Легкая промышленность

За даними Держкомстату України, індекс обсягів  виробництва продукції легкої промисловості  за січень 2010 р. до відповідного періоду  минулого року становив 107,8%, в тому числі у підгалузях: в текстильному виробництві – 114,1%, виробництві  одягу, хутра та виробів з нього  – 104,3, а у виробництві шкіри, виробів  зі шкіри та інших матеріалів – 106,4% .

За січень-вересень 2011 р. порівняно з відповідним періодом 2010 р. виробництво зросло на 9,3%. На підприємствах з текстильного виробництва відбулося зростання на 11,2%; виробництва одягу, хутра та виробів з хутра – на 8,0%, з виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – на 9,4%. За січень-серпень 2011 р. кількість прибуткових підприємств галузі склала 61,7% (торік – 52,7%) [5].

Обсяг реалізованої продукції легкої промисловості  за 11 місяців 2010 р., порівняно з аналогічним  періодом 2009 р., збільшився на 13,9% і становив 5,9 млрд.грн, з них найбільша частка (44,1%) – це текстильні товари, 27,1 –  готовий одяг та вироби з хутра, 28,8% – вироби зі шкіри та взуття. За експертною оцінкою, загалом за рік реалізовано  продукції галузі на суму 6,5 млрд.грн. Нарощування виробництва сприяло збільшенню платежів до Державного бюджету. За даними ДПА, легка промисловість за 2010 р. Забезпечила 231,1 млн.грн. бюджетних надходжень або 117,6% до 2009 р. У структурі бюджетних платежів 57,2% – це кошти, що надійшли від сплати податку на додану вартість (115,1% до 2009 р.), решта 42,8% – кошти від податку на прибуток підприємств галузі, що збільшилися на 20,6%, порівняно з попереднім роком.

Протягом  року більшість підприємств галузі (57,6%) працювали прибутково. За січень-листопад минулого року фінансовий результат (сальдо) від звичайної діяльності до оподаткування  становив 67,3 млн.грн. Зокрема, 53,9% підприємств  з текстильного виробництва; виробництво  одягу, хутра та виробів з хутра  отримали прибуток у розмірі 214,2 млн.грн., а 73,7% підприємств з виробництва шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів – відповідно 71 млн.грн. За 9 місяців поточного року інвестиції в основний капітал підприємств легкої промисловості збільшилися на 30,2%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року і становили 273,7 млн.грн., причому найбільше коштів (65% від обсягу) було вкладено у текстильне виробництво. У розрізі основних видів діяльності легкої промисловості в минулому році з найвищими позитивними темпами працювала текстильна промисловість [5].

За 2010 р. індекс обсягів виробництва до 2009 р. становив 114,1%. Покращення показників роботи текстильної галузі пов'язано  зі стабілізацією роботи підприємств  з виробництва тканин. У натуральному вираженні за цей період вироблено 5 тис.т пряжі бавовняної та 87,8 млн.м2 тканин, що відповідно становило 74,5 та 101,6% до 2009 р. Збільшилося виробництво  трикотажних виробів, зокрема: панчішно-шкарпеткових на 17,7% (вироблено 68 млн.пар), трикотажу спіднього – на 33,3 (19 млн.шт.), а верхнього – на 10 (3,1 млн.шт.), светрів, джемперів, пуловерів – на 5,9% (близько 1,3 млн.шт.). Найменший приріст виробництва (4,3%) за січень-грудень у швейній промисловості. Обсяг виробництва готового одягу з текстилю зріс на 4,3%, порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а виробництво хутра та виробів з хутра, за цей період скоротилося на 4,9%. На швейних підприємствах за 2010 р., порівняно з попереднім роком, скоротилися обсяги виробництва суконь – на 5,3% (виготовлено близько 1,1 млн.шт.), костюмів чоловічих на 20,1 (449 тис.шт.), а пальт, напівпальт, шуб з натурального хутра – на 16,7% (4,3 тис.шт.), що пов'язано із насиченням данного сегмента ринку імпортною продукцією, обсяги ввезення якої з року в рік зростає. Водночас, збільшилося виробництво пальт, плащів, курток чоловічих на 3,6% (виготовлено 380 тис.шт.), а жіночих – на 0,1% (1,7 млн.шт.) та решти груп товарів – спідниць, брюк, бриджів. Асортиментний ряд випуску товарів легкої промисловості залежить від багатьох суб'єктивних чинників, зокрема: модних тенденцій, сезонності, особливостей кліматичних умов, смаків, уподобань та попиту споживачів тощо. За 2010 р. у виробництві шкіри, виробів зі шкіри та решти матеріалів загалом позитивний результат (106,4% до 2009 р.). Хоча шкіряна підгалузь скоротила обсяги виробництва продукції на 5,4%, порівняно з попереднім роком. Взуттєва підгалузь спрацювала з індексом виробництва 119,3%. Обсяги виробництва взуття зросли і у натуральному вираженні на 21,4%. (вироблено 24 млн.пар за рік).

Нерівні умови конкуренції для українських  підприємств на внутрішньому ринку  створюють дешеві товари турецько-китайського  виробництва сумнівної якості, а  також товари, які ввозяться в  Україну із заниженням їхньої митної вартості для ухилення від повної сплати податків, контрабандно, товари «секондхенд», «тіньового» виробництва, які майже витіснили з ринку  України вітчизняні товари легкої промисловості. Частка української продукції на внутрішньому ринку, за експертною оцінкою, становить лише 20 %. У минулому році підприємства легкої промисловості  відновили нарощування експортного  потенціалу. Обсяг експорту за 11 місяців 2010 р. збільшився на 5,1% і становив близько 1 млрд. дол. США. За січень-листопад поточного  року проти аналогічного періоду 2009 р. збільшився експорт текстильних  матеріалів – на 5,9%, нетканих матеріалів – на 5, одягу трикотажного – на 18,3%, спецтканин та трикотажних полотен  – в 1,6 разу, решти готових текстильних  виробів – на 15,8%, взуття – на 22%, виробів зі шкіри – в 1,6 разу. Через надмірну експортоорієнтованість швейної та трикотажної підгалузей асортимент та обсяги їх виробництва залежать від наявності іноземних замовлень на виготовлення продукції. Останнім часом відстежується негативна тенденція перенесення таких замовлень з України до країн Південно-Східної Азії. Так, за даними статистики, експорт текстильного одягу з України (що майже на 90 % виготовлено за давальницькою схемою) в 2009 р. до 2008 р. скоротився на 24,6%, а за 11 місяців 2010 р. до відповідного періоду 2009 р. – на 1,5%. Водночас в Китаї, Індії, Туреччині.

Так, обсяги імпорту товарів легкої промисловості  більш, ніж удвічі перевищують їх експорт, і продовжують збільшуватися. За 11 місяців 2010 р. Протии аналогічного періоду 2009 р. імпорт зріс на 43,6% (2,4 млрд.дол.), що становило 4,4% у структурі товарного імпорту України. Причому імпорт зріс за всіма позиціями товарів галузі, зокрема, обсяги ввезення товарів текстильної групи збільшилися на 38,2%, взуття – в 1,7 разу, а виробів із шкіри – в 1,4 разу. До того ж, імпорт продукції легкої промисловості у кількісному вираженні продовжує перевищувати внутрішнє її виробництво по тканинах – у 5,5, панчішношкарпеткових виробах та взуттю – у 6, светрах – в 9 раз [19].

Моніторинг  динаміки рівня середньої митної вартості окремих видів імпортованих товарів легкої промисловості за останні кілька років свідчить про  те, що вона залишається низькою  і не відповідає реальній вартості аналогічних товарів українського виробництва. Згідно із митною статистикою, за 9 місяців 2010 р. в Україну ввезено  светри по 2,4 дол. за виріб, костюми чоловічі й жіночі – відповідно по 3,7 і 3,2 дол. за виріб, сорочки чоловічі – 2 дол. за виріб, взуття – 3,3 дол. за пару. Таким  чином, втрати Державного бюджету від  заниження митної вартості тільки за цих товарних групах, за експертною оцінкою, становили близько 5 млрд. грн.

Соціальні показники роботи галузі.

У легкій промисловості України зайнято 3,4 % промислового персоналу. Кількість  працівників галузі з року в рік зменшується. Так, з початку 2010 р. чисельність працюючих у легкій промисловості скоротилася на 3% і становила у листопаді 95,5 тис. осіб, в тому числі у текстильній промисловості, виробництві готового одягу та хутра – 75,8 тис.осіб, а у виробництві шкіри і взуття – 19,7 тис.осіб.

Плинність кадрів пов'язана в основному  із низьким рівнем заробітної плати  у галузі, що залишається майже  вдвічі нижчим від середнього рівня  оплати праці у промисловості. Зокрема, середньомісячна зарплата у розрахунку на одного штатного працівника у текстильній  промисловості, виробництві готового одягу та хутра за січень-листопад 2010 р. становила 1306 грн., а у виробництві  шкіри і взуття – 1380 грн., що відповідно на 32,3 і 22,5% більше, ніж за відповідний  період 2009 р. (довідково: у промисловості – 2543 грн. або 124,6% до 2009 р.) [14] .

Спостерігалося у роботі галузі скорочення на 19,6% з початку 2010 р. заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах недержавної форми власності, яка становила на 1 грудня 2010 р. 12,3 млн.грн. або 1,7% від загальної суми заборгованості по промисловості. При цьому, сума невиплаченої заробітної плати на економічно активних підприємствах легкої промисловості становить 2,8 млн.грн. (22,9% від загальної суми заборгованості по галузі), а найбільша частка (73%) невиплат припадає на підприємства - банкрути з текстильного виробництва, виробництва готового одягу, виробів з хутра і досягла 9 млн.грн.

Зведені техніко економічні показники діяльності підприємств легкої промисловості  представлені у таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Техніко економічні показники діяльності підприємств легкої промисловості

Назва показника	2008	2009	2010
Обсяги реалізованої промислової продукції
текстильне виробництво; виробництво  одягу, хутра та виробів з хутра, млн. грн.	5655,7	5297,3	6039,1
виробництво шкіри, виробів зі шкіри  та інших матеріалів, млн. грн.	2545,8	2214,6	2490,6
Виробництво основних видів продукції
Пряжа бавовняна, тис.т	109	86,8	88,2
Тканини, млн.м2	12,4	9,2	11,5
Килими та вироби килимові, млн.м2	7,1	4,7	5,9
Матеріали неткані і вироби з матеріалів нетканих, тис.т	16,6	14,5	16,2
Вата бавовняна, віскозна та з інших  текстильних матеріалів, вироби з  вати, тис.т	18,8	17,6	17,3
Полотна трикотажні машинного чи ручного  в'язання, тис.т	3,0	2,8	3,9
Індекси промислової продукції
Текстильне виробництво; виробництво  одягу, хутра та виробів з хутра	88,2	72,0	109,5
Виробництво шкіри, виробів зі шкіри  та інших матеріалів	95,8	84,1	106,6
Індекси цін виробників промислової продукції
Текстильна промисловість та пошиття  одягу	113,0	117,8	110,2
Виробництво шкіри та шкіряного   взуття	106,5	113,0	113,6
Чисельність працюючих у легкій промисловості
Текстильна промисловість та пошиття  одягу, тис. чол	156,3	119, 7	75,8
Виробництво шкіри та шкіряного   взуття, тис. чол	34,8	26,8	19,7
Рівень заробітної плати, у розрахунку на одного штатного працівника
Текстильна промисловість та пошиття  одягу, грн	1121	1131	1306
Виробництво шкіри та шкіряного   взуття, грн.	1135	1194	1380

 

1.4. Проблеми розвитку легкої промисловості України

 

Легка промисловість  України - це одна з найбільш соціально  значущих галузей промисловості, яка  може надати велику кількість робочих  місць для населення. Легка промисловість  України могла б вирішити проблему зайнятості населення, проте чітко  простежується тенденція спаду  кількості осіб, працюючих в даній  сфері. Якщо на початку ХХ ст. зайнятість становила 750 тис. осіб, то в 2009 році цей показник скоротився майже у 8 разів. Це пояснюється загальним кризовим становище галузі. Дешеві низькоякісні імпортні товари, низька конкурентоздатність, проблеми кредитування галузі, скорочення споживчого попиту, система оподаткування - все це призвело до занепаду галузі в Україні, а як наслідок і до скорочення зайнятості в легкій промисловості України.

Ситуація на внутрішньому ринку країни має низку проблем. Його практично заполонила продукція нелегального виробництва, яка ввезена без сплати мита, зборів, або ще гірше - контрабанда з країн з дешевою робочою силою та знецінені товари, що були у вжитку.

Якщо  у 1990 році частка обсягу реалізованої продукції легкої промисловості  складала 10%, то у 2009, вона вже склала 0,9%., у 2011-0,7%. За офіційними даними, імпорт продукції легкої промисловості становить 5 %. Проте більше 80 % продукції галузі потрапляють до України нелегально. Статистика показує, що річний оборот ринку одягу становить 500 млн дол. США (неофіційні дані обчислюються в 10 млрд. дол. США).

В основному, ринок легкої промисловості України  насичений продукцією підприємств  Туреччини - 32 %, Китаю - 15 %, країни Балтії, Чехії, Польщі - 15 %, Росії, Білорусі - 9 %, вітчизняними товарами - 13 % та ін.

Досить  негативним залишається і той  факт, що легка промисловість в  Україні є малоприбутковою для  пересічних працівників даної галузі. Тут середня місячна зарплата в 2 рази менша, ніж показник заробітної плати загалом по підприємствам  промисловості.

У зв'язку із прорахунками у плануванні розвитку легкої промисловості, а також загальною  кризовою ситуацією в економіці  виникли значні проблеми у комплексі. Зосередження на території країни великих  промислових підприємств, особливо бавовняної промисловості, призвели як до проблем постачання сировини, що ввозиться з-за кордону, так і  до надмірної концентрації жіночої  робочої сили у деяких містах. Водночас для інших видів сировини є  недостатні потужності для переробки.

Загальною проблемою, як і в інших галузях  промисловості України, є відстала технологія виробництва і низька якість продукції. Вирішення її може відбуватися шляхом реконструкції  і модернізації, створення спільних з іншими країнами підприємств, розміщення ринків постачання сировини тощо. Підприємства не можуть ефективно працювати через брак інвестицій і відповідного високотехнологічного обладнання. Легка промисловість потребує великої підтримки з боку держави у вигляді відповідних державних програм.

За 2010 рік обсяги імпорту товарів  легкої промисловості в порівнянні з 2009 роком збільшилися на 46,0 відсотка і в 2,4 рази перевищили  обсяги їх експорту.

Через загальну непрозорість ринку, неврегульованість  імпорту, обсяги якого щорічно збільшуються (додаток А), та нерівні умови конкуренції товари легкої промисловості імпортуються в Україну в таких обсягах, що це спричиняє серйозну шкоду для вітчизняних підприємств легкої промисловості, обсяги виробництва продукції яких зменшуються, а деякі з них вимушені припиняти свою виробничу діяльність. Великою загрозою для вітчизняної легкої промисловості є контрабандне ввезення в Україну товарів. За даними окремих експертів контрабандна продукція займає біля 70 % ринку [5].

Проте, не дивлячись на ряд проблем, які  склалися в розвитку легкої промисловості  України, все ж таки її варто розглядати як перспективну галузь. За оцінками експертів  ринок одягу та взуття входить  в 20 найрозвинутіших ринків України, українці витрачають на взуття та одяг приблизно 30-40 % свого місячного доходу, що перевищує показники в країнах  Зх. Європи. За прогнозами Міністерства промислової політики України об'єм виробництва продукції легкої промисловості  в 2011 році збільшиться на 61,5 % або  на 2 млрд. грн. у порівнянні з 2007 роком.

Отже, сучасний стан легкої промисловості України  можна охарактеризувати як незадовільний  і нестабільний. Кризове становище  в галузі обчислюється не двома роками, а з ХХ ст. Проте, не дивлячись на ряд проблем, які склалися в розвитку легкої промисловості України, все ж таки її варто розглядати як перспективну галузь. За оцінками експертів ринок одягу та взуття входить в 20 найрозвинутіших ринків України, українці витрачають на взуття та одяг приблизно 30-40 % свого місячного доходу, що перевищує показники в країнах Західної Європи. За прогнозами Міністерства промислової політики України об'єм виробництва продукції легкої промисловості в 2011 році збільшиться на 61,5 % або на 2 млрд. грн. у порівнянні з 2007 роком.

Внутрішній  ринок заполонили іноземні товари, які є нижчими за якістю і дешевшими, а тому витісняють вітчизняну продукцію  з українського ринку.

За 2010 рік  обсяги імпорту евищили обсяги експорту на 1 502 360 тис. дол. США (2,4 рази); обсяги імпорту  в порівнянні з 2009 роком збільшилися  на 809 490 тис. дол. США (46,0 %),обсяги експорту збільшилися на 48 059 тис. дол. США (4,7 %) [5].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

 Планування економічних показників  діяльності підприємства