Анализ эффективности использования рабочего времени

Кожне робоче місце повинне займати мінімальні, але достатні площі і обсяги виробничих приміщень в залежності від габаритів станків, обладнання і предметів праці. Наприклад, по діючим нормативам мінімальний розмір площі на одного працюючого встановлено рівним 4,5 м², а висота приміщення – 3, 2 м. Збільшення цих нормативів залежить від розмірів обладнання. Так, для машинобудівних заводів і цехів, оснащених дрібними станками, встановлений норматив площі робочого місця до 10 м², для середніх за розмірами станків він підвищується до 20 м², для великих – до 40 м² [6, c. 79-80].

При загальному плануванні робочих місць в цеху необхідно створити потрібну для конкретного виробництва ширину і розміщення транспортних проїздів і проходів, які повинні бути, як правило, наскрізними і без тупиків. Приблизні нормативи ширини для головних проїздів - 3 м², а для допоміжних – ширина візка плюс 0,8 м.

б) апарату управління і укрупнення і спеціалізація відділів і служб, прибирання дублювання функцій, впровадження типових структур, покращання оперативно-виробничого планування, впровадження автоматизованих систем управління.

В систему покращання управління виробництвом включається вдосконалення організації виробництва, а саме:

- зміна внутрішньозаводського кооперування і спеціалізації виробництва (спеціалізація цехів, ділянок, робочих місць, укрупнення партій).

- вдосконалення організації допоміжних служб (покращення організації складського господарства, раціоналізація транспортних потоків, централізація і спеціалізація промислового транспорту, енергетичного, інструментального і ремонтного господарства, раціональна експлуатація інструменту і організація централізованого його заточування);

- удосконалення організації матеріально-технічного постачання (своєчасне і комплексне забезпечення матеріально-технічного постачання матеріалами, напівфабрикатами, паливом і енергією.

Покращення організації праці, як механізм підвищення продуктивності праці включає в себе:

- удосконалення організації і обслуговування робочих місць (впровадження типових проектів організації робочих місць робітників і службовців, а також організації праці на ділянках і в цехах);

- удосконалення кооперації праці. впровадження передових прийомів і методів праці, покращення оплати праці (включаючи системи матеріального заохочення і умов праці;

- підвищення кваліфікації робітників, інтенсивності парці, набуття практичних навичок;

- покращення використання робочого часу [2, c. 133-135].

Для підвищення ефективності роботи підприємства необхідно удосконалювати структуру використання робочого часу. Необхідно скоротити внутрішньозмінні і цілоденні втрати робочого часу:

- ввести організаційні заходи;

- підвищити трудову дисципліну;

- дотримуватися правил техніки безпеки;

- поліпшити умови праці;

- проводити заходи з охорони праці;

- знизити захворюваність;

- ліквідувати прогули і простої обладнання;

- скоротити невиходи з дозволу адміністрації до запланованого рівня; скоротити невиходи, дозволені законодавством до запланованого рівня.

Всі ці заходи будуть сприяти зниженню втрат робочого часу, а, отже, буде досягнута економія чисельності персоналу фірми. Розрахуємо економічну ефективність від введення даних заходів:

1. Якщо ми зменшимо цілоденні втрати робочого часу до запланованого рівня, то буде відсутнє збільшення фактичних цілоденних втрат робочого часу.

Кд = Дф / Дпл = 199,8 / 199,8 = 1, Кд = 1

2. Якщо ми усунемо втрати робочого часу то:

КРФ = (ФФ - Пф) / (Фпл - ППЛ) = (1944,7) / (2018,9) = 0,963, що на 0,002 підвищить ефективність використання робочого часу.

3. Якщо ми зменшимо витрати робочого часу ПЗ, ОП, ОТЛ, ПРО до нормативного рівня, то отримаємо:

Топ (ф) + ТПЗ (ф) + Тоб (ф) + Тотл (н)

Ки = Пмм * 100% = (25 +427,23 +14,95 +12,82) / 480 * * 100% = 100%, що говорить про повну ефективність використання робочого часу.

4. При усуненні прямих втрат робочого часу приріст продуктивності праці складе:

Тпнт + Тпнд + (Тотл (ф) - Тотл (н)) ЗО +15 +20

DП = Топ (ф) * 100% = 360 * 100% = 14,5%

5. Приріст продуктивності праці за рахунок усунення нераціональних витрат:

(ТПЗ (ф) - ТПЗ (н)) + (Тоб (ф) - Тоб (н)) (35-25) + (20-14,95)

DП = Топ (ф) * 100%= 360 * 100% = 18,05%,   що   на 13,85% підвищить продуктивність праці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Виходячи з усього вищесказаного, можна зробити висновок про те, що раціональне використання робочого часу дуже важливо для роботи підприємства. При зниженні витрат робочого часу збільшується продуктивність, знижуються зайві витрати на енергію.

Втрати робочого часу тягнуть за собою несприятливі наслідки.

Проведений аналіз дозволяє сформулювати декілька основних рекомендацій для більш ефективного використання робочого часу:

- необхідно підвищити трудову дисципліну;

- усунути надмірне використання робочого часу на відпочинок і особисті потреби.

Для підвищення ефективності роботи підприємства необхідно удосконалювати структуру використання робочого часу. Необхідно скоротити внутрішньозмінні і цілоденні втрати робочого часу: ввести організаційні заходи; дотримуватися правил техніки безпеки; поліпшити умови праці; знизити захворюваність; ліквідувати прогули і простої обладнання;

Досягнення високої ефективності використання робочого часу неможливо без активної підтримки керівництва, грамотної системи мотивації, відповідного ставлення до техніки безпеки, охорони праці, трудової дисципліни.

Для підвищення ефективності використання робочого часу на ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» необхідно проводити організаційні заходи.

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

 

1. Адамчук В.В. Організація і нормування праці - М.: «Финстатинформ», 1999р. - 301 с.
2. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокіна М.Є. Економіка і соціологія праці. Уч-к для вузів, - М.: ЮНИТИ, 1999 р. - 407 с
3. Баланс робочого часу ВАТ «Запорізький електровозоремонтний завод»
4. Базилєва М.М. Мотивація праці та трудові відносини: системний аналіз.: Монографія, - Мн.: БГЕУ, 2001р. - 168 с.
5. Бондар Н. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Наталія Бондар, Валерій Воротін, Олег Гаєвський,; За заг. ред. А. В. Калини; Міжрегіональна академія управління персоналом . - К.: МАУП, 2006. - 350 с.
6. Гетьман О. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Оксана Гетьман, Валентина Шаповал,; Мін-во освіти і науки України, Дніпропетровський ун-т економіки і права. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 487 с.
7. Економіка підприємства: Підручник/ ред. : Й. М. Петрович. - 2-ге вид., виправл.. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 579 с.
8. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ П. В. Круш, В. І. Подвігіна, Б. М. Сердюк та ін.. - К.: Ельга-Н: КНТ, 2007. – 777 с.
9. Попов Л.А. Аналіз та моделювання трудових показників. Уч-к 2-ое вид., Перераб. і доп., - М.: Фінанси і статистика, 1999 р.  - 208 с.
10. Пашуто В.П. Організація і нормування праці на підприємстві.: Уч. сел., - Мн.: Нове знання, 2001р. - 304 с.
11. Пашуто В.П. Організація і нормування праці на підприємстві.: Уч. сел. - 2-е вид., Испр. і доп., - Мн.: Нове знання, 2002р. - 319 с.
12. Сідун В. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Вікторія Сідун, Юлія Пономарьова,; М-во освіти і науки України, Харківський держ. ун-т харчування і торгівлі. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 435 с.
13. Селезньов В. Основи ринкової економіки України: Влада. Право. Підприємство. Фінанси. Податки. Маркетинг. Менеджмент. Торгівля. Реклама: Посібник/ Володимир Селезньов. - К.: А.С.К., 2006. - 687 с.
14. Семенов Г.А. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Григорій Семенов, Марина Панкова, Андрій Семенов,; М-во освіти і науки України, ГУ "ЗІДМУ". - 2-е вид., перероб. та доп. . - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 324 с.
15. Семернікова І. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Ірина Семернікова, Наталія Мєшкова-Кравченко,. - Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. - 311 с.
16. Єрохіна Р.І., Самраілова Є.К. Аналіз та моделювання трудових показників на підприємстві. Уч. сел. / Под ред. Рофе А.І., - М.: Вид-во «МІК», 2000р. - 160 с.
17. Человек и труд. Справочник по правовым вопросам. – К.:Юринком.–2007. – 1100 с.
18. Шваб Л. Економіка підприємства: Навчальний посібник/ Людмила Шваб,. - 3-є вид.. - К.: Каравела, 2006. - 583 с.нання та ін.
19. Шаповал В.М., Аврамчук Р.Н., Ткаченко А.В. Экономика предприятия. – К., Центр учебной литературы, 2003. – 245 с.
20. Шегда А.В. Економіка підприємства. – К.: Знання, 2005. – 431 с.
21. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного.- К.: КНЕУ, 2005. – 608 с.
22. Экономика: Учебник для вузов / Под ред. Е.Н. Лобачевой. – М.: Экзамен, 2004. – 592 с.
23. Экономика предприятия: Учебник для вузов / Под ред. В.Я. Гонфинкеля. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 456с.