Реалії та проблеми інтеграції України у світове господарство

Поряд з геополітичними міркуваннями в цьому альянсі визначальне  місце належить можливості Азербайджану отримати постійних споживачів нафти і зручності маршрутів для її експорту, а інших країн-учасників —отримати доступ до альтернативних джерел енергоресурсів і стати важливою ланкою в їх транзиті.

        

1.1 Передумови економічної  інтеграції України у світове господарство

Україна успадкувала певну частину  зовнішньоекономічних зв'язків від  СРСР. Однак в умовах Радянського  Союзу характер, напрями та масштаби цих зв'язків визначалися потребами  єдиного народногосподарського  комплексу, а тому після проголошення України незалежною перед нею постало завдання: увійти в світове господарство на принципах рівноправності та взаємовигідного співробітництва. Необхідність такого входження, тобто інтеграції нашої держави у світогосподарську систему, обумовлена такими причинами: 
- необхідністю використання переваг міжнародного поділу праці для прискорення економічного та соціального розвитку країни; 
- потребою вирішення екологічних проблем.

Об'єктивна необхідність розвитку зовнішньоекономічних відносин доповнюється об'єктивними передумовами їх реалізації. Саме завдяки цим останнім, економічна інтеграція України у світогосподарську систему стає не тільки необхідною, а й можливою.

Прийнято розрізняти політичні, економічні та соціально-культурні  та інфраструктурні передумови  включення України в світові господарські зв'язки. (рис. 1).

 

 

 

Рис. 1. Передумови інтеграції

 

Політичні передумови інтеграції - це передусім забезпечення належного  рівня політичної стабільності в  країні; низький рівень політичних ризиків, пов'язаних з можливою конфіскацією, націоналізацією та експропріацією власності суб'єктів міжнародних економічних відносин; високий рівень доступності зовнішньоекономічної діяльності. Названі передумови сьогодні забезпечуються на рівні всіх гілок влади в центрі і на місцях. Взаємовідносини між Україною та країнами світової співдружності звільнені від конфронтаційно-ідеологічних нашарувань. Поряд з цим вживаються заходи щодо правового забезпечення розвитку й регулювання зовнішньоекономічної сфери.

Окремі економічні передумови інтеграції України у світогосподарську  систему сформувалися ще в умовах входження її до складу СРСР. До цих  передумов передусім належать наявний  економічний потенціал України  та досягнутий рівень інтернаціоналізації  її продуктивних сил.

Про економічний потенціал України  свідчить хоча б те, що вони ще в кінці 80-х років за багатьма показниками  входила в десятку найбільш розвинених країн Європи.

Верстатобудування, приладобудування, літакобудування, порошкова металургія, надтверді матеріали, рівень розвитку науки і техніки, агропромисловий комплекс, добувні галузі та багато інших сфер суспільної діяльності були основою для належної участі України в міжнародному поділі праці.

Інтернаціоналізація продуктивних сил  України в період її перебування в складі Радянського Союзу проявлялася головним чином: 
- в обміні засобами виробництва і технологічними знаннями між колишніми республіками СРСР та країнами соціалістичної співдружності; 
- у виробничому співробітництві і міжреспубліканському та міжнародному переміщенні виробничих ресурсів; 
- включенні України в процес формування міжреспубліканської і міжнародної матеріальної, інформаційної та організаційно-економічної інфраструктури, яка забезпечує здійснення міжнародного обміну. 
Серед економічних передумов включення України в систему міжнародної економіки важливе значення мають рівень фінансової стабільності та ринкової трансформації національної економіки. Щодо забезпечення фінансової стабільності в Україні зроблено чимало: введено національну валюту, встановлено безпосередні зв'язки з міжнародними валютно-фінансовими організаціями, зокрема такими як МВФ, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, вживаються заходи в напрямі забезпечення стійкості гривні та ін.

Разом з тим поки що є проблеми, які гальмуватимуть фінансову стабілізацію. Однією з них виступає надмірна внутрішня заборгованість.

Важливою економічною передумовою  інтеграції вітчизняного господарства у світогосподарську систему, як вже говорилося, є рівень ринкової трансформації виробничих відносин. Адже світовий досвід підтверджує, що країни з однотипними за своїм соціально-економічним змістом системами господарства мають більш глибокі та більш масштабні зовнішньоекономічні відносини. Сьогодні в Україні здійснюється-комплекс заходів, спрямованих на утвердження ринкових механізмів господарювання. Для цього передусім реформуються відносини власності. Адже за умови наявності різноманітних форм власності та широкої економічної свободи виробників стає можливо інтеграція на мікрорівні як найбільш глибока та ефективна її форма. Ця остання спроможна дати відчутний поштовх інтенсифікації світогосподарських зв'язків і на макрорівні.

З метою більш повної взаємодії  національної економіки з сучасним світовим ринковим господарством Україна створює відповідну ринкову інфраструктуру. Йдеться насамперед про функціонування товарного і фінансового ринку, ринку послуг і технологій, житла і робочої сили, які повинні взаємодіяти з аналогічними структурами світового господарства.

Сказане дає підстави твердити, що за рівнем економічного розвитку Україна готова до глибокої інтеграції у світове господарство, а її економіка виступає частиною міжнародної економіки.

Для інтеграції України у світогосподарську  систему, як вже зазначалося, потрібно мати відповідні соціально-культурні передумови. Чи є вони сьогодні в нашій країні? При зіставленні міжнародних і вітчизняних рівнів соціально-культурного розвитку видно, що Україна має достатньо високий рівень освіти і загальної культури народу, належний рівень професійної кваліфікації робочої сили, яка характеризується працелюбністю, колективізмом і відкритістю для співпраці з зарубіжними партнерами. Разом з тим для входження нашої державну міжнародні економічні зв'язки в ролі рівноправного партнера нам необхідно підвищити економічну культуру населення та ділову етику підприємців, які мають оволодіти принципово новою культурою ринку, яка поряд з високим професіоналізмом включає в себе і такі поняття, як честь, совість, порядність.

Формування інфраструктурних передумов насамперед пов’язане з

- розвитком транспортних комунікацій, необхідних для нормальної життєдіяльності суверенної держави;

- розвитком сучасних інформаційно-комунікаційних систем з включенням їх до міжнародних систем.

В Україні є й інші передумови для інтенсифікації її світогосподарських зв'язків. До них можна віднести сприятливі кліматичні умови, родючі землі (25% чорноземів світу) для розвитку сільськогосподарського виробництва, вигідне географічне положення як транзитної держави, наявність багатьох корисних копалин, добрі політичні відносини з країнами близького та далекого зарубіжжя.

В Україні безумовно, є основні  передумови для глибокої інтеграції у світове господарство. Завдання полягає лише в тому, щоб їх належним чином реалізувати.

 

1.2 Основні напрямки економічної інтеграції України в систему міжнародної     економіки

Ринкова трансформація економіки  України поставила розвиток зовнішньоекономічних відносин в більшу залежність від  економічного інтересу в порівнянні з тим, що було в умовах входження нашої держави до складу СРСР. Саме з огляду на економічний інтерес формуються основні напрями сучасних зовнішньоекономічних відносин України.

Виходячи з пріоритету національних економічних інтересів, держава  прагне розвивати взаємовигідні  зв'язки як в експортному, так і в імпортному секторах.

Пріоритетними напрямами експортного  сектора є: 
- розвиток виробництва і пошуки ринків збуту верстатів, літаків, побутової техніки, виробів порошкової металургії, електрозварювальної техніки та інших високотехнологічних і наукомістких виробів, які відповідають світовому рівню; 
- перетворення сільськогосподарського і продовольчого виробництва у високоефективну галузь, спроможну істотно впливати на обсяги вітчизняного експорту; 
- розвиток торгівлі патентами, ліцензіями, різноманітними послугами, передусім транспортними, пропонуючи транзитні перевезення вантажів, нафти, газу; 
- розвиток виробництва та пошук вигідних ринків збуту кольорових металів, урану, що можуть посилити експортний потенціал України.

В галузі імпортної політики пріоритетними напрямами визнано передусім такі: 
- імпорт лікувальних засобів, обладнання для медичних закладів, техніки для розвитку медичної промисловості; 
- імпорт продовольства, новітньої техніки і технологій для розвитку харчової промисловості.

Інтеграція України в світогосподарську  систему передбачає вибір пріоритетного  економічного простору, в якому найбільш повно можуть реалізуватися національні  інтереси. Найсприятливіший економічний  простір - це простір колишнього СРСР. Будучи складовою єдиного народногосподарського комплексу, Україна мала широко розгалужену мережу економічних і науково-технічних зв'язків з колишніми республіками, а нині з незалежними країнами. Сьогодні є реальні можливості для відновлення цих зв'язків на новій політико-економічній основі. Причому на ринку країн СНД Україна реалізує понад 25% ВВП і забезпечує головні свої потреби в нафті, газі, деревині, бавовні і ін. сировині.

Незважаючи на те, що в 90-х роках  відбулося значне скорочення зовнішньоекономічних зв'язків між країнами колишнього СРСР в результаті переорієнтації їх торгових потоків на країни так званого далекого зарубіжжя, рівень взаємозалежності партнерів по СНД залишається досить високим. А тому й відновлення нормальних економічних відносин на просторі колишнього СРСР є найпотужнішим фактором стабілізації економіки і піднесення добробуту населення кожної з країн СНД.

Усвідомлюючи цю обставину керівництво  України здійснює заходи щодо реінтеграції на основі розроблення ефективного  механізму економічної взаємодії  з партнерами по СНД. При цьому розвиток співробітництва здійснюється як на міждержавній основі через погодження між урядами основних параметрів взаємовідносин, так і на рівні прямих зв'язків підприємств, об'єднань, кооперативів, бірж, асоціацій, спілок тощо. Надаючи своїм підприємствам можливість самим встановлювати економічні зв'язки, держава тим самим створює передумови для функціонування Євроазіатської зони вільної торгівлі.

Звичайно, відновлення економічних  відносин України з країнами СНД  відбувається не так швидко, як цього вимагає економіка. За минулі роки так і не був відновлений єдиний економічний простір, виявились серйозні розбіжності в підходах до здійснення ринкових перетворень. Крім того, реінтеграцію гальмують серйозний спад виробництва, нестійкість національних валют, взаємні неплатежі.

Сферу особливих економічних інтересів  України становлять країни Східної  Європи, передусім колишні члени  Ради Економічної Взаємодопомоги (Болгарія, Угорщина, Словакія, Чехія). Хоча колишні  зв'язки України з цією групою країн відбивали лише міждержавні стосунки СРСР, вони були достатньо міцними й ефективними, їх інтенсифікація на новій економічній та соціально-політичній основі здатна обернутися великим виграшем для України. Адже цьому сприяє територіальна близькість, наявність відповідних транспортних комунікацій, історичні й духовні традиції, приблизно однаковий рівень економічного й науково-технічного розвитку тощо. Тим більше, що багато українських підприємств були включені у міжнародний поділ праці через спеціалізацію і кооперацію з підприємствами саме цих країн.

Останнім часом керівництво  держави здійснює цілий комплекс заходів на оновлення виробничих зв'язків з Польщею, Болгарією, Словакією, Угорщиною. При цьому йдеться  не тільки про відновлення старих форм співробітництва. Україна готова співробітничати в інвестиційній сфері, створенні спільних підприємств, особливо у прикордонній смузі, спільній діяльності на ринках третіх країн. Значні зусилля нашої держави спрямовано на те, щоб розширити зовнішньоекономічні зв'язки з Європейським союзом (ЄС), який є одним з трьох головних промислових, фінансових і торгових центрів світу. В сучасних умовах між Україною та ЄС досягнено домовленостей щодо усунення перешкод на шляху розвитку взаємовигідного співробітництва. Завдяки їм зовнішньоекономічні зв'язки України з країнами ЄС набули нової якості. Про це свідчать такі факти: 
- сторони здійснюють співробітництво щодо проведення економічних реформ шляхом розвитку міжпарламентських зв'язків, узгодження українського законодавства з нормами ЄС, участь в міжнародному контролі за виборами в Україні; 
- сприяння інтеграції України в світову економіку шляхом надання допомоги в забезпеченні відповідності українських товарів міжнародним стандартам, розвитку регіонального співробітництва, сприяння в сфері захисту навколишнього середовища, створення сучасної банківської системи, надання допомоги в галузі впровадження сучасних інформаційних технологій тощо; 
- співробітництво в сфері здійснення конверсії військово-промислового комплексу; 
координування дій і надання взаємної допомоги в боротьбі з організованою злочинністю, корупцією, незаконною міграцією; 
- сприяння підготовці кадрів, розвитку наукових досліджень, надання гуманітарної допомоги.

Перспективні економічні та науково-технічні зв'язки України і США. Останнім часом значно зросли обсяги товарообороту і прямих інвестицій, активізувалося співробітництво в галузі зміцнення миру та безпеки народів, боротьби з організованою злочинністю, підготовки й перепідготовки кадрів.

З боку України робляться певні кроки щодо розвитку економічних зв'язків з Китаєм. Україна в останні роки значно збільшила імпорт китайських товарів, хоча експортні поставки в цю країну практично дорівнюють нулю. Сказане означає, що вітчизняним виробникам необхідно більш активно пробиватись на внутрішній ринок Китаю, адже при певних умовах ми могли б продавати продукцію машинобудівного комплексу, співробітничати в підготовці кадрів, спільному здійсненню наукових проектів тощо.

Інтеграції України у міжнародну економіку сприяє розвиток відносин з міжнародними економічними та валютно-кредитними організаціями, зокрема такими як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку, які можуть бути основним джерелом зовнішніх запозичень України. 
Отже, Україна вже сьогодні спроможна будувати свої зовнішньоекономічні зв'язки на взаємовигідних умовах як з країнами близького, так і далекого зарубіжжя.