдосконалення інформаційної бази для автотуристів - можливість придбати конкретні схеми-маршрути, карти автомобільних доріг регіонів подорожі і пр.

Таким чином, з  вищесказаного випливає, що головною проблемою, яка гальмує розвиток автотуризму, - є відсутність державної  програми розвитку автотуризму в  Україну, яка об'єднала б розрізнені поки підприємства автотуризму в  струнку розгалужену систему із залученням учасників з суміжних галузей; визначила пріоритети розвитку, поставила чіткі цілі і завдання.

                                    

                                       

                                       ЛІТЕРАТУРА

 

1. Закон України  "Про автомобільний транспорт". -К.: Парламентський видавництво. - 2003. -23с.

2. Правила надання  послуг пасажирських автомобільного  транспорту / Витяг / / Законодавство. -2007. - № 30.

3. Автомобільні  та мотоциклетні туристські маршрути / Склад. Столяров О.А. . - М.: Профиздат, 1990. -384с.

4. Бейдик О.О.  Рекреаційно-турістські ресурси  України: методологія та методика  аналізу, термінологія, районування. -К.: Вид-во Київ. Унів., 2001. - 395с.

5. Биржаков  М.Б., Никифоров В.И. Індустрія туризму: Перевезення - СПб.: Герда, 2001. - 400 с.

6. Волошановський  А. Автомобільне подорож. Особливості  організації / / http:// www. ukrtourism. com

7. Гетьман В.І.  Автотуризм чи автомобільний  туризм: теорія и реальність. -К.: 2002. - 185с.

8. Готельний та туристичний бізнес / Под ред.А.Д. Чудновського. -М.: Тандем, 2000. - 460с.

9. Гуляєв В.Г.  Туристські перевезення. - М.: Фінанси  і Статистика, 1998. - 368 с.

10. Дармостук  І. Дорожній бум / / Дзеркало  тижня. -2006. - № 29. -С.17-18.

11. Зима А. Г. Лисицына И. И. Особливості та розвиток транспорту в туризмі,2010 – 12-30 с.

12. Зорін Є.В., Виноградов П.А. Туризм і галузеві системи: Підручник. -М.: Фінанси і статистика, 2001. -178с.

13. Котов Г.Г. Організація і проведення туристських походів. -М.: Профиздат, 1986. - 248с.

14. Мальська М.П., ​​Худо В.В. Туристичний бізнес: теорія та практика: Навчальний посібник. -К.: Центр учбової літератури, 2007. -424с.

15. Прейгер Д., Малярчук І. Розвиток іноземного туризму в України в контексті розбудови міжнародніх транспортних корідорів / / Економіка України. - 2001. - № 6. - С. 20-28.

16. Сорк Д.І. Туризм. Транспорт. - М.: Попит, 1997. - 160 с.

 Транспорт  и шляхи сполучення / Під ред. . Затворніцького. -К.: Транспорт, 1997. -172с.

17. Фастовець О.О. Організація транспортних подорожей и перевезень: Навчальний посібник. -К.: Музична Україна. -2003. -190С.

18. Федорченко В.К., Костюков О.М. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Навч. посібник. -К.: Кондор, 2004. -166с.

19. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Правове регулювання перевезень в Україні: навчальний посібник: Х.: Одіссей, 2006. -560С.

 20. www.wikipedia.org

 21. www.tourlib.net