Інформаційна безпека України та національні інтереси

Інформаційна безпека  — поняття комплексне, а отже, і забезпечена вона може бути лише за допомогою комплексного підходу, що є відлунням проблем забезпечення інформаційної безпеки в якості міждисциплінарних, комплексних і системних.

Управління забезпеченням  інформаційної безпеки в цілому є однією з важливих функцій держави. Його сутність полягає в забезпеченні скоординованої національної стратегії на державному, регіональних і локальних рівнях при взаємоузгодженому розподілу обов'язків нормативно-правого, інформаційного, морально-психологічного, документацій його і ресурсного забезпечення. З боку держави необхідно постійно здійснювати співставлення загроз і небезпек із наявними ресурсами щодо управління ними. Потрібна всебічна деталізація прав, обов'язків, повноважень і відповідальності усіх складових системи управління національною безпекою. Важливо на додаток до тих функцій, що вже містяться у державному реєстрі, створити нові класифікатори функцій органів виконавчої влади на всіх рівнях системи державного управління стосовно питань забезпечення внутрішньої інформаційної безпеки.

Виняткове значення має  зміцнення нормативно-правової бази функціонування інформаційного середовища, діяльності по забезпеченню інформаційної безпеки. Ми дійшли висновку, що динамізм відносин в інформаційній сфері постійно випереджає розвиток суспільної правосвідомості, встановлені регулятори суспільних відносин, ускладнює створення стабільної правової регламентації. Відставання, недосконалість нормативно-правової бази дозволяє окремим суб'єктам реалізовувати свої протиправні наміри і можливості в інформаційній сфері щодо широкого спектра інтересів інших як суб'єктів, так і об'єктів національної безпеки.

Безперечним є удосконалення  нормативно-правової бази забезпечення інформаційної безпеки України, яке б відповідало не лише міжнародним  стандартам, а передусім українським  національним інтересам в інформаційній сфері. При чому важливою є не стільки статика окремих нормативно-правових актів, скільки динаміка доповнень, яка б містила механізми генерації нових рішень, проектів, що дозволяють діяти в темпі, які диктує інформаційне суспільство.

Україна потребує такі нормативно-правові акти, які б упорядкували відносини з формування і ведення інформаційних ресурсів державного, регіонального і локального рівнів. Актуальним є нормативне закріплення орієнтації державних і суспільних інформаційних ресурсів на діяльність органів державного управління. Також потребують вирішення проблеми правового регулювання інформаційних технологій, які створюють інфраструктуру інформаційного суспільства, питання інтелектуальної власності в сфері інформаційних відносин. Необхідні нормативно-правові акти, які б регулювали суспільні відносини в сфері обліку та моніторингу в інформаційній сфері.

Слід законодавчо встановити затверджені положення: про обов'язковий  склад і основну технічну комплектацію виробничих і корпоративних мереж, які впливають на стан інформаційної безпеки;

про обов'язкові вимоги по інформаційній безпеці систем, програмного  і апаратного забезпечення; про безпечне ведення бізнесу із використанням  нових інформаційних технологій і глобальних інформаційних мереж.

Потребують подальшого вирішення питання щодо розробки комплексу інформаційних стандартів із урахуванням забезпечення інформаційної безпеки, розвиток системи сертифікації інформаційних продуктів, систем і послуг, створення системи ліцензування діяльності організацій по окремих напрямах формування єдиного інформаційного простору України.

Усе це уможливлюється із розробленням і прийняттям Концепції  національної безпеки України і  відповідно Доктрини інформаційної  безпеки як керівного документу  для усіх законодавчих актів, що регулюють суспільні відносини в сфері забезпечення інформаційної безпеки.

Список рекомендованої літератури

1. Фомін В.О., РосъА.О.  Сутність і співвідношення понять "інформаційна безпека", "інформаційна війна" та "інформаційна боротьба" // Наука і оборона. — К., 1999. — №4. — С. 23-32.

2. Хроніка вірусної атаки на Укртелеком — Інформац. мережа Інтер-нет: htth: //

3. Цимбалюк В. Проблеми латентності комп'ютерної злочинності // Нравов., нормат. та метрол. забезпечення системи захисту інформації в Україні. — К., 2000. — С. 57-61.

4. Чубукова О. Правова  основа інформатизації суспільства  // Право України. — 2000. — № 4. — С. 96-99.

5. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. — К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1998. — Т. 1: А-Г. — С. 455.

6. Украінчук О.В. Забезпечення національної безпеки в умовах формування в Україні громадянського суспільства та демократичної, правової, соціальної держави: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук 12.00.01 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — X., 1994. — 17 с.

7. Україна 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвит-ку/Редкол: Белов О.Ф. (голова), Гончаренко Н.М., Марченко Б.О., та інш. Монографія. — К.: Н1СД, 1999. — 384 с.

8. Національна безпека України 1994 — 1996 рр. / Ред. О.Ф. Белов — К.: НІСД, 1997. — 200 с.