Анализ эффективности использования рабочего времени

 

Для розрахунку нормативного балансу робочого часу застосуємо нормативи, що діють на підприємстві:

ПЗ - 20 хв на зміну, ОТЛ - 3% від ВП, ОБ - 3,5% від ОП.

Визначимо нормативний оперативний час:

ПВМ - Тпз 480 - 25 Топ = 1 + К/100 = 1 + (3,5 +3) / 100 = 427,23 хв.

Тоді час на відпочинок та особисті потреби за нормативом складе: 3%

427,23 * 100% = 12,82 хв.

Час на обслуговування робочого місця:

3,5%* 427,23 * 100% = 14,95 хв.

Проаналізуємо ефективність використання робочого часу на підставі даних табл.2.2:

1. Коефіцієнт використання робочого часу:

Топ (ф) + ТПЗ (ф) + Тоб (ф) + Тотл (н) Ки = Пмм * 100% = (35 +360 +20 +12,82) / 480 * 100% =  89,1%.

Робочий час використовується недостатньо ефективно, через використання часу з особистих потреб вище норми, а також через наявність втрат при порушеннях трудової дисципліни і з організаційно-технічних причин.

1. Приріст продуктивності праці за рахунок усунення прямих втрат:

Тпнт +Тпнд+(Тотл (ф) - Тотл (н)) ЗО +15 + (20-12,82)

ДП = Топ (ф) * 100% = 360 * 100% = 14,5%

2. Приріст продуктивності праці за рахунок усунення нераціональних витрат:    (ТПЗ (ф) - ТПЗ (н)) + (Тоб (ф) - Тоб (н)) (35-25) + (20-14,95)

ДП = Топ (ф) * 100% = 360 * 100% = 4,2%

3. Максимально можливий приріст продуктивності праці:

Топ (н) - Топ (ф) 427,23-360 Пмах = Топ (ф) * 100% = 360 * 100% = 18,7%

 

2.3.  Аналіз впливу трудових факторів на використання робочого часу

 

Оцінка ефективності використання праці на підприємстві здійснюється при аналізі фактичного реального фонду робочого часу в людино-днях чи людино-годинах, величина якого залежить від 3-х факторів: чисельності робітників, тривалості робочого періоду в днях, тривалість робочого дня. Використання робочого часу робітниками підприємства у 2011 році наведено у табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Використання робочого часу робітниками підприємства у 2011 році

№ п\п.	Показники	За планом	Фактично	Відхилення  від плану (±)	Те ж у %
1.	Кількість відпрацьованих робітниками людино-днів	488330	463536	-24794	-5,1
2.	Кількість відпрацьованих робітниками людино-годин	3838274	3643393	-194881	-5,1
3.	Середня кількість  днів роботи одного робітника	207,8	199,8	-8	-3,8
4.	Середня тривалість робочого дня, годин	7,86	7,86	0	0
5.	Ефективний (реальний) фонд робочого часу, годин	1633,3	1570,4	-62,9	-3,9

 

Продовження табл. 2.5

№ п\п.	Показники	За планом	Фактично	Відхилення  від плану (±)	Те ж у %
6.	Середньооблікова  кількість робітників, чол.	2350	2320	-30	-1,3

 

 

Для виявлення впливу на фактичний фонд відпрацьованого робочого часу 3-х факторів: чисельності робітників (Чр) тривалості робочого дня (Р) і кількості робочих днів у році (Ф) проведемо наступні розрахунки, використовуючи метод ланцюгових підстановок:

Якщо позначити загальне число відпрацьованих людино-годин (Т), а зміна їх числа в порівнянні з планом (Т,) то за рахунок вказаних чинників відбулися зміни в таких розмірах.

1. За рахунок зміни чисельності робітників:

Тч = DЧр * Рф * Дф = - 30 * 7,86 * 199,8 =- 47112,8 людино-годин.

2. За рахунок зміни числа відпрацьованих людино-днів у році:

DТд = DД * Чр. пл * Рф = - 8 * 2350 * 7,86 = - 147768 людино-годин.

3. За рахунок зміни середньої тривалості робочого дня:

DТр = DР * Дпл * ЧРП = 0

Для визначення економії чисельності внаслідок поліпшення використання робочого часу розрахуємо наступні дані:

1. Ліквідація прогулів і цілоденних простоїв:

Еч1 = (Пр + Пцд) / Фр = (0 +0) / 1633,3 = 0

де: Пр - цілоденні втрати через прогули, людино-дні;

ППЛ - цілоденні простої, людино-дні;

Фр - потенційно можливий (плановий) фонд часу одного робітника, дні.

2. Скорочення захворюваності до запланованого рівня або кращого, досягнутого за минулий період:

(Пф. б - ППЛ. Б) * Чрф (8,4-8,3) * 2320

Еч2 =  0,142

Фр =1633,3

де: Пф. б, ППЛ. б - втрати через хворобу на одного робітника, передбачені планом, або краще значення показника за попередній період і фактично за аналізований період, дні;

Чрф - фактична чисельність робітників за аналізований період, чол.

3. Скорочення невиходів з дозволу адміністрації до запланованого рівня:

ЕчЗ = (Пф. а - ППЛ. А) * Чрф = (1,3-1,1) * 2320 =0,284

Фр=16ЗЗ.З

де: Пф. а, ППЛ. а - цілоденні невиходи на одного робітника з дозволу адміністрації за планом і фактично, дні;

Фр - фонд робочого часу одного робітника, дні.

Також проведемо аналіз чинників, що впливають на ефективність використання робочого часу, на підставі методу експертних оцінок (див. табл.2.6).

Табліца 2.6

Матриця рангів опитування

Фактори	Експерти
	1	2	3	4	5	6	SХі	Хі-Хґ	(Хі-Хґ) І
XI	5	5	4	5	6	5	30	9	81
Х2	2	1	2	1	2	3	11	-10	100
ХЗ	1	2	3	3	1	1	11	-10	100
Х4	3	3	1	2	3	2	14	-7	49
Х5	6	4	6	6	4	6	32	11	121
Х6	4	6	5	4	5	4	28	7	49

 

У нас є деяка кількість факторів X:

XI - умови праці (шкідливість, освітленість, місце розташування санвузла)

Х2 - займана посада,

ХЗ - стан здоров'я,

Х4 - час роботи (нічний, денний, добу)

Х5 - трудова дисципліна,

Х6 - простої

У експерименті беруть участь 6 незалежних експертів, до їхніх завдань входить визначити ранг кожному фактору за 6-ти бальною системою.

За результатами обчислень, вироблених в матриці рангів, визначимо ступінь узгодженості думок фахівців-експертів:

 

12 * S(Хі-Хґ) І

j = 1 12 * 500

W = 0,79365

mі (nі-n)= dI (dі-d)

 

Даний результат показує, що ступінь узгодженості експертів досить велика.

Для того щоб зрозуміти, яким чином будуть впливати чинники на якість робочої сили, побудуємо гістограму (див. рис. 2.1).

Виходячи з наочної гістограми, ми можемо сказати, що найбільший за своїм значенням сумарний ранг має чинник Х5 - трудова дисципліна, а також XI - умови праці, а також Х6 - простої устаткування. Тобто із запропонованих чинників, що впливають на якість робочої сили, найбільше впливають такі чинники як: стаж роботи та професійна освіта.

 

 Рис.2.1. Гістограма впливу факторів ефективність використання робочого часу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РОБОЧОГО ЧАСУ НА ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»

 

 

На підставі вище проведеного аналізу ми можемо зробити висновок про те, що на підприємстві робочий час використовується недостатньо ефективно. Існують порушення трудової дисципліни, невихід на роботу, надмірне використання робочого часу на відпочинок та особисті потреби, марне використання робочого часу у зв'язку з очікуванням ремонту обладОдним із основних факторів, що впливають на підвищення продуктивності праці є підвищення технічного рівня виробництва, а саме підвищення рівня механізації і автоматизації виробничих процесів; вдосконалення технології і підвищення технологічної оснащеності виробництва; підвищення якості продукції; зміна технічно-конструктивних характеристик виробництва; введення нових видів і покращення використання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива і енергії.

На підприємствах України відсоток ручної праці значний, особливо на допоміжних процесах – транспортних, вантажно-розвантажувальних, ремонтних, на контролі тощо. Про низький рівень механізації та автоматизації свідчить той факт, що частка робітників зайнятих на цих процесах, у загальній кількості робітників становить приблизно 46 %. Як наслідок, виникла диспропорція в механізації праці на різних виробничих дільницях.

Важливим засобом здійснення механізації виробництва є модернізація устаткування, тобто оновлення й удосконалення функціонуючого устаткування, незначні зміни його конструкцій. Це можна досягти збільшенням потужності і робочих швидкостей устаткування, механізацією та автоматизацією допоміжних робіт (подача, зняття, транспортування і контроль виробів) і автоматизацією управління устаткування.

Одним із елементів вдосконалення технології є хімізація виробництва. Хімізація виробництва вносить докорінні зміни в технологічні процеси, інтенсифікує, прискорює їх, поліпшує техніко-економічні показники виробничих процесів, використання сировини, сприяє підвищенню якості продукції. Синтетичні полімери застосовуються не тільки як замінювачі дорогих та дефіцитних кольорових матеріалів, деревини тощо, а й як нові конструкційні і технічні матеріали. Використання пластмас у машинобудівній промисловості сприяє поліпшенню експлуатаційних властивостей машин, зменшенню їх ваги, поліпшенню зовнішнього вигляду.

Поліпшення використання засобів праці здійснюється за двома принципами:

екстенсивним– збільшення часу їх роботи через скорочення простоїв, введення в дію не використовуваного устаткування, підвищення коефіцієнта змінності в національних розмірах, скорочення строків ремонту тощо;

інтенсивним– поліпшення використання машин та устаткування за одиницю часу через упровадження прогресивних технологічних процесів.

Перехід до ринкових відносин має змінити інвестиційну політику держави з метою посилення її впливу на інвестиційний процес за допомогою ринкових регуляторів. У сучасних умовах для впровадження у виробництво досягнень науково-технологічного прогресу необхідно інвестиції спрямовувати насамперед на реконструкцію і технічне переозброєння діючих виробництв, підвищувати частку витрат на активну частину основних виробничих фондів [9, c. 211-212].

Планування і регулювання капітальних вкладень здійснювалося в Україні без урахування процесу відтворення основних фондів і суспільного продукту. Віддавалася перевага новому будівництву на неосвоєних територіях. При цьому майже не відновлювався виробничий потенціал. Власне планування відтворення основних фондів у країні не було.

Наслідком такої політики стало те, що виробничий потенціал України через його технічне зношення і технологічну відсталість не відповідає вимогам часу.

Рівень зношення основних виробничих фондів становить понад 40 %. Для промислово-виробничих фондів він перевищує 48 %, а в будівництві досягає 61 %. Тільки нині для планування відтворення основних фондів в Україні починають застосовувати моделі міжгалузевого балансу, за допомогою яких можна розрахувати на перспективу основні балансові показники відтворення капітальних вкладень з урахуванням демографічного прогнозу в кожному регіоні.

Для подальшого розвитку інвестиційного ринку в Україні доцільно підтримувати розвиток пріоритетних напрямів в економіці. У підвищенні технічного рівня виробництва велику роль мають відіграти фондові біржі, які дають змогу на взаємовигідній основі залучати в діюче виробництво не використані устаткування та виробничі площі, організовувати й обслуговувати лізингові операції, у тому числі й міжнародні.

Покращення управління виробництвом також впливає на підвищення рівня продуктивності праці.

Управління виробництвом включає в себе:

- вдосконалення організаційної структури:

а) об`єктів управління (створення об`єднань, укрупнення цехів, ділянок, введення без цехової структури, зміни в принципах побудови цехів і виробничих ділянок підприємства в співвідношенні між цехами, раціоналізацію планування підприємства, забезпечення пропорційності між всіма ділянками підприємства з метою прибирання „вузьких місць”).