Спорядження як процес

Шапка ніколи не зашкодить, особливо після хорошої зливи аби зігріти голову змоклого туриста, а також вночі, коли температура навіть влітку іноді падає нижче нуля. Туристи! Пам'ятайте: кількість тепла, що витрачається головою людини, досягає 60-70% загального обсягу, виробленого організмом, а при низьких температурах - 80-90%. Вага - 80 г. Своєрідні особливості кашкета (кепки) роблять його постійним атрибутом одягу карпатника. Поєднання з каптурами штормовки та дощовика складає непереможне воїнство проти:

- вітру (каптур запобігає зриванню вітром кашкета з голови, особливо на хребтах);

- хвойних  (дашок кашкета захищає обличчя  від надокучливої хвої, павутини  та гілок);

- води (дашок  відводить як ринва стоки води  під час дощів в обхід обличчя). Каштет також запобігає перегоранню на сонці обличчя (в сонячний сніжний день це не допоможе - 90% ультрафіолету відбивається від снігу, використовуйте спеціальні креми). Вага - 120 г.

Взуття (на просторіччі - вібрами, берци, черевики) виконує  одну з найвідповідальніших функцій - щеплення та збереження в безпеці  кінцівок туриста в умовах гірських ландшафтів. До взуття пред'являються  суворі вимоги: якість, зручність, водонепроникність, необхідна форма та ін. Черевики повинні відповідати вимогам  сильно пересіченої місцевості гірських переходів, бути міцними, цільно зшитими, підошва повинна бути прошита і проклеєна. Усі ці нюанси неодмінно проявлять себе, найменша дрібничка типу слабких шнурків чи тонкої підошви, яка в умовах цивілізації малопомітна і великого впливу на практичність не має, тут може завдати чималих неприємностей та навіть перешкодити пересуванню. До проблем якості слід підходити виважено: для походу, в принципі, підходять спеціалізовані туристичні черевики. Ринок пропонував і пропонує взуття для гір та туризму - т. зв. вібрами. Назва походить від торгової марки VIBRAM, яка закріпила цим іменем відповідний тип рельєфної підошви. Черевики дуже надійні, витривалі, коштують від 50$ до 150$. Імпортні речі представлені брендами Lowa, Asolo, Raichle, Koflach, La Sportiva, Trezeta тощо. На ринку колись пропонувався пост-вітчизняний варіант вібрам: міцні, добротні, довговічні, однак невисокі в голінищі і без жодних технологій.

При виборі взуття слід зважати на таке:

- черевик  повинен бути виготовлений з жорсткої та твердої шкіри;

- підошва повинна обов'язково бути на рифленій (рельєфній) основі, краще фірмовій; в серйозних походах, особливо на скелях, мокрих чи засніжених розсипах і завалах (ґорґанних полях), порослих жерепом, ця особливість проявить себе якнайкраще.

- підошва повинна бути високою, товстою, прошитою та проклеєною. Перше значно знизить удари нерівної поверхні (гострі камені, ускладнений рельєф тощо), і зменшить ризик пошкодження ступней туриста (що в горах не рідкість); прошив забезпечить безперешкодне пересування будь-якими ділянками гір (щоб підошва не застрягла, бува, десь у розколині). При купівлі нового взуття спеціально для гір завжди візуально слід перевіряти прошивку на предмет імітації. Висота і проклейка підошви важлива в умовах надмірно зволожених ділянок походу (болото, долини рік тощо) і впливає на водонепроникність.

- голінище  черевика повинно бути вищим  за кісточки ноги. Внаслідок нерівного кроку, при падінні, потраплянні ноги в щілину або простого зашпортання, ця ділянка стопи найбільше страждає, навіть можна пошкодити сухожилля. Високе голінище пом'якшить удар і запобігне ушкодженню (чим краще припасованіші черевики до ваших ніг та належніше зав'язані шнурки, тим більше шансів уникнути небезпеки);

- черевики  не повинні тиснути. Усі нові  вироби варто розносити за  півроку до походу. Всі потенційні точки натирання, що в умовах міста особливо не дошкуляють, в горах при проходженні 50 км доведуть ступні до жахливого стану. Як правило, будь-яке взуття натирає, кого більше, кого менше. Залежить від взуття, особливостей організму власника, морфології стопи та ландшафту (на рівнинній монотонній місцині найбільше натирається вся поверхня стопи, на тривалих спусках - пальці). Для уникнення натирання помагають грубі шкарпетки (навіть в спеку), зручні та не дуже важкі черевики. Американці для власних вояків видають талькову присипку, яка утримує ноги від зволоження, і тим самим від виникнення водянок. Деякі відомі спортивні фірми виготовляють навіть спеціальні шкарпетки (наприклад, французька Salomon, польська CampuS), які запобігають чи послаблюють виникнення водянок. Звичайно, вони недешеві. Завеликі розміри взуття - теж не вихід. Черевик ковзатиме на стопі, це теж сприятиме її натиранню, а коефіцієнт щеплення з поверхнею зменшиться за рахунок ненадійності зв'язку черевик - стопа, що може призвести до травми.

- шнурки повинні  бути пласкі та міцні, їх  функція полягає в надійній  фіксації черевика на стопі,  тому чим більше секцій (дірочок,  запонок) вони охоплюють, тим  надійніше можна припасувати  взуття до ніг та уникнути  можливих проблем (пласкі шнурки  менше розтягуються і відповідно  краще тримають стяжку, повільніше  перетираються і є міцнішими);

- бокові амортизаційні  подушки. Якщо зверху, спереду  і ззаду стопи у вібрамах  захищені більше завдяки товстішому  шару шкіри на вигині протектора, то з боків нога більш вразлива. Передові виробники у таких місцях вшивають пом'якшувальні подушки, на практиці річ зовсім не лишня.

Вібрами поділяють  за масивністю на одинарні, півторашні і двійні (очевидно, від ваги пари). Перші більше схожі на армовані кросівки, у других голінище вже підноситься вище і захищає голіностоп від вивихів, останні - це масивні гірські черевики. Вага - 800; 1300; 2000 г відповідно (за пару).

Щодо водонепроникності  та аерації. Багато виробників забезпечують свої продукти додатковими дихаючими  і водонепроникними мембранами, основні  з яких - пориста GoreTex (бренд "W.L.Gore") і безпорова SympaTex (бренд "Enka AG"). Перша краще дихає і сохне, друга - невразлива до засалення пор, чим страдає конкурент. Вібрами  з обома видами мембран прекрасно  ізольовані від води, черевики Dachstein від Raichle (SympaTex) витримали 12 год тестового занурення у водному середовищі вище лінії стику протектор-шкіра. Шкіра (нубук, замша, виворітка) зразу намокає, але внутрішня поверхня взуття залишилася сухою. Нубук дуже вразливий до зовнішніх пошкоджень, менше - замша, найвитриваліші в цьому плані військові черевики зі свинячої шкіри (кирзи). Вироби зі шкіри особливо з мембранами слід дуже обережно сушити: близько коло вогню не розташовувати, а на батареях ЦО - через тканину. Водонепроникність тримається рік-два, залежно від інтенсивності походів. Далі черевики потроху пропускають воду, особливо в пошкоджених місцях.

Для альпіністів ряд фірм випускають спеціальні пластикові черевики, адаптовані для високогірних подорожей при низьких температурах. Конструкція нагадує лижні черевики: складається з внутрішнього шкіряного черевика і зовнішньої пластикової оболонки. Рельєф взуття підігнаний на взаємодію з кішками, пластик не дає проникнути волозі, захищає від снігу і льоду. Старіші моделі схожі на лижні черевики, але легші і зручніші при ходьбі. Нові втратили у вазі та розмірах. Ціна - від 150-200$. Вага - 2,5-3 кг пара.

Кеди/кросівки наполегливо рекомендується брати  з собою в якості заміни основної пари, для відпочинку ніг під час привалів, для використання на нескладному рельєфі. Дешеві китайські кеди Star можна придбати від 2$. Для тривалого пересування даний вид взуття не є пристосований за рахунок тонкої і твердої стельки. Проте легкі (800 г) і швидко висихають. Як правило, розрахунок витривалості кедів передбачуваний: одна пара - один багатоденний похід. Для пошановувачів власних ніг стануть в пригоді спортивні сандалі. В теплу погоду ноги в них після складного туристичного будня чудово дихають і почувають себе просто відмінно. Важать небагато. Дехто бере з собою ґумові чоботи. Зберігають ноги в сухості в разі відсутності водонепроникних вібрам в поєднанні з якісними "ліхтарями". Важать вони як середні вібрами і довго схнуть, навіть на сонці. В такому разі халяви пропонується максимально розгинати назовні і спрямовувати до вогню чи іншого тепла.

Ліхтарі

"Ліхтарі" (гетри, гамаші, напівбахіли) - дуже  корисна деталь туристичного  спорядження. Особливо корисні  при проходженні росянистих луків,  зон з легким сніжним покривом, лісу після дощу. Слід відрізняти від бахілів, що оригінально становлять собою мішки і вдягаються на ноги по коліно поверх взуття під зав'язку (незамінні в глибокому пухкому снігу). Ліхтарики випускаються фабрично (німецька Tatonka, польський CampuS, житомирський Extreme Travel тощо) по завищеній ціні (10-30$), хоча витривалий матеріал Кордура, продумані стяжки і защібки, система кріплення при експлуатації є практично незамінними в глибоких снігах і сипухах.

Кампусовські  видаються найкращими за критерієм  найкраща якість за найменше гроші. Оброблений поліуретаном матеріал Ендура 1000 (аналог Кордури від Дюпонт) перевірено не пропускає воду/сніг і є витривалим. Вага - 360 г. Фронтальний фіксуючий гачок ліхтарика розташований трошки занизько, в результаті він підходить далеко не всім вібрамам (зате під пластикові черевики Кофлах підігнався 100%). Нижня частина у двох місцях прошита гумовою стрічкою, в більшості випадків цього достатньо для нескладного снігового покриву і "сипухи", хоча бажання бачити там ще додаткову шнурівку залишилось. Підстопна стяжка, хоч і армована додатковим волокном для міцності і має регулюючу застібку, але з часом розтягується, а потім рветься і переважно в точках кріплення з ліхтариком (викидати не треба - достатньо "посадити" стяжку на болт з гайкою). На морені цей вид кріплення просто-напросто перетирається, тому краще зразу причепити сталевий тросик і не морочитись на марші. У верхній частині резинок вже немає, зате передбачений стягувальний шнурок. Традиційно для цього виду і покоління напівбахіл, вироби мають повздовжню замок-блискавку, яка закривається зверху коміром і фіксується липучками і кнопками.

Extreme Travel пропонує  ліхтарики з кордури за вищою  ціною - в районі 56 грн., при тому, що по функціональності і надійності  поступається конкурентам. В нижній частині відсутні як резинові стяжки, так і стягуючі шнурівки, єдиними фіксаторами, забезпеченими виробником, є підстопна стяжка і гачок на шнурівку. В результаті сніг елементарно потрапляє в утворені неприлягаючою щільно тканиною отвори. У верхній частині для фіксації замість шнурівки просилена слабенька і тонка резинова стрічка. Для уникнення її "втікання" в пази на кінцях вона делікатно закріплена в петлю, яка часто рветься. Комір повздожньої блискавки фіксується лише липучками.

Готовим виробам  є дешевша альтернатива. За 10-15 грн  можна виготовити ліхтарики, що не поступаються функціональністю вказаним моделям, не доторкнувшись до голки з ниткою. Для цієї мети вистачить одного квадратного  метра матеріалу. Підійде нейлон водовитривалістю не менше 2 метрів водного стовпа, він ідеальний для роси і легкого снігу (на бездоріжжі він швидко рветься). На фірні, насті та льоді підійде надійна кордура 1000 од. міцності, однак обійдеться вона дорожча. Також потрібні два метри середньоширокої ґумової стрічки і трьох пар товстих метрових шнурівок. В будь-якому ательє чи будинку побуту за п'ять гривень їх пошиють, вставлять стрічки для стяжки і просилять паралельно до гумових стрічок зверху і низу кожного ліхтаря по фіксуючій шнурівці. Третя пара піде на підстопні стяжки для надійної фіксації ліхтарика на взутті. Варто просити кравчиню прошивати ліхтарики грубшими нитками і подвійним простроченням, а також відрізняти низ від верху ліхтариків формуванням відповідно вужчих і ширших отворів під діаметр відповідної частини гомілки. Нижня стяжка-обруч повинна бути пришитою/прикріпленою напостійно і максимально щільно припасованою до взуття. Просилені паралельно до ґумових стрічок стяжки-фіксатори перед експлуатацією варто добре зв'язувати (ґумові стрічки для цього заслабі), особливо знизу.

Мова йшла про ліхтарики найпростішої конструкції, складніші (в т.ч. фірмові) мають повздовжну блискавку, що позбавляє необхідності одягати їх через стопи/взуття ("самоскиди"), та надійні підстопні стяжки.

Техніка

Фотоапарат, камера

Фото- та відеотехніка зазвичай служать засобами формування доказової бази на предмет відвідин тих чи інших місць (в спортивних походах), збереження пам'яті про походи з документальною, науковою та іншою метою. Світлини не тільки увіковічнюють відвідані місця, але є засобами кращого усвідомлення здійсненого походу, сприяють в підготовці та навчанні до наступних звершень, плеканні мистецьких пошуків.

З технічної точки зору якісна техніка вимагає надзвичайної безпеки при транспортуванні та експлуатації, багато важить і дорого коштує. Фіксуючу техніку дозволяється брати будь-кому і у будь-якій кількості. Звісно бажано, щоб цим займався найбільш підготовлений турист. Проблеми з технікою часто пов'язані з їх делікатністю: одні туристи взяли відеокамеру на зимовий Петрос, де вона і замерзла, позбавивши нагоди увіковічнити гарну мить. У фотоапаратів (особливо Зеніт) під час падіння часто відкриваються кришки, внаслідок чого засвічуються цінні кадри багатоденного походу. При низьких температурах можуть замерзати затвори, запотівати об'єктиви, відмовляти електронні схеми і джерела живлення.

Ліхтарі

Є корисними, коли виникає потреба поратися з  наметом, наплечником, спостерігати, чи закипіла вода в казанку і т. д. за відсутності природнього освітлення, а також при нічних подорожах. Найзручніші - імпортного виробництва Petzl, Coleman, Campingaz, Duracell, Silva тощо. Ліхтарі з криптоновими лампами потужні - до 100 м освітлення, галогенові - до 300 м. За джерелом живлення поділяються на батарейкові (від "мікропальчиків" ААА, "пальчиків" АА до "напівдіжок" та "діжок" R6), та аккумуляторні. За способом транспортування є ручні і налобні. Останні набагато зручніші, особливо під час нічного розбирання наплечника чи пошуку потрібної речі в темряві, а також під час багатогодинних нічних переходів, однак по ціні вони значно дорожчі - від 15$, в той час як нормальний двопальчиковий Duracell коштує вдвічі дешевше - 7$. Налобні по джерелу живлення є як двопальчикові (Campingaz, Petzl), так і чотирьох (Coleman). Верхні моделі Petzl та Silva представлені професійними ліхтарями з виносними фірмовими аккумуляторними батареями. Сам ліхтар від цього виграє у вазі, але додаткові проводи зручності не додають. Енергоспоживання в ліхтарів порівняно невелике - 6-7 год при двох 100% заряджених аккумуляторах 1900 мА·год (Campingaz LC-602). При альтернативі краще вибирати водонепроникні і протиударні з вимикачем у формі повороту фокусувального кільця.

Примуси та пальники

Пристрої, що заміняють вогонь в умовах тотального бездрів'я. Примуси працюють на бензині, пальники на газі. В обох є суттєві переваги і недоліки.

Компас 

Пристрій, що за допомогою намагніченої стрілки та градуюваної шкали позволяє досить точно встановлювати сторони світу і орієнтуватися за нестриятливих погодніх умов. Рідинні є менш інертними і дозволяють точніше знімати покази. Фосфорна індикація стане в пригоді за відсутності світла.

Мобільні радіотелефони стільникового зв'язку

В умовах розвитку вітчизняного ринку послуг безпровідного  телефонного зв'язку та зростаючого покриття операторами території країни мобільні телефони в туризмі починають відігравати визначальну роль. Відкинувши всі інші зручності, які дають ці пристрої (годинники-будильники, нагадувальники, калькулятори), окремо варто відзначити можливість відновлення втраченої орієнтації шляхом підтримання зв'язку з іншими туристами та виклик рятувальників. На більшості вершин Українських Карпат покриття дозволяє здійснювати повноцінний телефонний зв'язок, на схилах та в долинах річок покриття обмежене. Пальму першості тримає вітчизняний оператор зв'язку Київстар GSM, дещо відстає UMC. При низьких температурах та в екстремальних ситуаціях батареї слід берегти заряд батареї та гроші, спілкуючись SMS повідомленнями.

GPS (global positional system/satellite)