Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2015 в 02:22, курсовая работа
Актуальність теми. Єдиний європейський ринок для України - можливість розвивати взаємовигідне співробітництво із своїми основними економічними партнерами, обсяги торгівлі з якими постійно зростають. Питання, врешті-решт, полягає не у перспективі поглинання України її сусідами, а в необхідності та здатності продовжувати прагматичне, взаємовигідне співробітництво з усіма партнерами. При цьому інтеграція має розглядатися не як мета, а як засіб забезпечення реалізації національних інтересів, у тому числі і в транзитній сфері. Дослідження даної сфери зовнішньополітичного і економічного життя України зумовлюється необхідністю концептуального обґрунтування основних напрямків і цілей зовнішнього співробітництва України, визначення доцільних інструментів такої взаємодії по окремих важливих її напрямах з урахуванням потреб вітчизняної економіки, що є досить актуальним для сучасної України.
Діяльність ЄЕП регулюється наступними нормативними актами – «Угодою про формування ЄЕП» і «Концепцією формування ЄЕП», підписані і схвалені на саміті країн-засновників в Ялті 19.09.2003). У квітні 2004 р. Угода про формування ЄЕП була ратифікована парламентами всіх держав-учасників ЄЕП (Росії, Білорусі, України і Казахстану). Принцип провадження єдиної політики в окремих галузях економіки передбачає укладення секторальних угод, які розроблятимуться на розвиток Угоди про формування Єдиного економічного простору. Переважну частину першочергових документів складають ті, що регулюватимуть процедури і правила переміщення товарів і послуг через митні кордони країн - учасниць ЄЕП. Зокрема, це [7]:
Координація процесів формування ЄЕП здійснюється відповідними органами, які створюються на основі окремих міжнародних договорів. Структура органів формується з урахуванням рівнів інтеграції.
Органи ЄЕП створюються на основі поєднання міждержавних елементів і принципу передачі частини повноважень держав-учасниць єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значущості останнього. Здійснення координації й управління формуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечуватиметься Радою глав держав-учасниць (далі – РГД) [4, с.14].
Кількість голосів кожної держави-учасниці у рамках РГД розподіляється виходячи з принципу „одна держава – один голос”. Рішення РГД приймаються консенсусом. Держави-учасниці засновують єдиний регулюючий орган (Комісію), якому вони на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень. Його рішення є обов’язковими для виконання всіма державами-учасницями.
Комісія розпочинає своє функціонування з моменту введення спільного митного тарифу або єдиних правил конкуренції залежно від того, що вводиться раніше. У міру розвитку та поглиблення інтеграційних процесів повноваження єдиного регулюючого органу відповідно розширюються.
У Комісії рішення з усіх питань приймаються зваженим голосуванням. Кількість голосів кожної з держав-учасниць визначається з урахуванням її економічного потенціалу. Розподіл голосів і процедура голосування встановлюються на основі домовленості держав-учасниць.
Основними повноваженнями РГД є [4, с.15]:
Для забезпечення належного функціонування та розвитку ЄЕП Комісія у рамках своєї компетенції:
Основними принципами функціонування ЄЕП є забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили через кордони держав-учасниць.
Згідно з Концепцією формування ЄЕП, принцип вільного переміщення товарів передбачає усунення вилучень з режиму вільної торгівлі та зняття обмежень у торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування єдиного митного тарифу, який встановлюватиметься на базі узгодженої методики, використання засобів нетарифного регулювання та інструментів регулювання торгівлі товарами з "третіми" країнами. Принцип забезпечення вільного руху послуг передбачає формування загальних правил і підходів для забезпечення вільного доступу на ринок послуг та їх постачальників у межах ЄЕП, а також здійснення узгодженої політики щодо доступу на ринки послуг "третіх" країн і постачальників послуг у межах ЄЕП.
Під Єдиним економічним простором (далі – ЄЕП) держави-учасниці розуміють економічний простір, що поєднує митні території держав-учасниць, на якому функціонують механізми регулювання економік, які ґрунтуються на єдиних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили, та проводиться єдина зовнішньоторговельна і узгоджена, у тій мірі та у тому обсязі, в яких це необхідно для забезпечення рівноправної конкуренції і підтримання макроекономічної стабільності, податкова, грошово-кредитна, валютно-фінансова політика.
Згідно зі статтею 1 Угоди про формування Єдиного економічного простору (далі – Угода про ЄЕП), під Єдиним економічним простором сторони розуміють економічний простір, що об’єднує митні території сторін, на якому функціонують механізми регулювання економік, засновані на спільних принципах, що забезпечують вільний рух товарів, послуг, капіталу й робочої сили і проводиться спільна зовнішньоторговельна й...політика.
Подібне формулювання цілей об’єднання виглядає не інакше як фактичне утворення митного союзу держав. Безумовним підтвердженням цього факту є подальші положення Угоди, а також Концепції формування ЄЕП (стосовно юридичної сили якої не виникає сумніву через пряме посилання на неї в статті 3 Угоди):
Стаття 2 Угоди: «Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції буде обумовлено виконанням Сторонами взятих зобов’язань і фактичним вирішенням таких питань:
формування зони вільної торгівлі... на базі проведення спільної політики в галузі тарифного й нетарифного регулювання...»
Розділ ІІ Концепції: «принцип вільного руху товарів передбачатиме...формування спільного митного тарифу... заходів нетарифного регулювання, застосування інструментів регулювання торгівлі з третіми країнами...
...Принцип забезпечення
вільного руху послуг
Розділ ІІІ Концепції: «...Формування Єдиного економічного простору передбачає здійснення таких основоположних заходів:
... реалізації комплексу заходів із завершення створення зони вільної торгівлі...на базі... проведення узгодженої політики в галузі тарифного й нетарифного регулювання;
формування спільного митного тарифу...
... уніфікації заходів
нетарифного регулювання на.., створення
уніфікованого порядку їх засто
уніфікації торгівельних режимів держав-учасниць по відношенню до третіх країн...».
З наведених положень Угоди та Концепції формування ЄЕП цілком чітко випливає намір утворити митний союз чотирьох держав – Білорусії, Казахстану, Російської Федерації та України. В разі набрання Угодою сили створення митного союзу залишатиметься питанням часу. Причому можливі самостійні зовнішньоекономічні дії будь-якого з учасників Угоди, навіть за фактичної відсутності митного союзу, можуть розглядатися іншими сторонами як порушення положень договору, а відтак, і міжнародного права в цілому. Це твердження має свою аргументацію і випливає з вимог Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року.
До проблеми, які може викликати для України створення митного союзу (МС) в рамках ЄЕП та участь в ньому, додається унеможливлення створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) нашої держави з Європейським Союзом. Оскільки, за статтею XXIV 8-a ГАТТ-94 (як підтвердження існуючої світової практики), під митним союзом розуміється заміна двох або декількох митних територій однією митною територією за скасування практично всіх митних обмежень між учасниками такого союзу та застосування митних обмежень по відношенню до третіх країн. З цього визначення стає зрозумілим, що в разі створення ЄЕП та участі в ньому нашої держави ЄС підпадає саме під категорію «третіх сторін». Це унеможливлює створення в подальшому МС України та ЄС, перешкоджаючи європейській інтеграції нашої країни.
Причому неможливим стає також створення й ЗВТ України з Європейським Союзом, оскільки, враховуючи економічну та правову природу МС, втрачається будь-який сенс подібного об’єднання. В такому разі ЄС змушений був би створити ЗВТ з усіма учасниками МС.
Особливої уваги потребує також процедура прийняття рішень регулюючим органом – зваженою більшістю з урахуванням економічного потенціалу сторін, – що гарантує Російській Федерації як одному з членів об’єднання цілковите домінування в процесі прийняття усіх рішень, що не потребують консенсусу.
Крім того, формула визначення сфери повноважень, запропонована Концепцією може піддаватися надто широкому тлумаченню: «…Комісія (регулюючий орган – прим. автора):
забезпечує реалізацію цілей та завдань ЄЕП;
…здійснює інші повноваження в межах своєї компетенції».
Таким чином стає можливою акумуляція величезних повноважень органом, практично повний контроль над яким здійснює лише один учасник об’єднання.
Стосовно питання створення зони вільної торгівлі в межах ЄЕП, то формулювання, які містяться в парафованих текстах Угоди та в Концепції, є переважно загальними та можуть мати надто широке тлумачення. Хоча дослідження окремих положень зазначених документів дає підстави констатувати намір сторін створити ЗВТ, зокрема про це говориться в Угоді: «…формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, що передбачала б незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів…». Крім того, Концепція містить обов’язкове положення, що є необхідним в укладенні угоди про ЗВТ: «…незастосування тарифних і нетарифних заходів у взаємній торгівлі…». Однак не уточнюється, які саме заходи підпадають під ці категорії. Під питанням залишається також, чи варто створювати зону вільної торгівлі ціною входження до митного союзу. В цьому разі окремі тактичні переваги можуть обернутися для нашої держави величезними стратегічними втратами.
Певне занепокоєння Європейського Союзу можуть також викликати положення Угоди та Концепції про формування ЄЕП, що стосуються вільного руху робочої сили в межах об’єднання. Реалізація такого положення може мати негативний вплив на імміграційну політику ЄС в процесі приєднання до нього України. Добре відомо, що однією з першочергових вимог з боку Євросоюзу до країн-кандидатів на вступ є врегулювання своєї імміграційної політики: запровадження візового режиму з третіми країнами, приєднання до угод ЄС про реадмісію (повернення нелегальних мігрантів до країни їх попереднього перебування), запровадження ефективних заходів боротьби з нелегальною міграцією та, зрештою, завершення делімітації й демаркації всіх існуючих кордонів держави.
Подальше ознайомлення з Угодою та Концепцією про формування ЄЕП відкриває низку положень стосовно встановлення єдиних правил конкурентної політики та повного зняття обмежувальних заходів у взаємній торгівлі країн-учасниць. Вимоги стосуються, зокрема, й встановлення єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій. Навіть поверховий аналіз дозволяє зробити висновок, що прийняття таких умов може загрожувати економічній безпеці України, оскільки відкриває шлях фактичному поглиненню українського ринку потужним російським капіталом.