Аналіз діяльності підприємства ресторанного господарства за основними економічними показниками

Можливі й інші підходи  до оцінки впливу цих факторів, тому що при розглянутому підході основний вплив буде мати фактор товарних ресурсів, що м.б. не зовсім обґрунтованим.

 

1.3. Проведення аналізу товарообороту

 

 Таблиця 1.2. – Показники  товарообороту підприємства

 

Показники товарообороту	Ціна	Попер.рік		Факт		Відхилення
		Сума	Пит. вага	Сума	Пит. вага	Сума		Пит.вага
						Абс.	%	Абс.	%
Увесь товарооборот	Д*	1870	100	2110	100	240	12,8	0	0
	С*	1870	100	1867	-	-3	-0,2	-	-
Товарооборот роздрібний	Д	1730	92,5	1720	84,4	-10	-0,6	-8,1	-8,8
	С	1730	-	1522	-	-208	-12,0	-	-
Куповані товари	Д	435	23,2	710	33,6	275	63,2	10,4	44,8
	С	435	-	628	-	193	44,3	-	-
Продукція вл. виробн..	Д	1435	76,7	1400	66,4	-35	-2,4	-10,3	-13,4
	С	1435	-	1239	-	-196	-13,6	-	-
В т.ч. оптовий продаж	Д	140	7,5	390	18,5	250	178,6	11	146,7
	С	140	-	345	-	205	146,4	-	-

 

Д* і С* - товарооборот підприємства у діючих та спів ставних  цінах

1). Формування вихідних  даних для аналізу товарообороту.

Визначаємо товарооборот покупних товарів (Тп)

Тп = То – Твл (1.1) , де

То – товарооборот загальний

Твл – товарооборот власного виробництва

Тп = 1870 – 1435 = 435 тис.грн – для попереднього року. Дані заносимо до таблиці 1.2.

Тп = 2110 – 1400 = 710 тис.грн – для звітного року. Дані вносимо до таблиці 1.2.

Наступним кроком ми визначаємо товарооборот для оптового продажу за допомогою різниці загального товарообороту (То) та роздрібного товарообороту (Тр).

Топт = То – Тр (1.2)

Топт = 1870 – 1730 = 140 тис.грн – для попереднього року

Топт = 2110 – 1720 = 390 тис.грн  – для звітного року

2). Розрахунок товарообороту у спів ставних цінах.

Для того, щоб розрахувати  товарооборот у спів ставних потрібно товарооборот розділити на індекс інфляції (Іін). У даному випадку він дорівнює 1,13 для звітного року. Тому:

То = тис.грн - загальна сума товарообороту у спів ставних цінах.

Тр = тис.грн – роздрібний товарооборот у спів ставних цінах.

Тп = тис.грн – товарооборот куплених товарів у спів ставних цінах.

Тв = тис.грн – товарооборот власного виробництва у спів ставних цінах.

Топт = тис.грн – товарооборот оптовий у спів ставних цінах.

Отримані дані заносимо до таблиці 1.2.

3). Розрахунок структури товарообороту 

Umoi = (1.3), де

Тоі – вид товарообороту  питома вага якого визначається

То – загальний  товарооборот

Таким чином, визначаємо:

Uтр = % - для попереднього року

Uтр = - для звітного року.

Далі рахувати па аналогії та вносити дані до таблиці 1.2

4). Розрахунок відхилень  в абсолютних та відносних  показниках

Для кожного виду товарообороту та для кожного виду цін потрібно розрахувати відхилення.

(1.4) – використовується для  розрахунку абсолютного відхилення.

тис.грн – відхилення суми товарообороту в натуральних одиницях виміру.

 (1.5) – використовується для розрахунку відхилення у відсотках

% - відхилення суми товарообороту  у відсотках.

Далі можна робити по аналогії, а отримані дані вносити  до таблиці 1.2.

Після розрахунку всіх показників можна зробити висновок, що сума загального товарообороту у порівнянні з попереднім роком значно підвищилась, що є позитивним фактом у роботі підприємства. Але, якщо розібрати більш детально, то можна виявити деякі проблеми. Наприклад, роздрібний товарооборот та товарооборот  власного виробництва знизились у порівнянні з попереднім роком і саме ці показники потребують більш детального вивчення для виявлення причин такої поведінки.

 

Розділ 2. Аналіз трудових ресурсів

 

2.1. Поняття, склад та показники трудових ресурсів підприємства

 

Трудові ресурси або  персонал – це сукупність його постійних  працівників, що мають необхідну  підготовку і (або) досвід практичної роботи для виконання завдань підприємства.

 

Персонал ПРГ поділяють  на окремі види або групи за такими ознаками:

1. функції, що виконуються:

    - керівники

    - фахівці

    - технічні  фахівці

    - робітники: 

                * основні

                * допоміжні

2. характер участі  у діяльності ПРГ:

     - адміністративно-управлінський  персонал (службовці)

     - торгівельно-виробничий  персонал (основні робітники)

     - допоміжний  персонал (допоміжні робітники)

3. по кваліфікації

4. стаж роботи

5. за віком

Основні показники персоналу  підприємства:

1. Облікова чисельність

2. Середня спискова  чисельність

3. Явочна чисельність

Nn – загальна чисельність персоналу

Nni – чисельність і-тої категорії персоналу

Мета аналізу трудових ресурсів – це оцінка ступеню ефективності їх трудових ресурсів і визначення резервів її підвищення.

Вихідні дані для аналізу:

1. звіти ПРГ:

     - звіт про  основні показники

     - звіт з  праці

     - звіт на  використання робочого часу

     - звіт про  чисельність персоналу

2. плани підприємства  з праці

3. облікові дані (наряди, табелі)

4. поза облікова інформація

 

2.2. Методика аналізу  наявності та використання трудових  ресурсів

 

Трудові ресурси (кадри) підприємства є головним ресурсом кожного підприємства, від якості й ефективності використання якого багато в чому залежать результати діяльності підприємства і його конкурентоздатність. Кадри підприємства, безпосередньо пов’язані із процесом виробництва продукції (послуг), тобто зайняті основною виробничою діяльністю, являють собою промислово — виробничий персонал. До нього належать всі працівники основних, допоміжних, підсобних й обслуговуючих цехів; науково-дослідницьких, конструкторських, технологічних підрозділів підприємства й лабораторій, що перебувають на балансі підприємства; заводоуправління з усіма відділами й службами, а також служб, зайнятих капітальним і поточним ремонтом устаткування й транспортних засобів даного підприємства. Робітники - це персонал безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, здійснює ремонт основних засобів, виконує переміщення вантажів, перевезення пасажирів, виробляє матеріальні послуги. Робітники на виробництві діляться на основних — тих, які беруть безпосередню участь у процесі створення продукції, і допоміжних — тих, які виконують функції обслуговування основного виробництва (слюсар-ремонтник, слюсар-електрик). Керівники — це працівники, що займають посади керівників підприємства і їхніх структурних підрозділів. Розрізняють кілька рівнів працівників цієї категорії: перший рівень — генеральний директор і його заступники, головний бухгалтер, головний інженер, головний механік, головний технолог, головний економіст; другий рівень — директори виробництв, заступники головного бухгалтера, головного інженера, головного механіка, головного технолога, головного економіста, керівники управлінь (комерційного, планово-економічного, кадрового); третій рівень — керівники цехів, відділів, бюро, лабораторій, майстри цехів. Професіонали — це працівники, професійні завдання яких полягають в збільшенні наявного обсягу знань: розробки нових науково-прикладних теорій, нових проектів, технологій, програмних продуктів. До таких працівників належать провідні спеціалісти інженерних, фінансових, економічних, комерційних й інших підрозділів підприємств (як правило, що мають наукові ступені й звання або значний досвід роботи), Економічний аналіз і діагностика cтану сучасного підприємства які виконують самостійні проекти й можуть керувати при цьому певною групою фахівців. Фахівці — це працівники, зайняті інженерно-технічними, економічними, бухгалтерськими й іншими роботами, пов’язаними з використанням відомих теорій, методів, методик, нормативів, пакетів програм. Технічні службовці — це працівники, що здійснюють підготовку й оформлення документації, облік і контроль, господарське обслуговування й діловодство (тобто виконують чисто технічну роботу), зокрема — діловоди, обліковці, агенти, касири, контролери, діловоди, креслярі, секретарі). Кадровий склад або персонал підприємства має певні кількісні, якісні й структурні характеристики. Кількісна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства в першу чергу виміряється такими показниками, як облікова, явочна й середньоспискова чисельність працівників. Середньоспискова чисельність працівників за місяць визначається шляхом підсумовування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця, включаючи святкові й вихідні дні, і розподілу отриманої суми на кількість календарних днів місяця.

Явочна чисельність  — це кількість працівників облікового складу, що з’явилися на роботу. Різниця між явочним й обліковим складом характеризує резерв, що повинен використовуватися для заміни тих, хто не виходить на роботу з поважних причин (відпустки, хвороби, відрядження) Якісна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства визначається ступенем професійної й кваліфікаційної придатності його працівників для виконання цілей підприємства й робіт, що будуть ними виконуватися. Структурна характеристика трудових ресурсів (персоналу) підприємства визначається складом і кількісним співвідношенням окремих категорій і груп працівників підприємства. У процесі аналізу трудових ресурсів вирішуються наступні завдання.

1.  Аналіз наявності й складу працюючих на підприємстві.

2.  Аналіз структури персоналу.

3.  Аналіз кваліфікаційного рівня кадрів.

4.  Аналіз руху робочої сили.

5.  Оцінка використання робочого часу.

6.   Встановлення факторів і причин непродуктивного використання робочого часу.

7.   Вимір і вивчення динаміки продуктивності праці, її факторний аналіз. 8.   Аналіз фонду заробітної плати.

9.  Виявлення резервів подальшого підвищення продуктивності праці й більш ефективного використання трудових ресурсів.

 

2.3. Методика аналізу  витрат на оплату праці

 

В основі мотивації ефективного використання трудових ресурсів лежить обґрунтована система оплати праці. Загальна сума оплати праці складає фонд оплати праці.

Етапи аналізу:

1. Оцінка обґрунованості планового фонду оплати праці (ФОП).
2. Визначення питомої ваги планового ФОП.
3. Оцінка впливу факторів на величину
4. Узагальнення результатів аналізу та підведення підсумків, надання рекомендацій.

 

 

 

 

 

 

2.4. Проведення аналізу  трудових ресурсів

 

Таблиця 2.1 – Показники  наявності та використання трудових ресурсів

 

Показники	Один. виміру	Попередній рік	Факт	Відхилення
				Абс.	%
Персонал всього	люд	22	21	-1	-4,45
в т.ч. службовці	-	5	3	-2	-40
робітники	-	17	18	1	5,88
Продуктивність праці: всього персоналу	грн/ люд.рік	85	100,48	15,48	18,21
робітників	-	110	117,22	7,22	6,56
Фонд оплати праці: всього персоналу	тис.грн	435	484	49	11,26
службовців	-	198	231	33	16,67
робітників	-	237	253	16	6,75
Середня зар.плата всього персоналу	-	19,77	23,05	3,28	16,59
службовців	-	39,6	77	37,4	94,44
робітників	-	13,94	14,06	0,12	0,86
Співвідношення сер. з/плати  та прод.праці	%	23,25	22,94	-0,31	-

 

1). Формування вихідних  даних для аналізу трудових  ресурсів

По-перше потрібно визначити  кількість службовців які працюють на підприємстві за допомогою різниці  всього персоналу (Nn) та робітників (Np).

(2.1), де  Nc – службовці

Nc = 22 – 17 = 5 люд. – кількість службовців на підприємстві у попередньому році.

Nc = 21 – 18 = 3 люд. – кількість службовців у звітному році.

Отримані дані заносимо до таблиці 2.1.

По-друге потрібно розрахувати  продуктивність праці персоналу  взагалі та робітників. Для цього  потрібно використати наступну формулу:

(2.2) , де

Пп – продуктивність праці

Тоі – товарооборот і-го виду

Nni – персонал і-го виду

Таким чином, розрахувоємо:

 грн/люд.рік – продуктивність  праці персоналу для попереднього  року

 грн/люд.рік – продуктивність  праці персоналу для звітного  року

грн/люд.рік – продуктивність праці робітників у попередньому році

 грн/люд.рік – продуктивність  праці робітників у звітному  році 

Отримані дані заносимо до таблиці 2.1

Наступним кроком потрібно розрахувати фонд оплати праці для  службовців. Зробити це можна за допомогою даної формули:

(2.3), де

Fc – фонд оплати праці службовців

Fn – фонд оплати праці всього персоналу

Fр – фонд оплати праці робітників

Із цього виходить, що тис.грн – фонд оплати праці для службовців у попередньому році. Аналогічно рахується ФОП для звітного року. Дані вносяться до таблиці 2.1.

Визначаємо середню  заробітну плату для всього персоналу, та окремо для службовців і робітників.

Зробити це можна наступним  чином:

(2.4), де

- cередня з/п

Виходячи з цієї формули, розраховуємо:

тис.грн – середня заробітна  плата всього персоналу у попередньому році. Аналогічним способом визначаємо і за звітній рік.

 тис.грн – середня заробітна плата службовців за попередній рік. Таким же чином розраховуємо звітній рік.

тис.грн – середня з/п робітників за попередній рік. Аналогічно розраховуємо цей же показник для звітного року.

Дані заносимо до таблиці 2.1

Останньою дією буде розрахунок співвідношення середньої заробітної плати (f_n) та продуктивності праці (Пп).