Теоритичнi засади формування стратегii розвитку дитячих санаторно-круiзних та оздоровчих закладiв в Украiнi

 Одна з проблем - відсутність необхідних економічних  знань у адміністрації дитячих  оздоровчих таборів. Це не дозволяє  здійснювати правильну політику  ціноутворення, що значною мірою  впливає на заповнення таборів  і, в кінцевому рахунку, на  фінансові результати їх діяльності. Слід звернути увагу й на  відсутність добре налагоджені  зв'язків між турфірмами і оздоровчими  таборами. Адміністрації останніх, як правило, не залучають підприємства  турбізнесу до просування та  реалізації свого продукту. А  якщо і вдаються до їх послуг, то в більшості випадків або  не бажають надавати знижки  на турпутівки, або дають їх  виключно в період міжсезоння. При цьому керівництво дитячих  оздоровниць не контролює ціни, за якими путівки реалізуються. Що призводить до перепродажу,  в результаті кінцева ціна  може вирости досить значно.

  Неотработанность механізму ціноутворення і відсутність продуманої системи реалізації - найважливіші проблеми всієї курортної сфери України.

 На закінчення можна  відзначити, що у російського  внутрішнього ринку дитячого  туризму є хороші передумови  для успішного і економічно  обгрунтованого розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Литература 1. Закон України „Про туризм”: За станом на 20 січня 2003 р. / Верховна Рада України. – К. : Парламентське видавництво, 2003. – 20 с.

2. „Про Основні напрями  розвитку туризму в Україні  до 2010 року”: Указ Президента  України // Сайт Президента України.

3. „Про Положення про  Державний комітет України по  туризму”: Указ Президента України  // Сайт Президента України.

4. „Про заходи щодо  розвитку санаторно-курортної діяльності  в Автономній Республіці Крим”:  Указ Президента України // Сайт  Президента України.

5. Державна програма розвитку  туризму на 2002-2010 роки // Урядовий  портал (www.kmu.gov.ua).

6. „Про затвердження  Державної програми розвитку  туризму на 2002-2010 роки”: Постанова  КМ України // Туристичний сервер  Крима (http://tour.crimea.com).

7. „Про программу розвитку  туризму в Одеському регіоні  до 2005 року”: 

8. Розпорядження Одеської  Обласної Державної Адміністрації  від 15 грудня 1997 р. // Сайт Одеської  ОДА (www.odesosoda.gov.ua).

9. Агафонова Л., Агафонова  О.. Туризм, готельний та ресторанний  бізнес: ціноутворення, конкуренція,  державне регулювання: Навч. посіб.  для студ. вищ. навч. закл. / Київський  ун-т туризму, економіки і права.  – К.: Знання України, 2002. – 352с.

10. Артеменко О. Три  десятиріччя в одному // Дзеркало  тижня. – 2001 р. – № 34 (358).–  С.5

11. Борисов К. Международный  туризм и право. – М.: НИМП, 1999. – 226 с.

12. Безпека життєдіяльності  туристів, екскурсантів, відпочівальників  та працівників туризму (аспекти): Поправка до статті 45 Конституції  України. Правила організації  туристських маршрутів та користування  ними (проект). Зміни та доповнення  до правил дорожнього руху (проект). Туристські маршрути. Розслідування  нещасних випадків. „Малий туризм”  для реабілітації хворих та  інвалідів. Рятувальні служби  для туристів / Н.Левун (наук.ред.), В.Ляшенко (уклад.), Д.Рибалко (уклад.). – Д.: Промінь, 2002. – 116 с.

13. Биржаков М. Введение  в туризм / Балтийский международный  ин-т туризма (БМИТ); Санкт-Петербургский  гос. ун-т культуры и искусств. – М., 1999. – 192 с.

14. Вакуленко В., Валентюк  І., Грибан В., Коротис С., Коротич  С., Кравченко Н. Туризм і охорона  культурної спадщини: український  та польський досвід / Українська  Академія держ. управління при  Президентові України; Центр досліджень  адміністративної реформи / Ю.  Лебединський (заг.ред.). – К.: К.І.С., 2003. – 176 с.