Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Октября 2013 в 21:02, курс лекций
1. Предмет, основні завдання РПС, зв’язок з інш. науками
Предметом курсу РПС є просто-рова організація продуктивних сил, вивчення якої здійснюється на різних рівнях: населений пункт, низовий адміністратив-ний р-он; область чи автономна республіка; економічний р-он; країна в цілому. Такі еле-менти просторової (територіальної) організації продуктивних сил, як природноресурсний, людський і трудоресурсний поте-нціал, галузеві і міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструк-тура, територіальні системи господарювання є об’єктами вивчення РПС.
88. Поліський екон р-н
Полща р-ну складає102,1км2. Склад: Волинська, Рівнен., Житом., Черніг. обл. Природні умови і ресурси. У районі є потужний природно-ресурсний потенціал. Запаси паливних ресурсів мають переваж-но місцеве значення. З них поклади бурого вугілля освоюються на Житомирщині, в основному біля Коростишева, нафти — на Чернігівщині (Прилуцьке, Леляківське та інші родовища). Значні родовища торфу (Турське, Цирське, Морочне, Чемерне та ін). Останнім часом у Волинській обл. відкрито невеликі запаси прир. газу та значні запаси уранової руди поблизу м.Рівне. Найбільші запаси торфу сформу-валися у басейні болота Зам-глай на Черні-гівщині.Район бідний на рудні ресурси. Його захід-на частина розташована на Українському кристалічному щиті, до якого і приурочені запаси титанових руд, які мають товарне значення (Іршанське родовище).Значно різноманітніші нерудні корисні копалини, серед яких переважають будівельні матеріали. З хімічної сировини розвідано фосфорити (Житомирська і Чернігівська обл.), є запаси каоліну.З будівельних матеріалів у всіх областях є вапняки, скляні піски та вогнетривкі глини, базальт, граніт,а на сході Чернігівщини — крейди і мергелів цементних. Товарне значення має облицювальний камінь (граніт, мармур, лабрадорит, габро та ін.), поклади якого приурочені до Українського кристалічного щита. Природні умови в цілому сприятливі для розвитку аграрного сектора. Клімат району помірно-континентальний. Грунти дерново-підзолисті, сірі лісові, на півдні району чорноземи. Район виділя- ється своїми лісовими і водними ресурса- ми, а також заболоченістю. Лісами вкрито 26 % території, на півночі —30-40%.
89. Галузева стр-ра Пол р-ну
Склад: Волинська,
Рівнен., Житом., Черніг. обл. Господарство
ек.р-ну являє собою висо корозвинуту
багатогалузеву промисловість (обл. центри)
і с/г (південь),що досить тіс- но пов'язані
між собою. Проте пром. пере- важає с/г.
Основними галузями е: машино- будування,хім.,легка
та харчова пром.В р-ні вирощують цукрові
буряки.льон-довгу- нець,хміль,картоплю,зерно,
- виробництво штучного і синтетичного
волокна,фосфорні добрива (Житомир) та
інші.Лісовиробничий комплекс: про- відне
місце в Україні. Заготівля (Поліс- ся),
деревообробна (усі обл. і районні центри),але
найбільше Малин, Жито- мир); целюлозне
паперова (Коржівка, Малин,Коростишів);лісохімія
(вироби, скипідару,хвойно-ефірної олії,
догтю); будівельна індустрія, виготовлення
конструкційних матеріалів- Коростень
(цемент),Житомир(цемент), Чернігів (цемент),також
буд.конструкцій на домобуд.комбінатах(Житомир,
Черні- гів,)Скляна і фарфорово - фаянсова-
Баранівка.Олевськ,Коростень та ін.). С/г.Рослинництво
-зернові(оз. пшениця, жито,ячмінь,кукурудза,гречка,
90. Карпатський екон р-н
Площа р-ну -56,5км. Склад: Лівівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл.. Природно-ресурсний потенціал. Гірська частина Українських Карпат належить до півд і півд-зах тер-рії р-ну. Північну част р-ну займає рівнинне Передкарпаття, част Волино-Подільської височини, Розточчя, Мале Полісся, Закарп обл, велика част якої зосереджена в Українських Карпатах. Р-н виділяється теплим, помірно вологим кліматом. Грунтовий покрив дуже різноманітний: переважають сірі й лісові грунти та опідзолені чорноземи, дерново-підзолисті поверхнево-оглеєні, бурі лісові. Р-н має значні поклади мінерально-сировинних ресурсів. У Прикарпатті розташовані великі поклади сірки, калійної і кухонної солі, мінеральних вод(у Карпатах), деяких мінеральних будівельних матеріалів. Міжрайонне значення мають лісові ресурси, кам‘яне вугілля, природний газ. Основні запаси деревени зосереджені в Карпатах. Найбільш водоносними річками є Дністер, Тиса, Прут. Підземні мінеральні води: Трускавець, Східниця, Свалява, Кваси, Моршин, Олесько. Населення р-ну складає 6,.4 млн чол. Р-н густонаселений.Р-н багатий на трудові ресурси, що полегшує індустріалізацію тер-рії і стимулює розвиток трудомістких галузей пром-сті і с/г.
91. Галузева стр-ра Карп р-ну
Найбільш розвинені у р-ні машинобуд-ня, харчова, лісова і деревообробна пром-сть, промисловість будів матер-лів. Дуже мало розвинена чорна металургія та електроенергетика. До ПЕК належать видобуток і вир-во палива – кам‘яного і бурого вугілля, нафти і нафтопродуктів, попутного і природного газу, електроенергії. Видобуток кам‘яного вугілля сконцентрований у Львівсько-Волинському басейні. Діють нафтопереробні потужності в Дрогобичі, Надвірній, Львові. Головні центри видобутку й акумуляції природного привізного газу – Дашава, Рудка, Угерсько, Більче(Львівська обл). провідна галузь комплексу – електроенергетика, представлена великими Бурштинською, Добротвірською ДРЕС і рядом малих ГЕС і ТЕЦ. Машинобуд-ний коплекс – це приладобуд-ня, вир-во телевізійної техніки, електроламп. Він орієнт-ся на кваліфіковану робочу силу й наукову інфрастр-ру Львова і зосереджений переважно в обл-них центрах. Розвинене транспортне, підйомно-транспортне маш-ня. Комплекс хім індустрії – це переважно галузі гірничої хімії (вир-во природної сірки в Новому роздолі і Новояворівськук), видобуток калійних і кухонних солей у Калуші, Стебнику, Солотвині. До основної хімії, яка грунтується на місцевій і привізній сировині, належить вир-во сірчаної кис-ти(у Новому Роздолі), калійних(у Калуші, Стебнику). Розвив-ся хімія органічного синтезу – вир-во штучних волокон (у Сокалі), технічного вуглецю(у Дашаві). Лісовиробничий комплекс спеціалізується в основному на вир-ві меблів. Великими ц-ми целюлозно-паперової пром-сті є Жидачів, Рахів; лісохімії – Свалява, Великий Бичків, Перечин. Найб-ми ц-ми деревообробної пром-сті є Львів, Івано-Франківськ. Вир-во буд-ного каменю, в‘язких матеріалів – цементу(у Миколаєві), вааапна (у Пустомитах), гіпсу (у Ширці).в інтегральному АПК розвинені спеціалізовані комплекси: а) росл-кого напряму – цукробуряковий, виноградно-виноробний, спиртогорілчаний, плодоовочепереробний; б)твар-кого напряму – м‘ясопереробний, молокопереробний, птахопромисловий. Галузі харч пром-сті зосереджені переважно в місцях вир-ва сировини. Цукровий буряк перобл-ть у Хордові, Радехові; льон – в Передкарпатті; овочі і плоди – у лісостеповій і передгірських зонах; м‘ясокомбінати переважно розм-ні в обл-них ц-рах. До рекреаційного к-су р-ну належить ссанаторно-курортне і туристське госп-во та сфера відпочинку. Основним р-ном рекреації є тер-рія Українських Карпат здравниці Трускавця, Моршина, Немирова). Основними ц-ми туризму є Львів та інш старовинні міста.
92. Східний екон р-н
Площа- 83,9 тис.км2. Склад: Полтавська, Сумська, Харківська обл..За рівнем розв прмислового вир-ва, вартістю основних виробничих фондів і чисельністю промислово-виробничого персоналу р-н посідає 3 місце в Укр після Донбасу і Придніпрв‘я. У ньому зосереджено 20 % машинобуд-ня Укр. Природно-ресурсний потенціал.Р-н розташований у межах Дніпровсько-Донецької западини, яка в рельєфі виражена Придніпровською низовиною і Полтавською рівниною. Кліматичні умови хар-ся зростанням континентальності і зменшенням к-сті атмосферних опадів з північного заходу на північний схід. У р-ні переважають чорноземи, цінні й родючі грунти. Р-н багатий на корисні копалини, з енергетичних ресурсів є природні горючі гази, які зосереджені в Харк обл (Шебелинське, Христинівське, Муратівське род-ща); запаси нафти – в Полт обл(Глинсько-Розбишівське, Радченківське, Сагайдацьке род-ща) і Сумськ обл(Качанівське,Рибальське род-ща); кам‘яне вугілля (південь Харк обл); торф(Полт і Сумс обл). Поклади залізних руд зосереджені в Кременчуцькому залізорудному басейні(Полт обл).є поклади кам‘яної солі(Сумс обл) каоліну, кварцових та скляних пісків. Серед річок найбільше нар/госп значення має Дніпро. Населення складає 6225,4 тис чол. Середня густота – 74,3 чол/км2. Найбільш урбанізованою є Харк обл – 79,2 %. Стр-ра нас-ня в р-ні хар-ся кількісним переважанням жіночої статі. В р-ні від‘ємний природний пріріст нас-ня. Основна частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального вир-ва. Труд рес-ми р-н в основному забезпечений.
93. Галузева стр-ра Східного р-ну
Галузі спеціалізації: машинобуд-ня, металообробна, харчова, хімічна та легка пром-сть.В р-ні є такі основні галузі машинобуд-ня: енергетичне та електротехнічне зосереджене в Харкові;; у Полтаві м- заводи електротехнічних виробів. Транспортнемаш-ня зосереджене в Кременчуці(великовантажні автом-лі; в Харкові – велосопеди, мотоцикли. Верстатобуд-ня зосереджене в Харкові., в Лубнах. Прилади, точні машини виробл-ть у Харкові, в Сумах, в Полтаві. Вир-во с/г машин роміщене в Харкові і Охтирці. У Харкові значного розвитку набула авіаційна пром-сть(вирбл-ть пасажирські і транспортні літаки). Хрчова пром-сть переробляє місцеву с/г сировину. В р-ні діють підпр-ва цукрової, м‘ясної, молочної, толійної, жировлї. Цукрова пром-сть виробляє понад 20% цукру в Укр. На тер-рії р-ну є 59 цукр заводів. До великих цукрових підпр-в належать Лохвицький цукровий комбінат(Полт обл), Куп‘янський, Орільський(Харк обл), цукрові заводи та цукрорафінадний завод у м Дружбі (Сумс обл). Р-н випускає майже 13% вепшкового масла в Укр.Тектильна пром-сть виробляє вовняні, бавовняні, трикотажні тканини, діють піпр-ва хутрової та шкіряно-взуттєвої пром-сті. Найбільшим центром легкої пром-сті є Харків. Тут зосереджена швейна, суконна, взуттєва пром-сть, найбільше в Укр хутрове об‘єднання. У Полтаві розміщені бавовняно-прядильна, трикотажна, швейна фабрики. Енергетичне госп-во р-ну розвинулося на базі природних горючих газів, нафти, привізного з Донбасу вугілля, торфу і гідроенергії Дніпра. Більшість с/г піпр-в спеціалізуєтьсяна вирощуванні зернових, цукрових буряків, соняшника і на м‘ясо-молочному тварин-ві. Навколо міст створено овочево-молочні госп-ва приміського типу.
94. Причорноморський екон р-н
Склад:АРК,Миколаївська, Одеська, Херсонська, м.Севастополь.
Природно-ресурсний потенціал. Поверхня р-ну є в основному хвилястою рівниною, де височать Кримські гори. Р-н має значні родовища корисних копалин. Найважливіші з них – залізні руди Керченського пів-ва. Добре забезпечений р-н сировиною для будівельної індустрії – різноманітними вапняками, глинами, кварцовими пісками, гранітасми, мармуром, мергелем, каоліном.є значні запаси солей у численних озерах та лиманах. На Керченському і Тарханкутському пів-вах АР Крим та на півдні Одеської обл виявлено родовища нафти і газу. Клімат р-ну в цілому помірно теплий. Опадів на рівнинах випадає від 300-350 мм до 450 мм. Грунти р-ну різноманітні: опідзолені чорноземи, малогумусні чорноземи, бурі лісові. Гідрографічна мережа р-ну відносно негуста, але його перетинають найбільші річки – Дніпро, Дністер, Дунай. У криму такі озера Сиваш, Сакське, Чокрацьке. Важливе н/г-ке значення мають Чорне та Азовське моря. Населення складає 7,8 млн чол. Середня густота становить 68,1чол./км2. У р-ні виділяють такі міста, як Одеса (1,1млн чол), Миколаїв (519тис), Севастополь(375 тис), Херсон (371тис). Трудових ресурсів не вистачає, особливо в АР Крим та Херсонській обл. Р-н має найвищий серед екон р-нів Укр показник працездатного населення (57,3 %).
95. Галузеав стр-ра Прич р-ну
Провідними галузямигосп-ва Причор р-ну є машинобуд-ня і металообробка, харчова пром-сть та легка пром-сть, курортно-туристичне госп-во. В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС(352 тис кВт). На тер-рії р-ну є гірничодобувна пром-сть. Видобувається залізна руда на Комиш-Бурунському родовищі. В Одесі є сталеплавильний завод. Серед галузей машинобуд-ня розвинене транспортне.У р-ні випускають морські судна, с/г машини, верстати, різне технологічне устаткування та електротехнічні прилади. Найбільші підпр-ва суднгобуд-ня – це суднобудівні заводи в Миколаєві, Херсоні і Керчі. До великих підпр-в с/г машинобуд-ня належать Херсонський комбайновий завод, Одеський завод с/г машин, заводи в Первомайську Миколаївської обл, в Сімферополі та Джанкої. Верстатобуд-ня дістало розвиток в Одесі.у Миколаєві випускають дорожньо-будівельні машини. У Миколаєві, Феодосії – піднімально-транспортне устаткування. Підпр-ва електротехнічного машинобуд-ня працюють в Херсоні, Новій Каховці, Первомайську. Гірниче устаткування виробляють і ремонтують у Керчі. Хімічна пром-сть працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), часково використовує привізну. Найбільші підпр-ва – Одеський суперфосфатний, Сакський і Красноперекопський хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий, Севастопольський “Хімпром”, Сімферопольський “Хімік”.у легкій прм-сті виділяється текстильна галузь. Р-н виробляє приблизно 20% тканин кр-ни. Найбільші підпр-ва є Херсонський бавовняний комбінат,и Одеська конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Тарбунарах. Велике значення має харчова пром-сть, що грунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м‘ясна, тютюнова галузі. М‘ясна представлена м‘ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Їзмаїлі. Маслоробна, молочна, сироварна розташовані рівномірно на всій тер-рії регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод. Плодоконсервна пром-сть представлена у Хеосоні(2 заводи), Сімферополі(3), Ізмаїлі та Одесі. Рибоконсервні заводи в Керчі, Геніченську, Ялті, Кілії. Р-н виготовляє основну частку вин в Укр.С/г має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством.
96.Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку регіонів України та шляхи їх вирішення .
Придніпровського району багато в чому подібні до проблем Донецького. Так, їхня спільна проблема пов¢язана із спеціалізацією. Донбас і Придніпров¢я доцільно спеціалізувати не тільки на виробництві чавуну, сталі і прокату для металомістких галузей машинобудування. Металургійні заводи мають задовольнити потреби в асортименті металу п-ва точного машинобудування, яке в майбутньому розвиатиметься прискореними темпами. Дуже гостро постають екологічні проблеми в Придніпров¢ї, особливо в Кривому Розі, Дніпродзержинську, Запоріжжі. Через викиди в атмосферу теплової електростанції в Енергодарі і випарування зі ставка-охолоджувача розміщеної поряд АЕС утворився найпотужніший у Європі “генератор” кислотних дощів. Грунти втрачають свою родючість. Рекультивовані землі майже непридані для використання. Видобування залізної і марганцевої руд відкритим способом призвело до значних змін земної поверхні, різко знизхило рівень грунтових вод.
З Придніпров¢я в Донбас надходять залізна і марганцева руди, з Карпатського району – калійні добрива, ліс, автобуси, телевізори, із Столичного – різноманітні машини та обладнання, продукція легкої промисловості. Багато продуктів харчової промисловості одержує цей район з Причорноморського та Подільського районів. Серед проблем Донецького економічного району – територіальна нерівномірність розвитку. Передусім це стосується Луганської області, на півночі якої багато слаборозвинутих малих міст. Ще одна проблема пов¢язана з використанням трудових ресурсів. Для Донбасу нагальною є також проблема розвитку малих і середніх міст, селищ міського типу, господарство яких тісно пов¢язане з вуглевидобутком. Закриття шахт породжує гострі соціальні проблеми. Дуже високий рівень спрацювання обладнання, що призводить до травматизму, низької якості продукції, високої її матеріало- і енергомісткості. Надзвичайно гостра проблема водопостачання. З-поміж екологічних проблем – такі, як забруднення повітря, грунтів, вод у річках та Азовському морі. Донецький економічний район, безперечно, має перспективи дальшого соціально-економічного розвитку. Нині вони залежать насамперед від ринкових реформ, структурної перебудови господарства, державної підтримки вирішення соціальних проблем тощо.
Соціально-економічні та екологічні проблеми, проблеми розвитку Східного ек р-ну. У Північно-Східному районі ввіз продукції більший за вивіз (за тоннажем). У районі домінує обробна промисловість.ю яка використовує вугілля і метал з Донбасу і Придніпров¢я, ліс з Карпатського і Північно-Східного районів, різноманітні машини і обладнання з усіх економічних районів країни. Звідусіль сюди надходить і продукція легкої, харчової та хімічної галузей промисловості. За межі району вивозяться природний газ, кінофооматеріали, залізна руда, продукти нафтопереробки, залзобетонні конструкції, трактори, вантажні машини, велосипеди, електровироби, верстати, інші машини та устаткування. Серед продукції АПК – масло і молочн продукти. З району вивозяться також вироби скляної і фарфорофаянсової промисловості. Одна з проблем Північно-Східного району – територіальна нерівномірність розвитку. Основне промислове виробництво зосереджене в Харкові, Полтаві, Сумах і Кременчуці, а багато малих міст і селищ розвинуті недостатньо, особливо в Полтавській і Сумській областях. У районі недостатньо електрифіковані залізниці, а в сільській місцевості не вистачає доріг з твердим покриттям.