Форми та системи оплати праці

Доцільно застосовувати  таку систему оплати праці на підприємствах  і в організаціях виробничої сфери, для яких основним критерієм ефективності виробництва є вимоги якості продукції  при обмеженій її кількості.

Підприємство може проводити  оплату праці фактично відпрацьованого  часу за тарифними ставками.

Залежно від терміну, за який нараховується заробіток, погодинна  оплата поділяється на власне погодинну, позмінну (поденну) й помісячну. Погодинна  оплата праці включає просту погодинну  й погодинно-преміальну системи  нарахування заробітної плати [3, c. 378].

 

3. Системи оплати праці на підприємстві

 

Як зазначалось вище, відрядна заробітна плата включає пряму відрядну, відрядно-прогресивну і відрядно-преміальну системи оплати праці.

Пряма система нарахування відрядної заробітної плати - передбачає оплату праці за виконаний обсяг роботи чи вироблений обсяг продукції за єдиними розцінками без обмеження розміру заробітної плати. Величина заробітної плати збільшується прямо пропорційно до обсягу виконаних робіт (виробленої продукції).

При прямій відрядній системі  заробіток працівника можна розрахувати за формулою 1.1:

 

(1.1)

 

де P – відрядна розцінка,

n – обсяг якісно виконаних робіт.

 

Залежно від чисельності  робітників, які виконують роботу, і способу виконання відрядність  може бути індивідуальною, бригадною.

При індивідуальній відрядній  оплаті праці кожному виконавцю  визначається окремо самостійне завдання, окремо організовується облік обсягу виконаної роботи чи виробленої продукції  і здійснюється нарахування заробітної плати [5, c. 224-225].

При бригадній відрядній  оплаті праці виробниче завдання визначається бригаді робітників, які  виконують роботи різної кваліфікації, на основі чіткого розподілу праці, організація обліку ведеться в цілому по бригаді, нарахування заробітної плати здійснюється не індивідуально  кожному члену бригади, а всій бригаді в цілому і розподіляється між окремими членами бригади  залежно від кількості відпрацьованого  кожним робітником часу і його кваліфікаційного тарифного розряду [13, c. 52-53].

 Індивідуальна пряма  відрядна оплата праці є досить  ефективною, простою і зрозумілою  кожному робітникові. При цій  формі оплати праці працюючий  виразно бачить зв'язок між  своїм заробітком і виробітком  продукції чи обсягом виконаної  роботи, що підвищує його заінтересованість  у збільшенні виробництва. Важливою умовою впровадження індивідуальної відрядної форми оплати праці є такий розподіл праці, при якому праця кожного робітника окремо може бути нормованою й облікованою.

За відрядно-прогресивної системи оплати праці заробітна  плата робітникам нараховується  за обсяг виконаної роботи чи виробленої продукції в межах планової норми (бази) виробітку за основними незмінними відрядними розцінками, а за обсяг  роботи чи продукції, виконаної (виробленої) понад вихідну планову норму (базу) виробітку, — за підвищеними чи прогресивно  зростаючими прямими відрядними розцінками.

Загальний заробіток робітника  за відрядно-прогресивної системи оплати праці розраховується за формулою 1.2:

 

(1.2)

 

де P – відрядна розцінка,

n – обсяг якісно виконаних робіт,

 – підвищена розцінка залежно від ступеня виконання завдання;

 – кількість одиниць виготовленої продукції, виконаних понад нормативний рівень.

 

Нарахування заробітної плати  робітникам при відрядно-прогресивній оплаті праці здійснюється за місячними  результатами роботи за обсяг продукції (роботи), виробленої понад місячну  вихідну планову норму (базу) [14, c. 98-99].

При вiдрядно-преміальній системі оплати праці загальний заробіток робітника складається з заробітної плати, нарахованої за фактично виконану роботу чи вироблену продукцію за прямими (необмеженими) відрядними розцінками, і премій за виконання та перевиконання установлених планових (нормативних) кількісних і якісних показників.

За вiдрядно-преміальної системи оплати праці заробіток робітника можна розрахувати за формулою 1.3:

 

(1.3)

 

де, ЗПв.п - заробітна плата, нарахована за фактично виконану роботу чи вироблену продукцію за прямими відрядними розцінками;

m - премія за виконання та перевиконання установлених планових кількісних і якісних показників.

 

При впровадженні відрядно-преміальної  системи нарахування заробітної плати необхідно дотримуватися  таких умов:

а) премії можуть виплачуватися як за виконання, так і за перевиконання планових (нормативних) завдань;

б) для окремих категорій робітників і професій розмір премій повинен визначатися з урахуванням впливу їх на результати праці збільшення виробництва продукції і підвищення її якості;

в) потрібно забезпечити впровадження у виробництво науково обґрунтованих (технічних) нормативів витрат праці (норм часу, норм виробітку, норм обслуговування і норм чисельності виконавців);

г) робітники, які мали прогули, припустилися виробничого браку у виконанні своїх обов'язків протягом певного періоду, повинні позбавлятися премії частково чи повністю.

Також, при відрядній формі  нарахування заробітної плати, існує  акордна система оплати праці, але  вона мало поширена. Вона є удосконаленим варіантом прямої відрядної та погодинної оплати праці. Акордна система характеризується тим, що загальну суму заробітної плати робітникам установлюють не за відпрацьований час чи обсяг виконаної роботи, а за кінцевими результатами роботи, за обсяг фактично виробленої продукції [10, c. 81-84].

Найбільш поширена акордна  оплата праці в сільському господарстві та на будівництві.

Погодинна форма оплати праці  на підприємстві включає такі системи нарахування заробітної плати:

а) проста погодинна;

б) погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з почасовою заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

При простій погодинній системі  оплати праці заробіток працівника можна визначити за формулою 1.4:

 

(1.4)

 

де, s - годинна тарифна ставка відповідного розряду;

t - кількість відпрацьованих годин.

 

При погодинно-преміальній  системі оплати праці, крім заробітку, обчисленого за тарифними погодинними  ставками за фактично відпрацьований час, працівникам додатково нараховується  премія за досягнення певних показників.

При погодинно-преміальній  системі загальний заробіток визначається за формулою 1.5:

 

(1.5)

 

де  – заробіток працівника, нарахований при простій погодинній оплаті праці;

 – премія за досягнення певних кількісних показників.

 

Премії робітникам-погодинникам нараховуються за результатами їх роботи за фактично відпрацьований час протягом місяця.

У зв'язку з тим, що розмір заробітку робітника-погодинника за погодинно-преміальної системи залежить не лише від тривалості відпрацьованого робітником часу і його кваліфікації, а й від кінцевих реальних показників його роботи, погодинно-преміальна система оплати праці повніше, ніж проста погодинна оплата, відповідає вимогам закону розподілу за працею, створює у робітника додаткові стимули до підвищення продуктивності праці і поліпшення якісних показників своєї роботи [5, c. 230-231].

 

2. АНАЛІЗ ФОРМ І СИСТЕМ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА

ВАТ «БЕРДИЧІВСЬКИЙ ПИВЗАВОД»

 

2.1 Організаційно-економічна характеристика ВАТ «Бердичівський пивзавод»

 

Коротка історія розвитку та становлення ВАТ «Бердичівський пивоварний завод».

Ще в 1798р. Бердичів, який входив до складу названої губернії і нараховував  всього 4820 жителів, мав свою пивоварню.

Згодом, в 1861р., чеський колоніст Станіслав Емануілович Чеп купив в Бердичеві ділянку землі і на вулиці Білопільській будує пивзавод.

У першій чверті 20 ст. справи на заводі йдуть не зовсім гладко, власники часто змінюються. За десять років  змінилася ціла когорта персон по утриманню заводу.

23 липня пивзавод бере в оренду  на два роки Давид Козловський.  У 1928р. в порядку обмеження  приватного капіталу в промисловості  постає питання про одержавлення  Бердичівського пивоварного заводу. У 1925р. (21 червня) вийшов перший номер міської газети «Радянський шлях». В ньому рекламувалися такі сорти бердичівського пива: «Пльзенське», «Березневе», «Мюнхенське столове», «Чеський Лежок», «Баврське».

За роки довоєнних п’ятирічок завод значно виріс і розширився, досяг хороших результатів у  виконанні якісних показників плану.

У 1962р. на основі досліджень Харківського філіалу ВНДЧПП на заводі був побудований перший і єдиний протягом тривалого часу цех хмелевих екстрактів потужністю 160-180 т екстракту в рік.

З 1965р. цехом беззмінно  керує ентузіаст своєї справи керівник В.Ф. Руденко. Свою продукцію  цех відправляв у всі куточки  СРСР.

У 1980р. завод очолює новий  директор Леон Романович Ліпецький, який продовжив розбудову підприємства.

Леон Романович Ліпецький і донині є директор ВАТ «Бердичівський пивоварний завод». Під його керівництвом Бердичівський пивзавод став економічно міцним підприємством, в якому на перший план виноситься якість продукції, а вже потім – ціни і прибутки. Найважливішим кроком до високих показників став компетентний підхід до формування робочого колективу підприємства: професійне навчання, матеріальне і моральне стимулювання. Це дало можливість сформувати висококваліфікований колектив.

Згідно Статуту метою  ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» є - здійснення підприємницької діяльності для задоволення існуючих потреб суспільства і отримання прибутку в інтересах акціонерів Товариства та його працівників.

Предметом діяльності Товариства є:

а) виробництво пива, екстракту хмелю, солоду пивоварного;

б) видобування та розлив природної столової води;

в) виробництво алкогольних напоїв;

г) оптова, роздрібна і фірмова торгівля продукцією власного виробництва та товарами народного споживання інших виробників;

д) торгівельно-закупівельна, комерційно-посередницька діяльність;

е) надання транспортних, експедиторських та складських послуг;

ж) організація та експлуатація об’єктів громадського харчування (їдалень, кав’ярень, барів, ресторанів);

з) ведення реєстру власників цінних паперів Товариства;

ВАТ «Бердичівський пивоварний завод» має ліцензію на право виробництва та реалізації пива.

Товариство здійснює такі види діяльності:

а) виробничу;

б) торгівельно-закупівельну;

в) комерційну;

г) зовнішньоекономічну;

д) маркетингові послуги щодо предмету своєї діяльності.

Бердичівський пивзавод має  досить гарний асортимент пива. Кожен  сорт має свої відмінні властивості, що задовольняють певну потребу. Зараз Бердичівський пивзавод виготовляє пиво в такому асортименті: «Бердичівське хмільне», «Гетьманське», «Бердичівське оригінальне», «Бердичівське темне», «Старий Бердичів», «Кармеліт», «Лагер», «Вечірній бульвар», «Бердичівське Багряне».

На споживчий ринок пиво поступає через торгових посередників, які  закуповують пиво партіями на самому заводі.

Бердичівське пиво збувається майже  тільки в Житомирській обл.. Отже, ВАТ «Бердичівський пивзавод» має дуже малу роздрібну мережу продажу пива, тільки чотири фірмових магазини, які розташовані у різних районах міста: фірмовий магазин №1 – на центральній вулиці міста – вулиці К. Лібкнехта; фірмовий магазин №2 – у районі червоної Гори; фірмовий магазин №3 – розташований біля самого підприємства та фірмовий магазин №4 – район Загребелля. Також пиво вивозиться в Хмельницьку та Вінницьку області.

По області пиво поставляється  в такі міста: Житомир, Черняхів, Ружин, Любар, Чуднів, Баранівка, Овруч, Малин і інші.

Продається стільки пива, скільки  його виготовляється. Протягом року попит  змінюється, він є нерегулярним під  впливом фактору сезонності.

 

2.2 Організаційна структура  та чисельність персоналу на ВАТ «Бердичівський пивзавод»

 

Загальну структуру утворює  сукупність всіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємств. До функціональних підрозділів відносяться  такі: