Індо-пакистанський конфлікт у висвітленні світових ЗМІ

Розділ 4: ОХОРОНА ПРАЦІ 

Вступ

Завдання раціональної організації  робочих місць керівників включає в себе устаткування його усім необхідним відповідно до змісту та характеру роботи, яка виконується та раціональне його розміщення, створення комфортних умов праці.

Найкращий варіант організації  робочого місця, може бути визначений лише за умови детального аналізу  тієї роботи, яка виконується менеджером.

Досить часто роботу керівника  вважають легшою порівняно з іншими видами праці тільки тому, що робота керівника дуже часто виконується  сидячи. В більшості випадків робота керівника проходить за розрахунками та роботою на комп'ютері. Але сидяча робота сама по собі є стомлюючою через  те, що пов'язана з постійною статичною напругою м" язів та багатьма іншими шкідливими для організму явищами, які виникають через відносно нерухливе положення тіла. Ось чому праця керівника потребує раціональної організації робочого місця.

Розглядаючи загальні питання  організації праці керівника  необхідно передусім звернути увагу  на те, наскільки робоче місце відповідає основним вимогам, яким чином воно устатковане, відповідність розмірів меблів антропометричним даним працівника. Саме відповідність меблів антропометричним розмірам працівника забезпечує оптимальне робоче положення, а будь-яка невідповідність їх роботи робить розумову працю важкою, продуктивність праці низькою, працівник швидко втомлюється.

Охорона праці – це система  правил і заходів, які забезпечують безпечну роботу на даному виробництві. При роботі на металорізальному верстаті необхідно передбачити ряд вимог, які б дозволили працюючому виконувати поставлене перед ним завдання в умовах, які передбаченні конструкторськими документами.

4.1. Аналіз особливостей охорони  праці на робочому місці менеджера  (керівника, начальника, економіста).

Аналіз  шкідливих та небезпечних виробничих факторів та вплив на здоров’я працівника

№	Фактор	Умови утворення	Вплив на здоров’я працівника
Фізичні
1	Підвищений  рівень шуму	Джерелами виробничого шуму є машини, обладнання та інструменти	Знижує гостроту слуху та зору, підвищує кров'яний тиск, стомлюється центральна нервова система
2	Відсутність або нестача природного світла	Не правильно розташоване робоче місце. Відсутність вікон у приміщені	Знижуться зір, стомлюється центральна нервова система
Хімічні
3	Підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу	Недотримка санітарно-гігієнічних норм	Пил може бути причиною різних хвороб шкіри, зокрема дерматитів, захворювань  алергійної природи, онкологічних, пневмоконіозів. Зозвивається хронічний пиловий бронхіт
Біологічні
4	Патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, гриби, найпростіші)	Недотримка санітарно-гігієнічних норм	Порушення системи дихання. Професійні хвороби, алергічні реакції, онкологічні  захворювання
5	Продукти життєдіяльності мікроограганізмів	Недотримка санітарно-гігієнічних норм	Порушення системи дихання. Професійні хвороби, алергічні реакції, онкологічні  захворювання
Психофізіологічні
6	Нервово-психічні перевантаження	Нервові перевантаження, негативні психологічні подразники, психоемоційні стреси	Підвищує кров'яний тиск, стомлюється центральна нервова система, сердечні захворювання

 

Категорія важкості праці характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці. Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці:

 

Залежність  категорії важкості праці від  величини інтегральної бальної оцінки

Категорія важкості праці		Діапазон інтегральної бальної оцінки
1	Роботи, що виконуються в оптимальних  умовах	До 18
2	Роботи, що виконуються в умовах, які  відповідають гранично допустимим концентраціям  і рівням ( ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних  елементів, а також допустимим величинам  психофізіологічних елементів	19...33
3	Роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів	34...45
4	Роботи у несприятливих умовах праці	45,7...53,9
5	Роботи, що виконуються в екстремальних  умовах праці	54...59
6	Роботи, що виконуються в критичних  умовах праці	Понад 59,1

 

Кожен виробничий елемент умов праці X_i на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни.

Бальна оцінка елементів умов праці

	Оцінка факторів умов праці,  бали
	1	2	3	4	5	6
Температура, оС	18-20	21-22	23-28	29-32	33-35	понад 35
Швидкість руху повітря, м/с	менше за  0,2	0,2-0,5	0,6-0,7	0,8-1,2	1,3-1,7	понад 1,7
Відносна  вологість повітря,  %	40...54	55...60	61...75	76...85	понад 85	-
Шум, дБ А	менше за  33	33...50	51...54	55...63	64...74	понад 75
Освітленість, лк	понад 300	240...300	160...230	100...150	60...90	30...50
Тривалість  зосередженого спостереження, %	менше за   25	25...50	51...75	76...85	86...90	понад 90
Число важливих об’єктів спостереження	менше за  5	5...10	11...25	> 25	-	-
Точність  зорових робіт	Груба (Е)	Мала (Д)	Середня (Г)	Висока (В)	Дуже висока (Б)	Найвища (А)
Тривалість  повторюваних операцій, с	понад 100	31...100	20...30	10...19	5...9	1...4

 

 

Вихідні дані для розрахунків

Варіант	Параметри мікроклімату в теплий період року			Загальне освітлення, лк	Тривалість зосередженого спостереження, %	Рівень шуму, Дб А
	Температура, оС	Швидкість повітря, м/с	Вологість повітря, %
1	22  (2)	0,2 (1)	65 (5)	150 (4)	40 (2)	50 (2)

 

 

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

,                       (1)

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

- середній бал усіх елементів  умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює  ;

- сума всіх елементів крім  визначаючого Х_оп;

n - кількість врахованих елементів умов праці.

Якщо умови  праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці  визначають за формулою

, ,             (2)

У відповідності  до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію  умов праці (Таблиця 2.).

Оцінка ступені стомлення та працездатністі робітників. Інтегральна бальна оцінка важкості праці І_п дозволяє визначити вплив умов праці на працездатність людини. Для цього спочатку визначається ступінь стомлення в умовних одиницях:

,            (3)

де 15,6 и 0,64 - коефіцієнти регресії.

Працездатність  людини визначається як величина, протилежна стомленню (в умовних одиницях):

          R = 100 – Y,                        (4)

З виявлених небезпечних та шкідливих факторів виділяються один-два найбільш несприятливих, щодо яких розробляються детальні заходи з охорони праці та визначається економічна ефективність запропонованих заходів. 

Приклад розрахунку. Оцінити категорію важкості праці працівника, якщо на робочому місці є три елемента умов праці, що формують її важкість: Х₁ – шум 50  дБА, Х₂ – температура - 22 ^оС,  Х₃ – Тривалість зосередженого спостереження - 40%, Х₄ вологість повітря  -65%, Х₅ загальне освітлення, ЛК – 150.                                                                                                 Тривалість дії факторів 8 годин. Інші елементи не розглядаються, тому що вони оцінюються 1-м балом.

Рішення:

За таблицею 3 вказані елементи оцінюються відповідно до Х₁ =  4, Х₂ = 3, Х₃ =2. Елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку, в даному прикладі є вологість повітря:  Х_оп =5.

Середній бал всіх елементів  умов праці крім визначаючого дорівнює

.

Інтегральну бальну оцінку важкості праці визначаємо за формулою (1).

Інтегральна оцінка важкості праці в 53,6 балів відповідає роботі з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів Інтегральна оцінка важкості праці в 53,6 балів відповідає IV категорії важкості праці (згідно з табл. 2).

 

4.2. Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці та розрахунок їх економічної ефективності

Аналіз ризиків  небезпеки для життя та здоров’я працівника умов праці на підприємстві - оцінити ризики небезпеки для життя та здоров’я працівників умов праці, визначити сценарії розвитку можливих небезпечних наслідків для здоров’я працівників.

Згідно з  СТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять», ризик  — це ймовірність заподіяння шкоди  з урахуванням її тяжкості. Відповідно до Закону України «Про об’єкти  підвищеної небезпеки», Держгірпромнагляд і МНС України ведуть облік об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН) і контролюють заходи щодо їх безпечної експлуатації.   НПАОП 0.00-6.22-02 «Про порядок декларування ОПН» встановив, що суб’єкти господарювання повинні розробляти для ОПН декларацію безпеки з оцінюванням рівня ризику виникнення і розвитку аварій. Для цього застосовується спеціальна «Методика визначення ризиків і їх прийнятих рівнів для декларування безпеки ОПН», що затверджена «Міністерством праці і соціальної політики України від 04.12.2002 року №637.

Під час оцінки ризику виконується  аналіз тільки тих  небезпек,  що  пов'язані  з порушенням умов безпечної  експлуатації об'єкта. Кількісний вимір ризику може проводитися трьома методами: статистичним, експертним і аналоговим. У практиці застосовуються приблизні методи оцінки потенційних наслідків тяжкості травмування, профзахворюванності, аварії та ймовірності події.

Категорія ризику робочого місця визначається за найвищим його значенням по обстежених факторах. Наявність факторів 3, 4 в  бальній оцінці умов праці або  порушення вимог інструкції з  охорони праці підвищує категорію  ризику на одиницю.

Аналіз  сценаріїв розвитку можливих небезпечних  наслідків для здоров’я працівників

№	Небезпечний або шкідливий фактор	Сценарії розвитку можливих небезпечних  наслідків для здоров’я працівників
1	Підвищений  рівень шуму	Знижує гостроту слуху та зору; підвищує кров'яний тиск; стомлюється центральна нервова система
2	Відсутність або нестача природного світла	Знижуться зір; стомлюється центральна нервова система
3	Підвищений вміст в повітрі робочої зони пилу	Порушення системи дихання,  хвороби  шкіри; хронічний пиловий бронхіт

 

 

Розробка Карти оцінки ризику

Оцінка ризику здійснюється за формулою:

R = S ^.Е ^. Р,            

де R - ризик; S - очікувана шкода; Е  — час дії, експозиція небезпеки; В - захист від небезпеки; Р - ймовірність  дії небезпеки.

Значення вартостей очікуваної  шкоди  (S); часу дії, експозиції небезпеки (Е); ймовірності дії небезпеки (Р) приведено в таблицях 6,  7, 8. 

 

Очікуваний обсяг шкоди (S)

 

Вартість	Втрати	Розмір втрат
		Людські втрати	Матеріальні втрати
100	Велика катастрофа	Багато смертельних випадків	Понад 10 млн грн.
40	Катастрофа	Декілька смертельних випадків	1—10 млн грн.
15	Дуже велика катастрофа	Смертельний випадок	100 тис. — 1 млн грн.
7	Великі	Тяжка травма	10— 100 тис. грн.
3	Середні	Тимчасова втрата працездатності	1—10 тис. грн.
1	Малі	Мікротравма	До 1 тис. грн.

 

Час дії, експозиція небезпеки на працівника (Е)

 

Вартість	Тривалість
10	Постійна
6	Частота (щоденна)
3	Спорадична (раз на тиждень)
2	Випадкова (раз на місяць)
1	Мінімальна (кілька разів на рік)
0,5	Зникаюча (раз на рік)

 

Ймовірність виникнення небезпеки (Р)

 

Вартість	Величина	Величина, %
10	Дуже ймовірно	50 (1 на 2)
6	Цілком можливо	10 (1 на 10)
3	Малоймовірно, але можливо	1 (1 на 100)
1	Тільки спорадично можливо	0,1 (1 на 1000)
0,5	Можливо уявити	0,01 (1 на 10 000)
0,2	Практично неможливо	0,001 (1 на 100 000)
0,1	Тільки теоретично можливо	0,0001 (1 на 1 000 000)