Роль дидактичної гри в ознайомленні дітей молодшого дошкільного віку з предметами

Фізкультхвилинка «Ми, мотрійки, — ось такі крихітки»

Вихователь. А зараз мотрійкам час іти гуляти. Вони хочуть покататися на санчатах. Ось дивіться, у мене є санчата. Якої величини санчата? А це які санчата? Зараз візьміть великих мотрійок і посадіть всіх на великі санчата. А потім візьміть маленьких мотрійок і посадіть їх на маленькі санчата.

Молодці, правильно все зробили.

Мчать санчата з гірки вниз.

Міцно, лялечко, держись.

Ти упевнено сиди

І з санчаток не впади.

Вихователь. Доки мотрійки будуть гуляти, напечемо їм млинців.

Діти за зразком і словесним супроводом вихователя ліплять з глини млинці.

Підсумок

В иховател ь. Добре ми сьогодні попрацювали.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дидактичні  ігри

Гра «Сад і город»

 

Мета: закріпити знання дітей про овочі та фрукти; вправляти у розрізненні та називанні їх, у визначенні кольору  та розміру. Закріпити уявлення про те, де ростуть овочі,  а де — фрукти. Вчити чітко виконувати завдання вихователя. Викликати бажання допомагати дорослим вирощувати городину  та садовину.

Опис гри. Кожній дитині дають по дві великі картонні картки, поділені на 9 квадратів у центральному — зображення городу (саду), а у восьми інших квадратах — контури овочів (фруктів) різно^го резміру . Так само дають по вісім вирізаних із цупкого  паперу  кольорових зображень городини та садовини відповідного  розміру, поданих  контурно на картках.

Вихователь показує дітям дві таці — одну з фруктами, другу — з овочами. Малі називають, що де лежить. Проводи"! ься бесіда: де ростуть овочі? Де ростуть фрукти? Потім малятам роздають картки і пропонують "посадити овочі та фрукти", поміркувавши, що на якій картці можна розміщувати. Діти накладають на контурні зразки вирізані й розмальовані овочі (там, де зображений город) і фрукти (де зображений сад). Вихователь ходить між столами, спостерігає за їхньою роботою і запитує: "Що ти посадив? Чому саме тут?" ("Тому що морквина велика, я наклала  на великий контур морквини ").

Коли всі діти виконають завдання. вихователь бере кошик і "збирає урожай", Підходячи до дитини, пропонує "зірвати і покласти у кошик" маленьку морквину, великий помідор, маленький огірочок тощо.

Наприкінці заняття помічник вихователя заносить у групу помиті й порізані овочі та фрукти. Частуючи дітей, запитує: "Який на смак помидорчик? Яка на смак редиска?" і т.д.

 

 

 

Гра  «Розстав предмети иа місця»

 

Мета: закріпити знання дітей про посуд, одяг, меблі, іграшки; про те, що вони мають своє місце зберігання. Вчити розрізняти ці предмети; виховувати дбайливе ставлення до них.

Опис гри. Заняття проводиться на килимку біля кімнати ляльок. Вихователь звертає увагу дітей на нелад у ній і пропонує допомогти прибрати, покласти все на місця. Одній дитині (або двом) дає завдання зібрати посуд. Потім запитує малят, що вони зібрали і чи правильно зробили, куди саме треба ставити посуд. Діти виконують завдання вихователя, пояснюючи свої дії. Інші двоє дітей збирають розкиданий одяг і міркують, куди його треба скласти. Далі малята так само збирають розкидані іграшки й розкладають їх на поличках шафи.

Вихователь запитує: "То які хатинки у всіх цих речей? (Діти називають). Правильно, кожна річ має свою хатинку, тобто своє місце. А тепер розкажіть лялькам, як треба чинити".

Проводиться бесіда: "Чому треба прибирати кожну річ на своє місце? Як зберігають іграшки, одяг, посуд? Чому їх треба берегти?"

Вихователь роздає дітям аркушики паперу, на яких намальовані меблі різного призначення, та окремо — предметні картинки із зображенням посуду, іграшок, одягу, взуття. Діти розкладають їх під відповідними меблями, вихователь схвалює їхні дії: "Молодці, малята, ви добре запам'ятали, як треба доглядати за своїми речами, і вони будуть вдячні вам за це".

 

 

 

 

 

 

Гра « Метелики »

 

Мета: вчити дітей співвідносити  обєкти за кольором.

Матеріал: вирізані з  картону різноколірні метелики та квіти.

Хід гри.

Діти стають у коло. Педагог розкладає на стільчиках різноколірні квіти. Обирається видучий, у якого в руках різноколірні метелики. Ведучий промовляє лічілку. Той, на кого він покаже, бере в нього одного метелека і кладе на квітку відповідного кольору. Педагог оберає наступного ведучого. Гра повторюється, аж доки діти не накриють метеликами всі квіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Дитина молодшого дошкільного віку одночасно тяжіє до двох видів діяльності: ігрової й навчальної. Своєрідність цієї ситуації в тому, що нерозвинені пізнавальні можливості дітей цього віку підкріплюються сильними ігровими мотивами, потребою емоційного контакту ' підтримки дорослого. Отже, як засвідчує О.Я. Савченко, навчальна діяльність визріває в надрах ігрової і лише поступово стає провідною [26, С. 48].

В іграх - заняттях дорослий знайомить дитину з предметами, їх відмінностями та ознаками, вчить діяти з ними та називати.

Гра - дивовижна діяльність, над вивченням якої трудилися багато науковців. Не дивлячись нате, що гра дійсно здасться цілком вільним проводженням часу, вона є виключно цінним видом діяльності дітей. У житті малюка гра має надзвичайне значення, яке ні з чим не можна порівняти. Дитина, яка не грається, не може добре і швидко розвиватися.

Основна особливість дидактичних ігор - навчальна. З'єднання в дидактичних іграх навчальної задачі, наявність готового змісту і правил, дає можливість вихователю більш планомірно використовувати ці ігри для сенсорного виховання дітей. Вони створюються дорослими з метою виховання і навчання дітей, але не відкрито, а реалізуються через ігрову задачу, знайомлячи з формами, величинами, просторовими уявленнями, звуками.

Спеціально організовані дидактичні ігри - хороше доповнення до навчання на заняттях з ознайомлення з узагальненими уявленнями, суспільно встановленими сенсорними еталонами: геометричними фігурами, величинами.

У грі дитина-дошкільник бачить один і той самий предмет з різних сторін, сама приймає різні ролі. Молодші дошкільники у предметних і конструкторських діях вдосконалюють сприйняття, пам'ять, уяву, мислення і рухові навички.

У другому розділі курсової роботи була розроблена низка занять та дидактичних ігор на ознайомлення дітей молодшого дошкільного віку з предметами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

1. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. / Под ред. А.А. Бодалева. – М.: Педагогика, 1980. – Т.2. – 228с.
2. Венгер Л. А., Пилюгина Э. Г., Венгер Н. Б.  Воспитание сенсорной культуры ребенка от рождения до 6 лет. - М., 1988. – 365 с.
3. Виготский Л.С. Избранные психологические исследования. – М.-Л., 1956. – 426 с.
4. Воспитание и обучение детей младшего дошкольного возраста/Т.Л. Богина, Т.Г. Казакова, Е.А. Тимофеева и др; Под ред. Г.Н. Годиной, Э.Г. Пилюгиной. - М.:Просвещение,1987. – 428 с.
5. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка // Вопросы психологии. – 1966. – № 6. – С. 62–76.
6. Єрофеєва Т.І., і ін. Математика для дошкільників: Кн. для вихователя дит. садку. - М., 1992. – 218 с.
7. Запорожець А.В., Усова А.П. Психология и педагогика игры дошкольника. – М., 1966. – 472 с.
8. Зеньковский В.В. Психология детства. – М., 1996. – 428 с.
9. Ігри й вправи по розвитку розумових здатностей у дітей дошкільного віку: Кн. для вихователя дит. садку. - М., 1989. – 454 с.
10. Карпенко, Л. А. Научная школа А. В. Петровского // Вопросы психологии. - 2004. - № 3. - С. 134-150.
11. Краткий психологический словарь / Под общей ред. А. В. Петровского и М. Г. Ярошевского; ред.-составитель Л. А. Карпенко.— 2-е изд., расширенное, испр. и доп.— Ростов-на-Дону: «ФЕНИКС», 1998. – 588 с.
12. Лурия А. Р. Внимание и память. – М., 1975. – 502 с.
13. Максаков А.И. Учите, играя: Пособие для восп. дет. сада / А.И. Максаков, Г.И. Тумакова. – М.: Просвещение, 1983. – 144 с.
14. Мухина В.С. Возрастная психология. – М.: Академия, 1998. – 456 с.
15. Мухина В.С. К проблеме социального развития ребенка (в дошкольном детстве) //Психол. журн. – 1980. - №5. – С. 35 – 46.
16. Негневицкая Е.И. Язык и дети / Е.И. Негневицкая, А.М. Шахнарович. – М.: Наука, 1981. – 112 с.
17. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. – М.: Тривола, 1998. – 512 с.
18. Обучение и развитие. Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. Л. В. Занкова. – М., 1975.
19. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. – М., 1977. – 490 с.
20. Панова Е.П. Розвиток пізнавальних здатностей у дітей дошкільного віку // Початкова школа. - 2002. - №6. - С.56-59
21. Папоушек М., Папоушек Х. Раннее развитие ребенка. – М., 1987. – 72 с.
22. Просецкий В.А. Психология подражания. Автореф. дисс. … д –ра психол. наук. – М., 1974. – 81 с.
23. Психологический словарь / Под ред. В. В. Давидова, А. В. Запорожца, Б. Ф. Ломова и др. — М.: Знание, 1983. – 568 с.
24. Психология личности: Учеб. пособие / О. В. Белановская; Научн. ред. Ю. Н. Карандашев, Т. В. Сенько. – Мн.: БГПУ им. М. Танка, 2001. – 498 с.
25. Савченко М.А. Методика виправлення вад вимови у дітей. – К.: Рад. школа, 1983. – 167 с.
26. Савченко О.Я. Дидактичні вимоги до підготовки і проведення уроків // Навчання і виховання учнів 1 класу. – К.: Початкова школа, 2002. – С. 41–60.
27. Фоменко Л. Спільно-індивідуальна форма організації колективної діяльності //Дошкільне виховання". - 2007. - № 9. – С.15-20
28. Формирование элементарных математических представлений у дошкольников/ под ред. А.А. Столяра. - М.: Просвещение, 1988. – 411 с.
29. Формирование элементарных математических представлений. // Дошкольное воспитание. - 2001. - №10. – С.18-22
30. Фрадкина Ф.И. Психология игры в раннем детстве: Автореф. дисс…. канд. психол. наук. – М., 1964. – 24 с.
31. Шаповаленко И.В. Формы и функции подражания в детском возрасте: Автореф. дисс.… канд. психол. наук. – М., 1988. – 24 с.
32. Швайко Г.С. Игры и упражнения в детском саду. – М.: Просвещение, 1983. – 107 с.
33. Эльконин Д. Б. Психология игры, – М., 1978. – 320 с.
34. Янківська О.П. Дидактичні ігри в дитячому садку. Навч.-мет. посібник. – К.: Рад. школа, 1985. – 144 с.