Добробут населения

 

 

 

 

ЗМІСТ

ЗМІСТ………………………………………………………………………….......2

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 1  Теоретичні основи, дослідження добробуту населення……………………………………………………………………...7

1.1 Поняття добробуту населення та доходи населення………………………..7

1.2.Показники добробуту населення України  умовах ринкової економіки...12

РОЗДІЛ  2 Загальна оцінка добробуту населення України

2.1. Дослідження показників добробуту населення України……………...….19

2.2. Оцінювання доходів та витрат населення………………………………....23

2.3. Показники для побудови багатофакторної регресивної моделі……...….28

РОЗДІЛ 3  Шляхи покращення добробуту населення в Україні…………………………………………………………………...……..34

ВИСНОВКИ………………………………………………………………...……40

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..……..42

Додаток А «коефіцієнт кореляції між залежними змінними»…....................44

Додаток B  «коефіцієнт кореляції між незалежними змінними»…………….45

Додаток С «Доходи та витрати населення України за 2002-2007 роки»...…..46

Додаток D «Доходи та витрати населення України за 2008-2011 роки»….....47

Додаток Е «Доходи та витрати населення України за 2012 рік»…………......48

Додаток F «Дохоти та витрати населення за I квартал 2013 року»……...…...48

Додаток G «Дохоти та витрати населення за II квартал 2013 року»……...….49

Додаток H «Модельованні значення доходів державного бюджету України за 2001-2013 роки»………………………………………………………………....50

Додаток I «Модельованні значення видатків державного бюджету України за 2001-2013 роки»……..………………………………………..............................51

Додаток J «Динаміка зміни мінальної заробітної плати в Україні»…………………………………………………………………………..52

Додаток K «Мінальної заробітна плата в США»……..…………………..…...53

Додаток L «Мінальної заробітна плата в країнах ЄС»……………………..…54

Додаток M «Схема стратегічних задач, та  напрямки політичних впливів та шляхи їх реалізації задля покращенння добробуту населення України»……55

Додаток N «Прожитковий мінімум в Україні 2013 РОКУ»………………......56

Додаток O «Міграційний приріст населення за період 2007 – 2013 рр.»……56

Додаток P «Частка витрат на продукти харчування в Україні за період 2007 -2013 рр.»………………………………………………………………………….57

Додаток Q «Частка вкладів у витратах населення в Україні за період 2007– 2013 рр.»……..…………………….......................................................................57

Додаток R «Злочини на 1000 осіб в Україні за період 2007 – 2013 рр.»…......58

Додаток S «Багатофактора регресійна модель»………………………….........58

Додаток T «Загальний вигляд багатофакторної регресійної моделі»………..59

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. Як стимулом, так і перешкодою подальшому економічному росту може виступати рівень добробуту, що формується в даних соціально-економічних умовах. Добробут створює доволі вагомі стимули до зміни економічної поведінки населення, є засобом реалізації людських можливостей.

Підвищення добробуту населення України проголошується важливим політичним пріоритетом держави. Тому дослідження добробуту як фактора зростання економіки країни сприятиме підвищенню ефективності державної соціально-економічної політики.

Із зарубіжних вчених найбільший внесок у розвиток теоретичних  концепцій добробуту зробили такі дослідники, як Р. Адамс, І. Адельман, Р. Барро, А. Бігстен, Р. Бенабоу, І. Бентам, Дж. Галлуп, O. Галор, К. Дайнінгер, К. Ерроу, Дж. Кларк, С. Кузнєц, К. Моріс, В. Нордхауз, В. Парето, Р. Перотті, А. Пігу, М. Пундарік, Л. Путерман, М. Равальйон, С. Раделет, Дж. Ролз, П. Самуельсон, А. Сен, А. Сміт, Дж. Сміт, П. Таунсенд, Дж. Тобін, М. Тодаро, М. Фрідман, Дж. Цваймюллер.

Значну увагу приділили дослідженню категорій добробуту, рівня життя, якості життя, проблематики людського розвитку такі вчені: Є. Антосенков, В. Близнюк, В. Бочкарьова, О. Грішнова, В. Кряжев, М. Кузнєцов, Е. Лібанова, В. Мандибура, В. Можина, С. Мочерний, Н. Римашевська, Л. Семів. Серед багатьох українських дослідників, які присвятили свої роботи теоретичному та емпіричному аналізу особливостей національної економіки, проблем і факторів її розвитку, можна виділити О. Бебела, О. Бєляєва, Д. Богиню, В. Будкіна, В. Гейця, М. Долішнього, М. Козоріза, І. Комарницького, І. Малого, С. Мочерного, Ю. Пахомова, Р. Пустовійта, Є. Черковця, Д. Чистіліна, А. Чухна та ін. Використання їх розробок дало можливість проаналізувати особливості формування добробуту та його впливу на економічне зростання в Україні.

Метою курсової роботи є теоретичне обґрунтування механізму формування добробуту населення України, розробка напрямів для підвищення рівня добробуту в економіці.

Завданнями даної курсової роботи є:

-Розібрати суть та зміст поняття добробуту населення та доходів населення;

-Пояснити та дослідтити показники за якими визначається добробут населення та виділити основні з них;

-З’ясування проблем і перспектив розвитку доброту населення в Україні;

-Оцінити доходи та витрати населення, а також мінімалньу заробіну плату, прожитковий мінімум, пенсії;

-Реалізувати багатофакторну регресійну модель по окремим показникам добробуту населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Курсову роботу виконано відповідно до плану кафедри економічної кібернетики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (Тема: «Моделювання складних фінансово-економічних систем»).

Об’єктом дослідження є формування добробуту населення та шляхи його підвищення на прикладі економіки України

Предметом є механізм формування добробуту населення України та шляхи його підвищення задля забезпечення гідних умов проживання кожного громадянина України.

Методи дослідження. Серед методів обробки і аналізу економічної інформації основними були такі: історико-хронологічний та системний аналіз, використання різних моделей наприклад адептивної та багатофакторної. Також використанні структурного аналізу – для дослідження методів оцінювання добробуту, статистичний і графічний – для виявлення особливостей функціонування даного механізму в умовах національної економіки.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки і рекомендації мають практичне значення для оцінювання добробуту населення, державних програм соціально-економічного розвитку, що дозволить підвищити ефективність державного регулювання економіки та підвищення рівня добробуту населення

Структура й обсяг курсової. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг курсової роботи – 59сторінок, наявні в роботі також 9 таблиць та 9 рисунків і 1 схема та 1 діаграма.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

Теоретичні основи, дослідження добробуту населення

 

1.1 Поняття добробуту населення та доходи населення

Питання добробуту – важлива і надскладна категорія економічної науки. У її характеристиці містяться основні чинники розвитку суспільства та окремих індивідів, відображаються не лише потреби матеріальних благ, а й духовні та інтелектуальні моменти розвитку українського суспільства.

Дослідження добробуту дає змогу краще дослідити динаміку розвитку суспільства, результати діяльності уряду та стати головною метою економічних реформ. В українській економічній науці добробут розглядається як «сукупність умов життєдіяльності людини (населення), які створюються під час виробництва, розподілу, обміну, споживання, формують ієрархію потреб та визначають їх задоволення».

У зарубіжній науці під добробутом розуміють певний стан задоволення потреб індивідів, суспільства, певний досягнутий рівень корисності, сформований, перш за все, кількістю доступних благ. Тобто, головним у розумінні добробуту є спроба вирішити основний конфлікт – як людині, при найменших затратах, отримати щонайбільше [1].

 У сучасних економічних  дослідженнях, добробут не лише  поєднання економічних і соціальних  чинників, а й організаційних, правових, морально- етичних та політичних відносин, що вдало регулюють процеси життєдіяльності та гармонійного розвитку українського народу.

Підтвердження цього ми знаходимо і у розгляді основних історичних етапів розвитку теорії добробуту – від класичної політичної економії            А. Сміта, ліберальних концепцій, німецької історичної школи, маржинальної теорії В. Парето, А. Маршалла, В. Пігу до сучасних теорій та моделей соціального добробуту С. Кузнеця, Д. Бюнкенена, А. Сена [1].

Сьогодні все більшої актуальності набуває питання розподілу економічних благ та особливим ставленням до збіднілих верств   населення

А. Сена. «Теорія суспільного вибору пояснює, як суспільний інтерес відображає інтереси його членів. Від відповіді на це питання залежить суть наукового підходу до вимірювання добробуту країни та конструювання заходів його покращення... ». Наприклад, якщо загальний інтерес або добробут країни розглядати як просту суму інтересів чи статків, то, може виявитися, що Україна за чисельністю олігархів або дорогих машин на душу населення – не така вже й відстала країна.

Центральне місце в теорії добробуту посідає ідея забезпечення прийнятих для даного суспільства життєвих стандартів. Х. Ламберт зазначав, що «суспільний добробут не тотожний економічному добробуту суспільства, рівно як і особистий добробут не ідентичний індивідуальному економічному добробуту. Добробут крім економічних критеріїв (розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, тривалості життя, ВВП на душу населення), залежить і від рівня гарантій у державі політичних свобод (свобода слова, свобода і безпека особистості, свобода совісті) та таких показників, як соціальна захищеність, сімейне життя, можливість гарної освіти, кар’єрного росту тощо [7].

За Шевчуком Ж. В. питання добробуту – це важлива і надскладна категорія економічної науки. У її характеристиці містяться основні чинники розвитку суспільства та окремих індивідів, відображаються не лише потреби матеріальних благ, а й духовні та інтелектуальні моменти розвитку українського суспільства. Дослідження добробуту дає змогу краще дослідити динаміку розвитку суспільства, результати діяльності уряду та стати головною метою економічних реформ. В українській економічній науці добробут розглядається як «сукупність умов життєдіяльності людини (населення), які створюються під час виробництва, розподілу, обміну, споживання, формують ієрархію потреб та визначають їх задоволення».

За Семко Т.В. добробут – це повнота забезпечення населення життєво необхідними засобами: матеріальними, соціальними, культурними, духовними та екологічними благами. З позиції такого тлумачення добробут населення визначається обсягом ВВП, виробленого в країні протягом року. Але для більш коректної оцінки рівня добробуту, з урахуванням можливості порівняння його з аналогічним показником в будь-якій країні, застосовують узагальнюючий показник рівня добробуту, який розраховується як відношення  обсягу ВВП на душу населення. [3]

У зарубіжній науці наприклад за Фертікова Т.М, під добробутом розуміють певний стан задоволення потреб індивідів, суспільства, певний досягнутий рівень корисності, сформований, перш за все, кількістю доступних благ. Тобто, головним у розумінні добробуту є спроба вирішити основний конфлікт – як людині, при найменших затратах, отримати щонайбільше.  У сучасних економічних дослідженнях, добробут – це не лише поєднання економічних і соціальних чинників, а й організаційних, правових, морально-етичних та політичних відносин, що вдало регулюють процеси життєдіяльності та гармонійного розвитку українського народу.

Залежно від форми отримання доходу виділяють:

- грошові доходи;

- особисті доходи (грошові доходи + доходи в натуральній формі);

- сукупні доходи (особисті доходи + вартість наданих бесплатно послуг, що надаються установами освіти, медицини та культури).

За джерелами отримання доходів виділяють:

1. Заробітна плата;

2. Доходи від підприємницької  діяльності;

3. Доходи від власності;

4. Трансферти – пенсії, стипендії, допомоги;

5. Доходи від особистого  господарств ;

6. Інші.

Залежно від стадії процесу розподілу доходів виділяють:

1. Первинні доходи;

2. Наявні доходи (первинні  доходи + сальдо поточних трансфертів);