Транспортні послуги і транспортні подорожі: сутність та класифікація

     52. До нерегулярних  перевезень належать:  

     туристично-екскурсійні;  

     весільні та  святкові;  

     ритуальні;  

     одноразові  перевезення до місць відпочинку;  

     інші перевезення,  що не заборонені пунктом 55 цих Правил.  

     53. У разі  здійснення нерегулярних перевезень  забороняється:  

     здійснення  перевезень    одним    перевізником    або   одним  
транспортним засобом за  одним  маршрутом,  або  між  тими  самими  
пунктами більш як два рази на тиждень;  

     організація  (зокрема   шляхом  пропонування  фізичним  особам  
проїзду самостійно або за допомогою інших осіб чи засобів  масової  
інформації)  та  здійснення перевезення за заздалегідь визначеними  
напрямками,  надання послуг з перевезення автобусом за заздалегідь  
визначеним   маршрутом,  між  визначеними  кінцевими  пунктами,  з  
установленими часом відправлення, прибуття і вартістю проїзду;  

     встановлення  та  стягнення  плати   за   проїзд   з   окремих  
пасажирів;  

     самовільне (не   передбачене   умовами  договору)  визначення  
початкових, проміжних і кінцевих пунктів перевезення;  

     здійснення  посадки  та  висадки  пасажирів   у  пунктах  і  на  
зупинках,  визначених для посадки і висадки пасажирів на маршрутах  
з регулярним перевезенням.  

     У разі порушення  зазначених вимог перевезення   не  вважається  
нерегулярним  і  повинно  здійснюватись  відповідно до вимог,  які  
встановлені для регулярних або регулярних спеціальних перевезень.  

     54. Під  час   здійснення   нерегулярних   перевезень   водію  
забороняється  проводити  посадку  та/або  висадку  пасажирів у не  
визначених договором місцях.  

     55. Замовлення  юридичною або  фізичною  особою  автобуса  для  
нерегулярних    перевезень   здійснюється   шляхом   укладення   з  
перевізником  письмового  договору  про  замовлення  транспортного  
засобу.  

     Суб'єкт господарювання,  який надає туристичні та екскурсійні  
послуги і здійснює перевезення власним чи орендованим транспортним  
засобом, укладає договір перевезення з кожною особою.  

     56. Договір   на   здійснення   нерегулярних  перевезень,  що  
укладається між юридичною або фізичною особою  та  перевізником  у  
письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень,  
початковий та кінцевий  пункти  маршруту,  маршрут  перевезення  і  
державний реєстраційний номер транспортного засобу.  

     Типову форму   договору про здійснення нерегулярних  перевезень  
( z1130-12 ) затверджує Мінінфраструктури.  

     57. У дорожньому  листі  перевізник  зазначає  початковий  та  
кінцевий   пункти   маршруту,   найменування  замовника  послуг  з  
нерегулярних перевезень, а також:  

     для фізичних  осіб - прізвище,  ім'я та  по  батькові,  адресу  
проживання;  

     для юридичних   осіб  -  найменування  юридичної   особи  та її  
місцезнаходження.  

     58. Під  час  здійснення нерегулярних перевезень  пасажирський  
перевізник   забезпечує  в  установленому  законодавством  порядку  
страхування пасажирів.

{  Пункт  58  в  редакції  Постанови  КМ  N 125 ( 125-2008-п ) від  
27.02.2008 }  

     59.  Після   закінчення  поїздки замовник  послуг (уповноважена  
ним особа) підписом у дорожньому листі підтверджує обсяг виконаної  
роботи.

{  Пункт  59  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою  КМ N 983  
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }  

     60. Передній  трафарет автобуса містить напис  червоною  фарбою  
"Нерегулярне перевезення".  

     У салоні  автобуса розміщується інформація  про перевізника та  
страховика із зазначенням найменування,  адреси,  номера телефону,  
страхової суми.  

     61. Під  час  здійснення нерегулярних перевезень  водій повинен  
мати  копію  договору  перевізника  із  замовником  послуг і копію  
договору   обов'язкового   особистого   страхування  від  нещасних  
випадків на транспорті.

{  Пункт  61  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою  КМ N 983  
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }  

     62. Основні  вимоги щодо забезпечення  безпечного  перевезення  
пасажирів  під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень  
встановлюються Мінінфраструктури та МВС.  

               Перевезення організованих груп  дітей  

     63. Перевезення    організованих    груп    дітей     повинно  
здійснюватися   із   забезпеченням   високого   рівня  безпеки  та  
надійності транспортного обслуговування.  

     64. Максимальна  кількість дітей для перевезення  автобусом  не  
повинна  перевищувати  кількості  місць  для  сидіння,  визначеної  
технічною   характеристикою    та    реєстраційними    документами  
транспортного засобу.  

     65. Організовані    групи    дітей    повинні    перевозитися  
досвідченими  водіями,  які  мають  стаж  керування   транспортним  
засобом не менш як п'ять років.  

     На   маршрут,  що  виходить  за  межі  населеного  пункту  та  
протяжність  якого  становить  понад   250   кілометрів,   повинні  
направлятися  два  водії.  {  Пункт  65 доповнено абзацом згідно з  
Постановою КМ N 708 ( 708-2011-п ) від 29.06.2011 }  

     66. Перевезення   організованих  груп  дітей  колоною з п'яти і  
більше автобусів  здійснюється  за  умови  супроводу  відповідними  
територіальними підрозділами Державтоінспекції.  

     67. До  початку  перевезення організованих груп  дітей замовник  
послуг і перевізник:  

     1) визначають  маршрут перевезення організованих   груп  дітей,  
як правило, такий, за яким уже здійснюються регулярні перевезення;  

     2) встановлюють  зупинки автобуса:  

     технічні - одна  на перші 50 кілометрів і не  менше однієї - на  
кожні наступні 100 кілометрів маршруту;  

     для відпочинку - на п'ять хвилин через кожну  годину руху і на  
30  хвилин  - через кожні п'ять годин руху (допускається поєднання  
30-хвилинного відпочинку з перервою на обід);  

     для приймання  їжі - через три-п'ять годин  руху;  

     для ночівлі;  

     3) складають  схему маршруту та встановлюють  розклад руху.

{  Пункт  67  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою  КМ N 983  
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }  

     68. Перевезення  організованих груп дітей здійснюються  тільки  
у світлу пору доби і за сприятливих погодних умов.  

     69.  Замовник  послуг повідомляє не пізніше  ніж за сім робочих  
днів  автомобільному  перевізнику   про   здійснення   перевезення  
організованих груп дітей.  

     Автомобільний  перевізник не пізніше ніж  за три робочих дні до  
запланованого перевезення  організованої  групи  дітей  повідомляє  
територіальному  підрозділу  Державтоінспекції про дату здійснення  
кожного такого перевезення,  подає йому на узгодження та замовнику  
послуг на затвердження схему маршруту та розклад руху автобусів.  

     Схема маршруту   та   розклад   руху   оформляються  у  трьох  
примірниках.  

     Один примірник   схеми  маршруту  і  розкладу  руху  видається  
водію, інші зберігаються у замовника послуг та перевізника.

{  Пункт  69  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою  КМ N 983  
(  983-2009-п  )  від 09.09.2009;  в редакції Постанови КМ N 708  
( 708-2011-п ) від 29.06.2011 }  

     70. Замовник  послуг зобов'язаний:  

     до початку  поїздки скласти у трьох примірниках   список  групи  
дітей;  

     допускати  до  поїздки  дітей,  які   зазначені  у списках і не  
мають протипоказань для далеких поїздок  за  станом  здоров'я,  що  
підтверджується відповідною довідкою лікаря;  

     призначити  для   кожної   групи  з   десяти  дітей  керівника,  
відповідального за супроводження їх під час поїздки, а для групи з  
30  і більше дітей - медичного працівника та провести інструктаж з  
правил поведінки і техніки безпеки.

{  Пункт  70  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою  КМ N 983  
( 983-2009-п ) від 09.09.2009 }  

     71. Рух  колони  автобусів  з  організованими  групами  дітей  
здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху.  

     72.  Замовник  послуг  зобов'язаний  забезпечити  дітей питною  
водою,  засобами медичної допомоги,  а керівника групи  телефонним  
зв'язком і списком телефонних номерів служб екстреного виклику.

{  Пункт  72  із  змінами,  внесеними згідно з Постановою  КМ N 983  
(  983-2009-п  )  від 09.09.2009;  в редакції Постанови КМ N 708  
( 708-2011-п ) від 29.06.2011 }  

     73. Керівник  групи дітей зобов'язаний:  

     провести бесіду  з дітьми, ознайомити їх з правилами  поведінки  
і техніки безпеки під час поїздки;  

     забезпечувати  дотримання дітьми  належного   порядку  під  час  
руху  (діти  повинні  сидіти  на призначених для цього місцях),  а  
також під час посадки (висадки) з автобуса;  

     забезпечувати  посадку (висадку) дітей після  зупинки  автобуса  
тільки  з  посадкового  майданчика,  а в разі його відсутності - з  
тротуару або  узбіччя,  якщо  це  неможливо  -  з  крайньої  смуги  
проїзної  частини  (але  не  з  боку суміжної смуги для руху),  за  
умови,  що це безпечно і не створює перешкод іншим учасникам руху,  
а також справності засобів аварійної світлової сигналізації;  

     проходити  з  організованою  групою  дітей тільки тротуарами та  
пішохідними доріжками,  а у разі їх відсутності -  краєм  проїзної  
частини назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлу пору  
доби;  

     підписати  після надання транспортної послуги   дорожній  лист,  
замовлення  на  перевезення,  зазначивши відстань,  час початку та  
закінчення роботи, а у разі зміни розкладу руху - її причину.  

     74. У разі  настання несприятливих погодних  і  дорожніх  умов,  
виходу з ладу автобуса,  виникнення загрози безпеці руху,  а також  
погіршення  стану  здоров'я  водія  необхідно  припинити   рух   з  
повідомленням  про це перевізника,  який повинен вжити заходів для  
доставки дітей до  кінцевого  пункту  маршруту,  заміни  автобуса,  
водія.  

            III. Перевезення ручної поклажі  та багажу  

     75. Плата   за  перевезення  ручної  поклажі  не справляється у  
разі перевезення її у салоні автобуса:  

     міжміського  або міжнародного сполучення -  не  більше  однієї  
одиниці ручної поклажі;  

     міського або  приміського сполучення - не більше  двох одиниць.  

     Ручна поклажа  перевозиться у салоні автобуса   під   наглядом  
пасажира.  

     За перевезення  ручної поклажі у салоні автобуса  понад норму з  
пасажира справляється плата за  тарифом,  встановленим  згідно  із  
законодавством.  

     У разі   здавання  ручної  поклажі   до  багажного  відділення  
транспортного засобу за її перевезення справляється  плата  як  за  
перевезення багажу.  

     76. Багаж   пасажирів  перевозиться  у   багажному  відділенні  
автобуса (якщо це передбачено конструкцією автобуса) за плату.  

     У разі відсутності  багажного відділення багаж перевозиться  в  
салоні  автобуса  (одна  одиниця  -  безоплатно,  решта - за плату  
згідно з тарифом).  

     Багаж, що  перевозиться  в  салоні  автобуса,  повинен   бути  
розміщений так,  щоб не заважати вільному проходу пасажирів уздовж  
салону автобуса та не блокувати доступ  до  основних  і  аварійних  
виходів.  

     Перевізник  може   здійснювати  перевезення   багажу  вантажним  
автомобілем. Максимальна кількість місць багажу, що приймається до  
перевезення,  визначається  перевізником,  але  не може бути менше  
двох одиниць від одного пасажира.  

     77. Право на  отримання багажу має пасажир,  що здав його  для  
перевезення.  

     78. Пасажир  під час здавання багажу для  перевезення має право  
оголосити його цінність, сплативши встановлену суму.  

     79. Після   завершення  перевезення   багаж   зберігається   у  
перевізника протягом доби без оплати. За зберігання багажу строком  
понад добу справляється плата за визначеним перевізником  тарифом,  
якщо інше не передбачено законодавством.  

     80. Багаж  (його  частина),  не доставлений особі  протягом 14  
діб після надходження заяви про його видачу,  вважається втраченим  
і   пасажирові,   що   оголосив   цінність   багажу,  повертається  
компенсація у зазначеному розмірі та плата, що справлялася за його  
перевезення.  

     У разі    коли    цінність   не   оголошувалася,   пасажирові  
повертається плата, що справлялася за перевезення багажу, а розмір  
компенсації визначається у судовому порядку.