Добробут населения

Також за допомогою адаптивного моделювання ми визначили значення доходів та видатків державного бюджету України на 2009 - 2013 роки. (додаток Є, додаток Ж).

Одним з важливих джерелом підвищення рівня добробуту в Україні має стати зростання заробітної плати.  Станом на 01.12.2013 р. мінімальна заробітна плата становила 1218 грн. Динаміку зміни мінімальної заробітної плати в Україні можна глянути в додатка (додаток З). Також можна порівняти МЗП в України і МЗП іньших країн наприклад США та країн ЄС. (додаток И, додаток І). Глянувши додатки можна сказати такий висновок що МЗП в України мусить бути вищою ніж в США та країнах ЄС, якщо вести розрахунки по цінам які встановилює наша держава на Товари та послуги. Глянути лише елемнтарні речі молоки в США коштує 1.17$ в Україні від 1.35$ і вище [18].

Згідно законодавства  України номінальна заробітна плата регулюється за рахунок розмірів мінімальної заробітної плати. Проаналізувавши  показники  та динаміку розміру мінімальної заробітної плати в Україні за 1997-2013 роки можна зробити висновки, що даний показник протягом усього досліджуваного періоду мав чітку тенденцію до зростання. З введенням національної валюти в 1996 році мінімальна заробітна плата в Україні була встановлена на рівні 15 грн. Для стабільного розвитку економіки на початку десятиліття було прийняте рішення Урядом України про прив’язку гривні до долара США. У період  до фінансової кризи, тобто до 1998 року, гривня була досить сильною валютою, її курс в середньому становив 1,75  грн. до 1 долара США. У 1998 році гривня здешевіла майже втричі, і  процес здешевлення гривні триває до сьогодні. Причиною тому є економічна та політична нестабільність в Україні.

Процес зростання цін за період 1997-2013рр. проходив  і триває  до сьогодні  в країні майже без гальмування, а отже і знецінення грошової національної  одиниці  України триває й досі.

За динамікою змін, мінімальна  заробітна  плата пересічного громадянина у 1998р. зросла в 2рази  і складала 200% порівняно з 1997 р., у  1999 та 2000 роках рівень мінімальної заробітної плати у грошовому еквіваленті не змінився  та дорівнював 74 грн. З 2001р. до 2013р. мінімальна  заробітна плата громадян України  зростала, але темпи зростання були дуже повільними. В 2011р. взагалі відбулося гальмування, і мінімальна  заробітна плата громадян зросла лише на 8,29% відносно попереднього 2010 року.

В Україні прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу. Крім того, прожитковий мінімум визначається диференційовано в залежності від вікового критерію або в залежності від соціальної та демографічної групи осіб: для дітей віком до 6 років; для дітей віком від 6 до 18 років; для працездатних осіб; для осіб, які втратили працездатність.(додаток П) Мінімальний споживчий кошик, тобто прожитковий мінімум, визначається, як вартість набору товарів та послуг, мінімально необхідних для задоволення потреб у харчуванні на рівні фізіологічно мінімальних норм споживання  (окремо для дорослих, дітей, людей похилого віку), а також мінімальних потреб в одязі, взутті, предметах домашнього вжитку, медикаментах, комунальних і побутових послугах, транспорті, культурі  тощо.

Слід зазначити, що  за даними ООН, середня вартість споживчого кошика для однієї особи має становити 17 доларів на день. Якщо ж людина отримує заробітну плату близько 510 доларів на місяць, то вона перебуває на межі бідності [19]. Тобто, в порівнянні з середньою заробітною платою громадянина в Україні, яка становить на данний момент 2758 грн. виходить, що заробіток українців на місяць майже вдвічі нижчий за межу бідності, ніж у сусідніх європейських країнах. Всесвітній банк запропонував вважати рівнем бідності доходи менші ніж 1,25 дол. на день, що дорівнює 10 грн. в Україні. Коли дохід менший, то виникає проблема виживання індивіда в суспільстві, тобто в Україні. Проте, враховуючи сучасні споживчі ціни, цей показник має становити хоча б 30 грн. на день, щоб людині вижити, а відновлення життєвих сил взагалі непередбачено.

Заробітна плата на сьогодні за офіційними даними в Україні,  серед молоді до 30 років,  коливається  в межах 1218 грн. а за стандартами ООН  - 510 доларів на місяць , що не відповідає, а ні міжнародним стандартам ООН, а ні нормам щодо фізіологічних потреб людини.

 Вартість споживчого кошика терміном на 1 місяць, які  запропоновані владою України становить 1569 грн. / 196 дол. гривень, за даними опитування українців СК має становити 3 580 грн./447 дол.та за розрахунками експертів ООН  510 дол. Споживчий кошик в Україні був затверджений ще у 1992 р. та відтоді суттєво не переглядався владою України. Мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за наявності необхідного страхового стажу. З 1 грудня 2013 року   розмір мінімальної пенсії встановлений у розмірі 949 гривні [19].

Відповідно до проекту державного бюджету на 2014 рік, мінімальна зарплата станом на 1 січня становить 1218 грн. з 1 липня вона зросте до 1250 грн, а з 1 жовтня – до 1301 грн. Рівень прожиткового мінімуму 2014 року КМУ пропонує підвищити в два етапи: спочатку в липні – до 1207 грн, а згодом у жовтні – до 1256 грн. Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років із 1 липня становитиме 1059 грн, з 1 жовтня – 1102 грн. Для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 липня – 1320 грн, з 1 жовтня – 1373 грн. Для працездатних осіб: з 1 липня – 1250 грн, з 1 жовтня – 131 грн, а для осіб, які втратили працездатність: з 1 липня – 974, з 1 жовтня – 1014 грн [14].

2.3.Показники для побудови багатофакторної регресивної моделі

Розвиток людства завжди супроводжувався процесами переміщення населення, в наш час даний процес у демографії має назву механічний рух населення або ж міграції. У пошуках кращих умов життя, громадяни змінюють місця проживання за різних причин основними з яких є безпека та зайнятість. Виходячи з цілої низки якісних характеристик міграцій, вони класифікуються за типом, причинами, формами стадіями та територією. Найбільшою чисельність населення в Україні була на початку 1993 р. (52,2 млн. осіб), але пізніше вона почала знижуватися, спочатку на 200 — 300 тис. осіб щорічно, а тепер — на 400 — 500 тис. осіб і більше. Лише з 2012 рокі міграційне сальдо почало набувати додатніх значень.

З січня по жовтень 2013 року в нашій країні відбулося 283 635 внутрішніх міграцій осіб між областями, а також 23 036 іноземців іммігрували до України, а 5 637 громадян нашої країни емігрували за кордон, міграційне сальдо (різниця між іммігрантами та емігрантами) становило 17 399 осіб. Відносні показники зовнішніх міграцій – з розрахунку на 10 000 населення частка емігрантів становить 3 особи, іммігрантів – 12.3 осіб, а міграційне сальдо відповідно 9.2 осіб.

Внутрішні міграції в нашій країні на багато більш поширені ніж зовнішні та становлять 97.5 на 10 000 осіб, тобто майже 1% громадян змінили постійне місце проживання у січні-травні. Наступні блоки тематичних карт виражають абсолютні та відносні показники (з розрахунку на 10 тис. осіб) зовнішніх та внутрішніх міграційних процесів, які мали місце серед областей нашої країни за перших п'ять місяців поточного року.

Наступний показний який було взяти для побудови багатофакторної моделі це частка витрат на продукти харчування. Частка витрат на продукти харчування у витратах українських сімей становить близько 50,2%, що є максимальним показником серед країн Європи. У складеному рейтингу Україна опинилася на останній, 40-й позиції. Вище розташувалися Молдова і Сербія (43,2 % і 42,9 % відповідно). При цьому частка витрат на дозвілля і культуру для українців складає всього 2%.Зазвичай в країнах з високим рівнем життя частка витрат на продукти харчування, як правило, низька і становить 10-15% від сукупних витрат сімей. Решту коштів люди витрачають на дозвілля, подорожі, комунікації, якісну медицину і освіту, техніку та одяг і тд.

До таких країн належать, наприклад, Люксембург (8,8 % витрат йдуть на їжу), Великобританія (9,1 %) і Швейцарія (9,6 %) , які розташувалися в першій трійці рейтингу. Витрати на дозвілля і культуру при цьому складають 7,2%, 12,1%, 9,1% відповідно. У число лідерів увійшли також вельми успішні країни Північної Європи - Данія і Норвегія [13].У бідних країнах, жителі яких вміють низькі доходи (а ціни там часто досить високі), спостерігається кардинально інша картина. Тут вартість їжї є основним елементом витрат, інші потреби фінансуються на основі з залишкового принципу. Як повідомлялося, в 2013-му загальна сума задекларованих українцями доходів зросла на 23%, до 48,7 мільярдів гривень. Майже половину цих грошей заробили мільйонери. Загалом витрати сім'ї на харчування в місяць становаить 1684 гривень на місяць.В Україні витрачають на їжу більше за всіх у Європі. Як результат - країна зайняла 40 місце за часткою витрат на продукти харчування.

Важливою умовою розвитку економіки, забезпечення високого рівня її конкурентоспроможності, вирішення низки соціальних проблем та підвищення рівня життя населення та забезпечення нормалнього добробуту населення є зростання ресурсного потенціалу банків, що значною мірою залежить від залучення вкладів населення. Вклади населення в Українснні сформулювалися були з трьох етапів [12].

Як повідомлялося, в 2013-му загальна сума задекларованих українцями доходів зросла на 23%, до 48,7 мільярдів гривень. Майже половину цих грошей заробили мільйонери.

Основний 1 Перший етап, який охоплює 1992-95 рр., можна охарактеризувати як глобальне знецінення заощаджень населення внаслідок гіперінфляційних процесів у економіці Україні, відсутність та припинення заощадження коштів у значної частини громадян. У цей період значна частина заощаджень відкладалася населенням у формі готівки в національній та іноземній валютах (80-95 %). Другий етап (1996-99 рр.) – це етап нестабільності формування заощаджень за умов обмеженої інфляції та подальшого економічного спаду і неста-більності курсу гривні до іноземних валют. У цей час (після грошової реформи) вперше заощадження населення в банківській системі почали реально зростати. Так, за 1996-97 рр. заощадження в реальному обчисленні зросли у 2,5 раза. До цього часу гіперінфляційні процеси, загальне зниження доходів населення та їх диференціація, низький рівень довіри до національної валюти та банківської системи стримували процес формування заощаджень населення [20]. Для третього етапу, який почався з 2000 р. і триває до сьогодні, характерні позитивні тенденції зростання заощаджень на тлі макроекономічної, фі-нансової та валютної стабілізації. У цей же період відбувалося прискорене зростання строкових вкладів фізичних осіб як в національній, так і іноземній валютах та зменшення у 1998-2004 рр. частки короткострокових та зростання частки довгострокових депозитів. Така ситуація є сприятливою для банків, оскільки ці кошти вони можуть використовувати протягом тривалого періоду часу як інвестиційні ресурси.

Злочинність становить собою найнебезпечніший прояв поведінки, що відхиляється, яка наносить найбільший збиток суспільству. Саме через показник злочинності можна дізнатися чи задоволенні громадяни своїм місцем у суспільстві та рівнем добробуту, як держава піклується про громадян. Зрозумало чим нижче злочинність в країні тим краще рівень життя в країні і ти кращий добробут [19]. Після того як Україна стала незалежною держаю кількисть злочинів на Україні коливалась від 400 000 до 500 тисяч. До фінансофої кризи в 2008 році кільксть злочинів поступово знижувалася і на 2007 рік їх стала 397 тисяч. Але після економічної кризи їхня кількість знову почала зростати до 520 тис. Лише у останньому році їхня кількість поступово зменьшувалася і в 2012 році цей показник дорівнював 447 тисяч, звісно це не так уже й мало злочинів але це суттєво меньше у порівнянні з попереднім роком [21

РОЗДІЛ III

Шляхи покращення добробуту населення в Україні

Оскільки добробут являє собою забезпеченість благами, задача підвищення добробуту реалізується шляхом збільшення доступності благ. Останні за критерієм пріоритетності можуть бути розділені на необхідні та бажані.

Необхідні блага мають бути якомога доступнішими, оскільки їх відсутність обумовлює неможливість активної економічної поведінки. Це блага, на які в першу чергу витрачаються доходи, і пропозиція яких обов’язково має бути представлена ринком або державою. До них належить: блага, що впливають на якість людського капіталу: здорове харчування та предмети гігієни, сприятливий стан навколишнього середовища, медичні та освітні послуги; блага, необхідні для проживання в людському суспільстві ті, що входять до прожиткового мінімуму, але не включені до 1;суспільні блага, перш за все – гарантований правовий захист життя, економічної діяльності та її результатів, гарантія територіальної безпеки держави, забезпечення екологічної безпеки [20].

Бажаними є блага, відсутність яких є передумовою активної економічної поведінки, оскільки бажання їх отримання створює стимули для пошуку нових можливостей підвищення рівня добробуту. Зауважимо, що чим більше зусиль потрібно докласти для придбання даних благ, тим менш імовірною вважається перспектива їх отримання, внаслідок чого економічна поведінка може залишатися пасивною. Наприклад, відсутність житла може виступати стимулом до праці, але якщо немає перспектив, щоб заробити суму, достатню для купівлі житла, то і праця з цією метою стає позбавленою необхідних стимулів.

Політика держави щодо покращання забезпеченості благами має бути реалізована у двох основних напрямках, а саме – через створення умов для підвищення середнього рівня реальних доходів або шляхом спрощення доступності для населення конкретних благ: забезпечення як пропозиції благ першої групи, так і додаткових умов для придбання благ другої групи.

Доходи населення України включають заробітну плату, доходи від власності, соціальні трансферти тощо. Зростання величини кожної з зазначених складових здійснюється під впливом окремих груп факторів.

Обсяг зарплати залежить від динаміки зайнятості та продуктивності праці, підвищенню яких сприяє забезпечення відповідності освіти та професійних навичок потребам сучасного ринку праці, фізичного та психічного здоров’я населення, здійснення інвестицій у фізичний капітал як умова створення нових робочих місць [13].

Факторами росту зайнятості є підвищення доступності інформації стосовно стану на ринку праці, розвиток малого бізнесу.

Суб’єктивною передумовою підвищення заробітної плати населення, праця якого фінансується з бюджету, є зміна соціальних стандартів. Але їх динаміка має відповідати темпам економічного зростання.

Другою статтею доходів домогосподарств є доходи від власності та заощаджень. За станом на 2011 рік доходи від власності в країнах ЄС становили 4%, тоді як в Україні всього 1% .