Управление ВЭД ЗАТ "Южкабель"

 

 

 

Таблиця 2.4

Показники	2008		2009		2010
1	2	3	4	5	6	7
	Чол.	%	Чол.	%	Чол.	%
Середня чисельність за списком	3796	100	3653	100,000	3584	100
Керівники,Службовці  та Фахівці	1645	0,43	1583	0,43	1553	0,43
Робітники	1926	0,51	1853	0,51	1818	0,51
Непромислова група	121	0,03	116	0,03	114	0,03
ВОХР	104	0,03	100	0,03	99	0,03

Структура трудових кадрів

 

 

Середньомісячна заробітна плата в 2008 році становила 1296 грн., в 2009 році вона зросла на 29,7% до 1681 грн. У 2010 році темп приросту склав 13,9% і середньомісячна зарплата зросла до 1914 грн. Реального зростання заробітної плати майже не було, зростання  зарплати практично не перевищує  рівня інфляції за відповідний період.

Показниками ефективності виробничої і збутової діяльності можуть служити виробіток  на одного робітника і рівні рентабельності різного виду [19, c. 89]. Усі показники ефективності наведені в таблиці 2.5. З даної таблиці видно, що всі види рентабельності перебувають на вкрай низькому рівні. Зокрема рентабельність продажів (ROS) показує, що система збуту має багато недоліків. Знижує цей показник і дуже висока частка собівартості в ціні товару. Через високу собівартість і інші витрати у 2010 році з 259 млн. грн. виручки підприємство отримало у вигляді чистого прибутку лише 385 тис. грн. Поліпшення комерційної діяльності та освоєння нових закордонних ринків дозволило б підвищити середній рівень цін і рентабельність продажів.

 

Таблиця 2.5

Показники ефективності та рентабельності

	2008	2009	2010
Виробіток на одного прац. (тис. грн/чол)	115,18	141,24	134,95
ROS (в %)	0,1600	0,1450	0,1400
ROA (в %)	0,1080	0,1087	0,1242
ROE (в %)	0,0013	0,0014	0,0018
ROI (в %)	0,0013	0,0014	0,0017
рент. виробн. діяльності. (в %)	0,2150	0,1980	0,1830

 

Одним з найбільш важливих фінансових показників є коефіцієнт оборотності, який характеризує швидкість обороту коштів. Коефіцієнт оборотності в 2008 році становив 0,57, у 2009 - 0,63, а в 2010 році - 0,75. Зворотним  показником є ​​період одного обороту. У 2008 році для завершення одного обороту активів було потрібно 630 днів, у 2009 році - 571 день, в 2010 швидкість обороту склала вже 483 дні. Скорочення швидкості обороту на 23% дозволяє зробити висновок про підвищення рівня організації виробництва.

Для оцінки господарської діяльності підприємства доцільно розраховувати ліквідність (таблиця 2.6) - можливість суб'єкта господарювання перевести активи в готівку і розрахуватися за зобов'язаннями.

 

 

Таблиця 2.6

Ліквідність балансу підприємства

2008				Різниця
А1	12768,5	П1	5254,05	7514,45
А2	37299	П2	31130,95	6168,05
А3	81208,5	П3	1584	79624,5
А4	125168,5	П4	218475,5	-93307
2009				Різниця
А1	12265,5	П1	12680	-414,5
А2	51400	П2	56040,5	-4640,5
А3	105435,5	П3	1833,5	103602
А4	120610,5	П4	219157,5	-98547
2010				Різниця
А1	10608	П1	14694	-4086
А2	64389	П2	72612,5	-8223,5
А3	118892,5	П3	3335,5	115557
А4	116167	П4	219414,5	-103247,5

 

Виходячи  з отриманих даних можна зробити  висновок, що в 2008 році підприємство мало абсолютний рівень ліквідності, тому що швидко реалізовані активи перевищували обсяг строкових зобов'язань. Такий  рівень ліквідності не є обов'язковим, в більшості випадків абсолютна  ліквідність призводить до зниження оборотності й відповідно зниження ефективності виробництва. У 2009 і 2010 році баланс підприємства перестав бути абсолютно  ліквідним.

Розрахуємо  коефіцієнти ліквідності для  аналізу можливості погашення короткострокових зобов'язань підприємства. Шеремет у своїй книзі по фінансовому аналізу пропонує розглядати о 3 показника ліквідності:

1. коеф. абсолютної ліквідності;
2. коеф. швидкої ліквідності;
3. коеф. поточної ліквідності [43, c. 246].

Значення  перелічених показників ліквідності  наведено в таблиці 2.7.

 

 

 

Табл. 2.7

Показники ліквідності

	2008	2009	2010
Кабс	0,35	0,18	0,12
Кшвидк	1,38	0,93	0,86
Кпот	3,61	2,46	2,22

 

Для оцінки цих показників порівняємо їх з нормативними значеннями: абсолютна  ліквідність повинна бути на рівні 0,25 - 0,5, межі швидкої ліквідності  становлять 0,5 - 1, а показник поточної ліквідності повинен перебувати в межі від 1 до 2.

У 2008 році підприємство в мінімальний  час було здатне погасити 35% зобов'язань, в 2009 році 18%, а в 2010 - тільки 12%. Падіння  цього показника означає, що якщо кредитори, а кредиторська заборгованість за останні 3 роки збільшилася, зажадають  розрахуватися з ними, то у підприємства виникнуть проблеми, які можуть призвести  до погіршення відносин з партнерами і необхідності брати нові кредити  для покриття заборгованості.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності показує  можливість підприємства погасити заборгованість при умові своєчасного розрахунку дебіторів. Немає необхідності тримати  цей показник на рівні вище 1. Високе значення коефіцієнта в 2008 році показує  нераціональне використання коштів. За наступні 2 періоди показник увійшов  у допустимі межі.

Важливо, щоб показник поточної ліквідності  не опускався нижче 1, тому що оборотних  коштів має бути достатньо для  погашення заборгованості. Перевищення  нормативного показника у всіх періодах також свідчить про неефективне  використання коштів.

У процесі фінансового аналізу  виявляється рівень фінансового  ризику, пов'язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємства, а  відповідно, і ступінь фінансової стабільності майбутнього розвитку підприємства. Управління фінансовою стійкістю передбачає збереження рівноваги між активами й пасивами.

Необхідні наступні показники: необоротні активи (НА), запаси (З), розрахунки з дебіторами (Д), власний капітал (ВК), ДПК (довгостроковий позиковий капітал), короткостроковий позиковий капітал (КПК), розрахунки з кредиторами (РК). Дані показники  наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Показники фінансової стійкості

пок-ль	2008	2009	2010
ВК	218 475,50	219 157,50	219 414,50
НА	125 168,50	120 610,50	116 167,00
ВОК	93 307,00	98 547,00	103 247,50
ДПК	1 583,00	1 833,50	3 335,50
ДІФ	94 890,00	100 380,50	106 583,00
КПК	36 385,00	68 720,50	87 306,50
ОІФ	131 275,00	169 101,00	193 889,50
З	19 560,00	17 962,50	33 751,50
±ВОК	73 747,00	80 584,50	69 496,00
±ДІФ	75 330,00	82 418,00	72 831,50
±ОИФ	111 715,00	151 138,50	160 138,00
Тип фин. уст.	абс	абс	абс

 

Виділяють 4 типи фін. стійкості:

1. Абсолютна при ВОК> = З;
2. Нормальна — ВОК <З, ДІФ> = З;
3. Нестійкий стан - ВОК <З, ДІФ <З, ОІФ> = З;
4. Кризовий фінансовий стан - ВОК <З, ДІФ <З, ОІФ <З.

Фінансова стійкість підприємства за всі роки була абсолютною, тому що власні оборотні кошти завжди перевищували обсяг  запасів.

Фінансова стійкість є динамічним показником, і кожна дія підприємства може погіршити або поліпшити стійкість. Для ефективного управління фінансовою стійкістю необхідно заздалегідь  підраховувати межі змін джерел і  активів, щоб не погіршити становище  підприємства.

Додатково для аналізу фінансової стійкості  використовуються різні коефіцієнти:

Коефіцієнт  автономії, що показує, яка частина  активів підприємства формується за рахунок власних коштів, а яка  за рахунок позикових [12, c. 364-365].

У 2008 році коефіцієнт автономії становив 0,61, у 2009 - 0,76, а в 2010 - 0,71. Оптимальним  значенням цього показника вважається 0,5, що означає, що половина активів  підприємства формується за рахунок  власних джерел, а половина за рахунок  позикових. «Об'єднанню Комунар» слід розглянути можливість залучення позикового капіталу, тим більше, що абсолютний тип стійкості показує, що існує  можливість залучення позикових  коштів без значного погіршення фінансової стійкості.

Коефіцієнт  маневреності показує, яка частина  капіталу перебуває в мобільній  формі.

З 2008 року даний коефіцієнт змінювався не значно. У 2008 році мобільна частина  капіталу становила 43%, до 2010 року її частка збільшилася до 47%, наблизившись до оптимального значення в 50%. Збільшення цього показника з 43 до 47% показує, що більша частина капіталу стала  працювати і приносити прибуток.

Маркетинговими  дослідженнями на «Об'єднанні Комунар» займається відділ збуту та маркетингу № 34. В обов'язки даного відділу входять  наступні функції: визначення стратегії  і тактики збуту продукції, організація  збуту продукції підприємства відповідно до планів і підписаних договорів, своєчасне  відвантаження продукції споживачам згідно з установленими обсягами, робота з виконання плану реалізації продукції, реалізація продукції котра  не знаходить збуту, контроль за виконанням підрозділами підприємства замовлень, договірних зобов'язань у встановлені строки, приймання готової продукції від виробничих підрозділів підприємства на склад готової продукції, зниження витрат, зниження наднормативних залишків готової продукції, комплексне вивчення й аналіз вітчизняних та зарубіжних ринків, рівня цін, можливих замовлень і підготовка участі підприємства у виставках та ярмарках.

  Відділ маркетингу має на підприємстві  достатньо великі повноваження, зокрема може вимагати від  інших цехів і відділів звіту  про витрачені запаси, має право  здійснювати додаткові перевірки  якості продукції і в разі  його невідповідності вилучати  з реалізації всю неякісну  партію.