Спорядження як процес

- пухові замінники.  Ця категорія представлена як  найбільш численною групою утеплювачів,  розроблених і запатентованих  як світовими лідерами, так і нікому невідомими виробами "noname". Лідером в цій ніші є фірма DuPont, яка пропонує утеплювачі Hollowfill, Quallofill i Thermolite. Фірма "ЗМ" представляє утеплювач Thinsulate, "NorthFace" - PolarGuard. Решта утеплювачів, таких як Microloft, Quadroloft, Thermo-6, Izotherm, Hollowfiber, Fibertec тощо є доробком менш відомих фірм, хоча за нижчу ціну іноді зустрічаються аналогічні з дорогими спальниками теплозберігаючі властивості.

Головною відмінністю спальників із замінниками пуху є практичність у використанні поряд з високою теплоізоляційною здатністю, яка наближається до природнього утеплювача. На відміну від пуху синтетичні замінники швидше висушуються, гріють навіть мокрими, є менш вибагливими у використанні і практично не завалюються чи збиваються в купки. Діапазон температур теплозбереження: +10...-25° С.

Серед решти  туристичного спорядження до спальників пред'являються особливі вимоги по транспортуванню. В спальнику турист проводить одну з найтриваліших частин походу, тому для підтримання його у відповідному робочому стані слід дотримуватися певних правил. В поході спальник за будь-яких умов повинен залишатись сухим. Враховуючи те, що в Карпатах на 10 середньорічних днів припадає переважно 3 сухих, то дотримуватися цього правила буде непросто. Тим не менше наводяться деякі міркування:

1) спальник  по своїй природі є відмінним абсорбентом, простіше кажучи, намокає моментально, проте сушиться за гірських умов довго;

2) щоб уникнути  намокання спальника, останній  завжди слід транспортувати у: 

а) водонепроникному наплечнику, що накритий дощовиком  і зсередини вистелений герметичним  поліетиленовим мішком;

б) додатковому  поліетиленовому пакеті;

в) власному водонепроникному чехлі.

3) Спальник  слід намагатися розташовувати  в центральній частині наплечника, що найменше контактує із зовнішнім  середовищем. 

За умови  дотримання усіх вищезазначених застережень  і за умови, що спальник достатньо  добре утримує тепло, за допомогою  нього можна за ніч висушити весь свій одяг (важливо також добре повечеряти). Звичайно, перший час, поки туриста не огорне Морфей, буде трошки зябкувато, проте вранці можна стати свідком незвичайної метаморфози (мокрий одяг можна і не вдягати, а просто кинути у спальник, хоча на тілі швидше висихає). Взуття таким чином висушити важко. Намочиться лишня пара сухих шкарпеток Спальники треба якомога рідше прати (при цьому суворо дотримуватись умов, позначених на етикетці - пам'ятці), після походів добре просушувати, зберігати в розкладеному вигляді. Прання пуховиків слід уникати.

Існує думка, що спальники з пуху і його замінників до чохла слід складати нетрадиційним  способом: поступовим і хаотичним  запиханням всього спальника в чехол, поки той весь не влізе. Вважається, що таким чином утеплювач менше збивається в купки і це впливає на збереження його теплоізоляційних властивостей.

Деякі вироби постачаються чехлами з т.зв. компресійними  ремінцями ("компресійні мішки"). За їх допомогою спальники можна  суттєво зменшувати в об'ємі, якщо проблема вільного простору в наплечнику є актуальна. В позапохідний час спальники зберігають в розгорнутому вигляді. В деяких для цього є внизу петельки. Однією з проблем наплечників є заїдання бігунка блискавки при защіпанні. Ряд виробників (Баск, Ханна) для уникання цього прошивають спеціальну смугу. Це допомогає, але інколи ця зона більше промерзає за утеплену.

Карімат

 Давним-давно  Іжевська фабрика, що знаходиться  в Росії, освоїла випуск пінополіетиленових килимків для ванних кімнат. Але час творить чудеса і основними покупцями даного виробу стали саме туристи. З тих часів карімати вже ніхто у ванній не бачив, а фабрика штампує ці нехитрі туристичні ложа й донині.

 А термін "карімат" походить від бренду "Karrimat" фірми Karrimor. Причому імпортні  та російські килимки відрізняються. Перші - з поліуретану, тепліші, 10 мм, менше схильні до деформації при скручуванні та дорожчі. Російські бувають також і московські і виготовляють з пінополіетилену. Товщина - 8 мм, відповідно вони холодніші. В останніх зустрічаються синоніми "керамід, пінка, килимок" тощо. Килимки в поході виконують дві основні функції: ізолюючу та пом'якшуючу. Попри свою нехитру конструкцію, вони коштують не так і дешево. Умови експлуатації невибагливі. Матеріал доволі надійний: піддається згинанню, викручуванню, стисканню без особливих наслідків для карімата. Він не промокає (але намокає), не псується з часом, проте плавиться і рветься, хоча це не заважає йому справно виконувати свої функції. У день, в якому передбачається зіткнення групи з жерепом, карімат краще ховати до наплечника, інакше на ньому навіки залишаться неестетичні бойові шрами.

 Поряд з додатковими можливостями, основну свою функцію килимок виконує вночі. В Карпатах, незважаючи на пору року, ночі є досить прохолодними. В кожного туриста наявність килимка є, якщо не обов'язковою, то бажаною. Досвід підтвердить, що ночівля в наметі без карімата, особливо в тривалих гірських походах, може суттєво вплинути на стан здоров'я, а якщо ніч передбачається і без спальника, то краще не лягати. По-друге, килимок можна використовувати з користю для наплечників. Каріматом послуговуються як формоутворювачем, вистеляючи всередині наплечника вздовж периметра. Тим самим досягається підтримання його в формі, збереження вмісту у сухості, крім того, сам карімат не займає дорогоцінного зовнішнього простору наплечника (наприклад, в Єрмаку), який часто відводять під намет. Килимок слід розповсюджувати усередині якомога щільніше, так як корисний об'єм наплечника зменшується за рахунок складок (в останніх, до речі, дуже багато чого можна ховати, зокрема, гостру сокиру, тим самим її убезпечити).

 В нових  "трубах" при наявності бокових  стяжок карімат доцільно прикріпляти саме збоку. З однієї сторони, не займається цінний простір наплечника, з другої - за вміст бокової кишені, що буде під каріматом (особливо, коли там скло), переживати не доведеться. На привалах карімати часто використовують як підстилку: і тепло і м'яко, на такому "диванчику" може поміститися до 4-5 туристів, що не мають сідачок. Зручно користуватися килимками і в потягах, застеляючи брудні полиці. В продажу бувають навіть 10 мм VauDe.

Сідачка є одним з найпростіших, проте немаловажливих винаходів активного туризму. Судячи з назви (а в неї їх багато) основна її функція є зрозумілою. Проте більшість людей, що з нею стикаються, не розуміють її практичного значення, поки не випробують в дії (після чого від неї буде важко відмовитися).

Основна властивість  сідачки - у можливості її використанні в якості стільця на привалах (особливо після дощу чи в болотистих місцинах при умиванні), в зв'язку з чим вона просто незамінна. Завдяки цьому туристу не страшні ні холод карпатських ґрунтів, ні гострі сучки на колоді. Непоганий профілактичний засіб (інша назва - Геморойка).

 У складних  погодних умовах за відсутності  сухих дрів воду довести до кипіння, а тим паче у ній щось зварити, без додаткової каталізації практично неможливо. Тут сідачка виконує ще одну свою унікальну функцію - нагнітаючу. Ефект приголомшуючий, полум'я навіть на сирих дровах може досягати значних розмірів. Останнє важливо за умов сирої погоди (наприклад під дощем).

Виготовити  сідачку не становить жодних труднощів. Для цього потрібно: частинка карімату, трошки дерматину на обшивку, метр гумової  стрічки та пластмасовий замок. Старий непотрібний карімат можна купити в складчину в сусіда (вийде ~ на 8 сідачок); кусок дерматину чи іншої тканини, що не пускає колір, стрічку та замок можна придбати в будь-якій галантереї (замість дермантину можна використати стару папку для школярських зошитів часів совка, якщо знайдете). З карімата вирізається прямокутник 25 на 20 см, з дермантину - відповідного подвійного розміру із запасом на прошивку обгортка, з вужчого боку крізь отвори в останній просиляється стрічка, яка сходиться в замку. Обгортка щільно прошивається товстою подвійною ниткою разом зі стрічкою, яка фіксується для уникнення ковзання.

При виготовленні сідачки слід керуватися наступними міркуваннями:

 завжди  використовуйте в якості наповнювача  матеріал карімату, а не поролон чи інший ненадійний пом'якшувач;

 ніколи  не використовуйте степлер в  ролі голки з ниткою: незважаючи  на виграш в часі, скоби мають  здатність розгинатись з часом  і колоти свого власника довгими  походними днями у відповідне місце, а також витягувати нитки з одягу;

 якщо використовуєте  сідачку в якості пом'якшувача  натертих наплечником місць (зокрема,  хребців) або просто носите  її на поясі, впевніться, що  обгортка не пускає колір. Під  дією високої температури, потовиділення та тиску наплечника в поєднанні з світлими футболками сідачка залишає незабутні (невиводимі) спогади; - не скупіться на замок, він досить дешевий

 потреба  одягати та знімати сідачку  через ноги чи голову (особливо  під час привалів, коли на плечах 20 кг наплечник), швидко виведе зі стану рівноваги;

 розмір сідачки може бути довільним, в залежності від тилового потенціалу (навіть весь карімат при бажанні).

Одяг та взуття

Незважаючи  на літню спеку в низів'ї гір, в гірські походи завжди рекомендується брати такий мінімальний комплект одягу та взуття:

- одна пара  грубих і жорстких штанів (краще  - чорні джінси, на них менше  бруд видно) або камуфляжні  бавовняні; 

- пара спортивних  штанів або рейтузів (краще спортивні  облягаючі брюки) - на заміну чи утеплення;

- одна тепла  сорочка; 

- шорти; 

- светри з  поліестерового волокна (фліс/полар)  або в'язаний шерстяний светр;

- водонепроникна  та стійка до пошкоджень штормовка;

- три пари  футболок (краще чорних) або футболки  з флісу/полару;

- білизна в достатній кількості в залежності від довжини переходу;

- пара теплих  шкарпеток з натурального волокна  (з розрахунку одна пара на  день-два походу);

- тепла зимова  шапка і кашкет (кепка);

- пара черевиків,  обов'язково з твердою підошвою "вібрам", пара кедів або кросівок (змінне).

Тепер більш  детально. Про одяг слід подумати не в останню чергу, і на цьому  екомити свій час та кошти дуже небезпечно. Він повинен відповідати гірським реаліям карпатської погоди. Високогір'ю часто притаманний різкий перепад температури повітря, зокрема влітку 2002 р. при денній +30°С в деяких карах Чорногори вночі температура опускалася до +5°С. Середньодобова температура повітря з висотою падає в середньому градус на 300 м. Зимове екіпування відрізняється від літнього. За умови глибокого сніжного покриву перелік одягу повинен включати куртку із сучасних утеплюючих/вітро/вологозахисних і дихаючих технологій (1300 г), брюки-комбінезон (900 г) та рукавиці з аналогічними властивостями (170 г пара), а також тепле, водонепроникне і рифлене взуття (1200 - 2000 г пара). Джінси/шерсть дуже швидко акумулюють сніг і тануть просто на тілі, тому брати їх не рекомендується. Пуховки незамінні у високогір'ї і дуже компактні. Вага жилетки-безрукавки - 500 г.

Походні брюки  є постійним робочим одягом туриста. Стосовно матеріалу не існує однозначної думки: груба джінсова тканина є набагато витриваліша і краще себе зарекомендувала в умовах криволісся та в хвойних лісах, ніж бавовна. Однак джінси важчі, сильніше натирають і при намоканні суттєво збільшуються в вазі. Бавовняні або напівсинтетичні брюки камуфляжного забарвлення набули більшого поширення серед туристів: вони дешеві (8-10$), легкі, швидко сохнуть і значно менше натирають за джінси, не кажучи вже про камуфляжні властивості. 100% бавовняні краще "дихають" в спеку, зате довше сохнуть і менш стійкі до зношування, протирання і вицвітання аніж напів- і синтетичні. Вага 500 г з ремінцем.

Шорти. При  тривалих переходах по безлісих ділянках в літню спеку без шортів не обійтися. Однак варто пам'ятати, що засмага в горах чіпляється сильніше і "спалити" ноги нескладно. В жерепі та густому лісі шорти протипоказані: жереп і гілки непомітно розполосують ноги червоними смугами щонайменше на два тижні (при відсутності стежки через косодеревину не врятують навіть грубі джінси). Вага 100-300 г.

Сорочка стане  в пригоді для додаткового  утеплення при перевірці карпатськими вітрами свого ККД, а також  вночі при низьких температурах в міжсезоння, коли часто приходиться  вдягатися під зав'язку. Особлива увага до штормовки (штурмовки). Головним чином, їй прийдеться взаємодіяти з довкіллям, прагнучи захистити ніжне тіло туриста, наприклад, під час жерепових баталій чи смерекових поневірянь. Навіть після таких вакханалій жодна нитка не повинна стирчати зі штормовки. Тоді вона справді надійна.

Светр є основним холодостійким елементом одягу, окрім цього його використовують як пом'якшувач в особливо тяжких випадках натирання лямками наплечника і в якості подушки. Станом на сьогодні на ринку присутня величезна кількість різних синтетичних утеплюючих матеріалів, легших і практичніших за шерсть/вовну - з поліестерового волокна (фліс, полартек). Вони дуже теплі, добре "дихають" і швидко сохнуть. Стосовно ваги, то рівноцінний за теплозберігаючими властивостями флісовий є легшим від шерстяного лише на 100 г. (500...600 г.)

Футболки  за сприятливої погоди служать поряд  з шортами основним елементом  походного вбрання. Поряд з верхнім одягом мають додаткове теплозберігаюче та гігієнічне значення. Проте їх одинарне використання ускладнюється прискореним натиранням плеч та інших частин тіла наплечником, а в умовах буйної рослинності їх експлуатація в якості єдиного верхнього одягу неприпустима. Для запобігання власного цвітіння рекомендується змінювати частіше. Дехто замість бавовняних футболок використовує аналоги з флісу/полару, незавжди така заміна є виправдана: бавовна будучи мокрою дуже дискомфортна і порівняно довго сохне, але фліс/поларове волокно є набагато термоактивніше і в якості нижньої білизни, м'яко кажучи, парить. Вага бавовняної футболки - 100 г.

Білизна - це особиста справа гігієни кожного. Шотландці он обходились... Деякі виробники випускають спеціальну термобілизну, однак її використання в Карпатах не завжди є виправдане через високу ціну.

Шкарпетки великою  кількістю не переобтяжать. Є предметом  особливої уваги, основним чином, після дощу. Найкращими є шкарпетки з натуральної бавовни/шерсті; синтетичні з неякісних матеріалів слабо "дихають", парять і швидко забруднюються. Найтепліші з натуральних - шкарпетки з овечої шерсті. Ряд виробників випускають спеціальні туристичні/спортивні шкарпетки з нових синтетичних матеріалів, з покращеними теплоізоляційними та вентиляційними властивостями. Є навіть водонепроникні. Ціни на такі вироби високі.