Генезис економічних поглядів Дж.М. Кейнса як теоретика державного регулювання

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 з історії економічних вчень

на тему:

«Генезис економічних  поглядів Дж.М. Кейнса

як теоретика державного регулювання»

 

 

 

Виконала: 
студентка 2-го курсу

спеціальності 

«Економічна теорія»

Гусарова Ольга Ігорівна

 

Науковий керівник:

к.е.н., асистент Катигробова  О.В.

 

 

 

 

Київ - 2013 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. СТАНОВЛЕННЯ КЕЙНСІАНСЬКИХ ІДЕЙ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ………………………………………………….……5

1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства на початку ХХ століття..5
2. Дж.М. Кейнс засновник теорії державного регулювання економіки…………………………………………………………………….10
3. Загальна характеристика макроекономічного регулювання Дж. Кейнса………………………………………………………………………...13

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ТРЕОРІЇ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ ДЖ.М. КЕЙНСА………………………….…………...……..17

2.1 Теорія ефективного попиту…………………………………………………17

2.2 Кейнсіанська концепція  мультиплікатора інвестицій та  зайнятості..……20

2.3. Макроекономічна програма Дж.М. Кейнса……………..………….……..22

РОЗДІЛ ІІІ. РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ ВЧЕННЯ ДЖ.М. КЕЙНСА ДЛЯ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ ……………………….……..…...…25

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….34

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми дослідження полягає у сьогочасній потребі визначення ролі і місця держави у макроекономіці. Вплив на економічну теорію концепцій Дж.М. Кейнса є безперечним і сучасна світова фінансово-економічна криза доводить необхідність вивчення та вдосконалення макроекономічних регуляторів сьогодення, чим, безперечно, може слугувати державне регулювання економіки запропоноване Дж.М. Кейнсом.

Дж.М. Кейнс є одним із найвизначніших економістів ХХ століття, який здійснив макроекономічну революцію в економічній теорії перевівши об’єкт дослідження на макрорівень. Економічний підхід Кейнса не втрачає своєї актуальності і на сьогоднішній день, що можна побачити при дослідженні напрямку руху світової економіки, який був визначений Кейнсом.

Державне регулювання  в теорії Кейнса сьогодні застосовується найбільш розвиненими країнами світу, що доводить можливість практичного застосування економічних поглядів Дж.М. Кейнса.

Предметом дослідження є генезис економічних поглядів Дж.М. Кейнса як теоретика державного регулювання.

 Кейнс виступає проти  прийнятого досі бачення щодо  обмеженого втручання держави  в її економіку наголошуючи  на тому, що ринкова економіка  не здатна самовідновлюватись  і для її стабілізації необхідне  повне втручання держави у  основні економічні процеси, що  протікають в державі. 

Об’єктом дослідження є наукові роботи Дж.М. Кейнса щодо розвитку економічних відносин. Дж.М. Кейнс провідний дослідник минулого століття, який здійснив революцію в економічній теорії ввівши в неї поняття макроекономіки і цим самим розширив об’єкт дослідження економіки за допомогою вивчення загальних економічних важелів на державному та міждержавному рівнях.

Вивченням кейнсіанської теорії державного регулювання займалися і займаються багато вчених економістів  як зарубіжних, серед яких П. Сємюєльсон, А. Хансен, Р. Харрод, Дж. Хикс, так і вітчизняних, серед яких Л. Баластрик, О. Гальчинський, І. Деревянкін, П. Єщенко, А. Залєвська-Шишак, В. Осецький та інші дослідники.

Метою даної роботи є вивчення становлення кейнсіанських ідей в економічній теорії та особливостей теорії державного регулювання економіки Дж. М. Кейнса, а також обгрунтування ролі вчення Дж. М. Кейнса для сучасної економічної науки.

Для досягнення поставленої  мети нами визначені наступні завдання:

• Визначити історичні передумови виникнення кейнсіанства;
• Вивчити роль Дж.М. Кейнса як засновника теорії державного регулювання економіки;
• Охарактеризувати суть макроекономічного регулювання Дж. Кейнса;
• Дослідити теорії ефективного попиту;
• Розглянути кейнсіанськоі концепції мультиплікатора інвестицій та зайнятості;
• Розкрити макроекономічну програму Дж.М. Кейнса.

Методологічною  основою даної роботи є комплекс загальнонаукових методів, таких як: метод діалектики, системний метод, метод аналізу, опису, спостереження, індукції та дедукції, синтезу, табличний метод, метод включного спостереження (із застереженням щодо екстраполяції одержаних результатів).

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. СТАНОВЛЕННЯ КЕЙНСІАНСЬКИХ ІДЕЙ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ

 

1. Історичні передумови виникнення кейнсіанства

на початку  ХХ століття

 

ХХ століття – це історичний відрізок часу, який знаменується надзвичайною насиченістю подій та процесів, що безперечно вплинули не лише на формування самих суспільних відносин, а й  сутнісно змінили погляди самих людей, показавши наслідки людської діяльності.

Саме на ХХ століття припадають дві Світові війни, що призвели до величезних людських та економічних  втрат, загострення проблеми екологічної  безпеки у вигляді ядерної зброї, що була застосована до Японії та знаменувалася вибухами на Хіросімі та Нагасакі. Наслідками війни стали численні соціальні, економічні, фінансові та політичні проблеми з якими зіткнулося суспільство того періоду [8].

Всі ці процеси призвели до перегляду вже існуючих парадигм і в економічній теорії, що і  стало передумовою виникнення нового економічного погляду - кейнсіанства, яке отримало назву в честь  свого засновника Дж.М.Кейнса. 

Спонукаючим мотивом для виникнення концепцій Дж.М.Кейнса став саме той стан економіки, в якому перебував світ після Першої Світової війни. Кейнс за походженням був американцем, саме із Сполучених Штатів Америки розпочалася найбільша світова фінансово-економічна криза, яка отримала назву Велика Депресія (1929 – 1933 рр.). США у після воєнний час перебували у найбільш вигідному становищі, оскільки на її територіях за часи війни не було ні воєн ні битв. США під час Першої Світової війни виступало не учасником воєнних дій, а кредитором. Економіка штатів була цілковито направлена на виробництво військово-воєнної техніки, яку вона постачала воюючим сторонам. Однак, виробляючи у більшій мірі військово-воєнну техніку у занепавшому стані перебували інші сфери виробництва в країні. Таким чином, причиною кризи в США стало перевиробництво. Перевиробництво пов’язане із тим, що кількість вироблених товарів стало перевищувати купівельну спроможність цих товарів, через що і розпочався дисбаланс [4].

Як відомо в економічній  теорії перевиробництво товарів  і послуг призводить до початку фази спаду,  що у свою чергу переходить у фазу депресії і через певний проміжок часу відбувається відновлення  стану економіки який повертається у докризовий стан. Однак, економічний  цикл на цьому не завершується і  після відновлення докризового  стану не зупиняється ріст економічних  показників, цей процес називається  «економічним бумом», він характеризується тим, що стан економіки підвищується і досягає нового, кращого рівня. Недоліком економічного циклу є  те, що після «економічного буму»  рано чи пізно починається криза (рис.1.1). Цей процес є невідворотнім та доведеним на світовому досвіді.

 

              «бум»

 

      докризовий стан 

           спад

 

                                                                                          підйом

депресія 

 

Рис. 1.1 Схема економічного циклу [23, c. 118]

Характеризуючи кожну  з фаз економічного циклу, варто зазначити:

1. Спад - головна фаза циклу, вона завершує попередній цикл і є початком наступного. Криза розпочинається труднощами збуту продукції спочатку у гуртовій (оптовій), а потім і в роздрібній торгівлі. Починається затоварювання, підприємства працюють на склад. Скорочується виробництво, що зменшує сукупний попит на інвестиції, предмети споживання та працю. Закривається або банкрутує частина підприємств, зростає безробіття, зменшуються реальні доходи. З обігу зникають вільні грошові засоби, що ускладнює розрахунки між виробниками, різко зростає попит на позичковий капітал, стрімко збільшується норма позичкового процента (процентні ставки за кредит). Паніка охоплює ринок цінних паперів (фондову біржу), курс яких нестримно падає. Такою є реакція об’єктивного ринкового механізму на порушення рівноваги між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням тощо, тобто на порушення макроекономічних пропорцій. Цей механізм діє швидко і безжально, стихійно встановлюючи втрачену рівновагу. Скорочення виробництва у ході кризи поступово призводить до необхідних пропорцій і ринкова економіка входить у фазу депресії.
2. Депресія - фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва. На цій фазі відтворення просте, виробництво не розширюється. Поступово реалізовуються товарні запаси, які виникли під час кризи в умовах різкого зменшення платоспроможного попиту. Рівень безробіття залишається високим, але на деякий час стабільним. В умовах скороченого виробництва процентна ставка по кредитах падає до свого мінімального значення. Проте поступово зростає сукупний попит і готуються умови для пожвавлення виробничо-комерційної діяльності.
3. Підйом розпочинається з невеликого зростання обсягів виробництва, помітного скорочення безробіття. Підприємці, намагаючись відновити прибутковість виробництва, замінюють стару техніку і технологію на нові, більш прогресивні. Це створює передумови для зростання сукупного попиту на нові інвестиції, тому на цій фазі відбувається масова заміна (оновлення) основного капіталу (засобів праці), що дає поштовх до зростання виробництва у відповідних галузях (які виробляють засоби праці). Це стимулює попит на сировину, матеріали, енергію тощо, а потім і на предмети особистого споживання, додаткових робітників, які поступово втягуються у суспільне виробництво, зменшуючи армію безробітних.
4. Економіка вступає у фазу піднесення: обсяг виробництва досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток і заробітна плата.
5. «Бум» - фаза циклу, коли виробництво перевищує рівень попереднього циклу і зростає високими темпами. Будуються нові підприємства, зростають зайнятість, трудові доходи, прибутки, попит на товари і ресурси, поступово зростає ставка проценту, розширюється комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталів тощо. Розпочинається справжній економічний бум, тобто швидке економічне зростання, що готує ґрунт для наступної кризи, а, отже, і циклу [10, c. 120].

Для відновлення економіки  США було запропоновано впровадження цілковитого контролю та нагляду з боку держави за економікою, що отримав назву «Новий курс» Франкліна Рузвельта, який полягав у санації банків для відновлення банківської системи Штатів, контроль за кількістю вироблених товарів для відновлення купівельного балансу, фіксації цін та заробітної плати.  По суті, тотальний контроль держави в економіці і став головним чинником виникнення кейнсіанства. Дж. М. Кейнсом була написана праця «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», яка і стала «Біблією» кейнсіанства.

Зміна ролі держави було зумовлено об'єктивними і суб'єктивними  причинами серед яких:

- Узагальнення виробництва,  яке призвело монополістичних  форм підприємництва, переходу від  вільної до недосконалої конкуренції,  що в свою чергу зумовило  необхідність у використанні  нових державних методів регулювання;

- Перша світова війна,  яка показала, що держава успішно  може справлятися з питаннями  виробництва, розподілу фінансових  матеріальних, трудових ресурсів  і створеної продукцією, контролювати  споживання; коригувати ринкові  механізми регулювання;

- Економічна криза 1929-1930-х  рр.., яка показала, що ринкові механізми не в змозі вирішити всі внутрішні і зовнішні протиріччя;

- Криза економічної теорії, який проявився в тому, що на  початку XX ст. Виявилися неспроможними  теорії, які обґрунтовували автоматичний  характер дії механізму ринкової  економіки;

- Виникнення функціонального  економічного аналізу на основі  розробок кембриджської школи;  функціонування директивного планування  в соціалістичних державах, розробка  та введення в економічну науку  математичних моделей і методів аналізу економіки [17, c. 43].

Отже, до основних передумов  виникнення кейнсіанства можна віднести:

1) Світова економічна криза 1929-1933 рр. як безпосередній привід («верхівка айсбергу») до переосмислення класично-неокласичної ліберальної доктрини та розробки проблем макроекономіки.

2) В основі кризи - глибинна ринкова трансформація ринкової системи в останній третині ХІХ - першій третині ХХ ст.:

- посилення концентрації  та централізації виробництва  і капіталу;

- корпоратизація підприємницького  сектору;

- розвиток фінансового  капіталу;

- монополізація та олігополізація галузевих ринків.

3) Модифікація на цій основі ринкового механізму, втрата ним характеру ринку вільної конкуренції та здатності до автоматичного відновлення ринкової рівноваги: