81.Галузева
структура Донецького району .
Р-н розташ на
сході і південному сході країни.
Площа його – 53,2 тис кв км. Нас-ня – понад 8,2 млн
осіб. Район охоплює Донецьку і Луганську
області. Е.г.п. в цілому сприятливе. Донецький
район має вихід до Азовського моря і зн-ся
на перехресті доріг, що ведуть з країн
Балтії і Білорусі до країн Закавказзя,
з Азії в Європу. Для розвитку госп-ва р-н
має в цілому сприятливі прир умови, значні
прир ресурси (родючі грунти, кам вугілля,
кухонну сіль, кіновар – основну ртутну
руду, буд мат-ли та ін.). Не вистачає власних
водних ресурсів. Тут зосереджені великі
людські ресурси. За к-стю та густосою
нас-ня р-н посідає перше місце в Укр. Обидві
області дуже урбанізовані (Донецька –
90, Луганська 0 87%). Переважна частина нас-ня
зайнята в пр-сті. Є гострі проблеми рац
викор труд ресурсів, особливо в шахтарських
селищах. Донецький р-н в УК найбіль шекономічно
розвинутий, особливо такі галузі, як електроенергетика,
вугільна, металургійна, хім пр-сть, важке
маш-ня та пр-сть буд мат-в. У с/г домінує
приміський тип господарювання. Район
має вихід до Азовського моря і розгалужену
транспортну мережу, якою здійснюються
інтенсивні міжрайонні і міжнародні зв¢язки. Провідна галузь району
– вугільна пр-сть. Тут видобувають коксівне
(Донецька обл) і енергетичне (Луганська
обл) вугілля. На вугільній пр-сті базується
потужна електроенергетика. Вона представлена
тепловими електростанціями, які дають
до третини всієї електроенергії країни
(вуглегірська, Луганська, Курахівська,
Миронівська, Сіверськодонецька, Слов¢янська, Старобешівська, Штерівська).
Чм – це галузь, на якій спеціалізується
Донецький р-н. Тут виробляють чавун, сталь,
різноманітний прокат. Найб п-ва Чм – “Азовсталь”
у Маріуполі, Донецький, Макіївський, Алчевський
заводи. Чм-ю обслуговує потужна коксохімічна
пр-сть. Найбільші коксохімічні заводи
– Авдіївський, Горлівський, Алчевський,
Ясинівський, Макіївський. Видобувають
у р-ні флюсові вапняки та вогнетриви.
Км набагато поступає ться чорній. Основні
п-ва зн-ся в Костянтинівці (в-во цинку),
Микитівці (в-во ртуті), Артемівську (завод
з обробки кольорових металів). Донецький
р-н має також потужну хім пр-сть.На базі
місцевої коксохімії виробляють азотні
добрива в Горлівці і Сіверськодонецьку,
анілінофарбова пр-сть розвинута в Рубіжному.
В Костантинівці випускають фосфорні
добрива. У комплексі з в-вом добрив розвивається
сірчаокислотна пр-сть. У р-ні значно розвинута
содова пр-сть (Лисичанський содовий завод,
Слов¢янське ВО “Хімпром”). Цьому
сприяють запаси кухонної солі, а також
карбонатної сировини. Набула розвитку
хімія орг синтезу. Сировиною для неї є
продукти нафтопереробки, природний і
коксовий газ. Нафтопереробна пр-сть зосереджена
в Лисичанську, смоли і пластмаси виробляють
у Донецьку і Сіверськодонецьку, гумотехнічні
вироби – в Лисичанську. Сажа (технічний
вуглець) постачається із Стаханова. У
р-ні добре розвинулося важке маш-ня. Найбільші
його п-ва зн-ся в Краматорську. Тут виробляють
крокуючі екскаватори, прокатні стани,
шахтне і транспортне устаткування, верстати
для обробки великих деталей прокатних
станів, залізничних вагонів. Гірничошахтне
устаткування виробляється на машинобудівних
заводах Донецька, Луганська, Горлівки,
Дружківки, Ясинуватої, обл-ня для металургійної
пр-сті – у Макіївці, Дебальцевому, Слов¢янську. Прокатне маш-ня забезпечується
вагонобудівним заводом у Стаханові. Залізничні
цистерни дає Маріуполь, тепловози – Луганськ.
У Луганську і Маріуполі виробляють с/г
машини, в Первомайську Луганської області
– електродвигуни для врубових машин.
В-во різноманітного електротехнічного
обл-ня зосереджено у Донецьку, Слов¢янську і Торезі. Район має потужну
будіндустрію, п-ва якої переважно розміщуються
в малих і середніх містах. Найб розвитку
досягла цементна (Амвросіївка, Макіївка,
Єнакієве і Караматорськ) та скляна (Костянтинівка)
пр-сть. Виробляють також покрівельні
матеріали (толь, шифер), керамічні вироби,
залізобетонні конструкції. Прир умови
і потреби міського нас-ня сприяли формуванню
в р-ні потужного АПК. Близько 80% с/г угідь
припадає на орні землі. Вони займають
площу понад 3 млн га. З них близько 50% зн-ся
під зерновими культурами, 35% - під кормовими.
У с/г т-во домінує над рослинництвом. Т-во
має молочно-м¢ясний напрям. Розвинуто також
свинарство і птахівництво. В найбільш
індустріальній частині р-ну с/г має приміський
характер. Південь і північ Донецького
р-ну спеціалізуються на вирощуванні зерна,
насамперед озимої пшениці та соняшнику.
П-ва, що переробляють с/г пр-цію, зосереджені
переважно у найб пром вузлах. Їхня пр-ція
– борошномельно-круп¢яна, м¢ясна, молочна, пивоварна, виноробна,
хлібопекарська та кондитерська. Розвинута
в р-ні соляна пр-сть. Тут зосереджено 75%
видобутку в країні харчової солі. Легка
пр-сть використовує місцеву і довізну
сировину. В галузі здебільного працюють
жінки. Серед найб п-в р-ну – Донецький
бавовняний та Луганський токосуконний
комбінати, трикотажні п-ва Луганська,
Донецька, Маріуполья, шкіряно-взуттєві
– Донецька, Луганська, Костянтинівська,
Артемівська. В багатьох містах р-ну є
швейні цехи і фабрики. Значно розвинутий
транспортний комплекс. За обсягами перевезень
р-н посідає перше місце в країні. Провідна
роль за цим показником нал залізничному
транспорту. Щільність його магістралей
теж найбільша в нашій кр і становить 56
км на 1000 кв км території. Основними електрифікованими
залізницями є Ясинувата – Чаплине –
Дніпропетровськ – Кривий Ріг, Іловайськ
- Слов¢янськ – Лозова – Харків, Слов¢янськ – Донецьк – Маріуполь.
Друге місце за обсягами перевезень у
р-ні посідає автомобільний транспорт.
Основні його магістралі: Донецьк – Дніпропетровськ,
Донецьк – Артемівськ – Харків, Луганськ
– Дебальцеве – Донецьк – Запоріжжя.
Промисловими вузлами р-ну є: Донецько-Макіївський,
Маріупольський, Горлівсько-Єнакієвський,
Луганський, Краматорсько-Костянтинівський,
Стаханово-Алчевський, Лисичансько-Рубіжанський.
Серед проблем Донецького ек р-ну – територіальна
нерівномірність розвитку. Передусім
це стосується Луганської області, на
півночі якої багато слаборозвинутих
малих міст. Ще одна проблема пов з використанням
труд ресурсів. Для Донбасу нагальною
є також проблема розвитку малих і середніх
міст, селищ міського типу, господарство
яких тісно пов з вуглевидобутком. Закриття
шахт породжує гострі соціальні проблеми.
Дуже високий рівень спрацювання обл-ня,
що призводить до травматизму, низької
якості продукції, високої її матеріало-
і енергомісткості. Надзвичайно гостра проблема водопостачання.
З-поміж екологічних проблем – такі, як
забруднення повітря, грунтів, вод у річках
та Азовському морі. Донецький ек р-н, безперечно,
має перспективи дальшого соц-ек розвитку.
Нині вони залежать насамперед від ринкових
реформ, структурної перебудови господарства, державної підтримки
вирішення соціальних проблем тощо.
82.
Придніпровський екон р-н, його роль в
економічному розвитку України, економічна
оцінка природно-ресурсного і трудового
потенціалу.
Район розташований
у центральній і південно-східній
частинах країни, в басейні Дніпра. Площа його становить 59,1тис
кв км. На-ня – 6,0млн осіб. Район охоплює
Дніпропетровську та Запорізьку, Кіровоградську
обл.. За рівнем розвитку Придніпровський
р-н поступається тільки Донецькому. За
вартістю виробленої продукції пр-сть
у ньому домінує над с/г. Її частина досягає
80%. Найрозвинутіші галузі р-ну – Чм, маш-ня
та металообробка, хім пр-сть та електроенергетика.
Р-н має сприятливі прир умови, багаті
прир ресурси (родючі грунти, м¢який клімат, запаси залізної
і марганцевої руд світового значення,
є родовища вугілля, бокситів, титанових
руд тощо). За к-стю нас-ня Придніпровський
р-н посідає шосте місце в країні. Проте
він досить густо заселений (понад 103 особи
на 1 кв км). За рівнем урбанізації район
поступається лише Донбасу. Разом з тим
за кількістю міст, де проживає понад 700
тис осіб, він не має собі рівних у країні.
Основна частина нас-ня працює в пр-сті.
В р-ні відбувається перерозподіл зайнятих
в окремих галузях госп-ва. Чм одна з провідних
галузей пр-сті Придніпров¢я. За в-вом чорних металів район
посідає перше місце в країні. Тут виник
цикл виробництв, що складається з добування
коксівного вугілля (Західний Донбас),
залізної і марганцевої руд, нерудної
сировини, в-ва коксу, вогнетривів, чавуну,
сталі, сплавів, прокату. Осн центрами
Чм і працюючої з нею в комплексі коксохімії
є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ,
Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь. Км
представлена в-вом алюмінію, магнію і
титану (Запоріжжя). Маш-ня і металообробка
поступається тільки Чм. Провідну роль
відіграє важке металомістке маш-ня. Металургійне
і гірничошахтне устаткуавння виробляють
у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці,
електротехнічне – в Запоріжжі і Бердянську,
будівельношляхове – в Бердянську, Дніпропетровську,
Нікополі. Транспортне маш-ня зосереджено
в Дніпродзержинсьу і Запоріжжі, в-во металоконструкцій
– у Кривому Розі і Дніпропетровську.
Хім пр-сть представлена в-вом шин для
автомобілів у Дніпропетровську, мін добрив
– у Дніпродзержинську, лаків і фарб –
у Кривому Розі і Дніпропетровську, пластмас
– у Дніпропетровську. У Придніпров¢ї дуже розвинута будіндустрія.
Основні п-ва зн-ся у найб містах. У великих
містах р-ну діють також п-ва деревообробної
пр-сті. Велику роль у розвитку госп-ва
Придніпров¢я відіграє АПК. За валовою продукцією
с/г район посідає шосте місце серед ек-х
районів країни. Головною галуззю с/г-го
в-ва є рослинництво. Під зерновими культурами
зайнято близько 50% посівних площ. Більша
частина посівів зернових припадає на
озиму пшеницю. Провідні технічні культури
– соняшник, цукрові буряки, південні
коноплі. Поблизу великих міст створено
приміські господарства. Потреби нас-ня
індустріальних центрів визначають спеціалізвацію
т-ва. Провідну рльвідіграє молочно-м¢ясне скотарство. Розвинуті
також свинарство, птахівництво, вівчарство.
У водосховищах Дніпра і в Азовському
морі виловлюють рибу. На місцевій, а також
частково довізній сировині працюють
п-ва легкої і харчової пр-сті,
основні потужності яких зосереджено
у великих містах. Найрозвинутіші галузі
легкої пр-сті – швейна, трикотажна і взуттєва.
П-ва харчової пр-сті р-ну розміщено повсюдно.
Основні її галузі - м¢ясна, молочна, олійно-жирова,
борошномельно-круп¢яна, цукрова, консервна, крохмале-патокова,
хлібопекарська, кондитерська. У Придніпровському
р-ні добре розвинуті всі види транспорту,
але перше місце належить залізничному.
За густосою залізниць, що становить 38км
на 1000кв км, район поступається тільки
Донбасу. Тут є кілька великих залізничних
вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий
Ріг, Апостолове,Ріг, Апостолове,тки, Синельникове.
У внутрішньообласних перевезеннях на
невеликі відстані на першому місці автомобільний
транспорт. Найб вузлами його є Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь,
Новомосковськ. Велике зн-ня мають річковий
і морський види транспорту. Найб порти
на Дніпрі – Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ,
Нікополь. У Запоріжжі працюють два великих
річкових порти. Найбільший порт на Азовському
морі – Бердянськ. У різних напрямах район
перетинають трубопроводи, що йдуть переважно
від газових родовищ Шебелинки до найбільших
міст. Осн пром вузлами р-ну є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський,
Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Пертропавлівський,
Запорізький. Найпотужніший пром вузол
Придніпров¢я-Дніпропетросько-Дніпродзержинський.
До його складу входять Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне,
Таромське, Придніпровськ та ін.Маш-ня
найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут
виробляють металеві конструкції, металургійне
устаткування, машини і обл-ня для шахт,
рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги
для шахт метрополітенів, целюлозно-паперової
пр-сті, ковальсько-пресові машини і штампувальні
преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні
комбайни, електровози, електротехнічні
вироби, інструменти тощо. Добре розвинутий
у місті і військово-пром комплекс. Одним
з рез-тів його конверсії є випуск тролейбусів.
У Дніпродзержинську працює вагонобудівний
завод. Він виробляє вантажні вагони. Хім
пр-сть вузла тісно пов з Чм.Чм представлена
потужними заводами “Запоріжсталь” та
електрометалургійним “Дніпроспецсталь”,
феросплавним заводом і заводом вогнетривів.
До Км нал Дніпровський алюмінієвий завод
і Запорізький титано-магнієвий комбінат.
Маш-ня і металообробка представлені такими
великими п-вами, як “Запоріжтрансформатор”
(силові трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ”
(малолітражні автомобілі), Запорізький
абразивний комбінат (абразивні інструменти),
“Моторобудівник” та ін. Серед галузей
легкої пр-сті тут розвинуті швейна і взуттєва,
харчової - м¢ясна, молочна, борошномельна,
олійно-жирова. Запоріжжя – залізничний
вузол і великий річковий порт. Великими
пром центрами р-ну є Мелітополь і Бердянськ.
Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом
поступаєтся в області лише Запоріжжю.
Маш-ня в Мелітополі найбільш розвинуте
у порівнянні з ін галузями. В місті працюють
такі заводи, як моторний, “Автокольормет”,
“Автогідроагрегат”, ВО “Мелітопольпродмаш”,
“Старт”. Харчова пр-сть скл-ся з борошномельної,
молочної, олійної, плодоовочевої та ін
галузей. Легка – представлена швейним,
трикотажним і панчішно-шкарпетковим
в-вом. Провідною галуззю Бердянська є
маш-ня (заводи “Азовкабель”, с/г машин
та ін). У місті працюють завод скловолокна
і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті
швейна, трикотажна та взуттєвігалузі
пр-сті. Розміщено кілька п-в м¢ясної, молочної, борошномельної,
плодоовочевої, виноробної, рибної пр-сті.
Бердянськ – другий за значенням порт
країни на Азовському морі, тут зн-ся відомий
кліматичний і бальнеологічний курортний
центр. З Придніпровського району у Донбас
постачають залізну і марганцеву руди,
алюміній, титан, гірниче і металургійне
устаткування. В усі ек р-ни країни звідси
надходять легкові автомобілі, шини, лаки
і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо,
продукція АПК (олія, черешні тощо). З і
н районів країни Придніпров¢я одержує вугілля і кокс, гірниче і металургійне устаткування,різноманітні
машини та обл-ня, продукцію легкої пр-сті
та АПК. Проблеми Придніпровського р-ну
багато в чому подібні до проблем Донецького.
Так, їхня спільна проблема пов із спеціалізацією.
Донбас і Придніпров¢я доцільно спеціалізувати не
тільки на в-ві чавуну, сталі і прокату
для металомістких галузей маш-ня. Металургійні
заводи мають задовольняти потреби в асортименті
металу п-ва точного маш-ня, яке в майбутньому
розвиватиметься прискореними темпами.
Дуже гостро постають екологічні проблеми
в Придніпров¢ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську,
Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової
електростанції в Енергодарі і випарування
зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд
АЕС утворився найпотужніший у Європі
“генератор” кислотних дощів. Грунти
втрачають свою родючість. Рекультивовані
землі майже непридатні для використання.
Видобування залізної і марганцевої руд
відкритим способом призвело до значних
змін земної поверхні, різко знизило рівень
грунтових вод.
83.Галузева
структура Придніпровського району
Район розташований
у центральній і південно-східній
частинах країни, в басейні Дніпра.
Площа його становить 59,1тис кв км.
На-ня – 6,0млн осіб. Район охоплює
Дніпропетровську та Запорізьку області. За рівнем розвитку Придніпровський
р-ня поступається тільки Донецькому.
За вартістю виробленої продукції пр-сть
у ньому домінує над с/г. Її частина досягає
80%. Найрозвинутіші галузі р-ну – Чм, маш-ня
та металообробка, хім пр-сть та електроенергетика.
Р-н має сприятливі прир умови, багаті
прир ресурси (родючі грунти, м¢який клімат, запаси залізної
і марганцевої руд світового значення,
є родовища вугілля, бокситів, титанових
руд тощо). За к-стю нас-ня Придніпровський
р-н посідає шосте місце в країні. Проте
він досить густо заселений (понад 103 особи
на 1 кв км). За рівнем урбанізації район
поступається лише Донбасу. Разом з тим
за кількістю міст, де проживає понад 700
тис осіб, він не має собі рівних у країні.
Основна частина нас-ня працює в пр-сті.
В р-ні відбувається перерозподіл зайнятих
в окремих галузях госп-ва. Чм одна з провідних
галузей пр-сті Придніпров¢я. За в-вом чорних металів район
посідає перше місце в країні. Тут виник
цикл виробництв, що складається з добування
коксівного вугілля (Західний Донбас),
залізної і марганцевої руд, нерудної
сировини, в-ва коксу, вогнетривів, чавуну,
сталі, сплавів, прокату. Осн центрами
Чм і працюючої з нею в комплексі коксохімії
є Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Дніпродзержинськ,
Запоріжжя, Новомосковськ, Нікополь. Км
представлена в-вом алюмінію, магнію і
титану (Запоріжжя). Маш-ня і металообробка
поступається тільки Чм. Провідну роль
відіграє важке металомістке маш-ня. Металургійне
і гірничошахтне устаткуавння виробляють
у Дніпропетровську, Кривому Розі, Марганці,
електротехнічне – в Запоріжжі і Бердянську,
будівельношляхове – в Бердянську, Дніпропетровську,
Нікополі. Транспортне маш-ня зосереджено
в Дніпродзержинсьу і Запоріжжі, в-во металоконструкцій
– у Кривому Розі і Дніпропетровську.
Хім пр-сть представлена в-вом шин для
автомобілів у Дніпропетровську, мін добрив
– у Дніпродзержинську, лаків і фарб –
у Кривому Розі і Дніпропетровську, пластмас
– у Дніпропетровську. У Придніпров¢ї дуже розвинута будіндустрія.
Основні п-ва зн-ся у найб містах. У великих
містах р-ну діють також п-ва деревообробної
пр-сті. Велику роль у розвитку госп-ва
Придніпров¢я відіграє АПК. За валовою продукцією
с/г район посідає шосте місце серед ек-х
районів країни. Головною галуззю с/г-го
в-ва є рослинництво. Під зерновими культурами
зайнято близько 50% посівних площ. Більша
частина посівів зернових припадає на
озиму пшеницю. Провідні технічні культури
– соняшник, цукрові буряки, південні
коноплі. Поблизу великих міст створено
приміські господарства. Потреби нас-ня
індустріальних центрів визначають спеціалізвацію
т-ва. Провідну рльвідіграє молочно-м¢ясне скотарство. Розвинуті
також свинарство, птахівництво, вівчарство.
У водосховищах Дніпра і в Азовському
морі виловлюють рибу. На місцевій, а також
частково довізній сировині працюють
п-ва легкої і харчової пр-сті ,основні
потужності яких зосереджено у великих
містах. Найрозвинутіші галузі легкої
пр-сті – швейна, трикотажна і взуттєва.
П-ва харчової пр-сті р-ну розміщено повсюдно.
Основні її галузі - м¢ясна, молочна, олійно-жирова,
борошномельно-круп¢яна, цукрова, консервна, крохмале-патокова,
хлібопекарська, кондитерська. У Придніпровському
р-ні добре розвинуті всі види транспорту,
але перше місце належить залізничному.
За густосою залізниць, що становить 38км
на 1000кв км, район поступається тільки
Донбасу. Тут є кілька великих залізничних
вузлів: Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий
Ріг, Апостолове, Пологи, П¢ятихатки, Синельникове. У внутрішньообласних
перевезеннях на невеликі відстані на
першому місці автомобільний транспорт.
Найб вузлами його є Дніпропетровськ,
Запоріжжя, Кривий Ріг, Нікополь, Мелітополь,
Новомосковськ. Велике зн-ня мають річковий
і морський види транспорту. Найб порти
на Дніпрі – Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ,
Нікополь. У Запоріжжі працюють два великих
річкових порти. Найбільший порт на Азовському
морі – Бердянськ. У різних напрямах район
перетинають трубопроводи, що йдуть переважно
від газових родовищ Шебелинки до найбільших
міст. Осн пром вузлами р-ну є Дніпропетровсько-Дніпродзержинський,
Нікополь-Марганецький, Павлоградсько-Пертропавлівський,
Запорізький. Найпотужніший пром вузол
Придніпров¢я-Дніпропетросько-Дніпродзержинський.
До його складу входять Дніпропетровськ,
Дніпродзержинськ, Новомосковськ, Підгородне,
Таромське, Придніпровськ та ін.Маш-ня
найрозвинутіше в Дніпропетровську. Тут
виробляють металеві конструкції, металургійне
устаткування, машини і обл-ня для шахт,
рудників, збагачувальних фабрик, тюбінги
для шахт метрополітенів, целюлозно-паперової
пр-сті, ковальсько-пресові машини і штампувальні
преси. Відомою продукцією є також бурякозбиральні
комбайни, електровози, електротехнічні
вироби, інструменти тощо. Добре розвинутий
у місті і військово-пром комплекс. Одним
з рез-тів його конверсії є випуск тролейбусів.
У Дніпродзержинську працює вагонобудівний
завод. Він виробляє вантажні вагони. Хім
пр-сть вузла тісно пов з Чм.Чм представлена
потужними заводами “Запоріжсталь” та
електрометалургійним “Дніпроспецсталь”,
феросплавним заводом і заводом вогнетривів.
До Км нал Дніпровський алюмінієвий завод
і Запорізький титано-магнієвий комбінат.
Маш-ня і металообробка представлені такими
великими п-вами, як “Запоріжтрансформатор”
(силові трансформатори), ВО “АвтоЗАЗ”
(малолітражні автомобілі), Запорізький
абразивний комбінат (абразивні інструменти),
“Моторобудівник” та ін. Серед галузей
легкої пр-сті тут розвинуті швейна і взуттєва,
харчової - м¢ясна, молочна, борошномельна,
олійно-жирова. Запоріжжя – залізничний
вузол і великий річковий порт. Великими
пром центрами р-ну є Мелітополь і Бердянськ.
Мелітополь за своїм індустріальним потенціалом
поступаєтся в області лише Запоріжжю.
Маш-ня в Мелітополі найбільш розвинуте
у порівнянні з ін галузями. В місті працюють
такі заводи, як моторний, “Автокольормет”,
“Автогідроагрегат”, ВО “Мелітопольпродмаш”,
“Старт”. Харчова пр-сть скл-ся з борошномельної,
молочної, олійної, плодоовочевої та ін
галузей. Легка – представлена швейним,
трикотажним і панчішно-шкарпетковим
в-вом. Провідною галуззю Бердянська є
маш-ня (заводи “Азовкабель”, с/г машин
та ін). У місті працюють завод скловолокна
і дослідний нафтомаслозавод. Розвинуті
швейна, трикотажна та взуттєвігалузі
пр-сті. Розміщено кілька п-в м¢ясної, молочної, борошномельної,
плодоовочевої, виноробної, рибної пр-сті.
Бердянськ – другий за значенням порт
країни на Азовському морі, тут зн-ся відомий
кліматичний і бальнеологічний курортний
центр. З Придніпровського району у Донбас
постачають залізну і марганцеву руди,
алюміній, титан, гірниче і металургійне
устаткування. В усі ек р-ни країни звідси
надходять легкові автомобілі, шини, лаки
і фарби, бурякозбиральні комбайни тощо,
продукція АПК (олія, черешні тощо). З і
н районів країни Придніпров¢я одержує вугілля і кокс, гірниче
і металургійне устаткування,різноманітні
машини та обл-ня, продукцію легкої пр-сті
та АПК. Проблеми Придніпровського р-ну
багато в чому подібні до проблем Донецького.
Так, їхня спільна проблема пов із спеціалізацією.
Донбас і Придніпров¢я доцільно спеціалізувати не
тільки на в-ві чавуну, сталі і прокату
для металомістких галузей маш-ня. Металургійні заводи мають задовольняти
потреби в асортименті металу п-ва точного
маш-ня, яке в майбутньому розвиватиметься
прискореними темпами. Дуже гостро постають
екологічні проблеми в Придніпров¢ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську,
Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової
електростанції в Енергодарі і випарування
зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд
АЕС утворився найпотужніший у Європі
“генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою
родючість. Рекультивовані землі майже
непридатні для використання. Видобування
залізної і марганцевої руд відкритим
способом призвело до значних змін земної
поверхні, різко знизило рівень грунтових
вод.,
84. Центральний
економічний район
У назві р-ну
відображене його геогр положення – у центрі країни.
Район охоплює територію Черкаської і
Київської та м.Київ. На території району
розташована столиця У.-м.Київ. Його прир
умови сприятливі для госп-го розвитку.
Переважають родючі чорноземи. Корисних
копалин порівняно мало. Є родовища бурого
вугілля і торфу. Великі і різноманітні
запаси будівельного і декоративного
каменю. На Київщині розробляють родовища
формувальних пісків. На півночі р-ну розробляється
найбільше в Укр родовище бентонітових
глин. Каолінові глини поширені у південних
р-нах Черкаської області. Є родовища нікелю
графіту, уранових руд, бокситів тощо.
У верхів’ї Київського водосховища знаходиться
родовище бурштину. У більшій частині
р-ну водні ресурси обмежені. Кліматичні
умови сприятливі для р-ку с/г. Клімат р-ну
помірно-континентальний з достатньою
к-стю опадів, теплим вологим літом і порівняно
м’якою зимою.Район виділяється своїми
лісовими і водними ресурсами. Ліси мають
водно-регулююче знач. Р-н повністю налнжить
до басейну Дніпра-головної водної артерії
У-ни.Для відпочинку та оздоровлення населення
найбільше викор. Узбережжя Дніпра, околиці
Києва, зокрема санаторії, збудовані у
Кончі-Заспі та Пущі-Водиці.Сучасне розселення
р-ну склалося історично.Густота нас. в
Київській обл. в 3 рази вища ніж в ін ,густота
нас в Черкаській-73.5 чол У різних галузях
нар госп р-ну зайнято майже 3,4млн чол..
Найбільша частка робітників у п-сті особливо
у маш.буд. Значний також % зайнятих у с/г
та лісовому госп-стві. Зміни у с-ві та
економіці призвели до появи класу безробіття,
який дедалі збільшується.
85.Галузева
структура Центрального району
У назві р-ну
відображене його геогр положення
– у центрі країни. Тут сформувався індустріально-аграрний
комплекс. Частка п-сті у сукупній продукції
перевищує 60%. Базою р-ку обробної галузі
є ПЕК основу якого становить електр-енергетика.
В р-ні працюють Чорнобильська АЕС, Київська
ГЕС,ГАЕС,ТЕЦ-5,ТЕЦ-6,Білоцерківська ТЕЦ,
Черкаська ТЕЦ, а також менші станції місцевого
значення у с/г-их р-нах. Чорна металургія
представлена гірничо-збагачувальними
цехами у Черкасах та Корсунь-Шевченківську.
Підприємства маш.буд. комплексу виробляють
енергетичне маш.буд.(Київ-в-во кабелю),
наукомістке маш.буд.: верстатобудування(Київ-верстати-автомати,
Корсунь-Шевченківський); точне маш.буд.:
електронна та радіо-техніка( Київ, Черкаси),
радіо-електроніка( Київ); в-во обладнання:
для хім пром-сті(Київ, Фасті), для харчової
п-сті(Київ, Черкаси, Корсунь-Шевченківський),
для легкої п-сті(Київ); с/г маш.буд(Київ,
Біла Церква); транспортне маш.буд (Київ-
вантажні вагони)., морське(Київ-морські
траулери), річкове(Київ), літакобуд.(Київ),
внутрішньо-міське трансп.маш.буд(Київ-мотоцикли,
тролейбуси). Підприємства нафто-хім пром-сті
зосереджені у великих містах. Калійні
добрива виробляють у Черкасах. Синтетичні
смоли, пластмаси і хім.волокна ви-ться
в Києві, Фастові, Бровари, штучні волокна
в-ються в Києві, Черкасах. Завод гумо-технічних
виробів розміщений в Білій.Ц., шиноремонтний-
в Броварах, лаки і фарби виробляє київське
виробниче об’єднання укр.лак фарби. Заводи
побутової хімії діють у Києві, азбестові-у
Білій.Ц. На місцевій і довізній сировині
сформувався лісопром.к-кс.,який виробляє
пило-матеріали, деревно-стружкові плити,
товари культурно-побутового та господарського
признач-ня. Серед галузей деревообробної
п-сті найбільшого р-ку набула меблева
п-сть.,основні п-ства якої розташовані
в Білій.Ц., Черкасах, Києві, Фастові. У
р-ні сформувалася п-сть буд.матеріалів.(Черкаси,
Білій.Ц., Бровари, Бориспіль, Київ), гірничо-добувна
п-сть постачає торф(на Поліссі). Галузями
спеціалізації є легка та харчова п-сть.
Найбільші п-ства легкої пр-сті: Черкаський
шовковий комбінат, Київська ватно-ткацька
фабрика, Київський і Дарницький шовковий
комбінат, швейні об’єднання „Україна”
і „ Каштан”(Київ), трикотажні фабрики
у Білій Ц, Броварах ,Черкаська і Стеблівська
текстильні фабрики, взуттєве виробниче
об’єднання”Київ”, взуттєве в-во у Черкасах.
Найгустіша в р-ні мережа під-ств харчової
промисловості. Є потужні під-ства м’ясної
промисловості (БілаЦ., Київ), молочна і
маслосироробна промисловість(БілаЦ,
Бориспіль, Бровари, Київ, Черкаси), плодоовочеконсервна(БілаЦ,
Київ), спиртова (Київ, Черкаси), кондитерська
(Київ), борошномельна-круп’яна(Черкаський
комбінат). Частки рослинництва і тваринництва
у загальному обсязі валової продукції
с/г приблизно однакові. У посівах зернові
культури посідають 50% (озима пшениця,
ячмінь, кукурудза), технічні майже 17% (соняшник,
цукрові буряки), картопля і овоче-баштанні
культури – 4,5% та кормові культури – 29%.
Цукровий буряк вирощують на Черкащині;
коноплі і тютюн – на Лівобережжі Черкащини.
На півдні регіону розвинене зрошення.
Добре розвинене садівництво та ягідництво
(Черкащина). Розвинене скотарство молочно-м’ясного
напряму, свинарство. Допоміжні галузі
– птахівництво, вівчарство, бджільництво,
ставкове рибництво, шовківництво. У транспортному
комплексі (Тк) регіону провідне місце
займає залізничний. Протяжність залізниць
3000км. Найбільшими залізничними вузлами
є Київ, Фастів. Загальна протяжність автомобільних
шляхів понад 23000км. Значну роль відіграє
річковий транспорт(судноплавство на
Дніпрі, Десні, Прип’яті). Через територію
р-ну прокладені траси газопроводів Дашава-Київ,
Брянськ-Москва, Шебелинка- Полтава- Київ.
У р-ні розвинений міський транспорт. У
столиці є лінія швидкісного трамвая,
працює фунікулер, а також метрополітен.
86.
Подільський екон р-н
Площа р-ну становить
69,9 тис.км2. Населення – 4,5 млн.чол. Р-н
охоплює територію Вінницької, Хмельницької,
Тернопільської обл..
Природно-ресурсний потенціал. Переважання різних типів чорноземних
і сірих лісових грунтів зумовило дуже
високий рівень освоєння земельних ресурсів.
С/г угіддя становлять 71% земельної площі.
Устр-рі с/г угідб р-ну частка орних земель
становить 84,4 %. Тер-рія р-ну хар-ся помірно-континентальним
кліматом з великим впливом циклонів.
Найб-ші річки Серет, Збруч, Стрипа, Смотрич,
Ушиця. Лісові ресурси р-ну становлять
800,5 тис га, або 11,5 % його тер-рії. Серед
мінеральних ресурсів провідне місце
належить групі корисних копалин, зокрема
природних будівельних матеріалів. Значні
поклади гранітів і гнейсів знах-ся вздовж
річок Случі (біля м Староконстянтинова),
Південного Буга (поблизу Меджибожа). Величезні
запаси карбонатних порід є в придністровських
р-нах Терн і Хмельн обл. поклади пісковиків
є у Терн (Теребовлянський, Бучацький р-ни),
Він обл (Барський, Ямпільський р-ни). На
тер-рії Хм і Він обл-тей відомий цілий
ряд родовищ первинного каоліну і вогнетривких
глин, серед яких найкращими є Майдан-Вільське
(Хм обл)), Турбівське (Він обл). Населення
р-ну складає 4,5 млн чол. Середня густота
нас-ня 74,9 чол/км2. Р-н належить до р-нів з від‘ємними
показниками природного приросту населення.
Трудові ресурси р-ну становлять понад
половину загальної чисельності нас-ня,
але ця частка поступово знижується. Рівень
зайнятості трудових ресурсів становить
приблизно 87 %.
87.
Галузева стр-ра Под р-ну
Подільський
економічний район спеціалізується
на виробництві с.х. продукції
і її промисловій переробці,
тому в галузевій структурі промисловості
основою є харчова. В економічному районі
діють 64 цукрових заводи, серед яких найбільші
Гайсинський, Кирнасівський-2, Бершадський,
Погребищенський (Вінницька обл.), Теофіпольський,
Кам'янець-Подільський, Волочись-кий (Хмельницька
обл.), Кременецький, Чортківський (Тернопільська
обл.). Відходи цукроваріння використовують
23 заводи спиртово-горілчаної промисловості.
Потужні консервні заводи й комбінати
є у Вінниці, Могилеві-Подільському, Барі,
Гайсині, Тульчині (Вінницька обл.), Кам'янці-Подільському,
Новій Ушиці, Меджибожі, Сатанові (Хмельницька
обл.), Підгайцях, Мельниці-Подільській.
М'ясна промисловість представлена Вінницьким,
Тростянецьким, Гайсинським, Тульчинецьким
(Вінницька обл.), Хмельницьким, Кам'янець-Подільським
і Шепетівським (Хмельницька обл.), Тернопільським
і Чортківським (Тернопільська обл.) м'ясокомбінатами,
а також птахокомбінатами у Барі, Козятині
(Вінницька обл.), с. Великі Гаї (Тернопільська
обл.). Молочна промисловість є практично
у кожному адміністративному районі. В
районі діють 10 підприємств сухого знежиреного
молока, сім з яких розташовані у Вінницькій
області. Широкого розвитку набуло борошномельно-круп'яне
виробництво у Вінниці, Вапнярці, Гайсині
(Вінницька обл.), Богданівці, Во-лочиську,
Кам'янці-Подільському, Полонному, Хмельницькому
(Хмельницька обл.), Тернополі, Чорткові,
Кременці, Бережанах (Тернопільська обл.);
кондитерське (у Вінниці, Чорткові, Хмельницькому),
олійно-жирове (у Вінниці), пивоварне у
Вінниці, Могилеві-Подільському, Бершаді,
Тиврові, Чернятині, Браїлові (Вінницька
обл.), Хмельницькому, Славуті, Зінькові
(Хмельницька обл.), Тернополі. Машинобуд-ні
підпр-ва обслуговують здебільшого потреби
с/г, є також піпр-ва приладо- і верстатобуд-ня.
Вінницький завод тракторних агрегатів,
Калинівський, Тернопільський – бурякоцукрові
комбайни., електроапаратуру – у Тернополі.
Текстильне вир-во – Тернопільське виробниче
об‘єднання “Текстерно”, Кам‘янець-Подільська
фабрика. Р-н виробляє 15,9 % тканин Укр. Швейні
фабрики є У Вінниці, Хмельницькому, Тернополі,
Чорткові. У р-ні розвинена пром-сть буд
маосновному на місцевій сировині. Це
Гніванський , Жежелівський, Губниківський
гранітні кар‘єри, Кам‘янець-Подільський
цементний завод. Деревообробна пром-сть
частково орієнт-ся на привізну сировину.
Вона виробляє меблі – у Вінниці, Тернополі,
Хмельницькому. С/г економічного
району спеціалізується на землеробстві
зерново-буряківничого і тваринництві
м'ясо-молочного напрямів. Економічний
район характеризується високим рівнем
сільськогосподарського освоєння.