Добробут населения

3.Скориговані наявні доходи (наявні доходи+сальдо соціальних трансфертів).

Абсолютні показники доходів визначають величину доходів всього населення або окремих груп. Відносні показники розраховуються як середньодушові – на одну людину. Для аналізу динаміки доходів використовують поняття номінальних і реальних доходів.     

Номінальний дохід (NT) – кількість грошей, отриманих окремими особами протягом певного періоду; також він характеризує рівень грошових доходів незалежно від оподаткування. Номінальний дохід = нарахований дохід.     

Наявний дохід (DI) – дохід, який може бути використаний на особисте споживання і особисті заощадження. Наявний дохід менше номінального доходу на суму податків та обов’язкових платежів.     

Реальний дохід (RI) – являє собою кількість товарів і послуг, яку можна купити на наявний дохід протягом певного періоду. Реальний дохід = наявний дохід / ІСЦ.

На основі балансу грошових доходів і витрат населення розраховуються і публікуються такі статистичні показники, що характеризують доходи і витрати населення:

- Грошові доходи населення, що включають оплату праці, пенсії, допомоги, стипендії, надходження від продажу продуктів сільського господарства; доходи від власності у вигляді відсотків за вкладами цінних паперів, дивідендів; доходи осіб, зайнятих підприємницькою діяльністю; страхові відшкодування і пр.

- Грошові витрати і заощадження населення, охоплюють витрати на купівлю товарів і оплату послуг, обов’язкові платежі та внески, купівлю іноземної валюти і приріст заощаджень у вкладах та цінних паперах;

- Наявні доходи населення, що визначаються виходячи з грошових доходів за мінусом обов’язкових платежів і внесків;

- Реальні грошові доходи, обчислювані їх поділом на індекс споживчих цін.

Крім перерахованих показників органи державної статистики будують такі показники доходів на основі даних статистичної звітності:

- Середньомісячну номінальну нараховану заробітну плату працівників підприємств і організацій по галузях економіки. Соціальні допомоги, одержувані працівниками з державних і недержавних позабюджетних фондів, не включаються до фонду заробітної плати і середню зарплату;

- Середній розмір призначеної місячної пенсії одного пенсіонера;

- Реальну нараховану заробітну плату, яка визначається діленням нарахованої заробітної плати на індекс споживчих цін (ІСЦ);

- Реальний розмір призначених місячних пенсій, одержуваний діленням призначеної пенсії на ІСЦ. Зіставлення показників між собою дозволяє розширити можливості аналізу.

Порівнюючи динаміку наявних грошових доходів з реальними наявними доходами, можна охарактеризувати зростання (ослаблення) податкового навантаження на доходи населення при випередженні (відставанні) індексу за першим показником над другим.

У світовому рейтингу добробуту Україна опинилася на 64-му місці серед 142-х країн. Відповідний рейтинг склала аналітична організація Legatum Institute. Укладачі рейтингу враховували базові економічні показники, стан освіти, безпеку всередині країни, якість надаваних державних послуг, інновації , можливості розвитку приватного підприємства.

Найбільш висока оцінка дісталася Україні за освіту (31-е місце). Найбільш низькі оцінки в категоріях: рівень особистої безпеки (107-е) і якість державного управління (121-е). В організації з’ясували, що 76 % українців вважають корупцію в бізнесі та владі, як широко поширене явище. Перше місце в рейтингу вже п’ятий рік поспіль займає Норвегія, за нею йдуть Швейцарія, Канада, Швеція. Замикає першу п’ятірку Нова Зеландія. США займають 11-е місце. Голова компанії Legatum Institute Джеффрі Гедмін заявив, що за останні п’ять років «у світі спостерігається безперервне зростання добробуту». Legatum пояснює це поліпшеннями в підприємництві, охороні здоров’я та освіті [6].

За статистикою цієї ж організації у 2011 році Україна посідала 36-е місце в списку зі 124-х країн за рівнем добробуту населення.

Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Кореляція (від лат. correlatio - співвідношення) - це статистична залежність між випадковими величинами, що носить імовірнісний характер.

 

1.2 Показники добробуту населення України  умовах ринкової економіки

Комплексне дослідження добробуту населення можливо тільки за допомогою системи статистичних показників. В останні роки було запропоновано декілька систем, що розрізняються структурою і набором показників. Найбільш повною і відповідає сучасним вимогам служить система «Основні показники добробуту населення в умовах ринкової економіки», яка охоплює  40 показників:

I. Узагальнюючі показники:

1. Критерій рівня життя.

2. Індекс вартості життя - характеризує динаміку цін на товари і послуги споживчого призначення.

3. Валовий національний  продукт - це сукупний обсяг продукції, виробленої за допомогою факторів виробництва (землі, праці, капіталу та підприємницького хисту), що належать представникам певної країни, наприклад, українцям, незалежно від того, де розміщені ці фактори виробництва — в Україні чи за кордоном.

II. Доходи населення:

1. Реальні загальні доходи  населення.

2. Реальні наявні доходи  населення.

3. Сукупні доходи населення.

4. Особисті доходи населення.

5. Особисті наявні доходи  населення.

6. Грошові доходи населення.

7. Середній дохід і  середня заробітна плата працівників.

8. Середній розмір реальної  заробітної плати.

9. Середній розмір пенсії, допомоги, стипендії.

III. Споживання і витрати  населення:

1. Загальний обсяг споживання  населенням матеріальних благ  і послуг.

2. Грошові витрати населення - витрати па придбання товарів та послуг

3. Споживчі витрати населення.

4. Споживання населенням  основних продуктів харчування.

5. Купівельна спроможність  середньої заробітної плати.

6. Купівельна спроможність  середньої пенсії.

IV. Грошові заощадження населення:

1. Сума грошових заощаджень  населення - це сума грошового доходу, що не використовується на поточне споживання й призначається для задоволення потреб у майбутньому.

V. Накопичене майно і  житло:

1. Вартість накопиченого  домашнього (особистого) майна.

2. Наявність і характеристика  предметів тривалого користування  у власності населення.

3. Житлові умови населення - сукупність якісних та кількісних характеристик житла.

VI. Соціальна диференціація  населення:

1. Розподіл населення  за розміром середньодушового (середнього по домогосподарству) сукупного доходу.

2. Споживання основних  продуктів харчування, непродовольчих  товарів і послуг населенням  з різним рівнем середньодушового (середнього по домогосподарству) сукупного доходу.

3.Структура споживчих витрат населення з різним рівнем середньодушового (середнього по домогосподарству) доходу.

4. Динаміка вартості фактичної  і нормативно споживчих кошиків  різних верств населення.

5. Індекс концентрації  доходів (коефіцієнт Джині).

6. Доцільний коефіцієнт  диференціації доходів і споживання населення.

7. Співвідношення середніх  значень доходу та споживання  в межах верхньої і нижньої  децилів.

8. Частка квінтельних (децильних) груп населення (домашніх господарств) за рівнем середньодушового (середнього  по домогосподарству) доходу в сукупному доході суспільства.

VII. Малозабезпечені верстви  населення:

1. Прожитковий мінімум (поріг  бідності) .

2. Мінімальний споживчий  бюджет.

3. Мінімальний розмір  заробітної плати.

4. Мінімальний розмір  пенсії.

5. Купівельна спроможність мінімальної зарплати.

6. Купівельна спроможність  мінімальної пенсії.

7. Коефіцієнт (рівень) бідності.

8. Дефіцит доходу.

9. Зони бідності.

10. Соціальний портрет  бідності.

Найбільш важливі 12 показників з перерахованих 40-ка. До 12 показників відносяться:

1. Середня оплата праці  працівників.

2. Купівельна спроможність  населення із середньою заробітною платою і пенсією.

3. Мінімальний споживчий  бюджет по основних соціально-демографічних  групах населення.

4. Прожитковий мінімум  за основними соціально-демографічними групами населення.

5. Чисельність і частка  населення, що має середньодушові  доходи нижче мінімального споживчого  бюджету та прожиткового (фізіологічного) мінімуму.

6. Споживання продуктів  харчування в домашніх господарствах  з різним рівнем середньодушового доходу.

7. Грошові доходи і  витрати певних соціально-демографічних  груп населення.

8. Показники диференціації  населення.

9. Співвідношення середньодушових  доходів 10 % найбільш і 10 % найменш  забезпеченого населення.

10. Індекс концентрації  доходів населення (коефіцієнт Джині) .

11. Структура споживчих  витрат різних соціально-демографічних  груп населення.

12. Розподіл населення  за розміром середньодушового  доходу.

Система соціальних показників змінюється разом з перетворенням соціальних відносин. Так, розвиток ринку житла викликає потребу в появі такого показника, як «число квартир, призначених для продажу (у новозбудованих будинках, в будинках після капітального ремонту»; розвиток платного навчання також має бути відображено спеціальним показником  «частина навчаються за плату» і т. д.

Міжнародна статистика добробуту населення стала розвиватися недавно. У 1960 р. робочою групою ООН було підготовлено доповідь про принципи визначення та вимірювання добробуту в міжнародному масштабі. Це була перша спроба створення системи показників. Раніше добрут оцінювався індексом реальної заробітної плати  (індексом номінальної заробітної плати, діленим на індекс цін), а потім індексами прожиткового мінімуму і вартості життя (індексом споживчих цін на товари та послуги певного набору) і ще віднімалися витрати на зазпечення потреб населення і також ще виділявся залишок чи між доходами і витратами. Кожен з індексів значущий, але застосовувані індекси не дають всебічної характеристики цього рівня [4].

Останній варіант системи показників рівня життя в міжнародній статистиці ООН розроблений в 1978 р. і включає 12 основних груп показників: Народжуваність, смертність і інші демографічні характеристики населення; Санітарно-гігієнічні умови життя; Споживання продовольчих товарів; Житлові умови; Освіта і культура; Умов праці та зайнятість; Доходи і витрати населення; Вартість життя і споживчі ціни; Транспортні засоби; Організація відпочинку; Соціальне забезпечення.

Крім названих груп Статистичної комісією ООН виділено загальний розділ, що охоплює ряд інформаційних показників, необхідних для оцінки добробуту населення, але які не є, на думку експертів ООН, безпосередніми його характеристиками. Сюди включені наступні показники: національна хід, валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення та середньорічний коефіцієнт його зростання; обсяг і види соціального обслуговування; витрати на особисте споживання населення, їх структура і середній річний коефіцієнт зростання, щільність населення; транспортне обслуговування населення; робота засобів зв’язку, друк та ін.

Система показників США складається з 13 розділів: Навколишнє середовище; Демографічна ситуація; Зайнятість; Умови праці; Рівень життя; Соціальне забезпечення; Охорона здоров’я.; Освіта; Житлові умови; Культура, відпочинок, розваги; Транспортне забезпечення; Національна оборона; Правовий захист громадян.

Особливою подробицею і завершеністю відрізняється Система показників соціальної статистики Франції, розроблена Національним інститутом статистики і економічних досліджень.

У ній виділені 4 групи показників, в кожній з яких більша частина показників має пряме або непряме відношення до оцінки.

У групі 1 «Чисельність і склад населення, трудових ресурсів та умови праці» значаться демографічні показники, а також чисельність і структура економічно активного населення, показники зайнятості та безробіття, тривалості і ритму роботи, страйків.

У групі 2 «Розподіл, перерозподіл і використання доходів» зосереджені показники доходів: первинні доходи; доходи від власності; заробітна плата; її мінімальна ставка; мінімум пенсії; найвищий рівень соціального забезпечення; купівельна спроможність франка; грошові та інші надходження (за соціальним забезпеченням, за хворобою, безкоштовна  медична допомога, рентні надходження, благодійну допомогу).

У групі 3 «Умови життєдіяльності» виділені показники: споживання (обсяг всього на душу населення і число одиниць споживання); житлових умов; вільного часу та культурних розваг; накопичення майна і цінностей.

У групі 4 «Соціального боку добробуту населення» фігурують показники: освіти та освіти населення; охорони здоров’я; формування домашнього господарства;